Постанова

від 20.11.2024 по справі 240/32606/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/32606/23

Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

20 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2023 року позивач, Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод", звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної податкової служби України від 20.06.2023 194-р/л щодо анулювання ліцензії Державному підприємству «Житомирський лікеро-горілчаний завод» №990101201900003 - на виробництво спирту етилового терміном дії з 21.02.2019 до 21.02.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання Державному підприємству «Житомирський лікеро-горілчаний завод» ліцензії №990101201900003 - на виробництво спирту етилового терміном дії з 21.02.2019 до 21.02.2024 та поновити про неї інформацію (внести відомості) до цього Реєстру.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Державної податкової служби України від 20.06.2023 194-р/л щодо анулювання ліцензії Державному підприємству «Житомирський лікеро-горілчаний завод» №990101201900003 - на виробництво спирту етилового терміном дії з 21.02.2019 до 21.02.2024.

Зобов`язано Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання Державному підприємству «Житомирський лікеро-горілчаний завод» ліцензії №990101201900003 - на виробництво спирту етилового терміном дії з 21.02.2019 до 21.02.2024 та поновити про неї інформацію (внести відомості) до цього Реєстру.

Стягнуто на користь Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, ГУ ДПС у Житомирській області, подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що згідно ч. 2 ст. 2 Закону №481/95-ВР відключення, припинення функціонування або не встановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії. Аналіз вказаних правових норм свідчить, що виробництво спирту етилового може здійснюватися виключно суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію. Отже, обов`язковою умовою для отримання ліцензії, яка надає право на виробництво спирту етилового, є встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції (спирту етилового).

Вказана норма є імперативною, а відповідно саме на суб`єкта господарювання покладено обов`язок, зокрема, щодо безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції.

Отже, відключення, припинення, функціонування або не встановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для анулювання ліцензії.

Також, відповідачем, ДПС України подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Доводи, які слугували підставою для звернення до суду з апеляційною скаргою, є аналогічними, які викладені ГУ ДПС у Хмельницькій області в своїй апеляційній скарзі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДП "ЖЛГЗ" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.05.1994, видом його діяльності за КВЕД є: 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний) (а.с. 13-14).

Для здійснення господарської діяльності ДП «ЖЛГЗ» має відповідні ліцензії серед яких №990101201900003 - на виробництво спирту етилового терміном дії з 21.02.2019 до 21.02.2024, видана Державною фіскальною службою України (а.с.30-31).

Працівниками ГУ ДПС у Житомирській області проведено фактичну перевірку Державного підприємства «Житомирський лікеро-горілчаний завод» (код ЄДРПОУ 00375504) за адресою місця провадження діяльності: Житомирська обл., м. Чуднів, вул. Соборна, 21, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 29.05.2023 №9718/06-30-09-03/00375504, яким встановлено порушення ДП «ЖЛГЗ» вимог ст. 2 Закону № 481/95-ВР, а саме невстановлення систем цілодобового відеоспостереження на ділянках виробництва та відпуску спирту.

20.06.2023 Державна податкова служба України прийняла розпорядження № 194-р/п щодо анулювання ліцензії ДП «ЖЛГЗ» №990101201900003 - на виробництво спирту етилового терміном дії з 21.02.2019 до 21.02.2024.

Не погоджуючись із вказаними діями та рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що підстави та порядок анулювання ліцензій передбачає саме стаття 3 Закону № 481/95-ВР, проте стаття 2 вказаного Закону регулює, зокрема, вимоги видачі цих ліцензій, а також встановлює підставу для відмови у видачі ліцензії на виробництва спирту в разі недотримання зазначених вимог, що також може бути підставою і для анулювання цієї ліцензії (відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії).

Разом з тим, стаття 3 Закону № 481/95-ВР не містить такої підстави для анулювання ліцензії, як відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження.

Згідно із статтею 8 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), виробничі цехи, дільниці, лабораторії та інші структурні підрозділи, які здійснюють виробництво і контроль за виробництвом спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, крім малих виробництв виноробної продукції, та тютюнових виробів, підлягають обов`язковій атестації на відповідність вимогам, що встановлені чинними законодавчими актами України щодо забезпечення життя та здоров`я людей, охорони навколишнього природного середовища, повного технологічного циклу виробництва коньяку, алкогольних напоїв за коньячною технологією і тютюнових виробів, а також відповідність санітарним, пожежним, екологічним нормам і правилам.

Атестація суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) проводиться центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства.

Ліцензія на право виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видається після проведення атестації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), яка є чинною протягом терміну дії зазначеної ліцензії. У разі внесення в період дії ліцензії змін до вимог стосовно проведення обов`язкової атестації або стосовно повного технологічного циклу виробництва, передбачених частинами першою або сьомою цієї статті, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) підлягає переатестації в частині цих змін.

Враховуючи наведене, суд вказав, що факт отримання ліцензії на виробництво спирту етилового встановлює дотримання суб`єктом господарювання всіх вимог законодавства для провадження певного виду ліцензійної діяльності, а неодноразові перевірки підприємства з боку податкового органу підтверджують наявність та дотримання цих вимог у подальшому.

На переконання суду, ДП «ЖЛГЗ» не могло отримати ліцензію на виробництво спирту без попередньої перевірки контролюючим органом встановлення та безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження.

Зважаючи на обставини справи, що розглядається, суд вважає недопустимою з точки зору верховенства права ситуацію, за якої відповідач анулює ліцензію на виробництво спирту етилового у зв`язку з невстановленням цілодобових систем відеоспостереження на всіх етапах виробництва, що не було підставою для відмови у видачі ліцензії, крім того - на дату перевірки 01.06.2023 порушень чинного законодавства ДП "ЖЛГЗ" не встановлено, отже прийняття 20.06.2023 Державною податковою службою України спірного розпорядження № 194-р/п щодо анулювання ліцензії ДП «ЖЛГЗ» на виробництво спирту етилового є неправомірним.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження Державної податкової служби України від 20.06.2023 194-р/л щодо анулювання ліцензії Державному підприємству «Житомирський лікеро-горілчаний завод» №990101201900003 - на виробництво спирту етилового терміном дії з 21.02.2019 до 21.02.2024 підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання Державному підприємству «Житомирський лікеро-горілчаний завод» ліцензії №990101201900003 - на виробництво спирту етилового терміном дії з 21.02.2019 до 21.02.2024 та поновити про неї інформацію (внести відомості) до цього Реєстру, суд першої інстанції вказав, що згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 1246 у разі анулювання ліцензії, закінчення строку дії ліцензії або зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії, Департамент протягом п`яти робочих днів вносить відповідні зміни до Реєстру та надає відповідну інформацію в паперовій та електронній формах до Департаменту взаємодії для розміщення на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України.

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваного розпорядження Державної податкової служби України № 1-р/л від 02.01.2024, суд дійшов висновку, що похідна позовна вимога також підлягає до задоволення.

Таким чином, ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача видалити з Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та з офіційного веб-сайту інформацію щодо анулювання Державному підприємству «Житомирський лікеро-горілчаний завод» ліцензії №990101201900003 - на виробництво спирту етилового терміном дії з 21.02.2019 до 21.02.2024 та поновити інформацію (внести відомості) про ліцензію в Реєстрі та на офіційному веб-сайті.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Порядок анулювання ліцензій встановлений в статті 3 Закону №481.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі:

заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії;

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію;

акта про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку;

акта про виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії (отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами);

акта про встановлення факту наявності документа, який засвідчує передачу іншому суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) у власність, володіння та/або користування приміщень та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв чи тютюнових виробів;

рішення суду про встановлення невідповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції;

рішення суду про встановлення факту переробки, виробництва та/або реалізації малим виробництвом виноробної продукції вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових із виноматеріалів, придбаних та/або отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду;

рішення суду про встановлення факту переробки, виробництва та/або реалізації малим виробництвом виноробної продукції вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових з використанням спирту та/або перевищення обсягу виробництва продукції, зазначеного у статті 1 цього Закону;

акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;

акта про встановлення факту порушення строків звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;

акта, що засвідчує факт відмови суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;

акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб`єкта господарювання спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним;

рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб`єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».

Розпорядження про анулювання ліцензії приймається:

на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії;

на третій робочий день з дня отримання рішення суду, яке є підставою для анулювання ліцензії відповідно до вимог цієї статті, або заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії;

на шостий робочий день з дня отримання рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб`єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»;

на наступний робочий день після дати останнього спливу терміну сплати чергового платежу за наступний щорічний строк дії відповідної ліцензії у разі відсутності сплати чергового платежу.

Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії:

вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті;

направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування.

Аналізуючи викладене, підстави та порядок анулювання ліцензій визначені саме ст. 3 Закону № 481/95-ВР, водночас, стаття 2 вказаного Закону встановлює, зокрема, вимоги видачі цих ліцензій, а також визначає підстави для відмови у видачі ліцензії на виробництва спирту в разі недотримання зазначених вимог, що також може бути підставою і для анулювання цієї ліцензії (відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що стаття 3 Закону № 481/95-ВР не містить такої підстави для анулювання ліцензії, як невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження.

При цьому, відповідно до ст. 2 Закону № 481/95-ВР, виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Так, аналіз вказаних правових норм свідчить, що виробництво спирту етилового може здійснюватися виключно суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.

Обов`язковою умовою для отримання ліцензії, яка надає право на виробництво спирту етилового, є встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції (спирту етилового).

Зазначена норма є імперативною, а відповідно саме на суб`єкта господарювання покладено обов`язок, зокрема щодо безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції.

Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для анулювання ліцензії.

Вказана висновки викладені в постанові Верхоавного Суду від 22.08.2023 у справі №120/10662/22.

Надаючи оцінку доводам апелянтів стосовно того, що відключення, припинення функціонування або не встановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для анулювання ліцензії, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що згідно акту (довідки) про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства України у сфері обігу спирту спиртовмісної продукції, наявності ліцензії, свідоцтв від 29.05.2023, контролюючим органом проведено перевірку ДП «Житомирський лікеро горілчаний завод» Чуднівська філія та встановлено, що в період перевірки на території та ділянках виробництва та відпуску спирту на ДП «Житомирський лікеро горілчаний завод» Чуднівська філія проводяться планові роботи по встановленню та удосконаленню систем цілодобового відеоспостереження, згідно розробленої та затвердженої керівництвом схеми, станом на 27.05.2023 планові роботи на стадії завершення. На підстави вказаного, контролюючим органом встановлено порушення вимог ст. 2 Закону №481, а саме не забезпечено встановлення систем цілодобового відеоспостереження на ділянках виробництва та відпуску спирту.

Як зазначено в апеляційній скарзі, саме вказані обставини є підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження ДПС про анулювання ліцензії.

Отже, оскільки факт не забезпечення встановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження підтверджується матеріалами справи, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону №481/95-BP є підставою для анулювання ліцензії, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи спірне розпорядження про анулювання ліцензії, контролюючий орган діяв в межах закону, на підставі наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законом, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Таким чином, надаючи оцінку викладеному, позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного розпорядження Державної податкової служби України від 20.06.2023 є безпідставними та необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.