Постанова

від 20.11.2024 по справі 175/2234/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9183/24 Справа № 175/2234/22 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Халаджи О.В.

суддів: Космачевської Т.В., Максюти Ж.І.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року про закриття провадження у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Любимівськоїсільської радиДніпровського районуДніпропетровської області,третя особа- ОСОБА_2 провизнання незаконнимта скасуваннярішення (суддя першої інстанції Журавель Т.С.),

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Любимівської сільської ради «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення третій особі - ОСОБА_2 , земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби» №1022-32/VII від 31 липня 2020 року та рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби №535-10/VIII від 15 липня 2021 року., визнати дії відповідача щодо фактичної відмови у розгляді клопотання позивача та фактичної відмови у наданні ОСОБА_1 у власність земельної ділянки розміром 2ґа із земель комунальної власності для ведення особистого селянськго господарства, та надання цієї ділянки іншій особі дискримінаційними.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 , та подав апеляційну скаргу, вважає, що суд першої інстанції не правильно визначився з характером спірних правовідносин та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Дніпропетровськогорайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від05березня 2024року уцивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 доЛюбимівської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті,третяособа- ОСОБА_2 провизнання незаконнимтаскасуваннярішення , було знято з апеляційного розгляду та направлено справу до суду першої інстанції для усунення недоліків, а саме для розгляду позовної вимоги позивача.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року провадження у справі №175/2234/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, в частині позовної вимоги визнати дії відповідача щодо фактичної відмови у розгляді клопотання ОСОБА_1 та фактичної відмови у наданні йому у власність земельної ділянки розміром 2 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї ділянки іншій особі дискримінаційними закрито.

На вказану ухвалу ОСОБА_1 , була подана апеляційна скарга, в якій він зазначив, що ухвалюючи рішення у адміністративній справі № 160/7197/22 суд не розглядав вимогу щодо визнання дискримінаційними дії Любимівської селищної ради по відношенню до ОСОБА_1 , оскільки вона пов`язана з правами і інтересами цивільної особи і можливе лише в межах цивільного судочинства.

ОСОБА_1 просив ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року скасувати та визнати протиправними дії Любимівської сільської щодо відмови передання у власність земельної ділянки розміром 2ґа із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї ділянки іншій особі дискримінаційними.

Відзив на дану апеляційну скаргу не надходив

Учасники справи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явились

Згідно із ч. 2 ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просив: визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_1 у власність земельну ділянку розміром 2 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Любимівської ОТГ, за межами населеного пункту Придніпрянське Дніпровського району Дніпропетровської області; визнати дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 у власність земельної ділянки розміром 2 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї ділянки іншій особі - дискримінаційними; скасувати рішення Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1022-32/VII від 31 липня 2020 року щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства; зобов`язати Любимівську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку розміром 2 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Любимівської ОТГ, за межами населеного пункту Придніпрянське Дніпровського району Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 29.07.2022 року закрито провадження у справі в частині наступних заявлених позовних вимог: скасувати рішення Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1022-32/VII від 31 липня 2020 року щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, предметом спору у справі №160/7197/22 з урахуванням ухвали суду від 29.07.2022 року про закриття провадження у справі в частині заявлених позовних вимог було:

- визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_1 у власність земельну ділянку розміром 2 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Любимівської ОТГ, за межами населеного пункту Придніпрянське Дніпровського району Дніпропетровської області;

- визнати дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 у власність земельної ділянки розміром 2 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї ділянки іншій особі дискримінаційними;

- зобов`язати Любимівську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку розміром 2 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Любимівської ОТГ, за межами населеного пункту Придніпрянське Дніпровського району Дніпропетровської області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання протиправною відмову, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області стосовно не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2019 року вх. Т-47. Зобов`язано Любимівську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2019 року вх. Т-47 та прийняти відповідне рішення. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Рішення суду по справі №160/7197/22 набрало законної сили 30.08.2022 року.

В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення відмовлено.

Однією з вимог ОСОБА_1 у даній справі є визнати дії відповідача щодо фактичної відмови у розгляді клопотання ОСОБА_1 та фактичної відмови у наданні йому у власність земельної ділянки розміром 2 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї ділянки іншій особі дискримінаційними.

У судовому засіданні від 15.11.2023 року на питання головуючого чим відрізняється дана вимога від вимоги, яка вже була розглянута Дніпропетровським окружним адміністративним судом, позивач та його представник зазначили, що ці вимоги є тотожними. Після повернення даної справи з апеляційної інстанції, у судовому засіданні 12.07.2024 року позивач та його представник зазначали вже протилежне, вказавши, що це інша вимога.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 , на підставі п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача про відмову у наданні йому у власність земельної ділянки розміром 2 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї ділянки іншій особі дискримінаційними, є тотожною вимогою, яка була розглянута 29.07.2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення змісту п. 3 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисвідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначила, що «згідно з п. 3 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі» (пункти 26, 27).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування п. 2 ч. 1ст. 205 ЦПК Українизумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (ст. 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Як правильновстановлено судомпершої інстанції,позовна вимоги ОСОБА_1 провизнання дійвідповідача щодофактичної відмовиу розглядіклопотання позивачата фактичноївідмови унаданні ОСОБА_1 у власністьземельної ділянкирозміром 2ґаіз земелькомунальної власностідля веденняособистого селянськогогосподарства,та наданняцієї ділянкиіншій особі дискримінаційними.усправі № 160/7191/22, в якій було ухвалено судове рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом про часткове задоволення позову, так і у даній цивільній справі №175/2234/22 є тотожними.

Крім того, представником позивача та самим позивачем у суді першої інстанції було визнано обставину, що вказана позовні вимоги є тотожною тої, яку розглядав Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

З огляду на вказану обставину, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1ст. 255 ЦПК України.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди представника позивача з висновками суду першої інстанції, є власним тлумаченням норм права та обставин справи, а тому не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду.

Інші доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку апелянта свідчить про наявність правових підстав для відмови у задоволені позову. Проте такі аргументи належним чином перевірені судом першої інстанції та спростовані під час розгляду справи з урахуванням установлених конкретних обставин.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).,

Керуючись статтями 374, 375,381 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року про закриття провадження залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О. В. Халаджи

Т.В. Космачевська

Ж.І. Максюта