Ухвала

від 01.11.2024 по справі 179/250/14-ц

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/250/14-ц

провадження № 4-с/179/5/24

У Х В А Л А

01 листопада 2024 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Ахтієвій Р.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смт.Магдалинівка Дніпропетровськоїобласті скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження головний державний виконавець Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на дії/бездіяльність державного виконавця, стягувач ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В

До Магдалинівськогорайонного судуДніпропетровської областінадійшла скарга ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження головний державний виконавець Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на дії/бездіяльність державного виконавця, стягувач ОСОБА_2 .

Скаржник посилається на те, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області по справі № 179/1373/14-ц, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі частина всіх заробітків на користь ОСОБА_3 для утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі виконавчого листа Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрив виконавче провадження 51644433.

Постановою державного виконавця від 27.03.2018 року накладено арешт на все нерухоме майно заявника, через наявність заборгованості понад 4 місяці. Вказаний борг був погашений боржником, одразу після відкриття виконавчого провадження.

Заявник через адвоката звернувся до приватного виконавця із заявою про скасування арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 накладеного постановою державного виконавця від 27.03.2018 року ВП 51644433 накладеного в рамках виконавчого провадження про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 .

Однак, державним виконавцем було відмовлено у скасуванні арешту. Заявник не погоджується з діями державного виконавця виходячи з наступного.

Законом України «Про виконавче провадження», Кодексом України про адміністративні правопорушення та низкою інших законодавчих актів України було запроваджено низку заходів та обмежень до платника аліментів, в якого виникла заборгованість за аліментами у сумі платежів щонайменше за три місяці. В тому числі і накладення арешту на майно наявне у боржника. ОСОБА_1 не має заборгованості за сплатою аліментів та не допускає будь яких заборгованостей зі сплати аліментів.

На підставі наведеного, скаржник прохає скасувати арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 накладеного постановою державного виконавця від 27.03.2018 року ВП 51644433 накладеного в рамках виконавчого провадження про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 .

Скаржник в судове засідання не з`явився, представником скаржника надано до суду заяву в якій прохала розглянути справу без її участі, прохав задовольнити вимоги скарги.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву в якій прохав розглянути справу без його участі, також надано пояснення в яких зазначив, що боржником здійснювалася несвоєчасна сплата аліментів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, у зв`язку з чим винесено постанову про арешт майна боржника.

Дослідивши зміст скарги, суд вважає, що необхідно залишити скаргу без розгляду за наступних підстав.

Відповідно до 447ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1ст. 449 ЦПКскаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ч. 2ст. 449 ЦПК Українипропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною 2статті 126 ЦПК Українипередбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом із тим, згідно роз`яснень, які містяться в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року № 6, відповідно достатті 385 ЦПКскаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормамистатті 385 ЦПК. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі" (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява N 39199/98, п. 62), "Воловік проти України" від 6 грудня 2007 року, заява N 15123/03.

У Рішенні в справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява N 23436/03 ЄСПЛ зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А N 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).

Впостанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 320/7888/16-цвказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, від 07.05.2024 року, Державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області на підставі постанови від 27.03.2018 року накладено арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (а. с. 6).

Листом від 01.08.2024 року підрозділом Державної виконавчої служби скаржника повідомлено про неможливість зняття арешту з майна, у зв`язку з наявною заборгованістю (а. с. 7).

Враховуючи те, що станом на 07 травня 2024 року (дата отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) скаржнику було відомо про вчинені дії у виконавчому провадженні та наявність арешту нерухомого майна, однак до суду звернувся зі скаргою 19.08.2024 року, суд приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без розгляду , у зв`язку із пропуском строку для звернення до суду.

Керуючись ст.126,127,353,354,447,449 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження головний державний виконавець Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на дії/бездіяльність державного виконавця, стягувач ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особи, заяви яких залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, мають право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 06 листопада 2024 року.

Суддя Т.А. Ковальчук