ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
міста КИЄВА 01030,
м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б
тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 20/106-27/418
06.12.07
За позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою
відповідальності «Будинок моди «Ріто»
2. Подільська
районна у м. Києві державна адміністрація
про визнання недійсним рішення
зборів учасників ТОВ«Будинок моди «Ріто»,
скасування державної
реєстрації змін та доповнень до установчих документів
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар: Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: Пігулевська В.В.
-пред. за довірен. від 26.03.2007 року
від відповідача 2: не з'явився
Обставини справи :
Позовні вимоги заявлено про
визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Будинок моди «Ріто»про
виключення зі складу учасників відповідача ОСОБА_1та про затвердження
відповідних змін та доповнень до установчих документів товариства недійсними,
скасування державної реєстрації змін та доповнень до установчих документів ТОВ
«Будинок моди «Ріто», яка була здійснена 30.12.2003 року Подільською районною у м. Києві державною
адміністрацією.
Рішенням Господарського суду міста
Києва від 07.06.2007 р. залучено до участі у справі в якості іншого відповідача
-Подільську районну у м. Києві державну адміністрацію, позовні вимоги ОСОБА_1задоволено частково,
визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Будинок моди «Ріто»про
виключення зі складу учасників відповідача ОСОБА_1, визнано недійсним нову
редакцію Статуту ТОВ «Будинок моди «Ріто», затверджену зборами учасників
протоколом № 4 від 25.12.2003 року та договір про продовження діяльності ТОВ
«Будинок моди «Ріто»в новій редакції від 25.12.2003 року. Судом припинено
провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної
реєстрації змін та доповнень до установчих документів ТОВ «Будинок моди «Ріто».
Також з відповідача стягнуто на користь позивача 85 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на
інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним
рішенням, Товариство з обмеженою відповідальності «Будинок моди
«Ріто»звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та
прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного
господарсько суду від 17.07.2007 року апеляційну скаргу ТОВ «Будинок моди
«Ріто»задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано частково, в
позові в частині визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Будинок моди
«Ріто»від 25.12.2003 року та про затвердження відповідних змін та доповнень до
установчих документів відмовлено.
Приймаючи постанову, суд
апеляційної інстанції виходи з того, що позивачем пропущено строк позовної
давності.
Постановою Вищого Господарського
Суду України від 30.10.2007 р. рішення Господарського суд міста Києва від
07.06.2007 року та Постанову Київського
апеляційного господарського суду від 17.07.2007 року у справі № 20/106 скасовано, справу направлено на новий розгляд
до Господарського суду міста Києва.
Зазначена постанова мотивована тим,
що по -перше, прийняті судом апеляційної інстанції докази про повідомлення
позивачки про скликання зборів (лист за підписом голови зборів, опис вкладення
від 04.12.2003 року та повідомлення про вручення поштового відправлення від
05.12.2003 року) не були предметом дослідження у суді першої інстанції, а по
-друге, чинним законодавством не передбачено випадків застосування строків
позовної давності у зв'язку з порушенням особистих немайнових прав.
Ухвалою Господарського суду міста
Києва від 16.11.2007 року прийнято
справу № 20/106 до свого
провадження, присвоєно справі №
20/106-27/418, розгляд призначено на
27.11.07 р. Також зазначеною ухвалою суду було залучено до участі у справі в
якості іншого відповідача - Подільську районну у м. Києві державну
адміністрацію, оскільки звертаючись до суду з позовною вимогою про скасування
державної реєстрації змін та доповнень до установчих документів ТОВ «Будинок
моди «Ріто», яка була здійснена 30.12.2003 року
Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, позивачем
фактично заявлено самостійну позовну вимогу до третьої особи.
Позивач та відповідач 2 у судове
засідання 27.11.2007 року не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, причини
неявки суду не відомі.
Відповідач 1 у судовому засіданні
27.11.2007 року надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив
суд в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних
зборів учасників ТОВ «БМ «Ріто»відмовити повністю, а в частині позовних вимог
до відповідача 2 -припинити провадження у справі.
Свою правову позицію відповідач
обґрунтував тим, що проведені збори є правомочними, оскільки рішення про виключення
позивача з учасників товариства було прийняте одностайно учасниками товариства,
які володіють 75 відсотків голосів.
Окрім того, відповідач зауважив на
тому, що позивач, не маючи на те відповідних повноважень, дав розпорядження
членам трудового колективу ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. не виходити на роботу,
чим перешкоджав знаходженню вказаних осіб на робочих місцях 2-4 грудня 2003
року, внаслідок чого товариство втратило великий обсяг замовлень.
Ухвалою Господарського суду міста
Києва від 27.11.2007 року відкладено розгляд справи на 06.12.2007 року,
зобов'язано позивача та відповідача 2 виконати вимоги попередніх ухвал суду.
Позивач у судове засідання
06.12.07р. не з'явився, вимоги попередньої ухвали суду не виконав. Проте,
05.12.2007 року та 06.12.2007 року на адресу Господарського суду міста Києва
від позивача надійшли телеграми, відповідно до яких представник позивача, у
зв'язку з своїм відрядженням, просив відкласти розгляд справи на іншу дату, а
саме призначити наступне судове засідання після 11.01.2008 року. Також,
представник позивача звернув увагу суду на те, що адреси позивача у касаційній скарзі та інших заявах суду
вказані не вірно, а його як повноважного
представника позивача взагалі не викликано.
В зазначених телеграмах представник
позивача поставив суд до відома, що документальне підтвердження викладених ним
обставин, він надасть у наступному судовому засіданні.
Проаналізувавши заявлене клопотання
позивача, зважаючи на те, що строк розгляду справи обмежений, суд відмовив
позивачу в задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи з огляду
на наступне.
Відповідно до приписів ст. 28 ПК
України, громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або
через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою
довіреністю.
Тобто зі змісту зазначеної норми
права вбачається, що фізична особа вправі брати участь у розгляді справи
особисто і водночас мати у цій справі свого представника. Якщо фізичну особу
представляє її законний представник, він не позбавлений, своєю чергою, права призначити представника для ведення
справи в суді.
Оскільки Господарсько процесуальний
кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна
особа, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1. або її повноважного представника
ОСОБА_5 не було позбавлено права призначити іншого представника для ведення
справи у суді, у зв'язку з відрядженням ОСОБА_5, або, з метою захисту свого
порушеного права, позивач сам мав змогу з'явитися у судове засідання призначене
на 06.12.2007 року.
Окрім того, в матеріалах справи
наявна нотаріально посвідчена довіреність від 02.03.2007 року, якою позивач
уповноважує ряд інших представників окрім ОСОБА_5 представляти її інтереси в
усіх судових установах.
Відповідно до роз'яснення ВАСУ від
18.09.97 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського
процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються
повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення
провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній
заяві.
Суд звертає увагу позивача, на те
що всю поштову кореспонденцію було направлено позивачу на його поштову адресу,
зазначену ним у позовній заяві.
Таким чином, проаналізувавши
викладені представником позивача обставини в направлених на адресу
Господарського суду міста Києва телеграмах, суд дійшов висновку, що позивач був
належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Окрім того,
суд звертає увагу представника позивача на те, що Господарсько процесуальний
кодекс України не передбачає обов'язку суду направляти поштову кореспонденцію
на адресу повноважних представників сторін.
Оскільки позивач був належним чином
повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може
бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Відповідач у судовому засіданні
06.12.2007 року підтримав свою правову позицію, викладену у попередньому
судовому засіданні.
Розглянувши подані документи і
матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно
з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши
докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
03.11.1997р. Подільською районною
умісті Києві державною адміністрацією зареєстровано ТОВ «Будинок моди «Ріто»,
засновниками якого були ОСОБА_6. (28% статутного фонду), ОСОБА_1. (20%
статутного фонду), ОСОБА_7. (20% статутного фонду), ОСОБА_8. (32% статутного
фонду).
Відповідно до змін до установчих
документів, прийнятих 1998 року вартість часток учасників у статутному фонді
Товариства визначена наступним чином: ОСОБА_6. (25% статутного фонду); ОСОБА_8.
(25% статутного фонду); ОСОБА_7. (25% статутного фонду); ОСОБА_1. (25% статутного
фонду).
Оскільки законодавством передбачено
захист прав учасників господарського товариства від недобросовісного учасника,
який систематично не виконує обов'язки та перешкоджає своїми діями досягненню
цілей товариства, шляхом виключення такого недобросовісного учасника із складу
учасників господарського товариства, до
протоколу № 4 загальних зборів учасників ТОВ «Будинок моди «Ріто» від
25.12.2003р. за участю учасників ОСОБА_6., ОСОБА_8., ОСОБА_7. в порядок денний
були включені питання: про виключення із складу учасників товариства ОСОБА_1.,
про перерозподіл часток у статутному фонді товариства між учасниками, у зв'язку
з виключенням зі складу учасників товариства ОСОБА_1., зміни порядку формування
статутного фонду.
Законодавством України, а саме ст.
11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 88 ГК України та
ст. 117 ЦК України, учасники господарського товариства зобов'язані
додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його
органів управління; нести інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, іншими
законами та установчими документами товариства.
Обов'язок ОСОБА_1. як учасника ТОВ
«Будинок моди «Ріто» брати участь у діяльності зазначеного господарського
товариства, виконувати вимоги установчих документів товариства та утримуватися
від дій, які можуть нанести шкоду або завадити діловій репутації товариства, є
прямими обов'язками учасника господарського товариства, передбаченими
установчими документами ТОВ «Будинок моди «Ріто».
Як вбачається з матеріалів справи
та підтверджується поясненнями відповідача, позивачем без відповідних на те
повноважень було фактично усунуто від виконання своїх трудових обов'язків
членів трудового колективу, а саме шляхом корегування графіку роботи ОСОБА_2,
ОСОБА_3. та ОСОБА_4., що призвело до невиконання товариством великого обсягу
замовлень.
Частиною 3 ст. 100 ЦК України
передбачено, що учасник товариства у випадках, встановлених установчими
документами або законом, може бути виключений з товариства. Відповідно до ст.
64 ЗУ "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою
відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує
обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути
виключено з товариства.
Обставини, встановлені при вирішенні
даного спору, свідчать про наявність порушень прав відповідача, передбачених
чинним законодавством України та установчими документами ТОВ «Будинок моди
«Ріто».
Отже, як вже встановлено судом, у
зв'язку із з неприйняттям позивачем участі в діяльності товариства та
систематичному невиконанні останнім своїх зобов'язань як учасника товариства,
загальними зборами товариства було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1. зі складу учасників товариства, у
зв'язку з чим статутний фонд товариства було перерозподілено наступним чином:
ОСОБА_6. -33,4%, ОСОБА_8. -33, 3%, ОСОБА_7.-33,3% та внесено необхідні зміни в
установчі документи товариства шляхом викладення нової редакції установчого
договору та статуту.
Згідно з ст. 33 Господарського
процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються
сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського
процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які
мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства
повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, згідно з вказаними нормами
права, позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами
обставини, на яких ґрунтується його позов, а також правомірність заявлених
позовних вимог.
Обґрунтовуючи заявлені позовні
вимоги, позивач посилається на те, що загальні
збори учасників товариства були скликані з порушенням вимог чинного
законодавства, оскільки його не було повідомлено про їх проведення, у зв'язку з
чим загальними зборами учасників
товариства було прийняте неправомірне рішення про виключення ОСОБА_1. із складу
засновників товариства, зважаючи на те, що позивач всі рішення загальних зборів
виконував сумлінно та сплатив свою частку у статутному фонді товариства.
Проте, з зазначеною правовою
позицією позивача суд не може погодитися з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи,
листом за підписом голови зборів ОСОБА_8., позивача було повідомлено про
проведення 25.12.2003 року зборів учасників товариства з повісткою дня про
виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1. та про перерозподіл часток у
статутному фонді товариства між учасниками, у зв'язку з виключення зі складу
учасників ОСОБА_1.
Належним доказом відправлення листа
позивачу є опис вкладення у цінний лист від 04.12.2003 року та повідомлення про
вручення поштового відправлення, підписаний ОСОБА_1., з якого вбачається, що
позивачем було отримано адресоване йому повідомлення 05.12.2003 року.
Даний факт, встановлений судом,
спростовує посилання позивача на те, що йому стало відомо про проведені збори
лише 27.10.2005 року із відповіді Подільської районної у м. Києві державної
адміністрації.
Порядок, способи та строки
повідомлення учасників про скликання загальних зборів визначені ст. 61 Закону
України «Про господарські товариства»(в редакції станом на час проведення
загальних зборів учасників товариства 25.12.2003р.), відповідно до якої про проведення загальних зборів товариства
учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і
місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено
не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників
товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що
воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш
як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути
надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного
зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися
тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Даний порядок також встановлено
Статутом товариства.
Як вже встановлено судом, позивачем
було отримано адресоване йому повідомлення 05 грудня 2003 року, тобто за 20
днів до початку проведення зборів учасників товариства ОСОБА_1. стало відомо
про їх скликання.
Проаналізувавши приписи ст. 61
Закону України «Про господарські товариства»та враховуючи факти встановлені
судом, суд дійшов висновку, що дійсно позивача було повідомлено про проведення
загальних зборів учасників товариства з порушенням вимог зазначеної норми права.
Встановлення законом вимог щодо
порядку скликання загальних зборів учасників
та строку їх повідомлення є можливістю забезпечення учасників
реалізувати своє право на участь у загальних зборах та внесення своїх пропозицій
щодо порядку денного не пізніше як за 25 днів до скликання загальних зборів, як
це передбачено ст. 61 Закону України
"Про господарські товариства" та п. 6.6 Статуту ТОВ «Будинок моди
«Ріто».
Проте, як вбачається зі змісту
листа, адресованого позивачу, йому було відомо про повістку дня, відповідно до
якого були включені питання про виключення ОСОБА_1. зі складу учасників
товариства та про перерозподіл часток у статутному фонді товариства між
учасниками у зв'язку із виключенням позивача зі складу учасників товариства.
Тобто виходячи з вищевикладеного,
суд дійшов висновку, що позивача не було позбавлено права не пізніш як за 7
днів до скликання загальних зборів ознайомитися з документами, внесеними до
порядку денного зборів. Окрім того, зважаючи на те, що позивач отримав
повідомлення менше ніж за 30 днів до скликання загальних зборів,
підтверджуючими доказами чого є його особистий підпис на повідомленні про
вручення поштового відправлення від 04.12.2003 року, то суд вважає, що позивач
не позбавлений був права з'явитися на проведені 25.12.2003 року загальні збори,
висловити свої зауваження з приводу питань, поставлених на порядок денний та вимагати
розглянути питання, які на погляд
ОСОБА_1. могли вплинути на її права як учасника товариства.
Пунктом 4.6 Статуту товариства
передбачено, що учасник товариства, який систематично не виконує або
безвідповідально відноситься до виконання своїх обов'язків, або заважає своїми
діями досягнення мети товариства, може бути виключений з числа учасників при
умові одностайного рішення зборів.
Зі змісту п.п. 6.5.2 Статуту
вбачається, що збори мають право вирішувати питання, якщо на засіданні присутні
учасники, які володіють в сукупності більш як 60% голосів, а по питаннях,
вимагаючи одностайності -всі учасники.
Зважаючи на те, що позивачу було
більше ніж за 20 днів відомо про дату та місце проведення загальних зборів, у
зв'язку з чим він міг своєю присутністю
забезпечити захист своїх правв як учасника товариства, суд дійшов висновку, що
рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства та про перерозподіл
часток товариства між його учасниками було прийнято учасниками одностайно,
оскільки позивач не скористався наданим йому правом, не з'явився 25.12.2003
року на загальні збори та не висловив жодного заперечення з приводу проведення
загальних зборів та його порядку денного.
За таких обставин суд вважає, що
порушення порядку персонального повідомлення ОСОБА_1., як учасника товариства,
не тягне за собою недійсність загальних зборів, оскільки по -перше, на зборах
були присутні учасники, які у сукупності володіють 75 % статутного фонду, отже,
був кворум, необхідний для прийняття відповідних рішень, по -друге, рішення
прийняте на загальних зборах було прийнято учасниками одностайно, оскільки
позивач не з'явився 25.12.2003 року на загальні збори та не захистив своє право
як учасника товариства, по -третє, проведені 25.12.2003 року загальні збори
учасників ТОВ «Будинок моди «Ріто»були скликані уповноваженим на те органом.
Відповідно до вимог ст. 15, 16 ЦК
України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить
загальним засадам цивільного законодавства. Крім того, також ч. 3 ст. 148 ЦК
України передбачено, що спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із
товариства з обмеженою відповідальністю, вирішуються судом.
Таким чином, корпоративні права
позивача підлягають судовому захисту. Кожна із сторін відповідно до ст. 33 ГПК
України зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог та заперечень. Надані позивачем докази та матеріали, не
підтверджують порушення прав позивача та обставини, на яких ґрунтуються позовні
вимоги, оскільки ОСОБА_1. не доведено суду належними та допустимими доказами
того, що протягом всього періоду діяльності товариства позивач сумлінно
виконував обов'язки учасника товариства та не перешкоджав своїми діями
досягненню цілей товариства.
Зважаючи на вищевикладені
обставини, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволені позовних вимог
до ТОВ «Будинок моди «Ріто».
Щодо позовної вимоги про скасування
держаної реєстрації змін та доповнень до установчих документів відповідача, суд
зазначає наступне.
Судом встановлено, що державна
реєстрація змін та доповнень до установчих документів відповідача була
здійснена органом державної реєстрації -Подільською районною у м. Києві
державною адміністрацією.
При цьому відповідач 2 у спірних
правовідносинах виступає як суб'єкт
владних повноважень.
Згідно пунктів 1, 7 статті 3
Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) справа
адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних
повноважень (орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня
посадова чи службова особа, інший суб'єкт) при здійсненні ними владних
управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання
делегованих повноважень.
Відповідно до п.6 Прикінцевих і
перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку
діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України
вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу
адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ
визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Оскільки з 30.07.2007 року розпочав
свою діяльність Окружний адміністративний суд міста Києва, то заявлена позовна
вимога про скасування державної реєстрації змін та доповнень до установчих
документів товариства, яка була здійснена
Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, є
адміністративним позовом та повинна розглядатись Окружним адміністративним судом міста Києва в порядку адміністративного
судочинства за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного, суд
дійшов висновку припинити провадження у справі в цій частині заявлених позовних
вимог.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК
України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись
ст. ст. 15, 16, 100, 117, 148 ЦК України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК
України, ЗУ "Про господарські товариства", суд -
В И Р І Ш И
В:
1. Припинити
провадження у справі в частині заявлених позовних вимог про скасування держаної
реєстрації змін та доповнень до установчих документів Товариства з обмеженою
відповідальністю «Будинок моди
«Ріто»(код ЄДРПОУ 25273101).
2. В
задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно
до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Дата
підписання 14.12.2007 року
Суддя М.А.
Дідиченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2007 |
Оприлюднено | 27.12.2007 |
Номер документу | 1231938 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Дідиченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні