Ухвала

від 19.11.2024 по справі 140/2609/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

справа №140/2609/24

адміністративне провадження №К/990/22316/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №140/2609/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №140/2609/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

У касаційній скарзі представник Головного управління ДПС у Волинській області звертається з проханням розглянути справу за його участю під час касаційного провадження в адміністративній справі у судовому засіданні.

Вирішуючи це клопотання, касаційний суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин на предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.

Ураховуючи зміст та доводи касаційної скарги, характер спірних відносин, а також відсутність у суду касаційної інстанції процесуальної можливості самостійно з`ясовувати обставини справи, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням учасників справи.

Крім того, згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", №8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №233/3676/19 та від 15 червня 2021 року у справі №755/12623/19.

Ураховуючи викладене, у клопотанні представника Головного управління ДПС у Волинській області про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 248, 340, 345, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Волинській області про забезпечення участі у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні відмовити.

Закінчити підготовку до касаційного розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 20 листопада 2024 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.М. Бевзенко,

Суддя Верховного Суду