Постанова

від 19.11.2024 по справі 910/10725/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. Справа№ 910/10725/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Скрипки І.М.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 19.11.2024 у справі №910/10725/24 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Мегабанк»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2024

у справі № 910/10725/24 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк»

до Приватного підприємства «Колома»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 200 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/10725/24 позовну заяву Акціонерного товариства «Мегабанк» до Приватного підприємства «Колома» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення 200 000,00 грн. залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки:

- п. 10.1 укладеного між сторонами кредитного договору № 20-08в/2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021 містить третейське застереження (угоду) щодо розгляду всіх спорів, які можуть виникнути між сторонами з умов цього договору, Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Слобожанська Перспектива»$

- вказане третейське застереження не суперечить Конституції України, іншим нормам законодавства та не свідчить про обмеження права сторони на судовий захист. Дана справа не належить до тих, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди»;

- матеріали справи не містять доказів, в розумінні ст. 73-74, 76-78 ГПК України, відсутності названого Третейського суду чи помилки в його назві, а сама лише відсутність у третейському застереженні (угоді) конкретної адреси (місця розгляду спору) не свідчить про неможливість виконання такої угоди;

- матеріали справи також не містять доказів неможливості звернення позивача із позовом, який є предметом розгляду у даній справі, до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива», а також у матеріалах справи відсутні докази припинення або зупинення роботи названого третейського суду на момент звернення Акціонерного товариства «Мегабанк» із позовом до суду,

позов необхідно залишити без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, згідно з яким суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/10725/24 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- із тексту третейської угоди взагалі не вбачається, за якою адресою має розглядатися справа третейським судом, тобто відсутня вказівка на місце проведення арбітражу, що, з огляду на правову позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену в справі № 906/493/16, є доказом неможливості виконання третейської угоди;

- на даний час в країні введено режим воєнного стану та триває збройна агресія Російської Федерації проти України, зокрема агресор здійснює постійне бомбардування місцевості Харківського регіону, у т.ч. м. Харкова, у якому територіально розташовано третейській суд, з огляду на що вказаний суд не працював з початку запровадження воєнного стану і лише нещодавно почав функціонувати, знову таки за інформацією апелянта в обмеженому стані;

- при цьому як у друкованих ЗМІ, так і мережі Інтернет відсутні державні або інші реєстри, з яких можливо дізнатися про ухвалені (постановлені) даним судом судові рішення, відсутні інші джерела та інформація, яка б свідчила про належне і безперебійне функціонування даного третейського суду;

- вказане свідчить про неналежне здійснення правосуддя даним третейським судом, зокрема в частині вирішення господарських спорів по третейському застереженню;

- у сторін дійсно існує виключно правова можливість, а не обов`язок на звернення до третейського суду. При цьому, чинне законодавство України не позбавляє сторін права на вирішення спору саме господарським судом;

- враховуючи, що третейське застереження, яке передбачене в п. 10.1. кредитного договору № 20-08в/2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021, є таким, що не може бути виконано, а також виходячи з принципу верховенства права, положень ст.ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, пріоритет розгляду даного спору належить саме господарському суду як органу судової влади, а не третейському суду, як помилково зазначив суд в оскаржуваній ухвалі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024, справу № 910/10725/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Станік С.Р..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10725/24, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/10725/24.

21.10.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10 залишено без руху апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2024 у справі № 910/10725/24 та повідомлено про право на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою/клопотанням з підтвердженням сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн., про що надати відповідні докази.

29.10.2024 від Акціонерного товариства «Мегабанк» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, додані докази сплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням суддів Гончарова С.А. і Станіка С.Р. у відпустці розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4092/24 від 30.10.2024 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Скрипка І.М., Козир Т.П..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2024 у справі № 910/10725/24 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Скрипка І.М., Козир Т.П., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2024 у справі № 910/10725/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 19.11.2024 о 13:45 год.

06.11.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного підприємства «Колома» надійшла заява, в якій заявник просить надати йому можливість приймати участь в судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 вказану заяву задоволено.

11.11.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що судом першої інстанції встановлена наявність сукупності умов, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України для залишення позову без розгляду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

14.11.2024 до суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа підтримала доводи апеляційної скарги, пославшись на неможливість виконання третейської угоди, з огляду на наступні обставини:

- в тексті третейської угоди не визначено адресу за якою має розглядатися справа третейським судом, тобто відсутня вказівка на місце проведення арбітражу, що в огляду на правову позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену в справі № 906/493/16, є доказом не можливості виконання третейської угоди;

- неможливість виконання третейської угоди, також пов`язана з тим, що на території України запроваджено режим воєнного стану та триває збройна агресія Російської Федерації проти України, зокрема агресор здійснює постійні обстріли місцевості Харківського регіону, у т.ч. м. Харкова, у якому територіально розташовано третейський суд. При цьому Харківська міська територіальна громада включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022. В свою чергу місцезнаходженням позивача є м. Київ, а у позивача відсутні працівники у м.Харкові, так само як відсутня можливості для прийняття участі представниками позивача в судових засіданнях Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» в режимі відеоконференції, що в свою чергу, позбавляє позивача можливості реалізації свого права на доступ до правосуддя.

В судовому засіданні позивач та третя особа апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити, відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасуванню чи зміні за наступних підстав.

У серпні 2024 року Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Колома», в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором №20-08в2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021 в сумі 200 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024, серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, до участі у справі залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

19.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення проти вирішення спору у господарському суді, в яких відповідач, з посиланням на те, що кредитний договір №20-08в2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021 містить третейське застереження, просить позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/10725/24 позовну заяву Акціонерного товариства «Мегабанк» до Приватного підприємства «Колома», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення 200 000,00 грн. залишено без розгляду, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що у п. 10.1 кредитного договору №20-08в2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021 сторони дійшли згоди про те, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Слобожанська Перспектива» у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватись одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди» визначено, що юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Частинами 1, 2 ст. 7 Закону України «Про третейські суди» визначено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Згідно з ч. ч. 1, 4, 6, 9 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Частиною 6 ст. 4 ГПК України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом також передбачено ст. 22 ГПК України.

За змістом положень п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Тобто, у разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.

Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті третейської угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейської угоди.

Крім того, суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві третейського суду, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в третейській угоді вказівки на місце проведення третейського розгляду чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певного третейського суду чи регламенту, за яким має здійснюватися третейський розгляд.

Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №906/493/16.

Зі змісту кредитного договору №20-08в2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021 слідує, що сторони спору включили до його умов арбітражне застереження, яке, викладене в письмовій формі, підписане сторонами та скріплене їх печатками, містить вказівку про конкретно визначений третейський суд.

Тобто умовами кредитного договору №20-08в2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021 передбачено у будь-якому випадку надання права сторонам, за наявності спорів у майбутньому, вирішувати виниклі розбіжності в третейському суді.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції:

- кредитний договір №20-08в2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками;

- доказів визнання недійсним частини або договору в цілому матеріали справи №910/10725/24 не містять;

- Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Слобожанська Перспектива» (ідентифікаційний код 35475082) зареєстрований 18.01.2008, номер запису: 14801020000039273;

- згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ) стосовно названого третейського суду відсутній запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи та його місцезнаходженням є: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8.

Колегія суддів окремо зауважує на тому, що у розділі ІІ Закону України «Про третейські суди» не встановлено обов`язкового визначення в третейському застереженні поштової адреси третейського суду та на тому, що спір сторін не віднесений до визначених ст. 6 Закону України «Про третейські суди» спорів, які не можуть бути предметом розгляду у третейських судах.

Щодо посилань апелянта на те, що на даний час в країні введено режим воєнного стану та триває збройна агресія Російської Федерації проти України, зокрема агресор здійснює постійне бомбардування місцевості Харківського регіону, у т.ч. м. Харкова, у якому територіально розташовано третейській суд, з огляду на що вказаний суд не працював з початку запровадження воєнного стану і лише нещодавно почав функціонувати, знову таки за інформацією апелянта в обмеженому стані, колегія суддів зазначає про те, що доказів на підтвердження звернення позивача до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» з позовною заявою не надано, а у матеріалах справи відсутні докази припинення або зупинення роботи вказаного третейського суду на момент звернення позивача з позовом до суду.

Слід окремо зауважити і на тому, що перебування третейського суду на території, на яку здійснюється бомбардування, в розумінні положень чинного законодавства, не свідчить про те, що така угода має бути визнана судом такою, що не може бути виконана. До того ж, з огляду на збройну агресію Російської Федерації проти України вся територія України, в тому числі і місто Київ, перебувають в зоні загрози ракетних обстрілів.

Що ж до посилання скаржника на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16, то обставини у вказаній справі не є релевантними щодо обставин у справі, яка розглядається. Зокрема, в пункті 30 відповідної постанови Великої Палати Верховного Суду визначено, що неможливість виконання арбітражної угоди у відповідній справі викликана істотною помилкою у назві арбітражу, до якого передається спір; у справі ж, що розглядається, жодних доводів стосовно неправильного зазначення в третейській угоді назви арбітражу не заявлялося.

Матеріали справи не містять доказів в розумінні ст. 73-74, 76-78 ГПК України відсутності названого Третейського суду чи помилки в його назві, а сама лише відсутність у третейському застереженні (угоді) конкретної адреси (місця розгляду спору) не свідчить про неможливість виконання такої угоди.

Крім того, матеріали справи також не містять доказів неможливості звернення позивача із позовом, який є предметом розгляду у даній справі, до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива», а також у матеріалах справи відсутні докази припинення або зупинення роботи названого третейського суду на момент звернення Акціонерного товариства «Мегабанк» із позовом до суду.

При цьому судом першої інстанції не встановлено обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання угоди сторін про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Отже, оскільки між сторонами укладено третейську угоду, яка є чинною і яка не визнавалася судом недійсною та може бути реально виконаною, а також враховуючи те, що від відповідача до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, суд першої інстанції цілком вірно залишив позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Колегія суддів зазначає про те, що схожа за змістом правова позиція щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладена у постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/2566/22 та від 11.01.2024 у справі № 922/3176/23, які ухвалені за наслідками розгляду позовів Акціонерного товариства «Мегабанк» щодо правочинів, які містили третейське застереження аналогічне за змістом тому, яке викладено у п. 10.1 кредитного договору №20-08в2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/10725/24, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Мегабанк» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/10725/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/10725/24 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справі № 910/10725/24.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 19.11.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді І.М. Скрипка

Т.П. Козир