Постанова

від 19.11.2024 по справі 320/4948/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4948/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Аліменка В.О., Костюк Л.О.

За участю секретаря: Куць М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, суддя Щавінський В.Р., у справі за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішення, -

У С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, ОСОБА_1 , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 28.12.2023 №ХІІ-009/2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 щодо адвоката ОСОБА_2. відмовлено у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку. Однак, ОСОБА_1 , не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся зі скаргою до ВКАДКА, яка, в свою чергу, рішенням частково задовольнила скаргу, скасувавши рішення дисциплінарної палати КДКА і та направила матеріали для нового розгляду.

ОСОБА_2 вважає такі дії та рішення ВКАДКА протиправними, оскільки КДКА Київської області всебічно та повно розглянута скарга ОСОБА_1 . В той же час, звернення ОСОБА_1 зі скаргою на дії адвоката після сплину 4 років, має на меті отримати результат - виправдувальний вирок. Однак це неможливо, оскільки всіма судовими інстанціями встановлено факт вчинення ним кримінального злочину, за який призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-009/2023 від 28.12.2023.

Стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на підставі постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Брухаль Р.С. від 26.07.2011 у відповідності до статті 47 Кримінального процесуального кодексу України був призначений як адвокат ОСОБА_1. у кримінальній справі за частиною третьою статті 27, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 27, п.п. 1, 5, 6, 8, 11, 12 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України, в якій 08.11.2012 колегією суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області винесено вирок у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22.04.2013 вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.11.2011 залишено без змін.

Також, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15.02.2017 заява засудженого щодо перегляду ухвали цього суду від 22.04.2013 за нововиявленими обставинами залишена без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2018 ухвала Апеляційного суду Київської області від 15.02.2017 залишена без змін.

06.09.2016 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 31.08.2016 щодо дій адвоката ОСОБА_2.

У зазначеній скарзі зазначається, що протягом всього досудового розслідування та судового розгляду його кримінальної справи судами усіх інстанцій грубо порушувались його права, зокрема йому так і не було надано можливості ознайомитись з усіма матеріалами кримінальної справи. Тільки після розгляду справи він мав можливість ознайомитись з матеріалами справи і дізнався, що його захисником був адвокат ОСОБА_2

Також скаржник зазначив, що ні він, ні його родичі не укладали договір про надання правової допомоги з цим адвокатом.

Скаржник вважає, що відвертим ігноруванням адвокатом Правил адвокатської етики, порушенням присяги адвоката, захисником спричинено суттєві збитки законним правам і інтересам скаржника.

На думку скаржника суть дисциплінарного порушення адвоката полягає в неналежному виконанні адвокатом своїх професійних обов`язків.

Скаржник вказує на те, що відповідно до протоколу про надання обвинуваченому та його захиснику для ознайомлення матеріалів кримінальної справи від 19.08.2011, внесено неправдиві відомості про те, що обвинувачений відмовився від ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Однак, як стверджує скаржник, такої відмови в дійсності не було, оскільки йому матеріали кримінальної справи для ознайомлення не надавались, проте вказаний протокол адвокатом було підписано.

Відповідно до вказаного протоколу, ознайомлення відбувалось у Вінницькому слідчому ізоляторі, разом з тим, за весь час перебування скаржника у вказаному слідчому ізоляторі, контакту між адвокатом та скаржником не було.

Крім того, скаржник вказує, що адвокат за один робочий день ознайомився з 26 томами справи, що на думку скаржника, є неможливим при якісному виконанні адвокатом своїх функцій.

Також адвокат без погодження зі скаржником на попередньому судовому засіданні 05.10.2010, висловив позицію про можливість розгляду справи в той час, коли інші адвокати скаржника не були ознайомлені з матеріалами справи.

На думку скаржника діяльність адвоката, як його захисника була неправомірною, оскільки з ним ні скаржник, ні його родичі не укладали договір про надання правової допомоги, при наявності у скаржника своїх адвокатів залучення адвоката ОСОБА_2. не було необхідним.

Рішенням Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 03.04.2017 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що як доказ неналежного виконання адвокатом обов`язків скаржником вказано на невідповідність процесуальних документів, складених у кримінальній справі, у той час як дисциплінарна палата не має права ставити під сумнів процесуальні документи, складені органом досудового розслідування, які вже були предметом судової оцінки. Строк ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та позиція адвоката на попередньому судовому засіданні про можливість розгляду справи в той час, коли інші захисники не були ознайомлені з матеріалами справи, не є фактом неналежного виконання адвокатом обов`язків. У рішенні зазначено й про те, що строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув.

Не погоджуючись із рішенням КДКА Київської області від 03.04.2017, ОСОБА_1 оскаржив його до ВКДКА.

Рішенням ВКДКА від 30.08.2017 №VIII-003/2017 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення КДКА Київської області від 03.04.2017 №140/16 про відмову в порушенні дисциплінарної справи скасовано, а матеріали перевірки направлено до КДКА Київської області для нового розгляду на стадію перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Скасовуючи вказане рішення, ВКДКА виходила з того, що КДКА регіону не надано об`єктивної оцінки доводам скаржника щодо непроведення адвокатом ОСОБА_2 побачень із ОСОБА_1 ; не перевірено, чи існував конфлікт інтересів сторони захисту та сторони потерпілих у справі, у зв`язку з представництвом потерпілого адвокатом із того самого адвокатського об`єднання; не надано оцінки незаявленню адвокатом клопотання про залучення перекладача підзахисному, ознайомленню адвоката з 26 томами кримінальної справи за одну добу; не надано оцінки призначенню адвоката без інформування про це обвинуваченого.

Викладене, на переконання відповідача, свідчить, що КДКА Київської області скаргу ОСОБА_1 розглянула поверхнево.

З рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VIII-003/2017 від 31.08.2017 не погодився адвокат ОСОБА_2 та оскаржив його до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі №826/14291/17 від 23.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, позов задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення ВКДКА від 30.08.2017 №VIII-003/2017.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №826/14291/17 від 10.11.2022 касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

28.06.2023 КДКА Київської області повторно розглянуто скаргу ОСОБА_1 та за результатом розгляду скарги прийнято рішення №75/2023, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Не погоджуючись із рішенням КДКА Київської області від 02.08.2023, ОСОБА_1 оскаржив його до ВКДКА.

28.12.2023 ВКДКА прийнято рішення №ХІІ-009/2023, яким скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення КДКА Київської області №75/2023 від 28.06.2023 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 - скасовано, а матеріали справи направлено на новий розгляд до КДКА Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Вважаючи вищевказане рішення ВКДК протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

У відповідності до частин першої, другої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Частиною п`ятою статті 52 Закону №5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Відповідно до частини сьомої статті 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Як убачається із матеріалів справи, предметом позову у цій справі є рішення ВКДКА від 28.12.2023 №ХІІ-009/2023, яким скасовано рішення КДКА Київської області №75/2023 від 28.06.2023 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , та повернуто матеріали перевірки щодо дисциплінарного проступку адвоката до КДКА Київської області для нового розгляду.

Так, скасовуючи рішення КДКА Київської області відповідач зазначив, що рішення КДКА Київської області №75/2023 від 28.06.2023 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2. за своєю суттю є передчасним та таким, що не відповідає стадії дисциплінарного провадження на якій встановлюється наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, місить оцінку доказів наданих сторонами, яка повинна надаватися на стадії розгляду дисциплінарної справи.

Водночас, статтею 37 Закону №5076-VI чітко урегульовано стадії здійснення дисциплінарного провадження, яке складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Таким чином, проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката є лише першою стадією дисциплінарного провадженн, за результатами якого (розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки) дисциплінарна палата кваліфікаціно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. При цьому, умовою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Разом з тим, завданням першої стадії дисциплінарного провадження є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та встановлення наявності або ж відсутності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Отже, на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.

Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з`ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №822/570/17.

Окрім того, звертаючись до суду першої інстанції, позивач зазначає, що КДКА регіону повно і всебічно розглянула скаргу третьої особи та прийняла правильне рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи, у зв`язку з чим у ВКДКА не було підстав для направлення матеріалів перевірки на новий розгляд.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд уже викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15, від 10 листопада 2022 року у справі №826/14291/17 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Отже, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, даний позов не був мотивований порушенням ВКДКА встановленого Законом №5076-VI чи Положенням порядку розгляду скарги на дисциплінарний проступок адвоката.

При цьому, під час розгляду справи, колегією суддів також не встановлено порушень процедури, внаслідок яких поза увагою ВКДКА залишилися істотні для правильного вирішення справи обставини.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення за своєю юридичною суттю не є рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ним не надавалася юридична оцінка діям позивача на предмет наявності чи відсутності в них складу дисциплінарного проступку.

Оскаржуваним рішенням лише констатовано, що окремі аргументи скаржника стосовно вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не отримали належної оцінки від дисциплінарної палати КДКА регіону.

Виходячи із послідовності стадій дисциплінарного провадження, ураховуючи мету і завдання проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, - можна зробити висновок, що рішення ВКДКА, яке оскаржується у цій справі, є проміжним та не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача в здійсненні професійної адвокатської діяльності.

Отже, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 28.12.2023 №ХІІ-009/2023.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог адвоката ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для, зокрема, зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року скасувати та ухвали у справі нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову адвоката ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Аліменко В.О.

Костюк Л.О.

Повний текст виготовлено: 19 листопада 2024 року.