Ухвала

від 21.11.2024 по справі 240/2126/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа №240/2126/24

адміністративне провадження №К/990/39133/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,

перевірив касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із позовом, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області від 07 червня 2021 року №1801150002360 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , виданої ОСОБА_1 , громадянину російської федерації, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 обмін посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області від 07 червня 2021 року №1801150002360 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , виданої ОСОБА_1 , громадянину російської федерації, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області видати ОСОБА_1 посвідку на тимчасове проживання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року скасовано в частині зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області видати ОСОБА_1 посвідку на тимчасове проживання. У задоволенні позову в цій частині відмовлено.

14 жовтня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

31 жовтня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» скаржник надіслав заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

Отже, скаржник виконав вимогу ухвали Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху.

Так, предметом спору у цій справі є правомірність рішення Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області від 07 червня 2021 року №1801150002360 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування органами міграційної служби норми права, визначеної підпунктом 1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 (далі - Порядок №322).

Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Житомирським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки висновки апеляційного суду в оскаржуваному судовому рішенні, можуть стати сталою практикою та мати негативні наслідки при вирішенні спорів у разі оскарження рішень міграційних органів щодо скасування посвідок на тимчасове проживання іноземцям (в т.ч. громадянам рф), щодо яких отримано інформацію від уповноважених органів про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведеному у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження та/або у справі незначної складності.

Проте Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» частини п`ятої статті 328 КАС України, позаяк твердження скаржника про те, що ця справа має виняткове значення для нього, не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків саме для відповідача.

Обґрунтування скаржника наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України стосовно відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах підпункту 1 пункту 63 Порядку №322, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати справу №240/2126/24 із Житомирського окружного адміністративного суду.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

В.М. Соколов