Ухвала

від 30.12.2024 по справі 320/4948/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 320/4948/24

адміністративне провадження № К/990/49651/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024

у справі № 320/4948/24 за позовом адвоката ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, ОСОБА_2 , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.12.2023 № ХІІ-009/2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-009/2023 від 28.12.2023.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 апеляційні скарги ОСОБА_2 та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову адвоката ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач 17.12.2024 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

В обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи посилання на вказану норму процесуального закону, скаржник указує про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 20.02.2019 у справі № 822/570/17.

Так, за змістом пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Водночас касаційна скарга скаржника не містить вмотивованих обґрунтувань необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 20.02.2019 у справі № 822/570/17. Фактично заявник касаційної скарги вказує лише на відмінність обставин цієї справи обставинам справи № 822/570/17.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу касаційного оскарження судового рішення.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Крім того, Верховним Судом установлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 вирішено здійснювати розгляд справи № 320/4948/24 у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, заявник має обов`язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте жодної обставини, визначеної пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем у касаційній скарзі не зазначено.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, та не викладення скаржником підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 320/4948/24 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяЖ.М. Мельник-Томенко