Постанова

від 19.11.2024 по справі 462/1933/18

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/1933/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2024 року м.Львів

Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючогосудді - Боровкова Д.О.,

за участю секретаря - Данилович Н.В.

розглянувши подання провідного інспектора Залізничного РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про вирішення питання про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Залізничного районного суду м. Львова знаходиться подання провідного інспектора Залізничного РВ філії ДУ «ЦП» у Львівській області Охендушкевич С. про вирішення питання про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення відносно ОСОБА_1 . Подання мотивоване тим, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 183-1КУпАПта призначено стягнення у виді 120 годин громадських робіт. На виклики до уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_1 не з`явився. 21.09.2018 року було здійснено вихід до ОСОБА_1 за місцем його проживання, проте дверей ніхто не відчинив. 03.10.2018 року ОСОБА_1 було доставлено працівником ДОП ВП ПП Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, де ОСОБА_1 відмовився отримати направлення в ЛКП для відпрацювання суспільно-корисних робіт, а також він був попереджений про наслідки ухилення від відбуванян адміністравтиного стягнення. 22.12.2018 року постановою Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183-2КУпАПта призначено стягнення у виді 2 діб адміністративного арешту. 22.01.2019 року та 01.02.2019 року ОСОБА_1 на виклики до уповноваженого органу з питань пробації не з`явився. 04.03.2019 року надійшов рапорт ст.ДОП Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, з якого вбачається, що ОСОБА_1 за місцем проживання тривалий час не проживає. 22.01.2020 року ухвалою Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 оголошено в розшук. Відповідно до повідомлення з військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 року ОСОБА_1 призваний на військову службу. Вироком Франківського районного суду м. Львова від 18.10.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном на 1 рік. У зв`язку з наведеним просить звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням двохрічного строку давності виконання судового рішення.

ОСОБА_1 та представник пробації у судове засідання не з`явились, однак їх неявка не є перешкодою для розгляду подання по суті.

Вивчивши матеріали подання, оглянувши матеріали особової справи № 01/18, суд виходить з наступного.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 183-1КУпАПта призначено стягнення у виді 120 годин громадських робіт.

Як убачається з копії довідки командира військової частини НОМЕР_1 № 47 від 02.03.2022 року солдат ОСОБА_1 , призваний до військової частини НОМЕР_1 на військову службу за призовом у разі мобілізації, на особливий період, з 02.03.2022 року.

Порядок та процедура виконання постанов про накладення усіх видів адміністративних стягнень детально регламентується розділом V (ст. 298-330)КУпАП, глава 25 якого містить основні (загальні) положення, а принцип обов`язковості виконання таких постанов для державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян закріплений уст. 298 цьогоКодексу.

Так, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України, і звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову (ч. 1, 4ст. 299КУпАП), а згідно ч.1-2ст.300 цього Кодексутака постанова виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили (ч. 1ст. 325-1КУпАП).

Звернувши своєчасно до виконання постанову про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді суспільно корисних робіт суд дотримався в цілому вказаних вимог закону.

Згідно з ч.1ст.303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Відповіднодо статті 304 КУпАПпитання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Відповідно до ч.1ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннямист.9 Конституції України, ст.19 Закону України «;Про міжнародні договори України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»усталена судова практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються вКонвенції про захист прав людини і основоположних свободдалі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.

ПоложенняКодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R(91)1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю. Натомість, дані строки, передбачені вКримінальному кодексі України, а саме, ст.80, яка розташована у розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» і регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставіст.80 КК Українизвільняються судом від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

Крім того, КСУ у п.3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме нормист.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).

Крім цього, з часу набрання законної сили постановою суду про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло чотири роки.

На підставі викладеного, виходячи із неможливості виконання постанови Залізничного районного суду міста Львова від 07.05.2018 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд вважає, що у відповідності до положень ст.303,304 КУПАП, його слід звільнити від відбування покарання у виді суспільно-корисних робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.303,304 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання провідного інспектора Залізничного РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про вирішення питання про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт за ч.1ст.183-1 КУпАПпризначеного постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2018 року, у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Суддя:

Оригінал постанови.