Ухвала

від 14.05.2014 по справі 179/250/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4434/14 Справа № 179/250/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук Т. А. Доповідач - Романюк М.М. Категорія 48 14 травня 2014 року

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого Романюк М.М.

суддів Котушенко С.П., Петренко І.О.

при секретарі Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з зазначеним вище позовом 06 лютого 2014 року. В обґрунтування заявлених та уточнених позовних вимог посилалася на те, що з відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 22 травня 2012 року, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з тим, що сторони разом не проживають, дитина знаходиться на утриманні позивача, яка перебуває у відпустці по догляду за малолітнім, а відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі ? частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня подання заяви і до повноліття ОСОБА_4 та 300 грн. щомісяця на її утримання до досягнення сином трирічного віку.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на утримання сина - ОСОБА_4, щомісячно, починаючи з 06 лютого 2014 року і до повноліття дитини; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, на її утримання, аліменти у розмірі 250 грн., щомісячно, починаючи з 06 лютого 2014 року і до досягнення ОСОБА_4 трирічного віку; вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволені вказаної вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині задоволеної позовної вимоги щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3, перегляд законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції проведено в цих межах.

Задовольняючи вказану вимогу частково суд першої інстанції виходив з її доведеності та обґрунтованості в цих межах.

З даним висновком судова колегія погоджується виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 22 травня 2012 року, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4.

ОСОБА_3 знаходиться у відпустці по догляду за малолітньою дитиною - сином ОСОБА_4 до досягнення останнім трирічного віку.

Відповідно до ч.2, 4 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з вище викладеного та беручи до уваги, що відповідач працює, має регулярний дохід, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про спроможність ОСОБА_2 сплачувати аліменти у розмірі 250 грн. на утримання дружини, яка знаходиться у відпустці по догляду за їх спільною дитиною, займається її вихованням та отримує допомогу від держави на своє утримання значно меншу від встановленого прожиткового мінімуму доходів громадян.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: