Ухвала

від 19.11.2024 по справі 520/7059/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 листопада 2024 р. Справа № 520/7059/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 по справі № 520/7059/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД ПОСТАЧ КОМПАНІ"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 задоволено позов ТОВ "ФУД ПОСТАЧ КОМПАНІ" до ДПС України , ГУ ДПС у Рівненській області, ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

01.05.2024 на рішення суду ГУ ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 апеляційна скарга залишена без руху, в зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та несплатою судового збору, наданий десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання клопотання про поновлення строку та документу про сплату судового збору.

28.10.2024 ГУ ДПС у Рівненській області на виконання вимог ухвали суду надало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 04.11.2024 наведені у клопотанні ГУ ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 підстави пропуску строку визнано неповажними.

Продовжено ГУ ДПС у Рівненській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

14.11.2024 ГУ ДПС у Рівненській області на виконання вимог ухвали суду надало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначило, що вперше апеляційну скаргу подало своєчасно, проте, з підстав не надання доказів сплати судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Апелянт в подальшому неодноразово звертався з апеляційною скаргою, що свідчить про наявність процесуального інтересу до вказаної справи.

Посилається на скрутне матеріальне становище, дію в країні воєнного стану, звільнення працівників, карантинні обмеження, епідеміологічну ситуацію, значну навантаженість на працівників, необхідність виконання повноважень ГУДПС у Харківській області - ГУ ДПС у Рівненській області.

Просить врахувати п. 6 Рекомендацій роботи суддів в умовах воєнного стану, прийнятих Радою Суддів України від 02.03.2022, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Суд, перевіривши доводи заявника, матеріали справи, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 12.05.2023 в порядку письмового провадження, без участі сторін по справі.

Апеляційну скаргу вперше подано скаржником 13.06.2023, яку в зв`язку з несплатою судового збору ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2023 повернуто апелянту, копію якої отримано 07.08.2023 о 17:26 (згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").

18.12.2023 представником скаржника вдруге подано апеляційну скаргу, яку, у зв`язку з поданням її не уповноваженою особою, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2024 скаргу повернуто апелянту, копію якої отримано 25.04.2024 о 21:35 (згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").

07.05.2024 представником скаржника втретє подано апеляційну скаргу, яку, у зв`язку з поданням її не уповноваженою особою, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 скаргу повернуто апелянту, копію якої отримано 17.05.2024 о 00:20 (згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").

11.06.2024 ГУ ДПС у Рівненській області подало касаційну скаргу.

За результатами касаційного оскарження постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.09.2024 касаційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області задоволено. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 про повернення апеляційної скарги скасовано. Справу направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

В якості підстав поважності пропуску строку, апелянт посилається на вчасну первинну подачу апеляційної скарги, дію в країні воєнного стану, бойові дії та постійну небезпеку на території Харківської області, відсутність фінансування для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинні обмеження, епідеміологічну ситуацію, значну навантаженість на працівників.

Щодо посилання скаржника на відсутність фінансування для сплати судового збору, суд вказує.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду

Згідно ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п.6 ч.5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

В свою чергу, належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі у найкоротші строки.

Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі Завалій та інші проти України.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій щодо оплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності оскарження судового рішення у даній справі, а також не надано доказів на підтвердження вчинення відповідних дій щодо сплати судового збору у період з 12.05.2023 (день прийняття рішення по справі) по 12.12.2023 (по день сплати судового збору).

Щодо посилань скаржника на дію воєнного стану в Україні, суд вказує наступне.

Колегія суддів враховує, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.

Воєнний стан може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст. 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Натомість, апелянт знаходиться в м.Рівне, Рівненської області, яка не віднесена до території активних, можливих бойових дій, крім того, апелянт не зазначає та не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Суд враховує, що відповідно до ч.ч.1,2 ст. 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом тричі подавалась апеляційна скарга, під час дії воєнного стану.

Суд зазначає, що посилання скаржника на труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників контролюючого органу (зокрема, велике навантаження) не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Апелянтом не надано доказів, які б підтверджували, що саме тимчасові обмеження, події чи обставини в період дії правового режиму воєнного стану, які не залежали від волі та дій відповідача, стали перешкодою, унеможливили подання апеляційної скарги у відповідності до вимог законодавства.

Також суд зазначає, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, суд вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.

Невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження та не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Посилання відповідача на рекомендації Ради Суддів України від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків колегія суддів не приймає до уваги, оскільки саме по собі введення воєнного стану в Україні за відсутності доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод реалізувати право на апеляційне оскарження, не може вважатися поважною причиною пропуску встановленого КАС України строку.

Посилання апелянта на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), суд вважає необґрунтованими, адже вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). При цьому, апелянтом не було вказано, яким саме чином обставини непереборної сили, про які йдеться у зазначеному листі Торгово-промислової палати України перешкоджали йому виконати вимоги закону щодо своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

Таким чином, апелянтом не підтверджено поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження з 12.05.2023 (дня прийняття оскаржуваного рішення) до 01.05.2024 (дня повторної подачі апеляційної скарги), а тому суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням обставин подання апеляційної скарги, часових меж з моменту прийняття рішення (12.05.2023) до моменту його оскарження (01.05.2024), тобто майже через рік, не надання доказів вчинення дій, спрямованих на своєчасне його оскарження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних причин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Рівненській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 по справі № 520/7059/23, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про поновлення строку Головного управління ДПС у Рівненській області на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 по справі № 520/7059/23 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 по справі № 520/7059/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД ПОСТАЧ КОМПАНІ" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова