Рішення

від 19.11.2024 по справі 910/7707/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2024Справа № 910/7707/24За позовом Фізичної особи-підприємця Мороза Юрія В`ячеславовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Транспортно-логістична компанія"

про стягнення 19076,99 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Мороз Юрій В`ячеславович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Транспортно-логістична компанія" про стягнення 19076,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з мийки транспортних засобів, укладеним у спрощений спосіб.

Ухвалою суду від 27.06.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

01.07.2024 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 27.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Транспортно-логістична компанія" (03195, м. Київ, вулиця Академіка Вільямса, буд. 2 Б, ідентифікаційний код 44725184) на користь Фізичної особи-підприємця Мороза Юрія В`ячеславовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 18800 (вісімнадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп. 3% річних у розмірі 126 (сто двадцять шість) грн 36 коп., втрати від інфляції у розмірі 150 (сто п`ятдесят) грн 63 коп., судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

11.11.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 9500,00 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві позивач вказав, що орієнтовно витрати на правову допомогу у суді першої інстанції складатимуть 10000,00 грн, а докази в їх підтвердження будуть подані в порядку передбаченому ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9500,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

24.01.2024 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Нота Права» в особі керуючого партнера Любченко Т.С. було укладено Договір про надання правової допомоги та 24.01.2024 Додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги від 24.01.2024 відповідно до яких адвокатом Любченко Т.С. здійснювалось представництво інтересів ФОП Мороз Ю.В. в господарській справі №910/7707/24.

05.11.2024 на виконання умов Договору та Додаткової угоди складено та підписано акт приймання-передачі наданих правових послуг, в якому детально зазначено обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також час затрачений на їх виконання (надання послуг) в господарській справі № 910/7707/24 у Господарському суді міста Києва.

Представництво інтересів за договором здійснювалось адвокатом Любченко Т.С. на підставі ордеру серії АІ № 1730695 від 11.06.2024.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Відповідач не висловив заперечень з приводу заявленого розміру правової допомоги.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд відзначає, що позивачем підтверджено обсяг та вартість наданих йому послуг з правничої допомоги. Суд вбачає, що обсяг допомоги є виправданим та необхідним, а її вартість не є надмірною.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що з огляду на заявлений предмет спору та обсяг наданих позивачу послуг, розмір витрат на правову допомогу у сумі 9500,00 грн є обґрунтованим та співмірним предмету спору, а тому витрати у заявленому позивачем розмірі підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Мороза Юрія В`ячеславовича про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Транспортно-логістична компанія" (03195, м. Київ, вулиця Академіка Вільямса, буд. 2 Б, ідентифікаційний код 44725184) на користь Фізичної особи-підприємця Мороза Юрія В`ячеславовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В.Усатенко