Ухвала

від 20.12.2024 по справі 160/23954/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 грудня 2024 рокуСправа № 160/23954/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 (далі третя особа, ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 7.63 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 лютого 2024 року №87 «Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку у військовій частині НОМЕР_2 у січні місяці 2024 року та заходи щодо їх зміцнення»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), грошові кошти (премія та додаткова винагорода) за січень 2024 року, яких він був позбавлений на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.02.2024 року №87 «Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку у військовій частині НОМЕР_2 у січні місяці 2024 року та заходи щодо їх зміцнення».

Вищезазначена позовна заява не відповідала вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у зв`язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 р. була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви (вх. №25768/24) від 10.09.2024 р., в якій позивач просив суд залучити, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України, військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , до участі у справі №160/23954/24. Також в позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 р. поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування ІНФОРМАЦІЯ_1 Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Цією ж ухвалою витребувано у Військової частини НОМЕР_2 :

- докази отримання позивачем оскаржуваного наказу;

- належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 ;

- належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ;

- відомості щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошових коштів (премія та додаткова винагорода) за січень 2024 року;

- належним чином засвідчені копії всіх документів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

23.09.2024 р. до суду надійшли від Військової частини НОМЕР_1 пояснення третьої особи щодо позову.

30.09.2024 р. до суду надійшли від представника позивача додаткові пояснення у справі

Ухвалою суду від 16.09.2024 р. відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала суду від 16.09.2024 р. про відкриття провадження у справі, в якій суд витребував у відповідача докази у справі, була направлена на адресу відповідача - ВЧ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) за допомогою засобів поштового зв`язку, однак до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення "тимчасово немає приймання у даному напрямку, або закрите ВПЗ".

У подальшому ухвала суду від 16.09.2024 р. була направлена на адресу відповідача - ВЧ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) за допомогою засобів поштового зв`язку, однак до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, у позовній заяві інші засоби зв`язку із Військовою частиною НОМЕР_2 окрім поштового відсутні.

Оскільки станом на 25.10.2024 року вимоги ухвали суду від 16.09.2024 р. Військовою частиною НОМЕР_2 не виконані, суд в ухвалі від 25.10.2024 р. суд повідомив Військову частину НОМЕР_2 про обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окрему підсистему (модуль) у відповідності до вимог ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також у цій ухвалі відповідача повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами позовної заяви через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 р. вдруге витребувано від Військової частини НОМЕР_2 :

- докази отримання позивачем оскаржуваного наказу;

- належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 ;

- належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ;

- відомості щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошових коштів (премія та додаткова винагорода) за січень 2024 року;

- належним чином засвідчені копії всіх документів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Цією ж ухвалою суд зупинив провадження по справі до надання витребуваних судом доказів.

30.10.2024 р. судом зареєстровано відзив на позовну заяву ВЧ НОМЕР_2 , до якого додано копії витягів з наказів №152 від 30.05.2023 р. та №87 від 01.02.2024 р., протоколу ДНК-2 №372 та службової картки ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р., з урахуванням ухвали суду від 22.11.2024 р., поновлено провадження у справі. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Позивачеві встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

15.11.2024 р. до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення процесуального строку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 р. ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду та ухвалено продовжити розгляд справи №160/23954/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 р. у ВЧ НОМЕР_2 витребувано:

- належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 ;

- належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування стосовно ОСОБА_1 (за наявності), а в разі відсутності таких матеріалів надати до суду пояснення щодо обставин та підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного у відповідній частині наказу;

- відомості (в т.ч. документально підтверджені) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошових коштів (премія та додаткова винагорода) за січень 2024 року або пояснення разом із документальним підтвердженням (в т.ч. у вигляді відповідних наказів) щодо не нарахування та не проведення позивачу відповідних виплат;

- належним чином засвідчені копії всіх документів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Цією ж ухвалою суд зупинив провадження по справі до надання витребуваних судом доказів.

До суду надійшли від ВЧ НОМЕР_2 на виконання вимог ухвали наступні документи:

- витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 №87 від 01.02.2024 р.;

- службова характеристика на молодшого сержанта ОСОБА_1 ;

- довідки про доходи військовослужбовця ОСОБА_1 №7292 від 28.11.2024 р.;

- медична характеристика молодшого сержанта ОСОБА_1 ;

- належним чином завірена копія витягу з журналу обліку порушень військової дисципліни, вчинених військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_2 ;

- копія протоколу серії ДНК-2 №872 від 17.01.2024 р., що слугував підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 р. провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, судом встановлено, що у поясненнях третьої особи щодо позову від 23.09.2024 р. ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання третя особа зазначила, що ОСОБА_1 у позовній заяві вказує що за січень 2024 року він був позбавлений частини грошового забезпечення та додаткової винагороди, але звернувся з позовом не протягом місяця як дізнався, а саме: в лютому місяці, коли недоотримав грошове забезпечення, а лише через 7 місяців. Також заявник зауважив, що посилання позивача про те що йому не було доведено наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не відповідають дійсності, так як відповідно до п. 2.8.1.9 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Головнокомандувача Збройних Сил України за №40, від 31.01.2024 р. (зі змінами) до наказів (директив, розпоряджень) не може включатися пункт Наказ (директиву, розпорядження) довести до відома…, крім наказів про накладання дисциплінарних стягнень на військовослужбовців. Військові частини (установи), посадові (службові) особи, до відома яких доводиться наказ, зазначаються у розрахунку розсилки, який розробник готує разом із проєктом розпорядчого документа. Під час ознайомлення з наказом зазначеними в ньому особами на першому примірнику наказу чи на спеціальному аркуші проставляються їх підписи із зазначенням військового звання, власного ім`я, прізвища дати ознайомлення. (У разі відмови військовослужбовця в ознайомлені з наказом, складається акт про відмову в ознайомлені з наказом)

Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази та з`ясувавши всі обставини з даного приводу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 р. визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Так, у позовній заяві ОСОБА_1 було зазначено, що копію оскаржуваного наказу позивач отримав лише 07.08.2024 р. разом з відповіддю на адвокатський запит, та, як наслідок, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з метою оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01 лютого 2024 року №87 «Про підсумки стану військової дисципліни та правопорядку у військовій частині НОМЕР_2 у січні місяці 2024 року та заходи щодо їх зміцнення».

У зв`язку з відсутністю доказів протилежного, ухвалою суду від 16.09.2024 р. судом поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Слід зауважити, що на момент надходження пояснень ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 щодо позову від 23.09.2024 р., в прохальній частині яких третьою особою заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у матеріалах справи були відсутні докази на підтвердження факту пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

У подальшому після отримання від ВЧ НОМЕР_2 відзиву на позовну заяву при дослідженні доданих до останнього доказів судом встановлено, що в копії службової картки ОСОБА_1 в розділі ІІ стосовно виду накладеного на позивача стягнення з посиланням на дату і номер наказу в графі ознайомлений наявний підпис ОСОБА_1 з датою ознайомлення 19.06.2024 р., а відтак про наявність дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, яке було накладено наказом від 01.02.2024 №87, позивач був обізнаний з 19.06.2024 р.

Натомість, відповідна позовна заява була сформована в системі "Електронний Суд" 03.09.2024 р. та зареєстрована судом 03.09.2024 р., тобто з пропуском строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, з урахуванням викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у цій справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.

Зважаючи на вищенаведене, ухвалою суду від 05.11.2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування ІНФОРМАЦІЯ_1 Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду для усунення відповідних недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали представником позивача було подано до суду заяву про поновлення процесуального строку (вх. №45949/24 від 15.11.2024 р.), в якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно розписувався в даній картці, але це було вже після 07.08.2024 року, коли копію наказу № 87 було отримано на адвокатський запит, при цьому дату ОСОБА_1 біля свого підпису не ставив, що підтверджується фото з мобільного телефону ОСОБА_1 , яку він зробив після того, як поставив свою підпис в службової картці, та ким дата в службовій картці була дописана йому не відомо.

Разом з тим, вищенаведені доводи судом не було прийнято, про що зазначено в ухвалі від 20.11.2024 р.

У заяві про поновлення процесуального строку додатково було зазначено, що в зв`язку з захворюванням ОСОБА_1 значний час знаходився, на стаціонарному лікуванні, а саме: з 05.02.2024 року по 11.03.2024 року КП Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр Солоний лиман; з 11.03.2024 року по 01.04.2024 року КП Криворізька МЛ № 1; з 20.05.2024 року по 13.06.2024 року КП Криворізька міська клінічна лікарня № 2; з 19.06.2024 року по 22.06.2024 року ДУ Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ; з 29.06.2024 року по 15.07.2024 року ДУ Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ; з 31.07.2024 року по 22.08.2024 року КНП Одеський обласний клінічний медичний центр; з 22.08.2024 року по 28.08.2024 року Військово-медичний клінічний центр Південного регіону; з 28.08.2024 року по 06.11.2024 року військова частина НОМЕР_6 .

На підтвердження вказаних обставин представником позивача було надано до суду копії відповідних медичних документів.

Водночас, з огляду на те, що позивач є діючим військовослужбовцем, боронить Україну від збройної агресії з боку рф в умовах воєнного стану, враховуючи перебування позивача на стаціонарному лікуванні, беручи до уваги Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ, суд дійшов висновку, що пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду відбувся з поважних причин, у зв`язку із чим цей строк слід поновити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 р. ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду та ухвалено продовжити розгляд справи №160/23954/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 7.63 наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи по суті клопотання ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає, що ч. 2 ст. 122 КАС України, передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 10.11.2022 р. у справі №990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в ухвалах від 2 червня 2022 року у справі № 757/30991/18-а, від 14 липня 2022 року у справі № 380/10696/21, від 27 липня 2022 року у справі № 380/13558/21, від 27 липня 2022 року у справі № 380/12913/21, від 4 серпня 2022 року у справі № 420/2429/20, від 12 серпня 2022 року у справі № 400/3957/21 та від 21 вересня 2022 у справі № 360/4969/21, в постанові від 29.09.2022 року у справі № 500/1912/22.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі Станєв проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі Ілхан проти Туреччини ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява №22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі Уейт і Кеннеді проти Німеччини, заява №26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі Цалкізіс проти Греції (Tsalkitzis v. Greece, заява №11801/04, пункт 44).

З огляду на те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з поважних причин, беручи до уваги те, що суд, ухвалою від 20.11.2024 р. поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду, клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Збройних Сил України військова частина НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено та підписано 20.12.2024 р.

Суддя О.М. Неклеса