ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2008 р.
№
20/106-27/418
Вищий
господарський суд України у
складі колегії суддів:
Муравйов
О.В. -головуючий Полянський А.Г. Фролова Г.М.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на
рішення та постанову
Господарського
суду міста Києва від 06.12.2007 року Київського апеляційного господарського
суду від 04.03.2008 року
у
справі
№
20/106-27/418 Господарського суду міста Києва
за
позовом
ОСОБА_1
до
-
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок моди "Ріто" -
Подільської районної у місті Києві державної адміністрації
про
визнання
недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю
"Будинок моди "Ріто", скасування державної реєстрації змін та
доповнень до установчих документів
За
участю представників сторін:
від позивача: від відповідача - 1: від відповідача - 2:
Сайко В. Д. - дов. від 20.07.2007 року
Суслікова Н. М. - дов. від 26.03.2007 року не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Громадянка
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з
обмеженою відповідальністю "Будинок моди "Ріто" та Подільської
районної у місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним рішення
зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок моди
"Ріто", скасування державної реєстрації змін та доповнень до установчих
документів.
Рішенням
Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 року по справі № 20/106-27/418
(суддя Дідиченко М. А.) припинено провадження по справі в частині заявлених
позовних вимог про скасування державної реєстрації змін та доповнень до
установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок
моди "Ріто", в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою
Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року по справі №
20/106-27/418 (головуючий суддя Смірнова Л. Г., судді Алданова С. О., Коротун
О. М.) апеляційну скаргу гр.ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Господарського
суду міста Києва від 06.12.2007 року по справі № 20/106-27/418 в частині
позовних вимог про скасування державної реєстрації змін та доповнень до
установчих документів, яка була здійснена Подільською районною у місті Києві
державною адміністрацію 30.12.2003 року, скасовано, в задоволені позовних вимог
про скасування державної реєстрації змін та доповнень до установчих документів,
яка була здійснена Подільською районною у місті Києві державною адміністрацію
30.12.2003 року, відмовлено, в іншій частині рішення Господарського суду міста
Києва від 06.12.2007 року залишено без змін.
Гр.
ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 року та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року по справі №
20/106-27/418, в якій стверджує про порушення судами першої та апеляційної
інстанції норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати
оскаржені рішення та постанову ы передати справу на новий розгляд.
Відзив
на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Представник
відповідача-2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце був
повідомлений належним чином, ухвалу суду направлено на його адресу
рекомендованою кореспонденцією.
Заслухавши
суддю-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно
до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу
України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою
(поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних
господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального
і процесуального права.
Підставою
для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду
або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне
застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судами
першої та апеляційної інстанції встановлено, що Подільською районною у місті
Києві державною адміністрацією 03.11.1997 було зареєстровано Товариство з
обмеженою відповідальністю "Будинок моди "Ріто", засновниками
якого були ОСОБА_2 (28% статутного фонду), ОСОБА_3. (20% статутного фонду),
ОСОБА_4 (20% статутного фонду), ОСОБА_5(32% статутного фонду).
Частки
учасників у статутному фонді товариства згідно змін до установчих документів,
прийнятих в 1998 році, визначена наступним чином: ОСОБА_2. (25% статутного
фонду); ОСОБА_5(25% статутного фонду); ОСОБА_4. (25% статутного фонду);
ОСОБА_1. (25% статутного фонду).
25.12.2003
відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю
"Будинок моди "Ріто" за участю учасників ОСОБА_2, ОСОБА_5.,
ОСОБА_4. в порядок денний були включені питання: про виключення із складу
учасників товариства позивача, про перерозподіл часток у статутному фонді
товариства між учасниками, у зв'язку з виключенням зі складу учасників
товариства позивача, зміни порядку формування статутного фонду.
У
зв'язку з неприйняттям позивачем участі в діяльності товариства та
систематичному невиконанні останнім своїх зобов'язань як учасника товариства,
на вищевказаних зборах було прийнято рішення про виключення позивача зі складу
учасників товариства.
Доводи
позивача про те, що його не було повідомлено належним чином про вищевказані
збори, відхилені судами першої та апеляційної інстанції з огляду на надані до
справи докази. Зокрема, суди дійшли висновку, що листом за підписом голови
зборів ОСОБА_5. позивача було повідомлено про проведення 25.12.2003, зборів
учасників товариства з повісткою дня про виключення позивача зі складу
учасників товариства та про перерозподіл часток у статутному фонді товариства
між учасниками, у зв'язку з виключення
позивача зі складу учасників товариства. Факт отримання вищезазначеного
листа підтверджується описом вкладення у цінний лист від 04.12.2003 та
повідомленням про вручення поштового відправлення, яке містить відмітку про
отримання листа позивачем 05.12.2003.
Виходячи
з наявних в справі доказів в їх сукупності, суди дійшли висновку про те, що при
повідомленні позивача про проведення зборів права позивача порушені не були.
Суд
апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині
припинення провадження у справі, оскільки дійшов висновку про те, що вимога
позивача про скасування державної реєстрації змін та доповнень до установчих
документів підвідомча господарським судам України, оскільки дійшов висновку про
пов'язаність цих вимог з вимогами про визнання недійсними рішення зборів
учасників та установчих документів, затверджених ними. Приймаючи рішення про
відмову в позові в цій частині, апеляційний господарський суд дійшов висновку,
що оскільки ці вимоги мають похідний характер, підстав для визнання недійсними
рішення зборів та установчих документів судами не встановлено, твердження
позивача про незаконність дій чи бездіяльності відповідача-2 не доведені.
Відмовляючи
в позові, суди виходили з приписів ст. 61 Закону України "Про господарські
товариства", статуту відповідача-1, Положення про державну реєстрацію
суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України № 740 від 25.05.1998.
Відповідно
до ст. 108 ГПК України суд касаційної інстанції здійснює перегляд рішення
місцевого суду та постанови апеляційного господарського суду на підставі
касаційної скарги (подання).
В
касаційній скарзі заявник стверджує виключно про порушення судами норм
процесуального права, а саме: ст. ст. 22, 28, 77, 43 ГПК України.
На
думку заявника порушення процесуального права полягає в тому, що суд
апеляційної інстанції не задовольнив клопотання представника позивача,
викладене в телеграмах від 04.12.2007 року та від 05.12.2007 року, про
відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у
відрядженні.
Вищий
господарський суд України вважає такі твердження безпідставними, виходячи з
наступного.
Статтею
22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право сторони
брати участь в судових засіданнях. Реалізація цього права залежить від
суб'єктивної волі учасника процесу.
Статтею
28 Господарського процесуального кодексу України передбачено право громадян
вести свої справи в господарському суді особисто або через представників. Обсяг
прав представника визначається довіреністю.
З
матеріалів справи вбачається, що позивачка та її представник були обізнані про
призначення судом першої інстанції розгляду справи на 06.12.2007 року.
Оскільки
справа розглядалася судом першої інстанції повторно після скасування Вищим
господарським судом України рішення Господарського суду міста Києва від
07.06.2007 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від
17.07.2007 року, в судове засідання 27.11.2007 року позивачка та її представник
не з'явилися з невідомих причин, викладені в телеграмах від 04.12.2007 року та
від 05.12.2007 року поважні причини неявки (відрядження) представником
позивачки не доведені, в зазначених телеграмах представник позивача просить
перенести слухання справи після 11.01.2008 року у зв'язку з відпусткою,
позивачкою були уповноважені на представництво її інтересів повіреніОСОБА_6.
ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9, що
підтверджується довіреністю від 02.03.2007 року строком дії до 02.03.2010 року,
копія якої міститься в справі (т. 1 а. с. 121), суд першої інстанції
обгрунтовано дійшов висновку про відхилення заявленого клопотання, оскільки
неявка представника позивача не перешкоджала розгляду спору по суті.
Судом
апеляційної інстанції справа переглянута відповідно до ст. 101 Господарського
процесуального кодексу України в повному обсязі, незалежно від доводів
апеляційної скарги.
Оскільки
в касаційній скарзі заявником не зазначено порушень інших норм процесуального
права, які б були підставою для скасування рішення місцевого господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду, порушень норм матеріального
права при прийнятті оскаржених рішення та постанови не наведено, підстав для
задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись
ст. 1115, 1117, 1119, 11111
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну
скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року по справі
20/106-27/418 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 року по
справі 20/106-27/418 залишити без змін.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
А. Г. Полянський
Г. М. Фролова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2008 |
Оприлюднено | 23.09.2008 |
Номер документу | 2043989 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Муравйов O.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні