Рішення від 21.11.2024 по справі 600/8049/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/8049/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Національної поліції України, Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправними та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області від 14.09.2023 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 22.01.2008 та про скасування посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 09.01.2014, терміном дії «безстроково», виданої громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області поновити дію посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 09.01.2014, терміном дії «безстроково», видану громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області направити до територіальних органів ДМС України та в Адміністрацію Державної прикордонної служби України інформацію про скасування рішення від 14.09.2023 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також про видалення з бази даних ДМС України інформації про недійсність посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 09.01.2014, терміном дії «безстроково», виданої громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається відсутність об`єктивних обґрунтувань стосовно вчинення або можливості вчинення позивачем винних дій, які несуть дійсну загрозу національній безпеці та громадському порядку в Україні. Також, позивач вважає, що інформація, надана Департаментом стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Національної поліції України та Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області відповідачу, є безпідставною та такою, що не відповідає дійсності, є нічим не підтвердженими припущеннями. Позивач вважає, що відповідач жодним чином не перевірив суперечливу інформацію вказаних органів та прийняв рішення фактично на висновках рекомендаційного характеру. Також позивач зазначає, що посилання відповідача на притягнення позивача до адміністративної відповідальності за невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну не може бути належним виправданням прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено процесуальні гарантії у вигляді права позивача бути вислуханим компетентним органом під час проведення процедури, що передувала оскаржуваному рішенню.

Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позову та вказав, що 11.08.2023 р. та 15.08.2023 р. від Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Національної поліції України та Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області надійшли письмові звернення щодо позивача, в яких повідомлено про його прибуття в Україну з метою вчинення протиправної діяльності, направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності, та направлені на повалення державного ладу України. Крім того, в ході проведення оперативно-розшукової діяльності встановлено, що вказаний громадянин систематично виїжджає на територію Туреччини, звідки привозить до України значні суми підробленої іноземної валюти у вигляді 100 доларових купюр США, яку в подальшому розподіляв між членами організованої групи. Відповідач повідомив про зареєстровані кримінальні провадження відносно позивача №12013270040001263 від 16.05.2013 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, №42022260000000063 від 21.04.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 199 КК України. У зв`язку з цим, на підставі поданих матеріалів Національної поліції України 07.06.2022 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області стосовно позивача прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну терміном на 3 роки. Відповідач повідомив, що позивач 02.06.2023 р. виїхав за межі України, однак 10.07.2023 р. незаконно перетнув державний кордон на в`їзд в Україну та на даний час перебуває на території міста Чернівці. Відповідач повідомив, що під час розгляду звернень Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області та УСБУ в Чернівецькій області позивача 18.08.2023 було виявлено та доставлено до Чернівецького відділу УДМС у Чернівецькій області для відбору пояснень, де відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 203-1 КпАП України за невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 2142 гривень. Також прийнято рішення про примусове повернення до країни походження та зобов`язано позивача покинути територію України в строк до 27.08.2023 із забороною в`їзду в Україну строком на 3 роки до 18.08.2026. Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач стверджує, що за наявності прийнятого рішення про заборону в`їзду на територію України щодо вказаного іноземця у органу міграційної служби були всі законні підстави для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію». З вказаних підстав відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа - Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області подала письмові пояснення щодо позову, в яких зазначає, що за період постійного проживання позивача в Україні, правоохоронними органами України встановлено непоодинокі епізоди діяльності, яка викликала обґрунтовані припущення, що його перебування несе реальні та потенційні загрози національній безпеці України та громадському порядку. Зокрема, підтвердженням цього є зареєстроване кримінальне провадження №42022260000000063 від 21.04.2022 р. Третя особа також зазначає, що 07.06.2022 Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняло рішення про заборону в в`їзду позивачу в Україну терміном на три роки. 02.06.2023 позивач перетнув державний кордон України у напрямку «виїзд» через пункт пропуску «Порубне», будучи ознайомленим про заборону йому в`їзду в Україну. Однак, усвідомлюючи, що він позбавлений можливості у законний спосіб в`їхати на територію України, на початку липня 2023 року перетнув державний кордон України поза межами пункту пропуску, чим порушив законодавство України. Третя особа вважає, що УДМСУ в Чернівецькій області, провівши перевірку, передбачену п. 23 Порядку № 1983, прийняла обґрунтоване рішення про скасування позивачу дозволу на імміграцію в України, на підставі п. 3 та 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію». Також третя особа звернула увагу, що відповідачем було прийнято також й рішення про примусове повернення позивача до країни походження та зобов`язано його у строк до 27.08.2023 покинути територію України, відтак залучити позивача до процедури розгляду питання про скасування йому дозволу на імміграцію об`єктивно не представлялося можливим, оскільки позивач станом на дату розгляду цього питання не перебував на території України. З вказаних підстав, третя особа вказує, що відсутні підстави для задоволення позову, а оскаржуване рішення є правомірним.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Матеріали справи містять посвідку на постійне проживання № НОМЕР_2 від 09.01.2014 р., видану громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 . (а.с. 8-9).

Відповідно до листа Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 22.11.2022 р. повідомлено відповідача щодо встановлення прибуття громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україну, з метою вчинення протиправної діяльності направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності, та направлення на повалення державного ладу України. Також повідомлено про встановлення систематичного виїзду громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 на територію Туреччини, звідки привозить значні суми підробленої іноземної валюти у вигляді 100 доларових купюр США та в подальшому дану підроблену валюту розподіляє між членами групи. Повідомлено про зареєстровані кримінальні провадження №12013270040001263 від 16.05.2013 р. та №42022260000000063 від 21.04.2022 р. (а.с. 51-52).

12.12.2022 р. відповідач повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України про відсутність підстав для скасування дозволу на імміграцію громадянину Азербайджану ОСОБА_1 . (а.с. 53).

Відповідно до листа Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії від 19.01.2023 р. повідомляється про те, що 07.06.2022 р. стосовно громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну терміном на 3 (три) роки. (а.с. 67).

20.01.2023 р. відповідачем прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) позивачу посвідки на постійне проживання. (а.с. 70).

Відповідно до листа Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 03.05.2023 р. повідомлено відповідача щодо встановлення прибуття громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україну, з метою вчинення протиправної діяльності направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності, та направлення на повалення державного ладу України. Також повідомлено про встановлення систематичного виїзду громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 на територію Туреччини, звідки привозить значні суми підробленої іноземної валюти у вигляді 100 доларових купюр США та в подальшому дану підроблену валюту розподіляє між членами групи. Повідомлено про зареєстровані кримінальні провадження №12013270040001263 від 16.05.2013 р. та №42022260000000063 від 21.04.2022 р. Повідомлено, що позивач може бути причетний до незаконного переправляння осіб через державний кордон України, які ухиляються від проходження військової служби під час мобілізації на період дії воєнного стану. (а.с. 73-74).

24.05.2023 р. відповідач повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України про відсутність підстав для скасування дозволу на імміграцію громадянину Азербайджану ОСОБА_1 . (а.с. 75).

Відповідно до листа від 11.08.2023 р. Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України звернувся до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області щодо прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію. (а.с. 78).

Згідно листа УСБ в Чернівецькій області від 14.08.2023 р. повідомлено Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області, що громадянин Азербайджану ОСОБА_1 має відношення до кримінального світу та його подальше знаходження на території України може призвести до скоєння злочинів проти громадської безпеки. Повідомлено, що позивач 02.06.2023 р. здійснив виїзд за межі України та щодо нього прийнято рішення про заборону в`їзду на територію України терміном на 3 роки поряд з цим, 10.07.2023 р. позивач, поза пунктом пропуску, незаконно перетнув державний кордон України та на даний час перебуває на території м. Чернівці. Вказано, що своїми діями позивач порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а також те, що його діяльність суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України. Заявлено клопотання про повернення позивача в країну походження та прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію позивача. (а.с. 79).

Матеріали справи містять письмові пояснення позивача, відібрані Чернівецьким відділом УДМС у Чернівецькій області, від 18.08.2023 р., в якому позивач підтверджує незаконний перетин державного кордону України. (а.с. 82).

18.08.2023 р. Чернівецьким відділом УДМС у Чернівецькій області прийнято рішення про примусове повернення позивача до країни походження або третьої країни громадянина та зобов`язано його (під підпис) покинути територію України у строк до 27.08.2023 року. (а.с. 20-21).

Відповідно до листа від 22.08.2023 р. повідомляється, що 18.08.2023 р. працівниками СЗНМ Р та В Чернівецького відділу УДМС у Чернівецькій області спільно з ВОЗНМ Р та В УДМС у Чернівецькій області, працівниками УСБУ та Національної поліції було виявлено та доставлено до Чернівецького відділу УДМС у Чернівецькій області позивача, який умисно не виконав рішення про заборону в`їзду в Україну. 18.08.2023 р. відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 203-1 КпАП України за невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 2142 гривень. Також прийнято рішення про примусове повернення до країни походження та зобов`язано позивача покинути територію України в строк до 27.08.2023 р. із забороною в`їзду в Україну строком на 3 роки до 18.08.2026 року. (а.с 81).

Згідно листа Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства від 12.09.2023 р. підтримано проект висновку відповідача про скасування дозволу на імміграцію громадянину Азербайджану ОСОБА_1 . (а.с. 83).

Матеріали справи містять затверджений висновок УДМС у Чернівецькій області від 14.09.2023 р. про скасування дозволу на імміграцію громадянину Азербайджану ОСОБА_1 ти вилучення посвідки на постійне проживання . (а.с. 84-88).

14.09.2023 р. Управлінням Державної міграційної служби України у Чернівецькій області прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 22.01.2008 та про скасування посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 09.01.2014. Крім того, прийнято рішення про скасування посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 09.01.2014. Також повідомлено, що особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення. Підставою для скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання вказано п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію», пп. 1 п. 64, п. 4 п. 72 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. №321. (а.с. 11).

Відповідно до листа Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області від 16.10.2023 р. повідомляється, що 07.06.2022 р. прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , строком на 3 роки. У рішенні від 07.06.2022 р. вказано, що позивач становить загрозу інтересам національної безпеки або охороні громадського порядку, а також охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні. (а.с. 17-19).

Згідно листа СУ СБ України повідомляється, що згідно даними Реєстру станом на 08.11.2023 р. у кримінальних провадженнях, що досудове розслідування в яких здійснюється слідчими СБ України, громадянин Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не затримувався, про підозру йому не повідомлялося та запобіжні заходи відносно останнього не обиралися. (а.с. 22).

Відповідно до листа Офісу Генерального прокурора від 14.11.2023 р. повідомляється, що станом на 09.11.2023 р. кримінальних проваджень, у яких містяться відомості щодо повідомлення про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає. (а.с. 22).

Згідно листа Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України від 27.11.2023 р. повідомляється, що станом на 08.11.2023 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до кримінальної відповідальності не притягувався, засудженим не значиться та в розшуку не перебуває. (а.с. 23).

Згідно листів Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області від 23.11.2023 р., від 07.12.2023 р. повідомляється, що рішення від 14.09.2023 р. про скасування дозволу на імміграцію в Україну та скасування посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 09.01.2014 р., були прийняті на підставі письмових звернень Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Національної поліції України, Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області. (а.с. 13-14).

Матеріали справи містять відомості щодо перетину позивачем кордону України у період з 17.08.2018 р. по 02.06.2023 року. (а.с. 80).

До матеріалів справи додано інформаційні довідки щодо набуття ОСОБА_2 громадянства України братом позивача. (а.с. 64-65).

Мотивувальна частина

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначає Закону України «Про імміграцію».

За приписами ст. 1 Закону України від «Про імміграцію» імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; квота імміграції - це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України від «Про імміграцію» квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України.

Відповідно до ст.. 6 Закону України від «Про імміграцію» визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Стаття 9 Закону України від «Про імміграцію» встановлює умови, порядок та перелік документів, необхідних для вирішення питання дозволу на імміграцію.

Відповідно до ст. 12 Закону України від «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 13 Закону України від «Про імміграцію» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка була до його надання визнана біженцем в Україні, її не може бути вислано або примусово повернуто до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983 затверджено Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок № 1983), який визначає процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію.

Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку № 1983 рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають територіальні органи ДМС (далі - територіальні органи) - стосовно іммігрантів, які підпадають під квоту імміграції або є іммігрантами позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС), а саме: осіб, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Згідно з п. 22 Порядку № 1983 для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Відповідно до п. 23 Порядку № 1983 передбачено, що ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання» від 25 квітня 2018 року №321.

У п.п.64-67 вказаного Порядку визначені підстави для скасування посвідки.

Так, посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: 1) скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до ст. 12 Закону України «Про імміграцію»; 2) отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом.

Рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.

Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається їм рекомендованим листом не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття.

Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.

Суд встановив, що 22.01.2008 р. позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україну, а 09.01.2014 р. громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 видано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_2 .

14.09.2023 р. Управлінням Державної міграційної служби України у Чернівецькій області прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 22.01.2008 та про скасування посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 09.01.2014. Крім того, прийнято рішення про скасування посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 09.01.2014. Також повідомлено, що особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення. Підставою для скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання вказано п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію», пп. 1 п. 64, п. 4 п. 72 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. №321.

Таким чином, підставами для скасування дозволу на імміграцію в Україну та вилучення і знищення посвідки на постійне проживання стали: дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України Про імміграцію; скасування посвідки.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз. Загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. Національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст.24 Закону України «Про Службу безпеки України» служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.

На підставі матеріалі справи встановлено, що УСР в Чернівецькій області НПУ та УСБУ в Чернівецькій області мали підстави вважати, що іммігрант - іноземець ОСОБА_1 причетний до виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну та збуту підроблених грошей. За ознаками вчинення вказаних протиправних дій з боку позивача у 2022 році зареєстроване кримінальне провадження № 42022260000000063. Відтак, з огляду на зазначене, компетентні органи України мали обґрунтовані припущення щодо наявності з боку позивача реальних загроз для національних інтересів Україні у вигляді життєво важливих інтересів людей, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.

На підставі зазначеного, 07.06.2022 р. Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняло рішення про заборону в`їзду громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україну терміном на три роки.

Суд звертає увагу, що законодавством про правовий статус іноземців передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про прикордонний контроль» правомірне перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються у пунктах пропуску через державний кордон протягом часу роботи такого пункту.

Судом з`ясовано, що 02.06.2023 р. позивач перетнув державний кордон України у напрямку «виїзд» через пункт пропуску «Порубне». При цьому, працівники прикордонної служби поінформували його, що він не матиме змоги у подальшому здійснити в`їзд в Україну з огляду на наявність рішення про заборону йому в`їзду в Україну.

Однак, 18.08.2023 р. працівниками ЗНМ Р та В Чернівецького відділу УДМС у Чернівецькій області спільно з ВОЗНМ Р та ВУДМС у Чернівецькій області, працівниками УСБУ та Національної поліції було виявлено та доставлено до Чернівецького відділу УДМС у Чернівецькій області позивача, який умисно не виконав рішення про заборону в`їзду в Україну. 18.08.2023 р. відповідачем було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 203-1 КпАП України за невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 2142 гривень. Також прийнято рішення про примусове повернення до країни походження та зобов`язано позивача покинути територію України в строк до 27.08.2023 р. із забороною в`їзду в Україну строком на 3 роки до 18.08.2026 року.

Таким чином, незважаючи на чинну заборону в`їзду в Україну терміном на три роки, позивач перетнув державний кордон України поза межами пункту пропуску, чим порушив законодавство України, а саме ст. 5 Закону України «Про прикордонний контроль» та ч. 3 ст. 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Матеріали справи містять письмові пояснення позивача, відібрані Чернівецьким відділом УДМС у Чернівецькій області, від 18.08.2023 р., в якому позивач підтверджує незаконний перетин державного кордону України. Також, позивач підтвердив, що був поінформований про наявність стосовно нього рішення про заборону йому в`їзду в Україну та вказав на місце незаконного перетинання ним державного кордону України на ділянці кордону з Республікою Молдова в межах колишніх Сокирянського та Кельменецького районів Чернівецької області.

Отже, суд наголошує, що підстави скасування дозволу на імміграцію в Україну встановлено ст. 12 Закону № 2491, зокрема згідно п. 1 ч.1 та п. 3. ч.1 - якщо дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні та якщо іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено та визнається позивачем про порушення ним законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, незаконний перетин державного кордону України, невиконання та ігнорування вимог державних органів щодо заборони в`їзду в Україну, що є достатньою підставою для скасування дозволу на імміграцію в Україну.

Судом встановлено, що керуючись п. 13 ч. 1 ст.24 Закону України «Про Службу безпеки України», ст. 12 Закону України «Про імміграцію» та п. 21 Порядку № 1983, УСБУ в Чернівецькій області клопотало листом від 14.08.2023 р. перед УДМСУ в Чернівецькій області про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на порушенням ним вищенаведеного законодавства України, а також враховуючи ризики і загрози для національної безпеки України від його діяльності.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про Службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

За приписами п.п. 4-5 ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки зобов`язана:

- здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України;

- забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об`єднань;

- здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв`язку, а також важливих об`єктів інших галузей господарства;

Згідно до п.2 ч.1 ст.25 Закону України «Про Службу безпеки України» Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов`язків надається право подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов`язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки, у тому числі із забезпечення охорони державної таємниці.

Судом встановлено, що Служба безпеки України розцінює діяльність позивача як загрозу національній безпеці та громадському порядку в Україні.

При цьому, суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності встановлених правоохоронними органами та відповідачем конкретних дій, вчинених позивачем, що загрожують національній безпеці України, оскільки Служба безпеки України як державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, наділена виключною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України тощо та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення, спрямоване, крім іншого, на попередження загроз, прямий або опосередкований вплив на фактори запобігання їх виникненню, а також локалізацію та усунення загроз.

Враховуючи викладене, суд не може здійснювати переоцінку загрозам національної безпеки України, яка попередньо здійснена Службою безпеки України, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 31 травня 2023 року (справа № 600/6944/21-а ).

Таким чином, суд вважає, що подане клопотання про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання позивача в Україні, підготовлене УСБУ в Чернівецькій області в межах компетенції, визначеної Законом України «Про Службу безпеки України» та за наявності законних підстав.

Крім того, суд наголошує, що 07.06.2022 р. Центральним міжрегіональним управлінням державної міграційної служби у м. Києві та Київської області прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , строком на 3 роки. У рішенні від 07.06.2022 р. вказано, що позивач становить загрозу інтересам національної безпеки або охороні громадського порядку, а також охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

На момент розгляду даної адміністративної справи та на момент прийняття оскаржуваних рішень, зазначене вище рішення від 07.06.2022 р. та висновки про загрозу в діях позивача інтересам національної безпеки або охороні громадського порядку, а також охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, були та є чинними, у судовому порядку не скасовані.

Отже, суд встановив, що УДМСУ в Чернівецькій області, здійснило в межах повноважень перевірку, передбачену п. 23 Порядку № 1983, та прийняло обґрунтоване рішення про скасування позивачу дозволу на імміграцію в України, на підставі п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію».

При цьому, суд встановив, що відповідачем також було прийнято рішення про примусове повернення позивача до країни походження та зобов`язано його у строк до 27.08.2023 р. покинути територію України, відтак залучити позивача до процедури розгляду питання про скасування йому дозволу на імміграцію об`єктивно стало неможливим, оскільки станом на дату розгляду цього питання позивач не перебував на території України.

Крім того, суд вихиляє посилання позивача на те, що не запрошення для надання пояснень іммігранта, стосовно якого розглядається питання скасування дозволу на імміграцію, є позбавленням процесуальних гарантій останнього щодо безпосередньої участі у процедурі прийняття відповідного рішення компетентним органом, оскільки відповідно до приписів абз. 1 п. 23 Порядку № 1983 запрошення іммігранта є правом, а не обов`язком міграційного органу, яке реалізується у разі потреби.

Згідно з вимогами, встановленими пп. 1 п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321, посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію».

Відтак, суд звертає увагу, що у зв`язку прийняттям рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну, відповідачем правомірно прийнято похідне рішення про скасування посвідки на постійне проживання позивача.

Решта доводів позивача не спростовують висновків суду щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень та не можуть бути підставою для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс відповідні витрати з розглядом справи, суд не вирішує питання про їх стягнення.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач: Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області (вул. Шептицького, 25, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 37767440)

треті особи: Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Національної поліції України (вул. Небесної Сотні, 2-Г, м. Чернівці, 58005), Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області (вул. Шевченка, 1А, м. Чернівці, 58001).

Суддя Т.М. Брезіна