Постанова

від 20.11.2024 по справі 2-30/2003

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6893/24 Справа № 2-30/2003 Суддя у 1-й інстанції - Дюміна Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Бондар Я.М., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Лідовської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №2-30/2003 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахчисарайський районний відділ освіти Автономної Республіки Крим, Пенсійний фонд України, про заміну боржника у виконавчому листі, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року, постановлену у складі судді Дюміної Н.О., -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в обґрунтування заяви зазначив, що у зв`язку із прийняттям нового закону, який діє з 01.01.2023 року, регресні виплати покладаються на Пенсійний Фонд України. Просив суд замінити боржника у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бахчисарайського районного відділу освіти Автономної Республіки Крим про відшкодування шкоди, а саме з Бахчисарайського районного відділу освіти Автономної Республіки Крим на Пенсійний Фонд України.

22 червня 2023 року заявник надіслав до суду додаткову заяву, в якій просив суд видати йому дублікат виконавчого листа зі зміною боржника, з урахуванням заміни імені заявника на ОСОБА_1 , та поновити строк виконавчого документу довічно.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , за участі заінтересованих осіб: Бахчисарайський районний відділ освіти Автономної Республіки Крим, Пенсійний фонд України, про заміну боржника у виконавчому листі, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаною ухвалою, заявник ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати частково та ухвалити нове судове рішення, яким поновити йому строк на подачу виконавчого листа та видати дублікат виконавчого листа на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі №2-30/2003 за позовом ОСОБА_1 до Бахчисарайського районного відділу освіти Автономної Республіки Крим про відшкодування шкоди.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, повторно викладав обставини справи, зазначені в заяві, вказуючи, що дублікат виконавчого листа втрачено остаточно, а отримати його немає можливості, тому єдиним способом виконання рішення суду є видача дубліката виконавчого листа.

Відзив на апеляційну скаргу не надано.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає зазначеним вище вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №2-30/2003 від 30 квітня 2003 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бахчисарайського районного відділу освіти Автономної Республіки Крим про відшкодування шкоди позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Бахчисарайського районного відділу освіти Бахчисарайської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 невиплачені суми компенсації за втрату працездатності за період з 01 липня 1991 року до 31 грудня 2002 року у розмірі 37 849 грн 26 коп; компенсації з санаторно-курортного лікування 10 290 грн; компенсації за спеціальний медичний догляд 47 025 грн; компенсації за побутовий догляд 15 675 грн, а всього 110 836 грн 26 коп. У іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2016 року за заявою представника стягувача видано ОСОБА_3 (відбулась зміна прізвища Коновалов) дублікат виконавчого листа за рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30.04.2003 року на ім`я ОСОБА_3 та поновлено ОСОБА_3 пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Копія ухвали та виконавчий лист по справі були отримані заявником 17 березня 2016 року, що підтверджується відповідною розпискою.

21 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із заявою про повторну видачу йому копій ухвал Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2016 року та від 04.03.2016 року, а також дубліката виконавчого листа.

Листом Слов`янського міськрайонного суду від 22.02.2018 за №2-30/2003/8509/2018 заявнику повторно видано копію ухвали суду №6/243/47/2016 та №2-во/243/33/2016. Дублікат виконавчого листа направлено не було у зв`язку із тим, що 17.03.2016 року ОСОБА_1 отримав дублікат виконавчого листа.

Відповідно до листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №8489 від 31.05.2023, згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в АРК та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області не є правонаступником органів ДВС АР Крим та м. Севастополь. Фактично виконавчі провадження, а також будь-які інші документи, які перебували на території АР Крим та м. Севастополь, в тому числі відносно Бахчисарайського районного відділу освіти Бахчисарайської РДА АРК, до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в АРК та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління (м. Одеса) не передавались, а також виконавче провадження на виконанні у відділі не перебувало. Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження (спецрозділ) інформація щодо виконавчого провадження, зазначеного в ухвалі від 26.05.2023 відсутня.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявником не доведено поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, то вимоги заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду та, розглянувши доводи апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

В апеляційній скарзі заявник оскаржує ухвалу суду першої інстанції лише в частині поновлення строку на подачу виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі № 2-30/2003 за позовом ОСОБА_1 до Бахчисарайського районного відділу освіти Автономної Республіки Крим про відшкодування шкоди.

Ухвала суду в частині заміни боржника у виконавчому листі не оскаржується, а тому, апеляційним судом в цій частині не перевіряється.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України зазначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення у справі «Шмалько проти України», від 20 липня 2004 року, заява №60750/00).

Відповідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» на час ухвалення судового рішення, а саме до 02 червня 2016 року, виконавчі документи, що видані на підставі рішення суду можуть бути пред`явлені до виконання протягом року.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02 червня 2016 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України).

Відповідно до пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року № 8 зазначив, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта, в даному випадку виконавчого листа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа. При цьому заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.

Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є чинним рішення суду та чи не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

Судом встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №2-30/2003 від 30 квітня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задоволено частково, заявнику видано виконавчий лист.

В зв`язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим, перевірити чи звертався заявник до Виконавчої служби Автономної Республіки Крим з заявою про пред`явлення виконавчого документа до виконання та чи виконано рішення повністю або частково, немає можливості. Повторна видача дубліката виконавчого листа може призвести до подвійного стягнення.

Колегія суддів критично розцінює доводи апеляційної скарги щодо звернення заявника до виконавчої служби Автономної Республіки Крим, адже на підтвердження цього належних та допустимих доказів суду не надано.

Крім того, варто зазначити, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання. Видача дубліката виконавчого листа взаємопов`язана із визначеним ЗУ «Про виконавче провадження» строком для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає зі строком для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. У разі визнання неповажними причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.

Заявником не наведено причин, які є поважними та давали б підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано таких доказів.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить суд поновити строк виконавчого документу довічно. Будь-яких доказів поважності пропуску строку суду надано не було. Проте, чинним законодавством не передбачено можливості поновлення строків довічно.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник суду не надав.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 20 листопада 2024 року

Головуючий суддя О.В. Агєєв