Ухвала

від 19.11.2024 по справі 577/4959/23

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/4959/23

Провадження № 2/577/38/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Потій Н.В.

за участі секретаря Подейко Т.С.,

представника позивача Черпакової О.І

представника відповідача Нежевело В.В. ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп в режимі відеоконференції усну заяву представника відповідача адвоката Нежевело В.В. про відвід головуючій судді у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТЧИЗНА», приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Мусієнко Вікторія Вікторівна, про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, визнання незаконною та скасування реєстрації земельних ділянок, припинення права оренди земельних ділянок та права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Конотопського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи ТОВ «ВІТЧИЗНА», приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Мусієнко В.В. про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, визнання незаконною та скасування реєстрації земельних ділянок, припинення права оренди земельних ділянок та права власності на земельну ділянку.

У судовому засіданні 19 листопада 2024 року, після вступного слова представника позивача ОСОБА_8 та її відповідей на питання представника відповідача Нежевело В.В. , остання заявила клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи необхідністю приймати участь в судовому засіданні у справі № 585/3913/24, яка перебуває в провадженні Роменського міськрайонного суду і по якій з адвокатом Нежевело В.В. не було узгоджено дату судового засідання.

Суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання з тих підстав, що призначення судового засідання 19 листопада 2024 року о 10:00 год, було узгоджено з представником відповідача в судовому засіданні 15 жовтня 2024 (а.с.252).

Після цього, представник відповідача Нежевело В.В. заявила усний відвід головуючій, мотивуючи упередженістю головуючої та тим, що раніше, за клопотанням представника позивача, судові засідання відкладалися.

Представник позивача ОСОБА_8 прохала суд відмовити в задоволенні заяви про відвід, вважаючи таку заяву зловживанням процесуальними правами. Зауважила, що судові засіданні відкладалися раніше і за клопотанням представника відповідача, з посиланням на неможливість тривалий час, майже протягом місяця приймати участь в судових засіданнях, без підтвердження відповідними доказами.

Вирішуючи усну заяву про відвід суд керується наступним.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що заяву про відвід головуючій судді усно заявлено безпосередньо в судовому засіданні, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід головуючій судді Потій Н.В. вирішується безпосередньо головуючою суддею.

Згідно ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Перелік вказаних підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно із ч.4 ст. 36 ЦПК України, зокрема незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» роз`яснено, що «відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені».

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.

Конституційним Судом України в своєму рішенні у справі №2-рп/2011 від 11.03.2011 року також було акцентовано, що оцінка вчинених суддею процесуальних дій може здійснюватися тільки судами апеляційної чи касаційної інстанції.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється у Конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Заявлення відводу судді не може використовуватись для здійснення тиску на суддю з метою прийняття певного процесуального рішення.

Таким чином, незгода учасника судового процесу у справі з процесуальними діями головуючого у справі не може бути приводом до ініціювання відводу з підстав упередженості і є порушенням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтей 126 і 129 Конституції України, ч. ч. 1, 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Оскільки представником відповідача Нежевело В.В. не наведено доводів, які б свідчили про існування об`єктивних обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючої судді Потій Н.В., заява про відвід є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 36-37, ч.3 ст. 40, 259-230 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Нежевело В.В. про відвід головуючій судді Потій Н.В. - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 21 листопада 2024 року.

СуддяН. В. Потій