ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 листопада 2024 року м. ЧернігівСправа № 320/44490/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позовної заяви і додані до неї документи у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до голови Солом`янського районного суду м. Києва Українця Віталія Васильовича, голови Житомирського апеляційного суду Жизнєвського Юрія Васильовича, голови Вінницького апеляційного суду Медвецького Сергія Костянтиновича, голови Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишиної Олени Миколаївни, голови Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до голови Солом`янського районного суду м. Києва Українця В.В., голови Житомирського апеляційного суду Жизнєвського Ю.В., голови Вінницького апеляційного суду Медвецького С.К., голови Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишиної О.М., голови Київського окружного адміністративного суду Басая О.В., в якому просили:
- визнати протиправними дії і бездіяльність Українця, Жизнєвського, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за фактами протиправного блокування позивачам правильного розгляду цивільної справи №1, цивільної справи №2, адміністративної справи №1, адміністративної справи №2, адміністративної справи №3, адміністративної справи №4, адміністративної справи №5, а саме: протиправної перешкоди позивачам отримати відповіді, виклики, повідомлення та копій певних процесуальних рішень, які мали бути постановлені у цих судових справах і врученні позивачам;
- зобов`язати Українця розглянути заяву №1 і вручити позивачам відповідь на колективне суміжне звернення від 01 серпня 2024 року;
- зобов`язати ОСОБА_7 розглянути заяву №1 і заяву №2 та вручити позивачам відповіді на колективне суміжне звернення від 01 серпня 2024 року і на колективне звернення від 08 вересня 2024 року;
- зобов`язати ОСОБА_4 розглянути заяву №1 і вручити позивачам відповідь на колективне суміжне звернення від 01 серпня 2024 року;
- зобов`язати Кузьмишину розглянути заяву №1 і вручити позивачам відповідь на колективне суміжне звернення від 01 серпня 2024 року;
- зобов`язати Українця на підставі розгляду заяви №l і обов`язкового виконання ухвали Трояновської забезпечити виготовлення і вручення позивачам копій 7 (семи) судових рішень СоРС, постановлених суддями СоРС у цивільній справі №l, а саме: 11 червня 2021 року, 20 серпня 2021 року, 28 серпня 2021 року, 15 вересня 2021 року, 17 вересня 2021 року, 14 березня 2023 року, 14 квітня 2023 року, які мають бути засвідченні відповідно вимог (правил) розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої зі змінами за наказом ДСА України №493 від 18 жовтня 2023 року (далі Інструкція);
- зобов`язати Жизнєвського на підставі розгляду заяви №1 і відповідно вимог Інструкції забезпечити виготовлення і вручення позивачам 6 (шести) копій судових рішень, постановлених суддями ЖАС у цивільній справі №1, а саме: 13 грудня 2023 року, 14 грудня 2023 року, 15 грудня 2023 року, 19 грудня 2023 року, 21 грудня 2023 року, 02 квітня 2024 року;
- зобов`язати Медвецького на підставі розгляду заяви №1 і відповідно вимог Інструкції забезпечити виготовлення і вручення позивачам копії судового рішення, постановленого суддями ВАС у цивільній справі №1, а саме: 15 квітня 2024 року;
- зобов`язати Кузьмишину на підставі розгляду заяви №1 і відповідно вимог Інструкції забезпечити виготовлення і вручення позивачам 2 (двох) копій судового рішення, постановленого суддями ШААС у адміністративній справі №1 в один день, а саме: обидві копії судового рішення від 03 червня 2024 року;
- зобов`язати ОСОБА_7 на підставі розгляду заяви №2 забезпечити виготовлення і вручення позивачам 16 (шістнадцяти) копій судових рішень згідно вимог Інструкції, постановлених суддями ЖАС у цивільній справі №2, а саме: 07 березня 2024 року, 07 березня 2024 року, 28 березня 2024 року, 01 квітня 2024 року, 15 квітня 2024 року, 17 квітня 2024 року, 04 червня 2024 року, 07 червня 2024 року, 10 червня 2024 року, 17 червня 2024 року, 28 червня 2024 року, 01 липня 2024 року, 03 липня 2024 року, 05 липня 2024 року, 11 вересня 2024 року, 11 вересня 2024 року;
- зобов`язати Басая забезпечити виготовлення і вручення позивачам викликів, повідомлень і копій судових рішень згідно вимог Інструкції, які мали бути постановлені у адміністративній справі №2;
- зобов`язати Басая забезпечити виготовлення і вручення позивачам викликів, повідомлень і копій судових рішень згідно вимог Інструкції, які мали бути постановлені у адміністративній справі №3;
- зобов`язати Басая забезпечити виготовлення і вручення позивачам викликів, повідомлень і копій судових рішень згідно вимог Інструкції, які мали бути постановлені у адміністративній справі №4;
- зобов`язати Басая забезпечити виготовлення і вручення позивачам викликів, повідомлень і копій судових рішень згідно вимог Інструкції, які мали бути постановлені у адміністративній справі №5;
- ухвалити окрему ухвалу стосовно порушення Українцем, Жизнєвським, Медвецьким, Кузьмишиною, Басаєм законодавства, які містить ознаки кримінального правопорушення з направленням цієї окремої ухвали адміністративного суду на розгляд процесуального прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або детектива Національного антикорупційного бюро України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 визначено підсудність справи за Чернігівським окружним адміністративним судом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження за цим позовом, судом враховане таке.
Так, відповідно до змісту позовної заяви у частині обґрунтування позовних вимог вона містить образливі висловлювання та обвинувачення, які дискредитують органи судової влади України та їх посадових осіб.
Суд констатує, що позивачі, використовуючи у позовній заяві слова, спрямовані на образу та обвинувачення, зокрема, голів вищезазначених судів, зловжили правом на подання позовної заяви, використали відповідне процесуальне право всупереч завданню адміністративного судочинства, тобто з іншою метою, ніж це передбачено процесуальними вимогами.
Так, відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 Кодексу).
Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п`ятої статті 44 Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною другою цієї статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватись ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.
З огляду на викладене, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачі предметом перевірки за їхнім позовом визначили «заколотником» та «зловмисником» за співучастю з певними службовими особами органів державної влади України в протиправному заколоті задля розграбування із «Лукашенківськими злочинними структурами» їх домоволодіння з послідуючим приховуванням від відповідальності цього факту розграбування майна позивачів: голів суду та його безпосередніх підлеглих, інших заінтересованих осіб.
На думку позивачів, певні службові особи Генеральної прокуратури України і Міністерства закордонних справ України ухилились від розгляду заяв і скарг, інших звернень у зв`язку з намірами розграбування Лукашенком домоволодіння позивачів, розташованого в м. Мінську.
Також позивачі зазначають, що «... свідоме паплюження розгляду в судах сталося задля протиправної перешкоди нам за заколотом конституційному доступу до правосуддя, а саме: використавши службове положення головами судів протиправно заблоковано процес поновлення наших прав у інших певних кримінальних, адміністративних і цивільних справах, розгляд яких пов`язаний із розграбуванням Домоволодіння, а відбувається це за відмови заплатити транснаціональній злочинній організації 50000 доларів США за надання Державою Україна політичного притулку і громадянство України від протиправного переслідування Лукашенківським тоталітарним режимом...».
При цьому обґрунтування вимог позивачів зводяться лише до образливих тверджень на адресу голови Солом`янського районного суду м. Києва Українця В.В., голови Житомирського апеляційного суду Жизнєвського Ю.В., голови Вінницького апеляційного суду Медвецького С.К., голови Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишиної О.М., голови Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 , використання яких неприпустиме при оформленні, зокрема, й позовної заяви, а тому розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.
Учасник справи повинен бути стриманим і коректним у словах, утримуватись від надання особистісних характеристик і оцінок.
Дії учасника справи мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації суддів.
Обґрунтування позову з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви.
Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він уважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004, заява №67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003, заяви №61164/00 і №18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20.09.2011, заява №46549/06).
Згідно з частиною третьою статті 45 Кодексу якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд уважає, що з огляду на викладене, позивачі порушили обов`язок щодо етичної поведінки у відносинах із судом.
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку про допущення позивачами зловживання їхніми процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №9901/34/19 (провадження №11-82заі19), від 07.04.2021 у справі №9901/23/21, а також в ухвалі Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №939/1273/22.
Роз`яснити позивачам, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 45, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до голови Солом`янського районного суду м. Києва Українця В.В., голови Житомирського апеляційного суду Жизнєвського Ю.В., голови Вінницького апеляційного суду Медвецького С.К., голови Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишиної О.М., голови Київського окружного адміністративного суду Басая О.В. про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачам.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І.Соломко
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123171292 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Соломко І.І.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні