Рішення

від 20.11.2024 по справі 728/1725/24

БАХМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 728/1725/24

Номер провадження 2/728/498/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіда О.В.

при секретарі Петренко О.Г.,

за участю представника позивача адвоката Ковалюха В.М.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Долгих А.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Коропський відділ державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягненні пені за прострочення сплати аліментів.

Позовна заява обґрунтовується тим, що на виконанні у Бахмацькому відділі державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа №728/410/15-ц виданого Бахмацьким районним судом Чернігівської області 16.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на неповнолітню дочку Лілію в розмірі частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого на дитину відповідного віку, починаючи з 17.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.07.2024 року становить 52248.52 грн. Заборгованість існує з січня 2017 року. Позивачка, посилаючись на нормиСімейного кодексу Українипровела розрахунок неустойки (пені) за несвоєчасну сплату відповідачем аліментів на утримання дочки згідно якого, за період з 01.07.2023 року по 01.07.2024 року період прострочення сплати аліментів становить 365 днів. Один відсоток від суми несплачених аліментів 45105.52 грн. становить 451.05 грн. сума пені за цей період становить 164633.25 (451.05.х365) однак стягненню підлягає 52248.52 грн. пені, що не більше 100 % заборгованості по аліментах.

Просить стягнути із відповідача на користь позивачки неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату відповідачем аліментів в сумі 52248.52 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2000 грн.

Ухвалою суду від 09.07.2024 року відкрито провадження у справі; розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що зазначений у позовній заяві розмір заборгованості в сумі 25248.52 грн. не відповідає дійсним обставинам справи оскільки суми оплат відповідача у таблиці розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, що додана до позовної заяви не кореспондується з платіжними документами, що наявні у відповідача. Загальна сума документально доведених оплат відповідача які не враховані в таблиці розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, що додана до позовної заяви становить18660 грн.

Крім того, позивачем були порушені правила розрахунку пені за заборгованістю по сплаті аліментів.

З урахуванням оплат суми заборгованості становить 33588.52 грн., яка сформована на підставі віднімання від загальної суми заборгованості 52248.52 грн. суми оплат відповідача 18660 грн. таким чином розмір пені що підлягає стягненню з боржника не може перевищувати 33588.52 грн.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 2000.00 грн. вважає, що вона є завищеною та необґрунтованою.

Представник позивача адвокат Ковалюх В.М. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив стягнути за пеню в сумі зазначеній в позові.

Представник відповідача адвокат Долгих А. С. наголосила, що позовні вимоги підлягають задоволенню, але в сумі з урахуванням всіх квитанцій про сплату аліментів.

Відповідач не заперечував проти позову, але з урахуванням суми сплачених аліментів, згідно квитанцій, які він надав суду.

Представник третьої особи Коропський відділ державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, та надав розрахунок заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_1 .

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням, особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, згідно якого батьками дитини зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.3).

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06.01.2015 року , яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який зареєстрований 06 вересня 2008 року виконавчим комітетом Батуринської селищної ради Бахмацького району, Чернігівської області за актовим записом №6 розірвано. Після розірвання шлюбу позивачу залишено післяшлюбне прізвище „ ОСОБА_6 .(а.с.11)

Бахмацьким районним судом Чернігівської області у справі № 728/410/15-ц виданий виконавчий лист від 16.03.2025 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі частина заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, починаючи з 17 лютого 2015 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.4)

Головним державним виконавцем Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Лисюком Ю.М. 09.11.2017 року прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 55102759 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на підставі виконавчого листа №728/410/15-ц виданий 16.03.2015 року, який вступив в силу 16.03.2015 року (а.с.5).

Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Згідно з положеннями ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Крім цього, згідно з ч. 1ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Частиною 3 статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.

Отже, з урахуванням правової природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Законодавець встановив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, в який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі №569/14819/19 (провадження №61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першоїстатті 196 СК Українипені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц (провадження №14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18)».

Тлумачення вказаних норм свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства; учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів; невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи; стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У Сімейному кодексі України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів; розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%; при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1статті 196 СК України, якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Суд, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №711/697/21.

У період із січня 2017 року по липень 2024 року відповідач аліменти на утримання дочки не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого за цей період утворилась заборгованість в сумі 29652.59 грн.; заборгованість за період із 01.03.2023 по 30.04.2024 складає47 238,40 грн.

Також суд врахував, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, розмір якої був обчислений державним виконавцем, відповідачем не оскаржено, що є обов`язковим для боржника, який намагається оскаржити відповідні дії чи бездіяльність виконавця, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, зробленій у постанові від 13.03.2024 року у справі N 569/17794/22 ("…суд апеляційної інстанції надав оцінку зібраним у справі доказам та врахував, що боржник не спростував розмір заборгованості по аліментам, визначений державним виконавцем, та не оскаржив розрахунок").

Розмір пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за вище вказаною формулою.

З огляду на викладене вище, суд не може погодитись із розрахунком пені, наданим представником позивачки в сумі 52248.52 грн. пені, що не більше 100 % заборгованості по аліментах.

При цьому, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Суд не погоджується з наданим розрахунком пені, як такий що не виконаний відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 по справі №333/6020/16-ц.

Тільки за період з 01.07.2023 року по 01.07.2024 року період прострочення сплати аліментів становить 365 днів. Один відсоток від суми несплачених аліментів 30 254, 84 грн (станом на 1 липня 2023 року) становить 302,55 грн. Сума пені за цей період 110,430.75 грн. (302,55 х 365).Однак стягненню підлягає 30254,84 грн. пені не більше 100 відсотків заборгованості по аліментах.

Відповідно до ч. ч. 1, 6ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення пені (неустойки) за несвоєчасну сплату аліментів.

Відповідно до п.п 1 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону «Про судовий збір»за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідност. 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2024 складає 3 028,00 грн. Отже, розмір судового збору становить 1 211 грн. 20 коп.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, то з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 701.40 грн.

Щодо витрат на професійну правову допомогу суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1,4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що представником позивача у встановленому законом порядку та строк надано документи на підтвердження понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, а саме: договір про правову допомогу від 03.07.2024 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №48 від 03.07.2024 року на суму 2000.00 грн. , детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 09.07.2024 року (а.с.8-10)

Згідно частини 1 та пункту 1 частини 2статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у розмірі 1158.20 грн, пропорційно задоволенню позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76, 80, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Коропський відділ державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про стягненні пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 30254 (тридцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) гривні 84 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 701(сімсот одну) гривеню 40 копійок.

Стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1158 (одну тисячу сто п`ятдесят вісім) гривень 20 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимогвідмовити.

Позивачка: ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 проживає за адресою: с. Атюша Новгород Сіверського району Чернігівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа Коропський відділ державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, місце знаходження смт. Короп вул.. Успенська,2, код ЄДРПОУ 34653894

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 20.11.2024 року.

Суддя О.В. Роздайбіда