Ухвала

від 20.11.2024 по справі 160/23954/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 листопада 2024 рокуСправа №160/23954/24Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса Олена Миколаївна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування ІНФОРМАЦІЯ_1 Збройних Сил України військова частина НОМЕР_2 , в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 7.63 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01 лютого 2024 року № 87 Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку у військовій частині НОМЕР_1 у січні місяці 2024 року та заходи щодо їх зміцнення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), грошові кошти (премія та додаткова винагорода) за січень 2024 року, яких він був позбавлений на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2024 року № 87 Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку у військовій частині НОМЕР_1 у січні місяці 2024 року та заходи щодо їх зміцнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування ІНФОРМАЦІЯ_1 Збройних Сил України військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування ІНФОРМАЦІЯ_1 Збройних Сил України військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Цією ж ухвалою витребувано у Військової частини НОМЕР_1 :

- докази отримання позивачем оскаржуваного наказу;

- належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 ;

- належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ;

- відомості щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошових коштів (премія та додаткова винагорода) за січень 2024 року;

- належним чином засвідчені копії всіх документів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування ІНФОРМАЦІЯ_1 Збройних Сил України військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Позивачеві встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

До суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення процесуального строку, яка обґрунтована тим, що до отримання копії наказу № 87 від 01.02.2024 року на адвокатський запит, ОСОБА_1 не знав, що на нього накладено дисциплінарне стягнення, копію наказу він не отримував, з наказом його ні хто не ознайомлював. Щодо посилання суду на копію службової картки ОСОБА_1 , яка була надана військовою частиною НОМЕР_1 , де мається підпис ОСОБА_1 з датою 19.06.2024. ОСОБА_1 дійсно розписувався в даній картці, але це було вже після 07.08.2024 року, коли копію наказу № 87 було отримано на адвокатський запит, при цьому дату ОСОБА_1 біля свого підпису не ставив, що підтверджується фото з мобільного телефону ОСОБА_1 , яку він зробив після того, як поставив свою підпис в службової картці, та ким дата в службовій картці була дописана йому не відомо. Крім того, в зв`язку з захворюванням ОСОБА_1 значний час знаходився, на стаціонарному лікуванні, а саме: з 05.02.2024 року по 11.03.2024 року КП Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр Солоний лиман; з 11.03.2024 року по 01.04.2024 року КП Криворізька МЛ № 1; з 20.05.2024 року по 13.06.2024 року КП Криворізька міська клінічна лікарня № 2; з 19.06.2024 року по 22.06.2024 року ДУ Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ; з 29.06.2024 року по 15.07.2024 року ДУ Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ; з 31.07.2024 року по 22.08.2024 року КНП Одеський обласний клінічний медичний центр; з 22.08.2024 року по 28.08.2024 року Військово-медичний клінічний центр Південного регіону; з 28.08.2024 року по 06.11.2024 року військова частина НОМЕР_5 . Що не давало можливості отримати ОСОБА_1 копію наказу № 87, звернутися за правовою допомогою та звернутись до суду, крім того військова частина різними способами відшукували відмовки, щоб не надавати наказ останньому.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами другою та п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, позивач проходить військову службу, яка є різновидом публічної служби, до спірних відносин застосовується місячний строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суд зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Так, позивач у позовній заяві просить визнати протиправним та скасувати п. 7.63 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01 лютого 2024 року № 87 Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку у військовій частині НОМЕР_1 у січні місяці 2024 року та заходи щодо їх зміцнення.

Разом із відзивом Військовою частиною НОМЕР_1 було надано копію службової картки ОСОБА_1 .

Так, у розділі ІІ картки в т.ч. міститься наступна інформація:

вид стягнення - сувора догана;

коли накладено стягнення (дата і номер наказу) - 01.02.2024 №87.

В графі ознайомлений наявний підпис ОСОБА_1 з датою ознайомлення 19.06.2024 року.

У заяві про поновлення процесуального строку в т.ч. зазначено, що ОСОБА_1 дійсно розписувався в даній картці, але це було вже після 07.08.2024 року, коли копію наказу № 87 було отримано на адвокатський запит, при цьому дату ОСОБА_1 біля свого підпису не ставив, що підтверджується фото з мобільного телефону ОСОБА_1 , яку він зробив після того, як поставив свою підпис в службової картці, та ким дата в службовій картці була дописана йому не відомо.

Вказані доводи судом не приймаються, оскільки дату біля свого підпису ОСОБА_1 міг поставити після зняття фотокопії відповідного документу.

Позивачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо підробки документів, а також не надав відповідних висновків правоохоронних органів на наслідком розгляду відповідного звернення.

При цьому, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі Станєв проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі Ілхан проти Туреччини ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

ЄСПЛ також у справі Корня проти Республіки Молдова (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі Уейт і Кеннеді проти Німеччини, заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі Цалкізіс проти Греції (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).

У заяві про поновлення процесуального строку зазначено, що в зв`язку з захворюванням ОСОБА_1 значний час знаходився, на стаціонарному лікуванні, а саме: з 05.02.2024 року по 11.03.2024 року КП Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр Солоний лиман; з 11.03.2024 року по 01.04.2024 року КП Криворізька МЛ № 1; з 20.05.2024 року по 13.06.2024 року КП Криворізька міська клінічна лікарня № 2; з 19.06.2024 року по 22.06.2024 року ДУ Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ; з 29.06.2024 року по 15.07.2024 року ДУ Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ; з 31.07.2024 року по 22.08.2024 року КНП Одеський обласний клінічний медичний центр; з 22.08.2024 року по 28.08.2024 року Військово-медичний клінічний центр Південного регіону; з 28.08.2024 року по 06.11.2024 року військова частина НОМЕР_5 .

На підтвердження вказаних обставин було надано до суду копії відповідних медичних документів.

Оскільки позивач є діючим військовослужбовцем, боронить Україну від збройної агресії з боку рф в умовах воєнного стану, враховуючи перебування позивача на стаціонарному лікуванні, беручи до уваги Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ , суд дійшов висновку, що пропуск строку звернення до суду відбувся з поважних причин, у зв`язку із чим цей строк слід поновити.

Частиною 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Продовжити розгляд справи №160/23954/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса