Постанова

від 18.11.2024 по справі 907/1115/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 907/1115/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець»

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 (у складі колегії суддів: Матущак О. І. (головуючий), Зварич О. В., Панова І. Ю.) про зупинення провадження

у справі № 907/1115/23

за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Ісатекс Солар»

про стягнення 2 321 315,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець») звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Ісатекс Солар» (далі - ТОВ «Індіан Ісатекс Солар») про стягнення 2 321 315,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він на виконання умов договору від 24.07.2020 № 1691/01/20, укладеного з відповідачем, з урахуванням наданих адміністратором комерційного обліку сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску та споживання електричної енергії за квітень і травень 2023 року та оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 днів червня 2023 року, здійснював перерахування коштів ТОВ «Індіан Ісатекс Солар» за електричну енергію. В подальшому, на підставі оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за квітень і травень 2023 року (по версії MMS 2) та сертифікованих даних комерційного обліку за червень 2023 року (по версії MMS 1), які завантажені до системи управління ринком (СУР, MMS), позивачу стало відомо, що у вищевказані розрахункові місяці відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні « 0»). На виконання вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641, надіслав на електронну адресу відповідача акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за квітень 2023 року від 11.07.2023 та акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за травень 2023 року від 18.08.2023, від підписання яких відповідач відмовився. Зважаючи на попередньо сплачені ДП «Гарантований покупець» платежі та отримання оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем у квітні, травні та червні 2023 року у позивача виникла переплата за договором від 24.07.2020 № 1691/01/20 за куплену електричну енергію, яку відповідач зобов`язаний повернути.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.05.2024 позов задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ «Індіан Ісатекс Солар» на користь ДП «Гарантований покупець» 2 321 315,55 грн заборгованості; здійснено розподіл судового збору.

ТОВ «Індіан Ісатекс Солар» оскаржило зазначене рішення суду першої інстанції до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.20204 відкрито апеляційне провадження за апеляційною ТОВ «Індіан Ісатекс Солар» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.05.2024.

19.09.2024 ТОВ «Індіан Ісатекс Солар» подало до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 907/1115/23 до закінчення касаційного перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

У поданому клопотанні відповідач послався на те, що правові висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», які будуть викладені в межах розгляду справи № 908/1162/23, матимуть прямий вплив на результати розгляду справи № 907/1115/23.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Індіан Ісатекс Солар» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.05.2024 у справі № 907/1115/23 до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23.

Задовольняючи клопотання відповідача та зупиняючи апеляційне провадження на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд апеляційної інстанції виходив із того, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглядається справа у подібних правовідносинах.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у вересні 2024 року ДП «Гарантований покупець» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України), просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

За доводами касаційної скарги судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено положення пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України. Крім того, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 907/1115/23 за касаційною скаргою ДП «Гарантований покупець» з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд ухвали Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2).

Статтями 227, 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це оформлене ухвалою суду тимчасове припинення вчинення судом процесуальних дій, за винятком забезпечення доказів, забезпечення позову, під час підготовки справи до судового розгляду, яке викликане наявністю визначених у законі обставин, що перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити конкретний момент їх усунення.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, за змістом цієї норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов`язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 910/22748/16, від 13.01.2023 у справі № 911/3023/19, від 20.11.2023 у справі № 910/14224/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Зупиняючи провадження у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції виходив із того, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглядається справа № 908/1162/23 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

У справі № 908/1162/23, що розглядається об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК» заявлені позовні вимоги про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради 1 593 623,84 грн основного боргу за спожитий у листопаді-грудні 2022 року обсяг електроенергії на підставі договору про постачання електричної енергії.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято справу № 908/1162/23 до розгляду з метою вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від висновків щодо застосування частини 2 статті 13 та частини 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», викладених у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, в якій суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором з оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом за період з частини лютого по серпень 2022 року та виходив з такого:

- місцем провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії позивача у справі є сонячна електростанція (дахова) будинків 15/6 та 15/7 на вулиці Дмитра Донцова у місті Мелітополі Запорізької області;

- загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні, є факт окупації міста Мелітополя з 26.02.2022;

- відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України;

- частиною 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено;

- позивач з лютого по серпень 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії та передавати її лініями електропередач відповідачу;

- всі підписані представниками сторін у справі акти купівлі-продажу електроенергії в період часу з лютого по серпень 2022 року є нікчемними правочинами, що не мають жодних правових наслідків (крім пов`язаних з їх недійсністю);

- подальша перереєстрація у 2023 році місцезнаходження відповідача не може змінити його правовий статус за період часу з лютого по серпень 2022 року.

При цьому Верховний Суд у справі № 910/9680/23 дійшов висновку про застосування положень частини 2 статті 13 та частини 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин за період з 26.02.2022 (початок окупації м. Мелітополя), а не з 06.12.2022 - дати прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» чи з 22.12.2022 - дати прийняття Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі - Перелік № 309).

Тобто предметом розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є питання застосування частини 2 статті 13 та частини 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Переліку № 309, та до зміни юридичною особою, місцем знаходження якої є тимчасово окупована територія, її податкової адреси на іншу територію України.

Предметом розгляду у справі № 907/1115/23, в якій подано касаційну скаргу, є позовні вимоги ДП «Гарантований покупець» про стягнення з ТОВ «Індіан Ісатекс Солар» 2 321 315,55 грн переплати за куплену електричну енергію за договором від 20.07.2020 № 1691/01/20 за період квітень-червень 2023 року (після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Переліку № 309), тобто за період, який не є предметом розгляду у справі № 908/1162/23, що розглядається об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Отже, правовідносини у справі № 907/1115/23, в якій подано касаційну скаргу, та у справі № 908/1162/23, що розглядається об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не є подібними.

Ураховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі № 907/1115/23, в якій подано касаційну скаргу, на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23, є необґрунтованим.

З огляду на порушення судом апеляційної інстанції при розгляді клопотання ТОВ «Індіан Ісатекс Солар» про зупинення апеляційного провадження норм процесуального права, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду.

Згідно з частинами 3, 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 ГПК України).

Ураховуючи викладене, касаційна скарга ДП «Гарантований покупець» підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з відмовою у задоволенні клопотання ТОВ «Індіан Ісатекс Солар» про зупинення апеляційного провадження, з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

За результатами розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» задовольнити.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі № 907/1115/23 скасувати.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Ісатекс Солар» про зупинення апеляційного провадження у справі № 907/1115/23 до закінчення касаційного перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

4. Справу № 907/1115/23 передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: Н. О. Багай

В. А. Зуєв