Постанова

від 19.11.2024 по справі 679/988/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 679/988/24

Провадження № 22-ц/4820/2009/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М, Янчук Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшавська 7» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 серпня 2024 року та додаткове рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 вересня 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшавська 7» (далі ОСББ, об`єднання) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам.

ОСББ зазначило, що власники квартир багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , створили ОСББ для сприяння використанню власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Згідно протоколу загальних зборів об`єднання від 31 травня 2022 року №1/2022 (пункт 9) затверджено розмір внеску на утримання житлового будинку та прибудинкової території з розрахунку 8 грн 50 коп. за 1 кв.м загальної площі для квартир і нежитлових приміщень з 1 червня 2022 року. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 указаного будинку загальною площею 77,3 кв.м, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, а тому вони зобов`язані нести витрати на утримання спільного майна. Відповідачі не оплачують ці послуги, внаслідок чого за період з липня 2022 року по травень 2024 року включно виникла заборгованість у розмірі 17887 грн 45 коп. Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 прострочили виконання зобов`язання з оплати вказаних послуг, то вони мають сплатити позивачеві 873 грн 29 коп. інфляційних втрат і 505грн 70 коп. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 1 серпня 2022 року по 1 червня 2024 року.

За таких обставин ОСББ просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на свою користь 17887 грн 45 коп. основного боргу, 873 грн 29 коп. інфляційного збільшення боргу, 505 грн 70 коп. трьох процентів річних, 2422 грн 40 коп. судового збору та 3500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 серпня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно на користь ОСББ заборгованість в сумі 19266 грн 44коп., судові витрати в розмірі 2422 грн 40 коп., а всього 21688 грн 84 коп.

Додатковим рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 вересня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно на користь ОСББ витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5500 грн.

Суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як співвласники квартири АДРЕСА_3 , не сплачували внески на обслуговування житлового будинку і прибудинкової території, внаслідок чого з них на користь ОСББ слід стягнути заборгованість у розмірі 17887 грн 45 коп. Оскільки відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання, то вони повинні сплатити ОСББ 873 грн 29 коп. інфляційних втрат і 505 грн 70 коп. трьох процентів річних.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з розглядом справи ОСББ понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн, однак при винесенні рішення судом не було вирішено питання про ці витрати.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати основне і додаткове рішення суду першої інстанції та зарити провадження у справі посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів існування між сторонами договірних правовідносин і надання ОСББ відповідачам послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території, внаслідок чого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не зобов`язані оплачувати ці послуги. Відтак підстави для стягнення з них на користь об`єднання заборгованості зі сплати внесків, інфляційних втрат і трьох процентів від простроченої суми відсутні. Позовна заява ОСББ за своєю формою та змістом не відповідає вимогам процесуального закону та подана до суду неповноважною особою, додані до неї копії письмових доказів не засвідчені в установленому порядку. Справа розглянута неповноважним судом, а прийняті ним судові рішення не відповідають вимогам закону. Водночас ОСББ не довело свої витрати на професійну правничу допомогу, а тому суд безпідставно поклав ці витрати на відповідачів.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСББ. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на їх законність та обґрунтованість.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

Щодо клопотання відповідача про витребування доказів

В апеляційному суді ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування та приєднання до справи доказів, а саме належним чином завірених копій документів: законів України та матеріалів, указаних у додатках; установчих документів Нетішинського міського суду Хмельницької області та ОСББ.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини четвертої статті 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом частин першої, третьої статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України).

В силу частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Предметом спору у справі за позовом ОСББ є стягнення з відповідачів внесків на утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Нормативні документи, які просить витребувати ОСОБА_1 не є доказами в розумінні приписів процесуального закону. Інші заявлені документи не стосуються предмету доказування, а в суді першої інстанції відповідачі не заявляли клопотання про витребування статутних документів ОСББ.

У зв`язку з цим, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про витребування документів.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення суду не відповідають у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не дотримався приписів статей 81, 141 ЦПК України.

У зв`язку з порушенням норм процесуального права оскаржувані основне та додаткове рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягають зміні.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 9 березня 1998 року квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 77,3 кв.м, належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

Співвласники багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , створили ОСББ для забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння використанню власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Рішенням загальних зборів об`єднання від 19 травня 2022 року (протокол від 31травня 2022 року №1/2022) встановлено розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території з розрахунку 8 грн 50 коп. за 1 кв.м загальної площі для квартир та нежитлових приміщень з 1 червня 2022 року.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не сплачували на користь ОСББ внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, внаслідок чого за період з липня 2022 року по травень 2024 року включно виникла заборгованість у розмірі 17887 грн 45 коп.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

За змістом статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 29 листопада 2001 року №2866-ІІІ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі Закон №2866-ІІІ) об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Із положень статті 21 Закон №2866-ІІІ слідує, що кошти об`єднання складаються, серед іншого, з внесків і платежів співвласників. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Як передбачено статтею 7 Закону України від 14 травня 2015 року №417-VІІІ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі Закон №417-VІІІ), співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку; додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; своєчасно сплачуватиза спожитіжитлово-комунальніпослуги (частинаперша). Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга). У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов`язків попереднього власника (частина третя).

В силу пункту 29 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018року №712, плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління. За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесння авансових платежів.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право власності є абсолютним правом, яке здійснюється власником на свій розсуд незалежно від волі інших осіб. Одночасно на власника покладаються певні зобов`язання, зокрема витрати, пов`язані з майном, тягар його утримання та охорони.

Співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані забезпечувати належне утримання та технічне обслуговування спільного майна будинку шляхом здійнення відповідних внесків і платежів. Порядок сплати та розміри внесків і платежів співвласників встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 . Відтак у них виникло зобов`язаня з утримання спільного майна шляхом здійснення відповідних внесків і платежів на користь об`єднання.

Суд першої інстанції правомірно керувався тим, що відповідачі як співвласники квартири не здійснювали плату за послуги з управління багатоквартирним будинком, а тому з них на користь ОСББ слід стягнути борг у розмірі 17887 грн 45 коп.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність між сторонами будь-яких правовідносин і ненадання ОСББ відповідачам послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території є необґрунтованими.

Також ОСОБА_1 не спростовано належними та допустимими доказами розмір нарахованого ОСББ боргу за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Предметом виконання грошового зобов`язання з оплати послуг із утримання будинку є певна грошова сума, що має бути сплачена співвласником виконавцю послуги. Таке зобов`язання має бути виконане співвласником у визначений статутом об`єднання чи законодавством строк.

Прострочення виконання співвласником зобов`язання зі сплати внесків і платежів на утримання будинку тягне за собою нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних як особливої міри відповідальності боржника за знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, а також утримання та користування боржником цими коштами.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 прострочили виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого з них на користь ОСББ підлягають стягненню 873 грн 29 коп. інфляційних втрат і 505 грн 70 коп. трьох процентів річних від простроченої суми. Вказані суми судом обчислені правильно, їх розмір і порядок нарахування ОСОБА_1 не оспорюється.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність підстав для стягнення з нього на користь ОСББ внесків на утримання будинку, інфляційних втрат і процентів на прострочену суму не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

При цьомусуд апеляційноїінстанції констатує,що справарозглянута повноважнимсудом,який визначенийЄдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою, в порядку передбаченому статтею 14 ЦПК України. Всі судові рішення у справі відповідають вимогам статей 260, 265 ЦПК України. Позовна заява ОСББ за своєю формою та змістом відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України. Ця заява подана до суду адвокатом Григор`євим Р.І., який діяв від імені ОСББ в порядку представництва за довіреністю (статті 58, 60, 62 ЦПК України), а не самопредставництва юридичної особи як зазначає ОСОБА_1 . Позовна заява ОСББ та додані до неї електронні копії доказів подані суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, скріплені та посвідчені електронним підписом у визначеному законом порядку (статті 14, 95, 175 ЦПК України), а тому підстави для їх повернення позивачеві відсутні.

б) щодо судового збору

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судовий збір віднесений законом до судових витрат.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VI).

Статтею 1 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом частини першої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, а також за подання до суду апеляційної скарги.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною собою, сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Із приписів частини третьої статті 4 Закону №3674-VI слідує, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною першою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що судовий збір є одним із видів судових витрат. Законом визначені платники, об`єкти та ставки судового збору, порядок сплати та повернення судового збору.

За загальним правилом стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору. При цьому солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (див. пункт 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

Водночас зайво сплачена сума судового збору повертається платнику за його клопотанням.

ОСББ подало до суду позовну заяву в електронній формі з ціною позову 19266грн 44 коп. Отже за подання цього позову ОСББ правомірно сплатило судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. (3028?0,8).

Позов ОСББ задоволенов в цілому, а тому з відповідачів на користь ОСББ слід присудити по 605 грн 60 коп. судового збору з кожного (2422,40:4). Суд першої інстанції помилково поклав на відповідачів солідарний обов`язок зі сплати судового збору.

Доводи ОСОБА_1 про неправомірність сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги не ґрунтуються на законі.

За подання апеляційної скарги на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 серпня 2024 року ОСОБА_1 мав сплатити судовій збір у розмірі 3633 грн 60 коп. (2422,40?150%).

Оскільки приподанні апеляційноїскарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 3700 грн (т. 3 а.с. 120), то зайво сплачені ним кошти у розмірі 66 грн 40 коп. підлягають поверненню за його клопотанням (3700,00-3633,60).

Решта суми судового збору за подання апеляційної скарги не може бути присуджена ОСОБА_5 , оскільки його апеляційна скарга на основне рішення суду в частині стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку залишена без задоволення.

в) щодо витрат на професійну правничу допомогу

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В силустатті 141ЦПК Українисудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову на відповідача; уразі відмовив позові напозивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує: чипов`язані цівитрати зрозглядом справи; чиє розміртаких витратобґрунтованим тапропорційним допредмета споруз урахуваннямціни позову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; поведінкусторони підчас розглядусправи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Для відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу сторона повинна подати разом із першою заявою по суті спору попередній розрахунок судових витрат, подати клопотання про відшкодування витрат і докази про їх розмір до закінчення судових дебатів або ж завчасно подати заяву про те, що розмір судових витрат буде обґрунтований протягом п`яти днів після винесення рішення (у такому разі суд приймає додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, а у разі несвоєчасного подання доказів про розмір судових витрат залишає заяву про відшкодування судових витрат без розгляду).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 18грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ?...? ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 41 постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснив, що якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного Бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи на підставі ?...? ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. Проте якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі №161/5317/18 містяться висновки про те, що аналіз норм статті статей 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Із матеріалів справи слідує, що за договором про правове обслуговування від 1червня 2024 року (т. 1 а.с. 24) адвокат Григор`єв Р.І. надавав ОСББ професійну правничу допомогу по справі.

Пунктом 5.1 цього Договору встановлено, що вартість послуг та порядок розрахунків за кожну дію узгоджуються між замовником і виконавцем і визначаються в актах прийому передачі.

7 червня 2024 року адвокат Григор`єв Р.І. та ОСББ склали акт приймання-передачі №1 (т. 1 а.с. 25), за змістом якого адвокат Григор`єв Р.І. надав об`єднанню правові послуги: вивчення та аналіз документів щодо боржників, підготовка, складання позовної заяви та подання її до суду, надсилання позовної заяви з додатками відповідачам, - вартістю 3500 грн.

Згідно платіжної інструкції №703 від 10 червня 2024 року (т. 1 а.с. 26) ОСББ внесло на банківський рахунок адвоката Григор`єва Р.І. 3500 грн плати за надані послуги.

У позовній заяві ОСББ вказало на ці витрати та обґрунтувало їх відповідними доказами.

Також у позовній заяві ОСББ зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. До цього розрахунку ОСББ включило 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу за участь представника позивача в одному судовому засіданні.

До закінчення судових дебатів ОСББ не подало суду докази про додаткові витрати на професійну правничу допомогу. Такі докази (акт приймання-передачі наданий послуг №2 від 23 серпня 2024 року та платіжна інструкція №734 від 23серпня 2024 року; т. 1 а.с. 69,70) ОСББ подало суду лише 27 серпня 2024 року разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Суд першої інстанції фактично поновив ОСББ строк на подання цих доказів (строк пропущено на один день) з огляду на те, що за загально відомою інформацію 26 серпня 2024 року мав місце масштабний обстріл міста Києва військами російської федерації, внаслідок чого за місцем роботи адвоката Григор`єва Р.І. цілий день була відсутня електроенергія, що унеможливило своєчасне подання доказів.

Водночас суд не звернув увагу на те, що матеріали справи не містять відповідну заяву ОСББ (письмову чи усну) про подання додаткових доказів про витрати на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України. Заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (стаття 134 ЦПК України) не є такою заявою та має іншу правову природу. Подача заяви про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат є обов`язком сторони, в той час як подача заяви про розподіл судових витрат після ухвалення рішення суду є правом цієї сторони, реалізація якого дозволить їй отримати відшкодування понесених судових витрат.

З огляду на викладене, на користь ОСББ можуть бути відшкодовані витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції лише у розмірі 3500 грн, тобто по 875 грн з кожного із відповідачів (3500:4).

Крім того, ОСББ понесло витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.

10 жовтня 2024 року адвокат Григор`єв Р.І. та ОСББ склали акт приймання-передачі №3 (т. 3 а.с. 145), за змістом якого адвокат Григор`єв Р.І. надав об`єднанню правові послуги: вивчення апеляційної скарги, складення та написання відзиву на апеляційну скаргу, - вартістю 2000 грн.

Згідно платіжної інструкції №753 від 11 жовтня 2024 року (т. 3 а.с. 145/на звороті/) ОСББ внесло на банківський рахунок адвоката Григор`єва Р.І. 2000 грн плати за надані послуги.

Ці витрати є співмірними з обсягом отриманих позивачем юридичних послуг і тривалістю їх надання адвокатом, а тому з відповідачів на користь ОСББ слід присудити по 500 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді (2000:4).

В цілому кожний із відповідачів має відшкодувати ОСББ витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1375 грн (875+500).

3.Висновки суду апеляційної інстанції

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд першої інстанції не дотримався вимог процесуального закону, а тому в цій частині основне та додаткове рішення суду підлягають зміні.

В частині вирішення позову про стягнення внесків на утримання будинку, інфляційних втрат і процентів на прострочену суму рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в цій частині не вбачається.

Заява ОСББ про винесення щодо ОСОБА_1 окремої ухвали за неповагу до суду, визнання звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду зловживанням своїми процесуальними правами та застосовування до нього заходів процесуального примусу є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Також відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо застосування апеляційним судом будь-яких заходів кримінальної відповідальності та відшкодування збитків.

Керуючись статтями 141, 374, 375, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 серпня 2024року та додаткове рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 вересня 2024 року в частині розподілу судових витрат між сторонами змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшавська 7» (місцезнаходження 30100, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Нетішин, вулиця Варшавська, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40377231) 605 гривень 60копійок судового збору за подання позову.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків і дані паспорта громадянина України не відомі) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшавська 7» (місцезнаходження 30100, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Нетішин, вулиця Варшавська, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40377231) 605гривень 60 копійок судового збору за подання позову.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків і дані паспорта громадянина України не відомі) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшавська 7» (місцезнаходження 30100, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Нетішин, вулиця Варшавська, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40377231) 605 гривень 60 копійок судового збору за подання позову.

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків і дані паспорта громадянина України не відомі) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшавська 7» (місцезнаходження 30100, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Нетішин, вулиця Варшавська, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40377231) 605 гривень 60 копійок судового збору за подання позову.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшавська 7» (місцезнаходження 30100, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Нетішин, вулиця Варшавська, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40377231) 1375 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків і дані паспорта громадянина України не відомі) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшавська 7» (місцезнаходження 30100, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Нетішин, вулиця Варшавська, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40377231) 1375 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків і дані паспорта громадянина України не відомі) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшавська 7» (місцезнаходження 30100, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Нетішин, вулиця Варшавська, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40377231) 1375 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків і дані паспорта громадянина України не відомі) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Варшавська 7» (місцезнаходження 30100, Хмельницька область, Шепетівський район, місто Нетішин, вулиця Варшавська, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40377231) 1375 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У решті рішення суду залишити без змін.

Повернути зДержавного бюджетуУкраїни накористь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 66 гривень 40копійок надміру сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Стасюк Р.М.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 24