Постанова

від 20.01.2025 по справі 915/1402/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 915/1402/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження (судді: Богацька Н. С. - головуючий, Діброва Г. І., Принцевська Н. М.)

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро" у справі

за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області,

про стягнення 452 160,54 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст судових рішень

1.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 задоволено позов заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро" (далі - ТОВ "Таврія-Агро") на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 452 160,54 грн.

1.2. 03.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Таврія-Агро" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023.

1.3. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Таврія-Агро" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у цій справі залишено без руху. Через неусунення недоліків у встановлений судом строк (неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023, ненадання доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області), суд апеляційної інстанції за ухвалою від 11.09.2023 повернув апеляційну скаргу товариству на підставі частини 2 статті 260, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

1.4. 01.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду вчергове надійшла апеляційна скарга ТОВ "Таврія-Агро" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у цій справі.

1.5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Таврія-Агро" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у цій справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, а саме кінцевим строком на подання апеляційної скарги, як встановив суд, є 28.06.2023, натомість відповідач звернувся з апеляційною скаргою лише 29.10.2024, при цьому наведені ним причини пропуску такого строку не є поважними. За висновком апеляційного господарського суду, несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду у цій справі зумовлене не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру, які залежали виключно від волевиявлення самого скаржника; обставини, на які посилалося ТОВ "Таврія-Агро" та які, на його думку, спричинили пропуск процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою, не можна вважати об`єктивно непереборними та пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

2.1. Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Таврія-Агро" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, в якій просить її скасувати, а справу направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Скаржник вважає, що у наведеному випадку наявні обставини, які об`єктивно перешкоджали заявнику реалізувати своє право на оскарження рішення суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції у межах визначеного процесуального строку. Такі обставини, на думку скаржника, підтверджуються (1) рішенням Миколаївської обласної ради від 07.10.2022 № 9, яким визнано обставини, що склалися на території Миколаївської області у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та стали підставою введення воєнного стану в Україні, обставинами непереборної сили з 24.02.2022 до їх офіційного завершення; включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, зокрема юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, які є сільськогосподарськими товаровиробниками та місцезнаходження яких станом на 31.12.2022 зареєстровано в межах Миколаївської області; (2) розпорядженнями Первомайської селищної військової адміністрації від 14.08.2023 № 245-р, від 19.04.2024 № 442-р, № 443-р, якими визнано земельні ділянки ТОВ "Таврія-Агро" непридатними до використання у зв`язку з їх забрудненням вибухонебезпечними предметами; (3) рішенням Головного управління ДПС у Миколаївській області від 13.12.2023 № 320/14-29-00-02 щодо неможливості своєчасного виконання платником податків - ТОВ "Таврія-Агро" свого податкового обов`язку; (4) актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, Первомайської селищної військової адміністрації від 17.03.2023, яким підтверджено факт форс-мажорних обставин та факт загибелі сільськогосподарських культур (озимої пшениці) на загальній площі 76,4329 га; (5) актами виконання робіт із знешкодження вибухонебезпечних предметів АРЗ СП ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 19.04.2024 № 478, від 16.04.2024 № 455, від 16.04.2024 № 456, від 19.04.2024 № 477, якими підтверджено обстеження та знешкодження вибухонебезпечних предметів, виявлених на території земельних ділянок ТОВ "Таврія-Агро"; (6) свідоцтвом про смерть 23.07.2022 попереднього директора ТОВ "Таврія-Агро" Кім Ігора Сун-Черовича. Крім того, представник товариства не повідомив товариство про залишення апеляційної скарги без руху та її повернення.

2.2. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її довів, просить відмовити у її задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи та заперечення на них, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, зважаючи на таке.

3.2. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).

Однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України). Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тільки лише тому, що вона має на меті спромогтися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п.40, 41, від 03.04.2008).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви № 17160/06 та № 35548/06, п. 34, від 20.06.2011).

Відповідно до частин 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

3.4. Як установив суд апеляційної інстанції, повний текст оскаржуваного рішення суду складено та підписано 25.05.2023. Як свідчать матеріали справи, повний текст оскаржуваного рішення було надіслано відповідачеві на адресу, зазначену ним в апеляційній скарзі, а саме: 57232, Миколаївська обл., Вітовський р-н, смт Первомайське, вул. Теплична, буд. 4, та було вручено йому 08.06.2023, що підтверджується відповідним повідомлення про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.

Отже, за висновками суду апеляційної інстанції, саме з цієї дати (08.06.2023) відповідач вважається обізнаним про ухвалення рішення, а тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, є 28.06.2023. Проте відповідач з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 10.05.2023 та клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження звернувся лише 29.10.2024.

3.5. Відповідно до частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Зазначений у частині 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у цій нормі права.

У разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 6.10 постанови Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 10/5026/290/2011).

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк (постанова Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 585/2494/18).

3.6. Як уже зазначалося, разом із апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, яке обґрунтовано обставинами введення воєнного стану; непридатністю використання відповідачем земель через їх забрудненням вибухонебезпечними предметами; нездійснення ним господарської діяльності під загрозою обстрілів; смерть у липні 2022 року попереднього директора товариства відповідача; ведення справ представником, який не повідомив про залишення апеляційної скарги без руху та в подальшому про її повернення, а після виявлення таких обставин директором ТОВ "Таврія-Агро" повідомлення його представником про касаційне оскарження рішення, що виявилось пізніше нічим не підтверджено.

3.7. Розглянувши клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження та надавши оцінку усім наведеним у ньому доводам та доказам, наданим на його підтвердження, урахувавши вимоги процесуального законодавства, апеляційний господарський суд установив, що перелічені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України надають суду можливість для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наразі.

Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Таким чином, є недостатнім в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу.

У контексті оцінки наведених відповідачем аргументів на обґрунтування клопотання про пропуск строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції установив, що апелянтом у наведеному випадку не доведено, що пропуск строку на подання апеляційної скарги був зумовлений саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку із введенням воєнного стану, зокрема, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між обставинами (збройна агресія проти України) та неможливістю виконати конкретну процесуальну дію у строк, встановлений законом (подання апеляційної скарги у визначений законом строк).

Суд зазначив, що розгляд справи відбувався під час воєнного стану; апелянт є юридичною особою, рівноправним учасником судового процесу та він відповідно до вимог законодавства не обмежений у кількості представників, які наділені повноваженнями на представництво інтересів останнього у суді; апелянт був достеменно обізнаний про прийняття оскаржуваного рішення та об`єктивно не був позбавлений можливості оскаржити рішення суду першої інстанції у встановлені законом строки. Недотримання відповідачем вимог процесуального закону в частині своєчасного подання апеляційної скарги пов`язано виключно з організаційними питаннями у діяльності самого відповідача та є суб`єктивним. Водночас пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення не зумовлений обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії, а отже, наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними та залежали від волі самого заявника.

Суд апеляційної інстанції також урахував і те, що ТОВ "Таврія-Агро" раніше (27.06.2023, судом отримано 03.07.2023) вже подавало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у цій справі, тобто вказані обставини не перешкоджали первісному зверненню з апеляційною скаргою. Проте через неусунення недоліків апеляційної скарги її було повернуто скаржникові.

Звідси суд констатував, що апелянт об`єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою і доводи касаційного скаргу такого висновку суду апеляційної інстанції не спростовують. Вказівка на норми права, цитати законодавчих актів та/або правових позицій самі по собі не є підставами для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, для поновлення відповідного процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню з такою скаргою, у зв`язку з чим заявник має довести їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини свідчать про відсутність у наведеному випадку існування об`єктивно непереборних причин неможливості звернення відповідача до апеляційного суду у встановлений законом строк.

3.8. Враховуючи викладене, зважаючи на наведені положення процесуального законодавства, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Таврія-Агро" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у цій справі та не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у цій справі та задоволення касаційної скарги.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

4.2. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро" залишити без задоволення.

Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 915/1402/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак