Ухвала

від 13.01.2025 по справі 520/7059/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

Київ

справа №520/7059/23

адміністративне провадження №К/990/49933/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №520/7059/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ПОСТАЧ КОМПАНІ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2023.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.10.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що рішення суду першої інстанції прийнято 12.05.2023, проте, апеляційну скаргу подано лише 01.05.2024, тобто після спливу строку, встановленого для її подання, а скаржник не порушує питання про поновлення цього строку.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було обґрунтовано тим, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку апеляційного оскарження, проте, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Просив врахувати дію в країні воєнного стану, постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури, велике навантаження на працівників скаржника, що унеможливлює безперебійну та нормально роботу територіальних органів ДПС, зокрема ГУ ДПС у Харківській області. Звертав увагу, на пункт 6 опублікованих 02.03.2022 Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Ухвалою від 04.11.2024 Другий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Цією ухвалою суд повторно запропонував скаржникові протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку та надати документу про сплату судового збору.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Також суд зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках. Водночас, скаржник знаходиться в м. Рівне, Рівненської області, яка не віднесена до території активних, можливих бойових дій, крім того, апелянт не зазначає та не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

На виконання вимог ухвали скаржник подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Просить врахувати значне навантаження на працівників у зв`язку із супроводженням справ. Звертає увагу на введення в країні воєнного стану, а також на висновок Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України. Зазначає, що пунктом 6 опублікованих 02.03.2022 Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, рекомендовано виважено підходити до процесуальних питань. Зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаться поважними для вирішення питання поновлення пропущеного строку, такі причини визначаються з кожному конкретному випадку з врахуванням обставин справи. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

У цій справі мають місце такі обставини: вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано 13.06.2023, однак, ухвалою від 10.07.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з не сплатою судового збору, а ухвалою від 07.08.2023 первинну апеляційну скаргу суд повернув у зв`язку із не усуненням виявленого недоліку. Вдруге скаржник подав апеляційну скаргу 18.12.2023, яку апеляційний суд ухвалою від 25.04.2024 повернув у зв`язку з тим, що вона була подана не уповноваженою особою. 07.05.2024 скаржника втретє подав апеляційну скаргу, яку у зв`язку з поданням її не уповноваженою особою, ухвалою від 16.05.2024 скаргу повернуто апелянту. За наслідками касаційного перегляду ухвалу від 16.05.2024 про повернення апеляційної скарги було скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 12.05.2023 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 07.05.2024 (дата подання апеляційної скарги втретє) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 28.02.2023 у справі №760/4516/20, від 31.08.2023 у справі №460/15983/21 зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 520/7059/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ПОСТАЧ КОМПАНІ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко