Постанова

від 11.11.2024 по справі 759/8822/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 759/8822/23

номер провадження 22-ц/824/15534/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача Мовчан А.В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

представника товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Мовчан Анни Володимирівни,

представника ОСОБА_3 - Лозової Наталії Вікторівни

на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року /суддя Горбенко Н.О./

у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення річної премії, середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Матвійчук А. С. звернувся до суду з позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», у якому просив стягнути з відповідача на його користь річну премію за результатами роботи у 2020 році у розмірі 118,5% від річного посадового окладу Генерального директора ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» згідно з трудовим договором (контрактом) №2 від 21.05.2019, що становить 9 954 000,00 грн., а також середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 4 а.с. 203-212/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_3 - Лозова Н.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати задовольнивши позовні вимоги, стягнути судові витрати в суді першої інстанції 47 920 грн, в апеляційній 66 130 грн.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що виплата премії за умовами укладеного між сторонами контракту є обов`язковою. Критерії невиплати премії чітко встановлені контрактом. Висновок суду першої інстанції про те, що виплата премії є правом відповідача неправильний. Не є релевантною і наведена судом першої інстанції практика вищого суду. Наголошувала, що рішенням №90/2021 від 30.04.2021 р. позивачу за успішне виконання ЦКП 2020 встановлено річну премію у розмірі 118, 5% від річного посадового окладу. Видача наказу про виплату премії не є однією з умов виникнення обов`язку з її виплати відповідно до умов трудового договору. Наголошувала, що річна звітність, на усунення недоліків, була вдруге направлена на затвердження, нове подання не було повернуто на доопрацювання. На підставі нового подання, було прийнято рішення про розподіл прибутку за 2020 рік, виплачені дивіденди, а отже, недоліки звітності за 2020 рік можна вважати усунутими. Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення премії.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині вирішення питання про відмову у стягненні витрат на правову допомогу, представник ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» - Мовчан А.В. також звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення в цій частині скасувати, стягнувши з позивача 612 271, 20 грн.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що предмет договору №4600008264 від 01.09.2023 р. охоплює широке коло правових питань, пов`язаних з діяльністю товариства і не обмежується наданням правової допомоги у даній справі. Жодна інформація від суду прихована не була, всі надані акти та звіти містять посилання на номер справи, зміст наданої послуги, розмір погодинної ставки, кількість витраченого часу, вартість послуг за конкретний період та загальну вартість наданих послуг. Висновок суду першої інстанції щодо вказівки та нагальні суми по операціям не може бути ключовим у даній справі, оскільки витрати підлягають стягненню і тоді, коли їх ще не було сплачено. Вказувала, що у справі надано всі документи щодо витрат у повному об`ємі, а отже суд першої інстанції неправильно відмовив у їх стягненні. В оскарженому рішенні, суд першої інстанції не вказував щодо завищення або неспівмірності заявленої суми. Також звертала увагу суду на те, що звітність, без підпису з боку товариства, погоджена самим договором, замовник підписує лише акт наданих послуг. Неспівмірності витрат опонентом також не доведено. Звертала увагу і на ціну позову у 14 154 000, 00 грн. та важливість справи для сторони.

Адвокат Мовчан А.В., яка діє в інтересах ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», подала відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 Просила апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відмовив в задоволенні позову останнього залишити без змін. Заперечує проти доводів позивача, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Адвокат Лозова Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». Просила апеляційну скаргу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відмови відповідачу у стягненні з позивача витрат на професійну правничу допомогу залишити без змін. Заперечує проти доводів позивача, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, апеляційна скарга відповідача в частині витрат підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині вирішення питання про судові витрати, на підставі наступного.

Судом встановлено, що рішенням ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №9 від 16.05.2019 ОСОБА_3 обрано на посаду Генерального директора ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

21.05.2019 року між ТОВ «Оператор ГТС України» та ОСОБА_3 укладено трудовий договір (контракт) за № 2.

Підпунктом 1.1. пункту 1 Трудового договору № 2 від 21.05.2019 встановлено, що за цим трудовим договором Керівник зобов`язується виконувати роботу, зокрема, але не виключно, здійснювати управління (керівництво) поточною діяльністю Товариства, а Товариство зобов`язується виплачувати Керівнику заробітну плату та інші види матеріального забезпечення, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання його роботи

Підпунктом 2.1.2 пункту 2 Трудового договору № 2 від 21.05.2019 визначено, що Вищий орган товариства зобов`язаний встановлювати керівнику у відповідному додатку до трудового договору цілі та ключові показники виконання на відповідний рік.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Трудового договору № 2 від 21.05.2019 за виконання роботи, передбаченої цим трудовим договором, Керівнику за рахунок коштів Товариства виплачується базова частина винагороди та може виплачуватися змінна частина винагороди.

За умовами п.п.3.3, 3.4 Трудового договору № 2 від 21.05.2019 за рішенням вищого органу Товариства, прийнятим в установленому порядку, Керівнику Товариства може виплачуватися річна премія за досягнення Цілей та Ключових показників, встановлених Керівнику на відповідний рік, максимальний розмір якої складає 150% від річного посадового окладу (змінна частина винагороди).

Цілі та Ключові показники на відповідний рік встановлюються Керівнику за рішенням вищого органу Товариства.

Оцінка та досягнення керівником поставлених цілей та ключових показників на відповідний рік, визначення розміру премії здійснюється Вищим органом товариства (п.п. 3.5 Трудового договору № 2 від 21.05.2019).

Підпунктом 3.6. пункту Трудового договору № 2 від 21.05.2019 сторони обумовили, що нарахування та виплата керівнику премії за результатами оцінки досягнення цілей та ключових показників у відповідному році здійснюється за умови прийняття рішення Вищим органом товариства, в якому визначається розмір премії та підстави її виплати.

Підпунктом 3.7. пункту 3 Трудового договору № 2 від 21.05.2019 визначено, що нарахування Керівнику премії за підсумками роботи за рік, передбаченої п.п 3.3. цього трудового договору, здійснюється на підставі наказу Товариства, який видається на підставі рішення вищого органу Товариства, яке приймається після затвердження вищим органом Товариства річного фінансового звіту Товариства за відповідний рік.

Згідно пункту 3.9 Трудового договору № 2 від 21.05.2019 рішення про нарахування та виплату Керівнику премії за відповідний рік не може бути прийняте у разі:

невиконання або неналежного виконання рішень Загальних зборів, доведених до відома керівника в установленому порядку (п.п. 3.9.3); недосягнення встановлених цілей та ключових показників у відповідному році (п.п. 3.9.6).

02 грудня 2020 року загальними зборами ТОВ «Оператора ГТС України» прийнято рішення за №48/2020, яким затверджено цілі ключові показники для Генерального директора ТОВ «Оператора ГТС України» на 2020 рік.

01 лютого 2021 року Генеральний директор ТОВ «Оператора ГТС України» ОСОБА_3 звернувся до наглядової ради АТ «Магістральні газопроводи України» з поданням №ТОВВИХ-КТ-8 про винесення питання на розгляд загальних зборів ТОВ «Оператора ГТС України» щодо затвердження звіту генерального директора ТОВ «Оператора ГТС України» про виконання цілей та ключових показників за 2020 рік, а також про річну премію генерального директора ТОВ «Оператора ГТС України».

АТ «Магістральні газопроводи України», як єдиним учасником ТOB «Оператора ГТС України» 20.04.2021 повернуто фінансову звітність Оператора за 2020 рік на опрацювання, у зв`язку з наявністю значних недоліків описаних у пунктах 1 - 3 листа №107.

Загальними зборами ТОВ «Оператора ГТС України» від 30.04.2021 року прийнято рішення № 90/2021, яким затверджено звіт Генерального директора ТОВ «Оператора ГТС України» про виконання цілей та ключових показників за 2020 рік. Встановлено Генеральному директору ТОВ «Оператора ГТС України» ОСОБА_3 річну премію за результатами роботи у 2020 році у розмірі 118,5% від річного посадового окладу Генерального директора Товариства згідно з чинним трудовим договором (контрактом) № 2 від 21.05.2019, укладеним з ОСОБА_3 .

Вищевказаним рішенням встановлено Товариству забезпечити нарахування та виплату річної премії за 2020 рік генеральному директору Товариства на підставі цього рішення протягом тижня після затвердження загальними зборами Товариства річного фінансового звіту Товариства за 2020 рік.

30 грудня 2021 року загальними зборами ТОВ «Оператора ГТС України» прийнято рішення №107/2021, яким ТОВ «Оператор ГТС України» зобов`язано у строк до 10 січня 2022 року забезпечити перевипуск фінансової звітності ТОВ «Оператор ГТС України» за 2020 рік.

Генеральному директору Товариства забезпечити до 10.01.2022 року подання на затвердження єдиному учаснику перевипущеної у відповідності до п.1 рішення фінансової звітності за 2020 рік.

16 вересня 2022 року на засідання загальних зборів ТОВ «Оператора ГТС України» оформленому протоколом № 137, вирішено припинити повноваження Генерального директора ТОВ «Оператор ГТС України» ОСОБА_3 , звільнивши його із займаної посади відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, у зв`язку з: -наростаючим невиконанням Генеральним директором ТОВ «Оператор ГТС України» рішень єдиного учасника ТОВ «Оператор ГТС України»; - відсутністю достовірного відображення інформації про реальний фінансовий стан ТОВ «Оператор ГТС України» у фінансовій звітності ТОВ «Оператор ГТС України»; створення Генеральним директором ТОВ «Оператор ГТС України» перешкод для можливості сплати АТ «МГУ» дивідендів до державного бюджету України в умовах воєнного стану; - деструктивною політикою Генерального директора ТОВ «Оператор ГТС України» щодо проведення аудиту фінансової звітності групи компаній МГУ «АТ «МГУ» і ТОВ «Оператор ГТС України»; - неодноразовими фактами перевищення Генеральним директором ТОВ «Оператор ГТС України» повноважень, визначених законодавством України та Статутом ТОВ «Оператор ГТС України»; - незадовільним виконанням Генеральним директором ТОВ «Оператор ГТС України» інвестиційної програми на 2020 і 2021 роки; - відсутністю у ТОВ «Оператор ГТС України» стратегії управління ліквідністю; - повним ігноруванням Генеральним директором ТОВ «Оператор ГТС України» рішень єдиного учасника ТОВ «Оператор ГТС України» від 22.08.2022 № 153/2022 і від 06.08.2022 №154/2022 щодо здійснення ТОВ «Оператор ГТС України» операцій з балансування та щодо фінансового стану ТОВ «Оператор ГТС України», незважаючи на стрімке погіршення фінансового становища ТОВ «Оператор ГТС України».

16 вересня 2022 року загальними зборами ТОВ «Оператора ГТС України» прийнято рішення №155/2022, яким припинено повноваження Генерального директора ТОВ «Оператор ГТС України» ОСОБА_3 , звільнивши його із займаної посади відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

Генеральним директором ТОВ «Оператор ГТС України» ОСОБА_3 16.09.2022 видано наказ № 888/к про його відрядження до м. Відень, Республіка Австрія, і Братислава, Словацька Республіка, на період з 18.09.2022 по 23.09.2022 року.

28 вересня 2022 року наказом АТ «Магістральні газопроводи України» №920/к звільнено ОСОБА_3 , генерального директора ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб, пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України (а.с. 27, т. 1).

Підставою для прийняття даного наказу стало рішення єдиного учасника АТ «Магістральні газопроводи України» №155/2022 від 16 вересня 2022 року, відповідно до якого дане товариство, яке одноосібно здійснює повноваження загальних зборів учасників товариства до порядку денного внесено питання щодо припинення повноважень генерального директора відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_3 як на підставу для задоволення викладених у позові обставин справи вказує на те, що у ТОВ «Оператор ГТС України» обов`язок щодо нарахування та виплати премії Позивачу виник 30.04.2021, після прийняття рішення загальними зборами ТОВ «Оператор ГТС України» про встановлення генеральному директору ОСОБА_3 річної премії за результатами роботи у 2020 році у розмірі 118,5% від річного посадового окладу. При цьому, загальні збори Товариства, всупереч умов Трудового договору № 2 від 21.05.2019 перевищили свої повноваження та встановили у рішенні № 90/2021 від 30.04.2021 додаткову умову для виплати річної премії позивачу. Однак рішенням загальних зборів ТОВ «Оператора ГТС України» № 82/2021 від 29.04.2021 про розподіл та виплату дивідендів за 2020 рік фактично затверджено фінансову звітність ТОВ «Оператор ГТС України» за 2020 рік. Незважаючи на зазначене, ТОВ «Оператор ГТС України» не виплачено позивачу річну премію за 2020 рік у розмірі 118,5% від річного посадового окладу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно керувався нормами трудового законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 21 КЗпП України про те, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц: «Доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чиним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій належать до видів додаткової заробітної плати. Доплати як складові додаткової заробітної плати, визначаються законодавством і тому становлять обов`язкову частину у структурі заробітної плати (на відміну від премії). В колективному договорі можуть бути передбачені додаткові види доплат, підстави та порядок їх здійснення. Умови колективного договору необхідно розділяти на ті, що дублюють норми позитивного права та ті, що виникають у процесі колективних переговорів між роботодавцем та трудовим колективом і є додатковими гарантіями для працівників…».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 810/1735/16: «премія не є безумовною виплатою. Премія виплачується в межах розмірів, що визначені в Колективному договорі та положенні про преміювання на підставі рішення керівника, виходячи з вкладу конкретного працівника в загальні результати роботи. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання рішення з питань преміювання конкретного працівника не є погіршенням його умов оплати праці».

Відповідно до правової позиції викладеної у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 810/1735/16, від 24.03.2021 у справі № 127/20211/19, від 11.10.2021 у справі № 201/532/20, від 06.03.2023 у справі № 727/8207/21, зазначено, що винагорода (премія) виплачується працівникові виключно за рішенням керівника, а тому не є обов`язковою.

Отже, виплата премії за своїм змістом є додатковою заробітною платою, яка входить у структуру заробітної плати, однак не становить обов`язкову частину у структурі заробітної плати, адже за змістом Закону України «Про оплату праці» вбачається, що термін «додаткова» не означає «обов`язкова».

Встановлено, що 21 травня 2019 року між сторонами було укладено трудовий договір (контракт) №2, зі змісту якого слідує, що Вищий орган товариства (загальні збори товариства) зобов`язаний встановлювати керівнику у відповідному додатку до трудового договору цілі та ключові показники виконання на відповідний рік.

За рішенням Вищого органу товариства, керівнику товариства може виплачуватись річна премія за досягнення цілей та ключових показників, встановлених керівнику на відповідний рік, максимальний розмір якої складає 150% від річного посадового окладу (змінна частина винагороди).

Оцінка та досягнення керівником поставлених цілей та ключових показників на відповідний рік, визначення розміру премії здійснюється Вищим органом товариства.

Нарахування та виплата керівнику премії за результатами оцінки досягнення цілей та ключових показників у відповідному році здійснюється за умови прийняття рішення Вищим органом товариства, в якому визначається розмір премії, підстави та порядок її виплати.

Умовами Трудового договору № 2 від 21.05.2019 року за рішенням Вищого органу Товариства, прийнятим в установленому порядку, Керівнику Товариства може виплачуватися річна премія за досягнення Цілей та Ключових показників, встановлених Керівнику на відповідний рік, максимальний розмір якої складає 150% від річного посадового окладу (змінна частина винагороди). Нарахування та виплата Керівнику премії за результатами оцінки досягнення Цілей та Ключових показників у відповідному році здійснюється за умови прийняття рішення Вищим органом Товариства, в якому зазначається розмір премії та підстави її виплати.

Нарахування Керівнику премії за підсумками роботи за рік, передбаченої пунктом 3.3. цього трудового договору, здійснюється на підставі наказу Товариства, який видається на підставі рішення Вищого органу Товариства, яке приймається після затвердження Вищим органом Товариства річного фінансового звіту Товариства за відповідний рік.

Отже, без дотримання черговості перелічених вище умов визначених трудовим договором правові підстави для виплати відсутні.

Матеріалами справи підтверджено, що 20 квітня 2021 року АТ «Магістральні газопроводи України», як єдиним учасником ТОВ «Оператора ГТС України», повернуто фінансову звітність ТОВ «Оператора ГТС України» за 2020 рік на доопрацювання, у зв`язку з наявністю значних недоліків описаних у пунктах 1 - 3 листа № 107.

30.12.2021 року загальними зборами ТОВ «Оператора ГТС України» прийнято рішення №107/2021, яким ТОВ «Оператор ГТС України» зобов`язано у строк до 10 січня 2022 року забезпечити перевипуск фінансової звітності ТОВ «Оператор ГТС України» за 2020 рік.

Разом з тим, рішення Вищим органом Товариства рішення про затвердження річного фінансового звіту Товариства за 2020 рік наразі на момент розгляду справи не прийнято, відповідно і річний фінансовий звіт Товариства за 2020 рік не затверджений.

Вказані обставини стороною позивача не спростовано.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач перебуваючи на посаді Генерального директора ТОВ «Оператор ГТС України» не забезпечив усунення недоліків фінансової звітності Товариства за 2020 рік, перелічених загальними зборами ТОВ «Оператора ГТС України» у листі № 107 від 20.04.2021, яка так і не була затверджена, як наслідок 31.12.2021 загальними зборами ТОВ «Оператора ГТС України» було прийнято рішення № 107/2021 про зобов`язання перевипустити фінансову звітність ТОВ «Оператор ГТС України» за 2020 рік.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову позивачу у стягненні річної премії за 2020 рік.

Доводи апеляційної скарги щодо виплати дивідендів, апеляційним судом відхиляються з огляду на нетотожність правовідносин.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що суд не може підміняти Вищий орган Товариства та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу, оскільки це є втручанням в господарську діяльність ТОВ «Оператор ГТС України».

Виплата винагороди за підсумками роботи за рік не передбачена чинним КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами у сфері законодавства про працю, отже виплата такої винагороди проводиться на підставі наказу Товариства.

Без наявності затвердженого фінансового звіту за 2020 рік Вищим органом немає підстав стверджувати про наявність у Товариства прибутку за відповідний рік, а відтак і про наявність підстав для преміювання.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції також встановлено, що фінансова звітність за 2020 рік так і не була затверджена.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Питання щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції вирішував у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем, суд першої інстанції вказував, що із поданих суду документів вбачається, що АО «Адер Хабер» надає професійну правничу допомогу ТОВ «Оператор ГТС України» і в інших справах.

З виписок за клієнтським рахунком від 18.01.2024 року та 17.04.2024 року не вбачається можливим встановити, за надання професійної допомоги за вказаним договором у якій саме справі було здійснено оплату за адвокатські послуги.

З урахуванням заперечень позивача, відсутність конкретного розрахунку таких витрат позбавляє суд встановити дійсний розмір понесених відповідачем витрат на правничу допомогу саме у цій справі, що є підставою для відмови у відшкодуванні Товариству таких витрат.

З таким висновком суду апеляційний суд не погоджується з таких підстав.

Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на правничу допомогу, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

19 квітня 2024 року представник відповідача ТОВ «Оператор ГТС України» - адвокат Мовчан А.В. подала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 617 271,20 грн, які просила стягнути з позивача на користь Товариства.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи належить витрати на професійну правничу допомогу.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, зазначені норми закону передбачають такі критерії визначення та розподілу судових витрат:

1) їх дійсність;

2) необхідність;

3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача суду надано договір про надання адвокатських послуг №4600008264 від 01 вересня 2023 року, акти приймання-передачі адвокатських послуг №54 та №55 від 19 грудня 2023 року, звіти про надані послуги за період з 01 по 30 вересня 2023 року, з 01 по 30 жовтня 2023 року, з 01 по 30 листопада 2023 року, з 01 по 30 грудня 2023 року, акти приймання-передачі адвокатських послуг №2, №3, №5 від 21 березня 2024 року.

Також надано виписку за клієнтським рахунком від 18.01.2024 року, з якої вбачається, що ТОВ «Оператор ГТС України» перераховано на рахунок АО «Адер Хабер» грошові кошти у розмірі 913 027,00 грн, оплату здійснено за адвокатські послуги згідно договору №4600008264 від 01 вересня 2023 року.

Виписку за клієнтським рахунком від 17.04.2024 року, з якої вбачається, що ТОВ «Оператор ГТС України» перераховано на рахунок АО «Адер Хабер» грошові кошти у розмірі 1 215015,00 грн, оплату здійснено за адвокатські послуги згідно договору №4600008264 від 01 вересня 2023 року. /т. 4 а.с. 101-129/

Те, що документи складені відносно всіх наданих послуг, не тільки у даній справі, частина інформації прихована, є інформацією по іншим справам і не свідчить про відсутність наданих адвокатських послуг за даною справою.

Водночас, з урахуванням обставин справи, заперечень сторони позивача та того, що вартість послуг з правничої допомоги, які були надані позивачу, склала 34 500,00 грн., а вартість послуг з правничої допомоги, заявлених до відшкодування з позивача склала 617 827,20 грн., що вочевидь є не пропорційним, неспівмірним та явно завищеним, застосувавши критерії визначення та розподілу судових витрат такі як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про зменшення їх суми до 65 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 375, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - Лозової Наталії Вікторівни на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Мовчан Анни Володимирівни на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року - задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року в частині вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 65 000 грн. витрат на правову допомогу, понесених в суді першої інстанції.

В іншій частині рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: