Рішення

від 11.11.2024 по справі 922/2416/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024м. ХарківСправа № 922/2416/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Салтівської окружної прокуратури міста Харкова (Харківська область, м. Харків, вул. Глобинська, 23, 61038) до 1) Харківської міської ради (61003, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Конституції, будинок, 7, ідентифікаційний код особи 04059243) 2) УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕПАРТАМЕНТУ ЕКОНОМІКИ ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (61003, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Конституції, будинок, 16, ідентифікаційний код особи 14095412) 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗІВ-СІНТЕЗ» (61120, Україна, Харківська обл., місто Харків, проспект Тракторобудівників, будинок, 69в, ідентифікаційний код особи 33816352) 4) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за участю Харківської обласної прокуратури (Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 4, ідентифікаційний код особи 02910108) про визнання рішень незаконними та скасування, визнання недійсними договорів, витребування майна за участю представників:

прокуратури Ногіна О.М.

Харківської міської ради Марченко М.С.

УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕПАРТАМЕНТУ ЕКОНОМІКИ ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Кітченко М.Ю.

ОСОБА_1 Третьяков О.В., Третьякова Н.В.

ТОВ «ЕКСКЛЮЗІВ-СІНТЕЗ» не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулася Салтівська окружна прокуратура міста Харкова з позовом до Харківської міської ради, УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕПАРТАМЕНТУ ЕКОНОМІКИ ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗІВ-СІНТЕЗ», ОСОБА_1 та просить суд:

1. Визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити його.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.

3. Визнати незаконним та скасувати п. 25 додатку «Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу» до рішення 27 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.11.2013 № 1329/13.

4. Визнати незаконним та скасувати п. 12 додатку «Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу» до рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 23.04.2014 № 1570/14.

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.03.2014 № 5119-В-С, укладений щодо нежитлових приміщень першого поверху № 1-:-6 загальною площею 452,4 кв.м будівлі літ. «А-1» по вул. Якіра, 17 у м. Харкові, між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та ТОВ «Екслюзів-Сінтез» (код ЄДРПОУ: 33816352), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. (реєстровий № 571).

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.07.2014 № 5152-В-С, укладений щодо нежитлових приміщень першого поверху № 7-:-14 загальною площею 249,7 кв.м будівлі літ. «А-1» по вул. Якіра, 17 у м. Харкові, між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та ТОВ «Екслюзів-Сінтез» (код ЄДРПОУ: 33816352), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. (реєстровий № 1589);

7. Витребувати нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-6 загальною площею 452,4 кв.м будівлі літ. «А-1» по вул. Якіра, 17 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 202757563101) від добросовісного набувача Джаін Прадіп Кумар (код НОМЕР_1 ), на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

8. Витребувати нежитлові приміщення першого поверху № 7-:-14 загальною площею 249,7 кв. м будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 197363563101) від добросовісного набувача Джаін Прадіп Кумар (код НОМЕР_1 ), на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

9. Залучити до розгляду Харківську обласну прокуратуру для забезпечення участі у розгляді вищевказаної справи.

10. Судові витрати по справі покласти на відповідачів.

11. Судовий збір стягнути з відповідачів за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010.

Ухвалою суду від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 05.08.2024 о 10:30, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи. Підготовче засідання відкладалося до 07.10.2024.

29.07.2024 за вх. 18938/24 до суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому висловлено заперечення проти позовних вимог прокуратури та заявлено про застосування строків позовної давності.

01.08.2024 за вх. 19419/24 до суду надійшла відповідь на відзив.

09.08.2024 за вх. 20065/24 до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на відповідь на відзив.

26.08.2024 за вх. 21271/24 до суду надійшли письмові пояснення Салтівської окружної прокуратури міста Харкова.

26.08.2024 за вх. 21277/24 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів.

26.08.2024 за вх. 21315/24 до суду надійшов відзив Харківської міської ради із клопотанням про застосування позовної давності.

29.08.2024 за вх. 21635/24 від ОСОБА_1 надійшла заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

29.08.2024 за вх. 21671/24 від Салтівської окружної прокуратури міста Харкова надійшли заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.

02.09.2024 за вх. 21794/24 надійшли заперечення Салтівської окружної прокуратури міста Харкова на заяву відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

03.09.2024 за вх. 21972/24 до суду надійшов відзив УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕПАРТАМЕНТУ ЕКОНОМІКИ ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.

Ухвалою від 03.09.2024 суд частково задовольнив клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів (вх. 21277 від 26.08.2024), продовжив строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 днів.

11.09.2024 за вх. 22911/24 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗІВ-СІНТЕЗ» про застосування судом строку позовної давності.

12.09.2024 за вх. 23027/24 надійшла відповідь прокуратури на відзив УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕПАРТАМЕНТУ ЕКОНОМІКИ ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.

18.09.2024 за вх. 23544/24 надійшли заперечення Салтівської окружної прокуратури міста Харкова на заяву відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Ухвалою від 07.10.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.10.2024 р. о 09:00. Засідання відкладалося з 22.10.2024 по 11.11.2024.

Прокурор у судовому засіданні 11.11.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Представники відповідачів проти позову заперечували з підстав, викладених у заявах по суті справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про призначення засідання у справі була надіслана ТОВ «ЕКСКЛЮЗІВ-СІНТЕЗ», але не була відповідачем отримана у зв`язку з відсутністю адресата (поштове відправлення 0600299846650).

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

У ході здійснення Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42023222060000064 від 22.03.2023 за ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.07.2023 в Архівному відділі Харківської міської ради отримано тимчасовий доступ до ряду приватизаційних справ (з вилученням їх фотокопій), у тому числі щодо приватизації нежитлової будівлі літ.«А-1», загальною площею 702,1 кв.м, по вул. Якіра (на теперішній час - Тюрінська), 17 на території Салтівського району м. Харкова, а саме: приватизаційних справ № 2215 та № 2248.

З матеріалів вказаних справ прокуратурою встановлено, що на підставі договору оренди від 12.06.2013 № 1965, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управлінням) та ТОВ «Екслюзів-Сінтез», у останнього в оренді перебувала нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 702,1 кв. м, по вул. Якіра, 17. Як вбачається з наявних у приватизаційній справі документів, відповідно до п. 3.1 договору вартість об`єкту оренди складала 337 500 грн. без ПДВ.

Пунктом 5.2. договору оренди передбачено право орендаря здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію, улаштування окремих входів у встановленому порядку при наявності письмової згоди орендодавця, за окремими проєктами, які розроблені спеціалізованими проєктними організаціями і узгоджені з Управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, а також за наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством. Згідно з п. 5.3. договору оренди орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід`ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об`єкта у власність. Відповідно до п. 10.1. вказаного договору оренди, строк його дії до 12.05.2016.

Згідно матеріалів приватизаційної справи № 2215, ТОВ «Екслюзів-Сінтез» в особі директора Стопки В.В. звернулося з заявою № 16 від 04.11.2013 (тобто через 4 місяці з дня отримання майна в оренду) до Управління (вх. № 16671 від 04.11.2013), у якій просить дозволити приватизацію нежитлових приміщень першого поверху № 1-:-6 вказаної нежитлової будівлі загальною площею 452,4 кв. м шляхом викупу. При цьому, до вказаної заяви не було долучено жодних документів, які б надавали право на приватизацію майна в такий спосіб. У свою чергу Харківською міською радою прийнято рішення (п. 25 додатку «Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу» до рішення 27 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.11.2013 № 1329/13), яким міська рада включила вищезазначені нежитлові приміщення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу. У подальшому на виконання вказаного рішення ТОВ «Екслюзів-Сінтез» звернулося до Управління із заявою про приватизацію шляхом викупу від 29.11.2013 № 3050 (вх. № 18333). Відповідно до наявного в матеріалах приватизаційної справи № 2215 звіту про оцінку нежитлових приміщень першого поверху № 1-:-6 літ. «А-1» загальною площею 452,4 кв. м по вул. Якіра, 17 у м. Харкові, складеного 30.11.2013 суб`єктом оціночної діяльності ПФ Агенство «Схід», висновки якого затверджено наказом начальника Управління від 30.12.2013 за № 2563, ринкова вартість згаданих приміщень станом на 30.11.2013 склала 218 000 грн (без ПДВ). Під час складання вказаного звіту використано технічний паспорт на нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-6 літ. «А-1» загальною площею 452,4 кв. м по вул. Якіра, 17 у м. Харкові, виготовлений КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 09.09.2013, згідно якого, загальна площа згаданих нежитлових приміщень склала 452,4 кв. метрів. У вказаному звіті відсутні будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи або невід`ємні поліпшення, як того вимагає закон, у нежитлових приміщеннях вказаної нежитлової будівлі.

Начальником Управління було видано розпорядження від 07.03.2014 № 226 «Про укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої ТОВ «Екслюзів-Сінтез» за адресою: м.Харків, вул. Якіра, 17 літ.«А-1»». Підставою видачі вказаного розпорядження зазначено, зокрема, Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2012-2016 роки, затверджену рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11, рішення 27 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.11.2013 № 1329/13, а також висновки про вартість об`єкта оцінки, затверджені наказом начальника Управління від 30.12.2013 № 2563.

У подальшому 07.03.2014 між ТОВ «Екслюзів-Сінтез» та територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління, укладено договір купівлі-продажу № 5119-В-С, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. (реєстровий № 571). За умовами зазначеного договору відповідач-3 приватизував вказані нежитлові приміщення за 218 000 грн. без ПДВ (разом з ПДВ за 261 600 грн). На підставі згаданого договору, а також акта прийому-передачі нерухомого майна № 5119-В-С від 07.03.2014, рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса ХМНО Гаврилової С.А. № 11491657 від 07.03.2014 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Екслюзів-Сінтез» на нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-6 літ. «А-1» загальною площею 452,4 кв.м по вул. Якіра, 17 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 202757563101, номер запису про право власності: 4918290).

Згідно матеріалів приватизаційної справи № 2248, ТОВ «Екслюзів-Сінтез» в особі директора Стопки В.В. звернулося з заявою № 3/2 від 03.02.2014 до Управління (вх. № 1536 від 03.02.2014), у якій просить дозволити приватизацію нежитлових приміщень першого поверху № 7-:-14 загальною площею 249,7 кв. м нежитлової будівлі літ «А-1» за адресою: м. Харків, вул. Якіра, 17 шляхом викупу. При цьому, до вказаної заяви не було долучено жодних документів, які б надавали право на приватизацію майна в такий спосіб. У свою чергу Харківською міською радою прийнято рішення (п. 12 додатку «Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу» до рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 23.04.2014 № 1570/14), яким міська рада включила вищезазначені нежитлові приміщення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу. У подальшому на виконання вказаного рішення ТОВ «Екслюзів-Сінтез» звернулося до Управління із заявою про приватизацію шляхом викупу від 30.04.2014 № 3095 (вх. № 6985).

Відповідно до наявного в матеріалах приватизаційної справи № 2248 звіту про оцінку нежитлових приміщень першого поверху № 7-:-14 літ. «А-1» загальною площею 249,7 кв. м по вул. Якіра, 17 у м. Харкові, складеного 30.04.2014 суб`єктом оціночної діяльності ПФ Агенство «Схід», висновки якого затверджено наказом начальника Управління від 26.05.2014 за № 696, ринкова вартість згаданих приміщень станом на 30.04.2014 склала 175 500 грн (без ПДВ). У вказаному звіті відсутні будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи або невід`ємні поліпшення, як того вимагає закон, у нежитлових приміщеннях вказаної нежитлової будівлі.

Начальником Управління було видано розпорядження від 03.07.2014 № 671 «Про укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої ТОВ «Екслюзів-Сінтез» за адресою: м. Харків, вул. Якіра, 17 літ.«А-1»». Підставою видачі вказаного розпорядження зазначено, зокрема, Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2012-2016 роки, затверджену рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11, рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 23.04.2014 № 1570/14, а також висновки про вартість об`єкта оцінки, затверджені наказом начальника Управління від 26.05.2014 № 696. У подальшому 03.07.2014 між ТОВ «Екслюзів-Сінтез» та територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління, укладено договір купівлі-продажу № 5152-В-С, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. (реєстровий № 1589). За умовами згаданого договору відповідач приватизував вказані нежитлові приміщення за 175 500 грн. без ПДВ (разом з ПДВ за 210 600 грн).

На підставі договору купівлі-продажу, а також акта прийому-передачі нерухомого майна № 5152-В-С від 03.07.2014, рішенням державного реєстратора приватного нотаріуса ХМНО Гаврилової С.А. № 14197719 від 03.07.2014 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Екслюзів-Сінтез» на нежитлові приміщення першого поверху № 7-:-14 літ. «А-1» загальною площею 249,7 кв. м по вул. Якіра, 17 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 197363563101, номер запису про право власності: 6213928).

В подальшому, нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-6 літ. «А-1» загальною площею 452,4 кв.м по вул. Якіра, 17 у м. Харкові передані у власність Джаін Прадіп Кумар за договором купівлі-продажу від 02.04.2014, посвідченим приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гриб Н.М. (реєстровий № 201). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 12119830 від 02.04.2014. Номер відомостей про речове право: 5203321. Нежитлові приміщення першого поверху № 7-:-14 літ. «А-1» загальною площею 249,7 кв. м по вул. Якіра, 17 у м. Харкові передані у власність Джаін Прадіп Кумар за договором купівлі-продажу від 09.07.2014, посвідченим приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гриб Н.М. (реєстровий № 493). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14316143 від 09.07.2014. Номер відомостей про речове право: 6271709.

Прокурор стверджував, що рішення Харківської міської ради про включення спірних нежитлових приміщень до переліку об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу є незаконним, оскільки ТОВ «Екслюзів-Сінтез» жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єктів нерухомого майна в оренді не здійснило. У звіті про оцінку майна, договорі купівлі-продажу, заяві з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усій приватизаційній справі будь-які відомості про такі поліпшення відсутні. ТОВ «Екслюзів-Сінтез» до органу приватизації, тобто до Управління, не подавало документів передбачених п. 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, які б містили відомості про невід`ємні поліпшення, здійснені за час оренди, під час приватизації, зокрема, погоджену орендодавцем проєктно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції; аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря; довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат.

Таким чином, за як наголошував прокурор, Харківська міська рада, визначений нею орган приватизації та ТОВ «Екслюзів-Сінтез» незаконно обрали та реалізували спосіб приватизації спірного майна шляхом викупу орендарем.

Враховуючи зазначене, прокурор просив суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 25 додатку «Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу» до рішення 27 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.11.2013 № 1329/13;

- визнати незаконним та скасувати п. 12 додатку «Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу» до рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 23.04.2014 № 1570/14;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.03.2014 № 5119-В-С, укладений щодо нежитлових приміщень першого поверху № 1-:-6 загальною площею 452,4 кв.м будівлі літ. «А-1» по вул. Якіра, 17 у м. Харкові, між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та ТОВ «Екслюзів-Сінтез» (код ЄДРПОУ: 33816352), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. (реєстровий № 571);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.07.2014 № 5152-В-С, укладений щодо нежитлових приміщень першого поверху № 7-:-14 загальною площею 249,7 кв.м будівлі літ. «А-1» по вул. Якіра, 17 у м. Харкові, між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та ТОВ «Екслюзів-Сінтез» (код ЄДРПОУ: 33816352), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. (реєстровий № 1589);

- витребувати нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-6 загальною площею 452,4 кв.м будівлі літ. «А-1» по вул. Якіра, 17 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 202757563101) від добросовісного набувача Джаін Прадіп Кумар (код НОМЕР_1 ), на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради;

- витребувати нежитлові приміщення першого поверху № 7-:-14 загальною площею 249,7 кв. м будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 197363563101) від добросовісного набувача Джаін Прадіп Кумар (код НОМЕР_1 ), на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

Заперечуючи проти позову прокуратури, ОСОБА_1 вказував, що прокурор просить суд скасувати рішення Харківської міської ради і договори купівлі-продажу, яким більше 10 (десяти) років та витребувати у добросовісного набувача ОСОБА_1 майно на користь Харківської місткої територіальної громади в особі Харківської міської ради. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

Харківська міська рада у відзиві на позовну заяву вказувала, що законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не обмежуються повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації комунального майна, встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вирішення питань приватизації майна, що є у комунальної власності, у тому числі прийняття відповідних правових актів, належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. При проведенні процедури приватизації та прийнятті рішення Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківська міська рада діяли в межах своїх повноважень, відповідно до Цивільного кодексу України. Господарського кодексу України, Законів України "Про приватизацію державного майна". "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". "Про місцеве самоврядування в Україні". Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11. Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради повністю дотримано спосіб та порядок проведення процедури приватизації нежитлових приміщень.

Також, Харківська міська рада вказувала, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця. Обрати спосіб проведення приватизації може виключно Управління комунального майна та приватизації. Таким чином, прокурором не доведено наявність протиправної поведінки з боку Відповідача 3 та 4 яка б могла вплинути на дії органів приватизації. Окрім того, позовна вимога про витребування майна спрямована до фізичної особи яка до того ж не була учасником приватизації. Таким чином, на думку відповідача, вимоги прокуратури щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу та витребування приміщень є безпідставними, необґрунтованими та незаконними.

Окрім того, відповідачами було подано заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності за заявленими прокуратурою вимогами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст.345 Цивільного кодексу України та частини 1 ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом. Приватизація об`єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що приватизація проводиться з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України (частина 6 ст.29 Закону України «Про приватизацію державного майна»).

Відповідно до частини 1 ст.5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна» з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.

Частиною 2 ст.5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено, що об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Викуп об`єктів малої приватизації, згідно з частиною 2 ст.16-2 Закону України «Про приватизацію державного майна» здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (ст.3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Статтею 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності є, відповідно, органи приватизації, створені місцевими Радами.

Відповідно до частини 1 ст.8 Закону України «Про приватизацію невеликих, державних підприємств (малу приватизацію)» з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: встановлюють ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

За рішенням органів приватизації провадиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки (ст.9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»).

Відповідно до частин 1, 3 ст.11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» викуп застосовується щодо об`єкті в малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

Згідно з абзацом 1 частини 1 ст.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України та на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі - Порядок № 439).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439 викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку № 439 ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.

Оцінка майна, яке підлягає приватизації, провадиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 69 Методики (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення) вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об`єктів у матеріальній формі з метою їх приватизації (окреме індивідуально визначене майно, об`єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об`єкти, об`єкти соціально-культурного призначення) як об`єктів малої приватизації, застави та інші способи відчуження відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 70 Методики для визначення вартості об`єктів нерухомості, що приватизуються відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», у тому числі разом із земельними ділянками, на яких розташовані такі об`єкти, застосовується незалежна оцінка, яка проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.

Вибір виду вартості об`єктів малої приватизації регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об`єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна. У разі викупу об`єктів малої приватизації може визначатися їх ринкова вартість або спеціальна вартість залежно від наявності передумов їх застосування, визначених Національним стандартом № 1 (пункт 71 Методики).

Згідно з абзацом 6 пункту 73 Методики порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).

Наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 377 затверджено Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації (далі - Порядок № 377).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку цей Порядок установлює вимоги до проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна (крім земельних ділянок), що містить невід`ємні поліпшення (далі - орендоване нерухоме майно), під час приватизації способами, визначеними законодавством, а також процедур ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Порядок застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Невід`ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна є встановлення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця. Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають: - договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти; - погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо; - аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи; - довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень; - інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Відповідно до частини 5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 ст.60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.

При цьому ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада міста Харкова як власник спірного об`єкта нерухомості делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Ураховуючи, що жодних поліпшень орендованих ТОВ «ЕКСКЛЮЗІВ-СІНТЕЗ» нежитлових приміщень, не проводилось, Харківською міською радою всупереч вимог частини 1 ст.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (у редакції, що діяла на момент виникнення та існування спірних правовідносин) обрано спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень без урахування наведених вище законодавчих обмежень.

В той же час, щодо змісту заявлених прокурором позовних вимог суд враховує наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (предмет позову - визнання неправомірним і скасування пункту рішення, визнання недійсним державного акта та витребування земельної ділянки) сформульовано правовий висновок, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Схожі за змістом висновки щодо застосування положень статей 387, 388 ЦК України викладено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.36).

При цьому в пункті 49 постанови від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним. Таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване (аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 01.10.2019 у справі № 911/2034/16 (пункт 46), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52),від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34)).

За таких обставин позовні вимоги про визнання незаконним і скасування пункту 25 додатку «Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу» до рішення 27 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.11.2013 № 1329/13 та про визнання недійсним договір купівлі-продажу від 07.03.2014 № 5119-В-С, укладений щодо нежитлових приміщень першого поверху № 1-:-6 загальною площею 452,4 кв.м будівлі літ. «А-1» по вул. Якіра, 17 у м. Харкові, між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та ТОВ «Екслюзів-Сінтез» - не підлягають задоволенню саме з мотивів неефективності обраного прокурором способу захисту прав територіальної громади м. Харкова (аналогічний висновок викладено в пунктах 73, 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Не підлягають задоволенню з мотивів неефективності обраного прокурором способу захисту прав територіальної громади м. Харкова і аналогічні вимоги прокуратури про визнання незаконним та скасування п. 12 додатку «Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу» до рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 23.04.2014 № 1570/14 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.07.2014 № 5152-В-С, укладений щодо нежитлових приміщень першого поверху № 7-:-14 загальною площею 249,7 кв.м будівлі літ. «А-1» по вул. Якіра, 17 у м. Харкові, між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та ТОВ «Екслюзів-Сінтез».

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 922/459/22.

Адже обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 92.5/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, то це виключає необхідність надання судом оцінки будь-яким іншим аргументам в цій частині вимог.

Отже, оскільки прокурор прагне повернення спірного нерухомого майна у володіння територіальної громади, то єдиною належною (зокрема ефективною) позовною вимогою є вимога про витребування спірного нерухомого майна.

Розглядаючи вимоги прокурора про витребування у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-6 загальною площею 452,4 кв.м будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 202757563101) та нежитлові приміщення першого поверху № 7-:-14 загальною площею 249,7 кв. м будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 197363563101) від добросовісного набувача ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі № 6-32цс14).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України).

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Тобто, у цивільному законодавстві під віндикаційним позовом слід розуміти вимогу про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння. Метою такого позову є повернення об`єкта права власності у володіння власника. Ознаками віндикаційного позову є: подається власником або титульним володільцем; стосовно індивідуально визначених речей; зміст позову становить вимога про повернення речі; річ перебуває у володінні іншої особи (відповідача); річ перебуває в чужому володінні незаконно.

Отже, саме задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18).

Разом з тим, застосування інституту віндикації зумовлює необхідність з`ясування судом ознак добросовісності/недобросовісності у діях кінцевого набувача майна для забезпечення дотримання критерію пропорційності при втручанні у його майнові права.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 виснувала, що для розкриття критерію пропорційності велике значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди мають застосовувати під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права, що передбачають й інші критерії, які мають бути дотримані суб`єктами публічного права під час втручання у право власності.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Однак, як встановлено судом, у даній справі відсутні докази, які свідчили б про недобросовісність відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 . Звертаючись з позовом у цій справі прокурор також не наводив обставин, які б свідчили про недобросовісність кінцевого набувача майна.

Тобто позовна вимога про витребування майна спрямована до фізичної особи яка не була учасником приватизації та при укладенні договору купівлі-продажу з ТОВ «Екслюзів-Сінтез», добросовісно покладалася на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та не знала і не мала знати про існування порушених прав територіальної громади м. Харкова, а також допущені порушення під час приватизації. Матеріали справи не містять доказів пов`язаності ТОВ «Екслюзів-Сінтез» та ОСОБА_1 у їх діях щодо приватизації та відчуження майна з порушенням інтересів територіальної громади. Будь-яких доказів обізнаності ОСОБА_1 про порушення порядку приватизації майна або наявності обмежень по відчуженню такого майна під час його приватизації ТОВ «Екслюзів-Сінтез» - матеріали справи не містять. Тобто прокуратурою жодним чином не було обґрунтовано недобросовісність поточного власника майна - ОСОБА_1 , більше того, в позові його самим прокурором визнано його добросовісним набувачем, а тому вимоги прокуратури про витребування у добросовісного набувача на користь Харківської міської територіальної громади нежитлових приміщень першого поверху № 1-:-6 загальною площею 452,4 кв.м будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 202757563101) та нежитлових приміщень першого поверху № 7-:-14 загальною площею 249,7 кв. м будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 197363563101) - не підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені судом обставини, позовні вимоги Салтівської окружної прокуратури міста Харкова не підлягають задоволенню.

З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі не підлягають покладенню на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Салтівської окружної прокуратури міста Харкова.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "21" листопада 2024 р.

СуддяЛ.С. Лаврова