Постанова

від 13.11.2024 по справі 495/9673/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 495/9673/16-ц

провадження № 61-3094св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа -Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Фарською Ольгою Вадимівною, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2023 року у складі судді Прийомової О. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про визнання шлюбу недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що між ним, громадянином Італії, та ОСОБА_2 , громадянкою України, був укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис від 11 лютого 2012 року № 22.

Вказував, що за час шлюбу у м. Римі (Італія) у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після укладання шлюбу він став помічати, що його дружина страждає на сильні головні болі, на які він не звертав уваги до одруження.

Через деякий час у нього виникли припущення, що у дружини проявляються порушення нервової діяльності - постійні психози, головні болі, запаморочення голови.

У республіці Італія він часто викликав для ОСОБА_2 невідкладну медичну допомогу, а надалі вона звернулась до Центру медицини м. Рима та згідно з протоколом засвідчення інвалідності їй був встановлений діагноз - Церебральне злоякісне утворення лівої півкулі головного мозку з частими головними болями, постійні психози, запаморочення голови. Двоскронева геманопсія.

Згідно з копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 01 жовтня 2013 року компетентними органами України на ім`я ОСОБА_2 , остання є особою з інвалідністю за загальним захворюванням.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_2 до одруження та при реєстрації шлюбу приховала від нього таку важливу інформацію, як серйозне захворювання, яке вплинуло на стан здоров`я їх сина, який відстає у розвитку, вважав, що у такому разі їх шлюб має бути визнаний недійсним з усіма правовими наслідками.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 лютого 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 22.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18 січня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивач не довів обґрунтованості своїх позовних вимог, а саме того, що ОСОБА_2 приховувала від нього наявність в неї захворювань до весілля, а також те, що її захворювання вплинуло на здоров`я та розвиток їх спільної дитини.

Апеляційний суд відхилив доводи заявника про те, що підстав для медичного обстеження під час реєстрації шлюбу у нього не було, оскільки він не знав та не міг знати про стан здоров`я відповідача, остання його приховала, він не розумів українську мову на момент укладення шлюбу, оскільки це не спростовує того факту, що позивач відмовився від проходження медичного обстеження. з метою освідомлення про стан здоров`я подружжя.

Суди врахували, що за результатами проведеної у межах справи комісійної судово-медичної експертизи неможливо дати точної відповіді чи вплинув стан матері на стан здоров`я ОСОБА_3 . Крім того, суди звернули увагу на покращення стану здоров`я малолітнього та факту нормального розвитку, що підтверджено медичною документацією та характеристиками на дитину.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2024 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Фарська О. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 січня 2024 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не надали належну правову оцінку доказам у справі та доводам позовної заяви.

Суди не врахували, що відповідач була хвора на невиліковну хворобу ще з 2002 року, достеменно знала про неї, але приховала від нього.

Вказує, що призначені у справі судові експертизи не дали чітких відповідей на поставлені питання. При цьому, суд першої інстанції хоч і задовольнив його клопотання про допит експерта у суді, проте ніяк це не реалізував, оскільки експерт у судовому засіданні ніяких пояснень не надав.

Звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалено після введення воєнного стану в Україні за відсутності повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Цупка К. Д., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними й не впливають на правильність оскаржуваних судових рішень, а правові висновки Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційні скарзі, є нерелевантними із цією справою, тому просить закрити касаційне провадження у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

24 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11 лютого 2012 року між громадянином ОСОБА_4 та громадянкою України ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 22.

Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з перекладеного з італійської мови на українську протоколу засвідчення інвалідності, стану слуху, зору, ОСОБА_2 встановлений діагноз - злоякісне артеро-венозне церебральне утворення лівої півкулі головного мозку, з 2012 року внаслідок останньої вагітності, загострення симптоматики у вигляді нудоти, блювання, труднощі пересування з синдромом стійкого головного болю. У порівняні зображень RM-ангіно явного з 2002 роком відрізняється різниця, пов`язана з природою злоякісного утворення. Протягом часу можливо лише установити аномалії відносно церебральної паренхіми як прямо, так і через перебіг. Перспектива хірургічного вирішення патології - не вважається доцільно через підвищену можливість іатрогенного порушення. У цьому випадку найкраще проводити емболічне лікування. Протягом часу розвиток картини - не передбачає покращення. Висновок PS H.S CAMILLO від 28 жовтня 2014 року: RM мозку підтверджує родинне MAV - церебральне злоякісне утворення лівої півкулі потилично-тім`яної лобно-скроневої задньої частини.

Відповідно до історії хвороби ОСОБА_2 № 2014047523, складеної 28 жовтня 2014 року у відділенні невідкладної допомоги лікарні Сан Камілло-Форланіні, у пацієнтки встановлено інтенсивний головний біль, психоз і розлад переміщення хворої, об`ємна MAV.

За даними медичного протоколу складено остаточний висновок Національного інституту Соціального забезпечення щодо інвалідності ОСОБА_2 , у перекладі з італійської на українську мову, де ОСОБА_2 . комісією першої інстанції встановлено діагноз - церебральне артеро-венозне злоякісне утворення /MAV/ лівої півкулі головного мозку з частими головними болями, постійними психозами, запамороченнями голови, двоскронева геманопсія.

Згідно з довідки обласної системи медичної допомоги область Лаціо, Рим, у перекладі з італійської на українську мову, 17 грудня 2014 року нейрохірургічну амбулаторію відвідала громадянка ОСОБА_5 , 41 рік, яка надала нейрорадіологічну документацію за різні періоди (рік 2002, 2012, 2014), яка містить відомості про патологічні умови хворого злоякісного церебрального артеро-венозного утворення лівої півкулі мозку. Більш детально йдеться про розширене злоякісне церебральне артеро-венозне утворення в задньої тім`яної-лобової-потилочної-скроневої області лівої півкулі головного мозку з афференціями від середньої артерії великого мозку, задньої артерії великого мозку та гілки сонної артерії; співіснують звичайно венозні розширення у поверхніх і глибоких відтоках. Порівняння на відображеннях /аngio-RM/ показує істотний збіг між оглядом у 2012 році та у 2014 році; щодо 2002 року виявлена різниця з самою природою злоякісного утворення, яке годується артеріозними приливами та венозними відтоками, поток яких протягом часу може лише визначати аномалії зв`язку з церебральною паренхімою, або прямо з причини потоку. Перспектива хірургічного втручання з метою усунення патології не здається можливою у зв`язку з підвищеною можливістю нанесення ятрогенної шкоди, яка у даному випадку є більш ніж можливою з таким лікуванням емболії. Еволюція з часом описаної картини не передбачає можливості покращення.

Згідно з наданої ОСОБА_2 довідки обласної системи медичної допомоги область Лаціо, Рим, у перекладі з італійської на українську мову, 17 грудня 2014 року до амбулаторного нейрохірургічного відділення звернулась 41-річна пацієнтка, пані ОСОБА_2 , з документами нейрорадіологічних досліджень, які вона проходила в різні періоди (у 2002, 2012, 2014 роках) стосовно патологічного стану «Артеріовенозної мальформації» /АВМ/ лівої півкулі мозку», а саме щодо збільшення вузла артеріовенозної мальформації лівої півкулі мозку тім`яної-лобно-потиличної-скроневої задньої області з артеріальними аферентними шляхами, що йдуть із системи середньої артерії великого мозку, задньої артерії великого мозку та з гілок зовнішньої сонної артерії; звичайно супроводжується розширенням поверхневих і глибоких дренуючих вен.

Порівняння між зображеннями (магніно-резонансна ангіографія) показує істотну схожість між результатами досліджень 2012 року із подібними у 2014 році; у порівнянні із 2002 роком простежується відмінність, пов`язана із природою розвитку мальформації, яка живиться від аферентних артерій і дренуючих вен, кровотік з яких, з часом, не дозволяє визначити аномалії паренхіми головного мозку, що безпосередньо залежить від кровотоку.

Хірургічне лікування вищеописаної патології не представляється можливим через високу ймовірність ятрогенного пошкодження, у цьому випадку більш показана емболізація.

Прогресування з часом описаної клінічної картини не передбачає можливості поліпшення стану.

З усіх наданих виписок, епікризів та актів МСЕК, вбачається, що відповідач мала головні болі з 6-7 років, не лікувалась.

У 25-тирічному віці була обстежена, на МРТ головного мозку знайдена масивна АВМ, хвора була консультована у Київському центрі ендоваскуляно-нейрорентгенохірургії; з урахуванням великих розмірів АВМ було вирішено утриматися від оперативного втручання. Пацієнтка відноситься до категорії осіб часто та довго хворіючих.

Дитина сторін - ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , регулярно відвідував заняття психологічного розвитку, а також логопедичного розвитку мови, лікар ОСОБА_7 .

Згідно з Витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації від 27 квітня 2017 року № 239, ОСОБА_3 складено психолого-педагогічний висновок: навчуваність збережена на фоні мовленнєвих порушень у формі загального недорозвитку мовлення І рівня. Практично не володіє фразою. Значення слів нестійкі, недиференційована мова. Пасивний словник ширший, ніж активний, проте розуміння мовлення по ситуації досить обмежене. Фразове мовлення практично відсутнє, здатність відтворювати звукову та складову структуру слова не сформована.

За результатами проведеної комісійної судово-медичної експертизи було складено висновок № 363, за підсумками якого на підставі наявних даних не можна дати точної відповіді, чи вплинув стан матері на стан здоров`я дитини ОСОБА_3 . Для вирішення даного питання треба мати дані стосовно течії вагітності, пологів, післяпологового періоду, а також провести медико-генетичне обстеження.

Відповідно до медичної документації малолітнього ОСОБА_3 , згідно висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини, він після обстеження лікарів: психіатра, хірурга, стоматолога, отоларинголога, офтальмолога, педіатра, здоровий.

Вказане також підтверджується Довідкою від 01 липня 2021 року № 2001.

Згідно з характеристики на дитину ОСОБА_3 , складеної в чителем-логопедом Подгорець А. М. , дитина відвідувала заняття з логопедом з 2017-2019 роки. У ході діагностики виявлено, що на сьогодні мовний розвиток дитини відповідає нормі. Дитина співвідносить події, говорить правильними повними реченнями, відмінює слова за родом, числом та відмінком. У своєму мовленні використовує всі частини мови. Проблем зі звуковимовою немає. У дитини добре розвинене мислення. Логічні завдання осилює переважно без допомоги вчителя. Моторика в нормі.

З огляду на лист Білгород-Дністровського міськрайонного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 27 листопада 2019 року № 5246/54-19, а саме - копії актового запису від 11 лютого 2012 року № 22 про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, учасники (наречена та наречений) від отримання направлення на медичне обстеження відмовились, про що і розписались.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 404/8982/14 (провадження № 61-1021св21) та від 01 березня 2023 року у справі № 210/6396/14-ц (провадження № 61-12909св23), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також ОСОБА_1 зазначає про порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Фарської О. В. задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

Згідно із частинами першою та другою статті 41 СК України шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п`ятою статті 26 цього Кодексу;

2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку зібраним у справі доказам, зокрема й за наслідками проведення судово-медичної експертизи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не довів факт приховування ОСОБА_2 від нього до шлюбу наявності тяжкої хвороби, а також те, що її хвороба є небезпечною, як для нього, так і для їх спільної дитини.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач була хвора на невиліковну хворобу ще з 2002 року, достеменно знала про неї, але приховала від нього, є необґрунтованими, оскільки судами було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представником органу реєстрації актів цивільного стану згідно з Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні було запропоновано пройти медичне обстеження, проте вони відмовились від такого, що скріплено їх підписами.

Посилання заявника на те, що хвороба ОСОБА_2 має прямий причинно-наслідковий зв`язок із затримками розвитку їх спільної дитини ним доведені не були жодними належними доказами, що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.

Судами попередніх інстанцій були досліджені всі надані сторонами докази щодо стану здоров`я малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його лікування, розвитку, а також впливу хвороби ОСОБА_2 на розвиток дитини, зокрема, висновок судово-медичної експертизи, їм була надана належна правова оцінка в сукупності й взаємозв`язку, яку Верховний Суд не в праві переоцінювати в силу своїх процесуальних повноважень.

Доводи касаційної скарги про те, що викликаний для допиту експерт у судовому засіданні ніяких пояснень не надав, не впливають на правильність вирішення судами спору, а після постановлення ухвали про виклик експерта в судове засідання справа ще тривалий час слухалася в суді першої інстанції й неодноразово відкладалася.

Посилання заявника на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалено за відсутності повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 надсилав до суду першої інстанції заяву про відкладення розгляду справи 14 липня 2023 року через введення в Україні воєнного стану, що свідчить про його обізнаність про розгляд справи у цей день, яка судом була розглянута і у задоволенні якої було відмовлено. При цьому, варто зазначити, що позивач не був позбавлений можливості представляти свої інтереси в суді за допомогою адвоката, або заявити клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Отже, позивач був належно повідомлений про дату судового засідання. Ураховуючи, що справа знаходилась у суді з грудня 2016 року, позивач брав активну участь у розгляді справи, тому районний суд уважав за можливе розглянути справу за його відсутності. У зв`язку з викладеним, Верховний Суд доходить висновку що порушень статті 6 Європейської конвенції з прав людини не було.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на необхідність закриття касаційного провадження у справі, оскільки наведені у касаційній скарзі висновки Верховного Суду були зроблені у подібних спорах, що могло бути підставою для відкриття касаційного провадження у справі, проте в наведених справах були встановлені інші фактичні обставини.

Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та встановленим судами обставинам, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Цупки Катерини Дмитрівни, про закриття касаційного провадження у справі відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_9 , яка подана його представником - адвокатом Фарською Ольгою Вадимівною, залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець