Ухвала

від 21.11.2024 по справі 201/9240/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11296/24 Справа № 201/9240/24 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 листопада 2024 року м.Дніпро

Дніпровський апеляційнийсуд ускладі судді-доповідачаБарильської А.П.,ознайомившись ізапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Київстар про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившисьз вищевказанимрішенням суду ОСОБА_1 ,12листопада 2024року, звернувся з апеляційною скаргою.

Однак, зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Позивач при зверненні з позовними вимогами до суду посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19 червня 2018 року.

Дана позовна заява містить вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.

Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01 січня 2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.

Отже розмір судового збору, що підлягав до сплати при зверненні з даною позовною заявою становить 1211,20 грн (3028 х 0,4).

Відповідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на день подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в сумі 1816,80грн. Зазначену суму слід внести на рахунок судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача(кодза ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. Подат.), Код банкуотримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA658999980313191206080004628, Код класифікаціїдоходів бюджету: 22030101. Призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський апеляційний суд (м. Дніпро) (назва суду, де розглядається справа). При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Крім того, згідно п.5-6 ч.2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Апеляційна скарга позивача вищевказаним вимогам не відповідає, оскільки в ній не наведено підстав незгоди із оскаржуваним рішенням.

З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку - десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків шляхом сплати судового збору, з поданням апеляційному суду оригіналу платіжного документу та поданням до суду апеляційної скарги в новій редакції з обґрунтуванням незгоди з рішенням суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровськавід 15жовтня 2024року посправі запозовом ОСОБА_1 до Приватногоакціонерного товаристваКиївстар прозахист правспоживача,зобов`язання вчинитипевні діїі стягненняморальної шкодизалишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

У разі невиконання ухвали і не усунення недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка подала скаргу.

Суддя: А.П. Барильська