Ухвала

від 20.11.2024 по справі 915/1402/14

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1402/14Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Богацької Н.С.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-Агро»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023, ухвалене суддею Мавродієвою М.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складено 25.05.2023

у справі № 915/1402/14

за позовом Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-Агро»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області

про стягнення 452160,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у справі № 915/1402/14 задоволено позов Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-Агро» (далі ТОВ «Таврія-Агро») на користь Держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 452160,54 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 (головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Діброва Г.І., Ярош А.І.) зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, а в подальшому, у зв`язку з невиконанням вимог вказаної ухвали, ухвалою суду від 11.09.2023 повернуто на підставі ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 ГПК України.

01.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду знову надійшла апеляційна скарга ТОВ «Таврія-Агро» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у справі № 915/1402/14.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Миколаївської області.

08.11.2024 від Заступника прокурора Миколаївської області надійшли заперечення на заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у справі № 915/1402/14.

11.11.2024 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши отримані матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст оскаржуваного рішення суду складено та підписано 25.05.2023, отже кінцевим строком на подання апеляційної скарги є 14.06.2023. Апеляційна скарга була надіслана поштою 29.10.2024, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

З матеріалів цієї справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення було надіслано скаржнику на адресу, яка зазначена останнім в апеляційній скарзі, а саме: 57232, Миколаївська обл., Вітовський р-н, смт. Первомайське, вул. Теплична, буд. 4 та була вручена йому 08.06.2023, що підтверджується відповідним повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 63 т. 2).

Отже саме з цієї дати (08.06.2023) він вважається обізнаним про ухвалення рішення, а тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, є 28.06.2023.

Проте скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 29.10.2024.

Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої скаржник посилається на введення воєнного стану, а також на те, що:

- за розпорядженнями Первомайської селищної військової адміністрації визнано земельні ділянки ТОВ «Таврія-Агро» непридатними до використання у зв`язку з їх забрудненням вибухонебезпечними предметами;

- через вищевказані обставини ТОВ «Таврія-Агро» не здійснювало господарської діяльності під загрозою нових обстрілів, зокрема, збереження людей та майна для подальшого відновлення своєї діяльності;

- 23.07.2022 помер попередній директор ТОВ «Таврія-Агро» Кім Ігор Сун-Черович, що підтверджується свідоцтвом про смерть;

- ведення справи доручили представнику, який в свою чергу не повідомив про залишення апеляційної скарги без руху та в подальшому її повернення, а після виявлення таких обставин директором ТОВ «Таврія-Агро» представник повідомив його про касаційне оскарження рішення, однак, як виявилось пізніше, це нічим не підтверджено.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Тобто вказаною нормою ГПК України передбачені два виключні випадки, за відсутності яких, суд апеляційної інстанції незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених ч. 2 ст. 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених п.п. 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження. Встановивши відсутність винятків, визначених у п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).

Дійсно, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває й на теперішній час.

Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).

У постанові від 10.11.2022 у справі за № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду виснує, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків та у пункті 47 постанови вказує, що «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Відтак є недостатнім в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу.

Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Водночас, у даному випадку скаржником не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв`язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Крім того, розгляд справи відбувався вже у воєнний час і оскільки скаржник є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, недотримання ним вимог процесуального закону в частині своєчасного подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням самого відповідача.

Не заслуговують на увагу й твердження апелянта про неповідомлення його представником про хід даної справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказані обставини також є суто організаційним питанням самого відповідача.

Крім того, скаржник у відповідності до вимог чинного законодавства не обмежений у кількості представників, які наділені повноваженнями на представництво інтересів останнього у суді, а тому апелянт, який був достеменно обізнаний про прийняття оскаржуваного рішення, об`єктивно не був позбавлений можливості своєчасно оскаржити рішення суду першої інстанції.

Натомість, несвоєчасне оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Наведені скаржником причини пропуску строку є суб`єктивними, такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження рішення суду.

Колегія суддів враховує також те, що ТОВ «Таврія-Агро» раніше вже подавав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у справі № 915/1402/14, тобто вказані обставини не перешкоджали первісному зверненню з апеляційною скаргою.

За таких обставин, колегія суддів зауважує, що причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування клопотання про його поновлення, не являються поважними.

Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що апелянт об`єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Отже, скаржник не довів жодними доказами, що обставини, на які він посилається, є обставинами непереборної сили, які відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України надають суду можливість для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України»).

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 260, 261 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-Агро» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у справі № 915/1402/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська