"21" листопада 2024 р. Справа № 363/5885/24
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви АТ «Сенс Банк», що подана представником позивача Ременюк Т.О. до ОСОБА_1 , інтереси якого представляє законний представник ОСОБА_2 , третя особа - Служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ:
13.11.2024 року через систему «Електронний суд» до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява у якій позивач просив визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування двокімнатною квартирою загальною площею 46,7 кв. м., житловою площею 29,10 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача на користь АТ «Альфа Банк» витрати по сплаті судового збору.
Вивчивши матеріали зазначеної позовної заяви, судом встановлено, що зазначена позовна заява не в повному обсязі відповідає вимогам закону:
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залученняв процесінших осіб, дослідження доказів тощо. Також,від зміступозовноїзаявизалежить позиціявідповідача,котрий,як іпозивач,має правона судовийзахист,а дляреалізації цьогоправа маєбути обізнанийз тим,які вимогидо ньогозаявлені,з якихпідстав іякими доказамице підтверджується. Вже на стадії пред`явлення позову позивач повинен довести певне коло фактів, що мають процесуальне значення, мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;.
Частиною 6 ст. 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Як вбачається з позовної заяви, позов пред`явлено АТ «СенсБанк», в той же час, суд звертає увагу позивача на те, що у прохальній частині позову міститься вимога про стягнення з відповідача на користьАТ «АльфаБанк» витрат по сплаті судового збору.
Крім того, з резолютивної частини позову вбачається, що позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та стягнути з нього витрати по сплаті судового збору. Тобто йдеться мова про одного відповідача та про визнання його таким, що втратив право користування квартирою. При цьомув описовійчастині позовупозивач зазначає,що вспірному приміщеннівідповідач лишезареєстрований,а фактичномешкає заіншою адресою. В той же час, зі змісту позову чітко вбачається, що незважаючи на відсутність правових підстав для проживання у квартирі, колишній власник, продовжує користуватися ним та відмовляється добровільно висилятися. Такі дії відповідачів створюють перешкоди у здійсненні законних прав власника, який не може користуватися і розпоряджатися нерухомим майном.
Далі, позивач зазначає, що оскільки відповідач не є власником квартири, будучи зареєстрованим в ній без жодних підстав, проживаючи в іншому місці, фактично порушують права позивача та підлягають визнанню такими, що втратили право користування квартирою.
Таким чином резолютивна частина позову суперечить його описовій частині, в якій йдеться мова про декілька відповідачів та про їх виселення.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України - позивач повинендодати допозовної заявиїї копіїта копіївсіх документів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.
Правила цієї статті, щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (ч. 2 ст. 177 ЦПК України).
Також, згідно із ч. 7 ст. 43 ЦПК України - у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Позивачем, на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви не долучено доказів направлення позовної заяви з додатками третій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя звертає увагу, що прецедент на практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Залишення вказаної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, після усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі вищевикладеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , інтереси якого представляє законний представник ОСОБА_2 , третя особа - Служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Надати позивачу/представнику позивача, для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків, строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу/представнику позивача, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу/представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.П. Дьоміна
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123196084 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням |
Цивільне
Вишгородський районний суд Київської області
Дьоміна О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні