Постанова

від 04.03.2008 по справі 20/106-27/418

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 04.03.2008                                                                                          

№ 20/106-27/418

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            

 при секретарі:           

 За участю представників:

 від позивача: ОСОБА_1.(дов. №887 від

03.03.2008)

від

відповідача 1:   Пігулевська В.В. (дов.

б/н від 26.03.2007)

від

відповідача 2:   не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_2

 на рішення Господарського суду м.Києва від

06.12.2007

 у справі № 20/106-27/418  

 за позовом                               ОСОБА_2

 до                                                   Товариства

з обмеженою відповідальністю "Будинок моди "Ріто"

Подільської районної у м. Києві державної адміністрації

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                 

визнання недійсним рішення зборів учасників, скасування державної

реєстрації змін та доповнень до установчих документів

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд господарського суду міста Києва

передано вимоги ОСОБА_2(далі-позивач) до Товариства з обмеженою

відповідальністю „Будинок моди „Ріто” (далі-відповідач 1) та Подільської

районної у місті Києві державної адміністрації (далі-відповідач 2) про визнання

недійсним рішення зборів учасників відповідача 1 про виключення  позивача зі складу учасників відповідача 1 та

затвердження відповідних змін та доповнень до установчих документів та про

скасування державної реєстрації змін та доповнень до установчих документів, яка

була здійснена 30.12.2003 

відповідачем  2.

Рішенням  господарського суду міста Києва від

07.06.2007  позовні вимоги задоволено

частково:  визнано недійсним  рішення зборів учасників  відповідача 1 про виключення зі складу

учасників позивача, визнано недійсним нову редакцію статуту відповідача 1,

затверджену зборами учасників протоколом №4 від 25.12.2003, та договір про продовження

діяльності відповідача 1  в новій

редакції від 25.12.2003, а також припинено провадження у справі в частині

позовних вимог про скасування державної реєстрації змін і доповнень до

установчих документів відповідача 1, 

стягнуто з відповідача 1  на

користь позивача 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на

інформаційно    технічно забезпечення

судового процесу.

Постановою

Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2007  рішення господарського суду міста Києва від

07.06.2007 частково скасовано,  в частині

позовних вимог про визнання недійсним рішення зборів учасників відповідача 1 та

про затвердження відповідних змін та доповнень до установчих документів в

задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою

Вищого господарського суду України від  

30.10.2007 рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2007 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2007 скасовано,

справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням  господарського суду міста Києва від

06.12.2007  припинено провадження у

справі в частині позовних вимог про 

скасування державної реєстрації змін та доповнень до установчих

документів відповідача 1, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено

повністю.

Рішення

суду першої інстанції ґрунтується на недоведеності позивачем обставин, на які

він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, зокрема щодо   сумлінного виконання позивачем обов'язків

учасника товариства, а також  на тому, що

відповідач 2 у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень,

а вимоги про скасування державної реєстрації є вимогами які повинні

розглядатися в порядку  адміністративного

судочинства.

Не

погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та  посилаючись на   неправильне застосування судом першої

інстанції норм процесуального права, необґрунтованість та незаконність  судового рішення, позивач    звернувся з апеляційною скаргою, в якій

просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення

господарського суду міста Києва від 06.12.2007, справу направити на новий

розгляд до господарського суду міста Києва та стягнути з відповідача 1  на користь позивача 42,50грн. державного мита

за подачу апеляційної скарги.

В

апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що судом першої інстанції  грубо порушені права позивача, передбачені

статтею  22 Господарського процесуального

кодексу України (далі-ГПК України), 

оскільки не задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду

справи у зв'язку з неможливістю направити у судове засідання уповноваженого

представника.

Ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 відновлено

пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до

розгляду, судове засідання призначено  

на 04.03.2008.

У

судове засідання 04.03.2008 з'явилися представники позивача та відповідача 1.

Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, а

представник відповідача 1 проти апеляційної скарги заперечив,  посилаючись на законність та обґрунтованість

судового рішення. Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився,

письмово та нормативно обґрунтованих пояснень щодо обставин, викладених в

апеляційній скарзі, суду не надав.

        Враховуючи те, що матеріали справи

містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце

судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка

представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов'язковою,

колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення господарського суду міста

Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача 2.

Статтею

101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно

розглядає справу.  Апеляційний суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність  і обгрунтованість  рішення місцевого господарського суду у

повному обсязі.

Дослідивши

доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення

представників позивача та  відповідача 1,

колегія суддів встановила наступне:

Подільською

районною у місті Києві державною адміністрацією (відповідач 2) 03.11.1997 було

зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю  „Будинок моди „Ріто”(відповідач 1),

засновниками якого були ОСОБА_3. (28% статутного фонду), ОСОБА_2. (20%

статутного фонду), ОСОБА_4. (20% статутного фонду), ОСОБА_5. (32% статутного

фонду).

Відповідно

до змін до установчих документів, прийнятих у 1998 році, вартість часток

учасників у статутному фонді товариства визначена наступним чином: ОСОБА_3.

(25% статутного фонду); ОСОБА_5. (25% статутного фонду); ОСОБА_4. (25%

статутного фонду); ОСОБА_2. (25% статутного фонду).

Відповідно

до чинного законодавства, а саме статті 11 Закону України „Про господарські

товариства”, статті 88 Господарського кодексу України (далі-ГК України)  та статті 117 Цивільного кодексу України

(далі-ЦК України), учасники господарського товариства зобов'язані додержуватися

вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів

управління, нести інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, іншими законами та

установчими документами товариства.

Таким

чином, обов'язок позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю

„Будинок моди „Ріто”,  брати участь у

діяльності зазначеного господарського товариства, виконувати вимоги установчих

документів товариства та утримуватися від дій, які можуть нанести шкоду або завадити

діловій репутації товариства, є прямими обов'язками учасника господарського

товариства,   передбаченими  установчими документами Товариства з

обмеженою відповідальністю „Будинок моди „Ріто”.

Як

було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами

справи,   позивачем без відповідних на те

повноважень, було фактично усунуто від виконання своїх  трудових обов'язків членів трудового

колективу, а саме: шляхом корегування графіку роботи  ОСОБА_6., ОСОБА_7. та ОСОБА_8., що стало

причиною невиконання товариством великого обсягу  замовлень. Зазначені факти не спростовано

позивачем.

Відповідно

до частини третьої статті 100 ЦК України, учасник товариства у випадках,

встановлених установчими  документами або

законом, може бути виключений з товариства.

Стаття

64 Закону України “Про господарські товариства” передбачає, що учасника

товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або

неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню

цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке

проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками

загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його

представник) у голосуванні участі не бере.

Підпунктом

4.6 пункту 4 статуту  товариства

передбачено, що учасник товариства, який систематично не виконує або

безвідповідально відноситься до виконання своїх обов'язків, або заважає своїми

діями досягненню мети товариства, може бути виключений з числа учасників при  умові одностайного рішення зборів.

Згідно   підпункту 6.5.2. пункту 6 статуту  товариства, 

збори мають право вирішувати питання, якщо на засіданні присутні

учасники, які володіють в сукупності більш як 60% голосів, а по питаннях

які   вимагають одностайності    - 

всі  учасники.

У зв'язку

з  неприйняттям  позивачем участі в діяльності товариства та

систематичному  невиконанні останнім

своїх  зобов'язань як учасника

товариства, загальними зборами товариства, які відбулися 25.12.2003, було

прийнято рішення про виключення  позивача

зі складу учасників товариства.

Відповідно

до протоколу №4 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою

відповідальністю „Будинок моди „Ріто” від 25.12.2003 за участю учасників

ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_4. в порядок денний були включені питання: про виключення

із складу учасників товариства позивача, про перерозподіл часток у статутному

фонді товариства між учасниками, у зв'язку з виключенням зі складу учасників

товариства  позивача, зміни порядку

формування статутного фонду.

Зі

змісту протоколу  №4 загальних зборів

учасників  вбачається, що до зборів

учасників звернувся учасник Товариства з обмеженою відповідальністю „Будинок

моди „Ріто” ОСОБА_5. з заявою про недоцільність знаходження позивача у складі

учасників товариства, у зв'язку з неприйняттям участі в діяльності товариства

та систематичному невиконанні своїх обов'язків як учасника товариства. Тому,

було прийнято рішення про надання згоди на виключення із складу учасників

товариства позивача, статутний фонд товариства було перерозподілено наступним чином:

ОСОБА_3.-33,4%, ОСОБА_5. - 33, 3%, ОСОБА_4. - 33,3% та вирішено внести

необхідні зміни в установчі документи товариства шляхом викладення нової

редакції установчого договору, статуту.

Не

погоджуючись з  вищезазначеним

рішенням  учасників товариства, позивач

звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що загальні збори  учасників товариства були скликані з

порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивача не було повідомлено

про їх проведення. Крім того, позивач посилався на те, що  всі рішення загальних зборів  виконував сумлінно та повністю сплатив  свою частку у статутному фонді товариства.

Відповідно

до вимог статті 61 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції

станом на час проведення загальних зборів учасників товариства 25.12.2003) про

проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим

статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку

денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання

загальних зборів. Будь-хто з учасники товариства вправі вимагати розгляду

питання на зборах учасників за умови, що воно буде ним поставлено не  пізніше 

як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання

загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість

ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не

включених до порядку денного рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх

учасників, присутніх на зборах. Зазначений порядок також встановлено статутом

товариства  (підпункт 6.6 пункту 6

статуту).

Як

вбачається з матеріалів справи, листом за підписом голови зборів ОСОБА_5.,

позивача було повідомлено про проведення 25.12.2003, зборів учасників

товариства з повісткою дня про виключення позивача зі складу учасників

товариства  та про перерозподіл часток у

статутному фонді товариства між учасниками, у зв'язку з виключення  позивача зі складу учасників товариства.

Факт

отримання вищезазначеного листа підтверджується описом  вкладення у цінний лист від 04.12.2003 та

повідомленням про вручення поштового відправлення,  яке містить відмітку про отримання листа

позивачем   05.12.2003.

         Таким чином, вищезазначеним

спростовується твердження позивача  про

те, що  про проведення зборів учасників

йому стало відомо лише 27.10.2005   з

відповіді Подільської районної у місті Києві державної адміністрації.

Як  вбачається з вищезазначеного, позивачем було

отримано адресоване йому повідомлення 05.12.2003, тобто за 20 днів до початку

проведення зборів учасників товариства, що є порушенням чинного законодавства.

Встановлення

законом вимог щодо порядку скликання загальних зборів учасників та строку їх

повідомлення є можливістю забезпечення учасників реалізувати своє право на

участь у загальних  зборах та внесення

своїх пропозицій щодо порядку денного не пізніше як за 25 днів до скликання

загальних зборів, як це передбачено статтею 

61 Закону України „Про господарські товариства” та підпунктом 6.6 пункту

6 статуту товариства.

Проте,

як  вбачається зі змісту листа, адресованого

позивачу, останнього було повідомлено про повістку дня зборів учасників,  а тому, судова колегія погоджується з

висновком суду першої інстанції, що 

позивач не був  позбавлений   права не пізніш як за 7 днів до скликання

загальних зборів ознайомитися з документами, внесеними до порядку денною зборів

та не був  позбавлений  права 

особисто з'явитися  на збори

учасників та висловити свої зауваження з приводу питань,  поставлених на порядок денний, а також

вимагати розглянути питання, які могли вплинути на  права 

позивача як учасника товариства.

Проте,

позивач  не з'явився  на 

загальні збори учасників товариства, проведені 25.12.2003,   не 

висловив  заперечення з приводу

проведення зборів учасників та його порядку денного, а рішення про виключення

позивача зі складу учасників товариства та про перерозподіл  часток між його учасниками було одностайно

прийнято учасниками товариства, які володіють 75% статутного фонду.

За

таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції,

що  порушення порядку  персонального повідомлення  позивача, як учасника товариства, не тягне за

собою  недійсність загальних  зборів 

учасників, оскільки  відсутні

підстави вважати, що  повідомлення за 20

днів, а не за  30 днів  призвело до порушення прав позивача як

учасника товариства, та вважає рішення суду першої інстанції, в частині

позовних вимог про  визнання недійсним

рішення зборів учасників товариства про виключення зі складу учасників позивача

та затвердження відповідних змін та доповнень до установчих документів, таким,

що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Проте,

судова колегія  не погоджується з

рішенням суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині скасування

державної реєстрації змін та доповнень до установчих документів, яка була

здійснена 30.12.2003  відповідачем  2 виходячи з наступного.

Згідно

пункту 7 „Положення „Про державну реєстрацію суб'єктів  підприємницької діяльності”, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України 

№740 від 25.05.1998 (далі-Положення), відповідальність за відповідність

установчих документів законодавству несе власник (власники) або уповноважені

ним (ними) органи, які подають  документи

для  державної реєстрації.  У разі 

внесення до установчих документів змін, пов'язаних за зміною складу

засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, подаються

оформлені згідно з вимогами законодавства документи, що засвідчують:

добровільний вихід юридичної особи  із

складу засновників (учасників) - подається копія рішення засновника, а фізичної

особи - нотаріально засвідчена заява; примусове виключення засновників

(учасників) - рішення уповноваженого на це органу (пункт 24 Положення).

Таким

чином, орган   державної реєстрації при

здійсненні державної реєстрації змін та доповнень до установчих документів

перевіряє лише комплектність документів та здійснює державну реєстрацію, при

цьому орган державної реєстрації не несе відповідальності  за відповідність установчих  та інших документів, які подані для державної

реєстрації, чинному законодавству.

Оскільки

правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або

оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (стаття 1 ГПК України), право

на позов у особи виникає після порушення 

її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може

бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено чи ні.

Вирішуючи  переданий на розгляд

господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка

звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу,

на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту

їх порушення або оспорювання. 

Доведення

факту  порушення прав, відповідно до

статті 33 ГПК України, покладається на позивача. Вважаючи свої  права порушеними та обираючи  спосіб їх захисту, позивач визначає особу

відповідача, до якої спрямовані  вимоги.

Згідно

вимог статті  31 Закону України „Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”  у разі постановлення судового рішення щодо

скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого

ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної

особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його

державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування

державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Дата

надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку

реєстраційних дій.

Державний

реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження

судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих

документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо

скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи,

якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи

статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів

соціального страхування про внесення такого запису.

Оскільки

скасування  державної реєстрації змін до

статуту є похідною дією від їх визнання недійсними в судовому порядку, відсутні

правові підстави вважати порушеними на момент звернення до суду права позивача

діями або бездіяльністю відповідача 2.  

З

огляду на підстави та предмет позову   

вимоги про  визнання недійсними

установчих документів господарського товариства та скасування його державної

реєстрації  у зв'язку з порушенням вимог

чинного законодавства щодо порядку їх прийняття і затвердження  відносяться до корпоративних спорів

(аналогічна позиція викладена у пункті 5 

„Узагальнення практики розгляду судами корпоративних спорів”, лист  Верховний Суд України від 01.08.2007), які

відповідно до  приписів статті 12 ГПК

України підвідомчі господарським судам.

Враховуючи  вищезазначене, судова колегія  вважає за необхідне скасувати рішення  господарського суду міста Києва від

06.12.2007 в частині  позовних вимог

про   скасування державної реєстрації

змін та доповнень до установчих документів, яка була здійснена 30.12.2003  відповідачем 

2 та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених

позовних вимог відмовити повністю.

Щодо

посилань  скаржника на порушення судом

першої інстанції його прав, передбачених статтею 22 ГПК України, слід

зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, позивач був належним чином

повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не скористався

належним  йому правом щодо участі у

справі особисто, або його представника, а тому справу  було розглянуто  за наявними в ній матеріалами. Зазначена

обставина не є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування

судового рішення.

На

підставі викладеного та керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального

кодексу, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити

частково.

2.  Рішення господарського суду міста Києва від

06.12.2007,  у справі №20/106-27/418, в

частині позовних вимог про скасування державної реєстрації змін та доповнень до

установчих документів, яка була здійснена 

Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією

30.12.2003,   скасувати.

3. У

задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації змін та

доповнень до установчих документів, яка була здійснена Подільською районною у

місті Києві державною адміністрацією 30.12.2003, відмовити.  

4. В

іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2007  у справі №20/106-27/418 залишити без змін.

5.

Матеріали справи №20/106-27/418 

повернути до господарського суду  

міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                         

 13.03.08 (відправлено)