Постанова

від 20.11.2024 по справі 580/6866/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 580/6866/23

адміністративне провадження № К/990/23648/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України, Державної фіскальної служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Державної податкової служби України

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року (ухвалене колегією суддів у складі: Каліновської А.В., Бабич А.М., Трофімової Л.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року (прийняту колегією суддів у складі: Вівдиченко Т.Р., Аліменка В.О., Ключковича В.Ю.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність КМУ щодо забезпечення надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Управління) довідки про розмір грошового забезпечення позивача - пенсіонера податкової міліції станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) та з урахуванням положень пунктів 5, 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704), Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку розміру пенсії позивача;

- зобов`язати КМУ вчинити дії щодо поновлення порушених прав та законних інтересів позивача шляхом вжиття невідкладних заходів щодо надання до Управління довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та з урахуванням положень пунктів 5, 6 постанови КМУ №704, Порядку №45 із обов`язковим зазначенням усіх видів та розмірів грошового забезпечення, зокрема і відомостей про розмірі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою для проведення з 01 квітня 2019 року належного перерахунку пенсії позивача.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, а в подальшому продовжував службу в податковій міліції Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Академії ДПС України та центральному апараті - Департаменті розвитку та модернізації процесів ДПС України, звідки звільнився на пенсію, яку отримує відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ. За результатами неодноразових звернень до КМУ та інших державних органів, позивачу було відмовлено у видачі відповідної довідки, оскільки жоден державний орган не надав чіткої відповіді, де саме знаходиться особова справа позивача після того як ДПС України було ліквідовано, а тому позивач позбавлений можливості отримати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що призводить до порушення його права на соціальне забезпечення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПС України щодо надання довідки ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та з урахуванням положень пунктів 5, 6 постанови КМУ №704, Порядку №45 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку розміру пенсії. Зобов`язано ДПС України видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та з урахуванням положень пунктів 5, 6 постанови КМУ №704, Порядку №45 із зазначенням усіх видів та розмірів грошового забезпечення, зокрема і відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку його пенсії. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДФС України перебуває у стані припинення у зв`язку з реорганізацією, запис про її припинення не внесений, а від її імені діє комісія з реорганізації, яка здійснює управління справами. Водночас до повноважень голови комісії з реорганізації ДФС України віднесений вичерпний перелік питань, що стосуються реорганізації або ліквідації відповідно органу фіскальної служби, які не охоплюють собою повноваження з видачі довідок про розмір грошового забезпечення колишнім працівникам податкової міліції.

5. Суди попередніх інстанцій зауважили, що заява ОСОБА_1 від 12 липня 2023 року про видачу та направлення довідки до Управління для перерахунку пенсії, відповідно до листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 18 липня 2023 року №3-9480/23-23/2, була скерована Урядом до ДПС України. З огляду на це, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що КМУ своїми діями щодо направлення вказаного листа позивача на виконання до ДПС України визначив, який саме орган мав видати позивачу відповідну довідку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, ДПС України звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

7. У касаційній скарзі ДПС України звертає увагу суду на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, наголошуючи на тому, що жодного процесуального рішення (ані письмового, ані протокольного) щодо залучення ДПС України судами ухвалено не було. Вказане за твердженням скаржника є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Крім того наголошує, що рішень про заміну залученого в якості співвідповідача ДФС України на ДПС України судами також не ухвалювалось.

8. В доповнення до вищенаведених доводів, скаржник наголошує, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частин першої і п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" від 18 грудня 2018 року №1200 (далі - постанова КМУ №1200), розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання Державної податкової служби" від 21 серпня 2019 року №682-р (далі - розпорядження КМУ №682-р), а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 січня 2022 року у справі №420/8922/20 та від 14 вересня 2023 року у справі №240/11567/21.

9. Зазначені доводи касаційної скарги полягають у тому, що ДПС України є правонаступником ДФС України лише в частині реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства і питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС України. При цьому, діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в яких ДПС України є правонаступником ДФС України. На момент вирішення справи ДФС України знаходиться у стані припинення, не є ліквідованою і, відповідно, здійснює свої функції через Голову комісії з реорганізації ДФС України.

10. Скаржник зазначає, що у постанові Верховного Суду від 31 січня 2022 року у справі №420/8922/20, Суд наголосив, що обов`язок ДФС України щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України розпорядчими документами.

11. Крім того, у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі №240/11567/21, зокрема зазначено, що спір у цій справі стосувався захисту соціальних прав позивача, що ніяк не пов`язано з публічно-владними функціями у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску, що були передані ДПС України. З огляду на що, правонаступництво може мати місце виключно у випадку фактичного вибуття ДФС України унаслідок припинення.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

12. Касаційна скарга надійшла до суду 19 червня 2024 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 580/6866/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

14. У касаційній скарзі ДПС України заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участі представника та про зупинення виконання судових рішень, у задоволенні яких було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року.

15. Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 листопада 2024 року.

16. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

17. 11 липня 2024 року від КМУ надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу ДПС України, які Уряд просить приєднати до матеріалів справи та врахувати при ухваленні судового рішення. КМУ вказує, що згідно пункту 8 Порядку № 45, внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам. Беручи до уваги той факт, що ДФС України не припинила свою діяльність, а ДПС України не є правонаступником ДФС України щодо реалізації державної політики у сфері забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, тому, в розумінні вимог положень Порядку № 45, уповноваженим органом видавати довідки про розмір грошового забезпечення працівникам податкової міліції, зокрема і ОСОБА_1 , є орган, якому передано повноваження за наслідками ліквідації ДПА України.

18. 16 липня 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу ДПС України, де останній зазначає про те, що ДПС України зобов`язана здійснити видачу довідки, яка є єдиною підставою для здійснення перерахунку пенсії. При цьому наголошує, що внаслідок неналежно проведеної реорганізації ДФС України та, відповідно, процесу правонаступництва ліквідованих органів ДФС України, наразі відсутній орган, до повноважень якого віднесено функцію видачі довідок працівникам податкової міліції. Вказане порушує право позивача на соціальний захист, яке є гарантованим згідно зі статтею 22 Конституції України.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

19. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що наказом ДПА України від 12 лютого 2001 року №155-0 «Про призначення ОСОБА_1 » з 12 лютого 2001 року підполковника податкової міліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу аналізу та вдосконалення процесів дослідної перевірки Управління модернізації процесів протидії щодо «тіньової» економіки та порушень податкового законодавства Департаменту розвитку та модернізації процесів державної податкової служби, із залишенням в кадрах податкової міліції ДПА України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №944.

20. Наказом ДПА України від 05 серпня 2002 року №843-0 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача згідно Положення про проходження служби начальницьким складом та постанови КМУ від 30 жовтня 1998 року №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» звільнено з податкової міліції у відставку за статтею 65 пункт « 5» (за віком) з 15 серпня 2002 року.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 20 серпня 2022 року звернувся до ДПС України із запитом про надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

22. Листом ДПС України від 30 серпня 2022 року №915/ЗПІ/99-00-10-04-01-10 позивачу повідомлено, що ДПС України та її територіальні органи не є правонаступниками ДФС України та її територіальних органів. Підрозділи податкової міліції у структурі ДПС України та її територіальних органів не функціонують. Оскільки ДПС України не володіє інформацією зазначеною у запиті, відмовлено у його задоволенні.

23. 13 жовтня 2022 року позивач звернувся зі скаргою до Прем`єр-міністра України щодо відмови у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з проханням доручити правонаступнику ДФС України видати таку довідку, яка відповідно до листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2022 року №З-2646/23-22/2 надіслана для розгляду та надання відповіді Міністерству фінансів України.

24. Листом від 26 жовтня 2022 року №16040-03/З-1923/2122 Міністерства фінансів України позивачу повідомлено, що нормативно-правовими актами не визначено органу, уповноваженого на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім працівниками податкової міліції. В листі також зазначено, що Міністерством фінансів України за власної ініціативи розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення органу уповноваженого на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особам начальницького та рядового складу податкової міліції", який проходить узгодження, відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №950.

25. Також в листі від 02 листопада 2022 року №068/05-12/1637 Державного архіву м. Києва позивачу повідомлено, що у переглянутих документах фондів особової справи позивача не виявлено. Крім того, зазначено, що документи ДПС України та ДФС України на зберігання до Державного архіву м. Києва не надходили.

26. В листі Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України від 16 листопада 2022 року №2282/6-12 позивачу повідомлено, що документи з основної діяльності ДПС України зберігаються з 1992 по 2013 роки включно. На зберігання до архіву надійшли документи з особового складу (кадрових питань) ДПС України та ДФС України лише ті які мають грифи обмеженого доступу. Серед вказаних документів особової справи позивача не виявлено.

27. Позивач звернувся до директора Департаменту фінансово-економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів України, голови комісії з реорганізації ДФС України В. Якубівського із заявою від 03 листопада 2022 року, в якій просив виготовити довідку про грошове забезпечення для перерахунку його пенсії.

28. Листом від 18 листопада 2022 року №16040-03/2286 Міністерства фінансів України за підписом директора Департаменту фінансово-економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів України, голови комісії з реорганізації ДФС України В. Якубівського позивачу повідомлено, що згідно постанови КМУ № 1200 та постанови КМУ від 19 червня 2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» ДФС України та її територіальні органи знаходяться в стані припинення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року №761 «Про внесення зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2014 року № 85», співробітники ДФС України та її територіальних органів, зокрема Головного управління ДФС у Черкаській області, станом на 01 січня 2022 року були вивільнені, а ДФС України та її територіальними органами припинено виконання функцій центрального органу виконавчої влади. Поінформовано, що органи Пенсійного фонду України, повертають документи на перерахунок пенсії без розгляду, в зв`язку з відсутністю визначеного органу виконавчої влади в нормативно-правових актах України, уповноваженого на видачу довідок для призначення пенсії.

29. 12 липня 2023 року позивач звернувся до КМУ із заявою, в якій просив: видати довідку про грошове забезпечення пенсії, виходячи із судових рішень, які визнали протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103, та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, в якій відновити всі доплати (надбавки, премії), що мали місце в останньому перерахунку пенсії (2013) до 01 березня 2018 року, з відповідними змінами грошового забезпечення, що мало місце 30 серпня 2017 року постановою КМУ №704; не переадресовувати заяву іншим органам, які неуповноважені видавати аналогічні довідки, і до яких позивач немає відношення; не посилатись на факт розробки проекту КМУ, який проходить узгодження і буде визначений орган на видачу довідок; довідку направити до Управління для перерахунку пенсії, де позивач перебуває на пенсійному обліку, а копію заявнику.

30. Разом із листом Секретаріату КМУ від 18 липня 2023 року №З-9480/23-23/2 вищезазначене звернення було надіслано ДПС України для розгляду і надання відповіді.

31. ДПС України за результатами розгляду заяви позивача від 12 липня 2023 року листом від 31 липня 2023 року №20956/6/99-00-10-04-01-06 повідомила позивача, що оскільки розпорядником запитуваної інформації є ДФС України, заяву надіслано за належністю до комісії з реорганізації ДФС України для розгляду згідно з чинним законодавством.

32. Листом від 01 вересня 2023 року №63000-01/158 за підписом голови комісії з реорганізації ДФС України М. Тітарчука позивачу повідомлено, що відповідно до постанови КМУ № 1200 ДФС України та її територіальні органи знаходяться в стані припинення. Пунктом 18 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 (далі - постанова КМУ №1074, визначено, що комісія з реорганізації ДФС здійснює повноваження виключно щодо управління справами, в частині забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією ДФС. Також повідомлено, що нормативно-правовими актами не визначено органу, уповноваженого на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім працівникам податкової міліції.

Позиція Верховного Суду

33. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

34. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

35. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

36. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

37. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

38. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що позивач звернувся з позовом до КМУ, мотивуючи його тим, що саме зазначений орган зобов`язаний здійснити видачу та направлення до органу пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

39. Протокольною ухвалою, постановленою у судовому засіданні 20 вересня 2023 року колегією суддів Черкаського окружного адміністративного суду, враховуючи встановлені у процесі розгляду справи обставини, ухвалено залучити до участі у справі співвідповідача -ДФС України.

40. Водночас, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з висновком якого в подальшому погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що уповноваженим органом на видачу ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення позивача - пенсіонера податкової міліції станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та з урахуванням положень пунктів 5, 6 постанови КМУ №704, Порядку № 45 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку розміру пенсії позивача є ДПС України.

41. На цій підставі, виходячи за межі позовних вимог, заявлених позивачем, судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено рішення, згідно з яким визнано протиправною бездіяльність ДПС України щодо надання довідки ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та з урахуванням положень пунктів 5, 6 постанови КМУ №704, Порядку №45 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку розміру його пенсії; зобов`язано ДПС України видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та з урахуванням положень пунктів 5, 6 постанови КМУ №704, Порядку №45 із зазначенням усіх видів та розмірів грошового забезпечення, зокрема і відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку його пенсії. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

42. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник звертає увагу, що жодним з процесуальних рішень, які ухвалені у цій справі, не було залучено ДПС України. Зазначає, що про існування цієї справи ДПС України стало відомо з повістки про виклик до суду для розгляду справи № 580/6866/23 у судовому засіданні, що призначене на 27 вересня 2023 року на 16:00.

43. Оцінюючи вказані доводи касаційної скарги, Суд враховує таке.

44. Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

45. Згідно з частиною четвертою статті 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

46. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належного відповідача й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

47. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

48. Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

49. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 620/4205/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 640/10399/20 та від 17 травня 2023 року у справі № 640/17939/20.

50. Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги, пред`явлені до КМУ, залучивши при цьому ДФС України, ухвалив судове рішення, яким визнав протиправною бездіяльність ДПС України та зобов`язав вказаний орган видати позивачу довідку про розмір його грошового забезпечення для подальшого здійснення перерахунку пенсії. При цьому зазначений орган не був залучений судом першої інстанції до участі у цій справі та жодних рішень щодо заміни залученого відповідача - ДФС України на ДПС України у процесі розгляду справи не приймалося.

51. На підставі вищезазначеного, Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині незалучення до участі у розгляді справи ДПС України і ухвалення судового рішення, яке прямо зачіпає права та обов`язки останнього.

52. Водночас щодо тверджень, які стосуються аналогічних процесуальних порушень, вчинених судом апеляційної інстанції, Суд зауважує, що в силу приписів норм КАС України, згідно з якими апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежно відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції, за відсутності відповідних клопотань, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості вжити заходів щодо їх усунення.

53. Разом з тим зазначеними повноваженнями наділений Верховний Суд. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд, згідно з пунктом четвертого частини третьої статті 353 КАС України, є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

54. Крім того, оцінюючи доводи касаційної скарги в частині тверджень про неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій частин першої і п`ятої статті 104 ЦК України, постанови КМУ №1200, розпорядження КМУ №682-р, а також неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 січня 2022 року у справі №420/8922/20 та від 14 вересня 2023 року у справі №240/11567/21 і тверджень щодо відсутності у ДПС України покладених повноважень в частині видачі довідок колишнім працівникам податкової міліції для перерахунку їх пенсії, колегія суддів зазначає таке.

55. Згідно з пунктами 5 та 6 постанови КМУ № 1074 здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України. За приписами пункту 8 Порядку № 1074, внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

56. Публічне правонаступництво органів державної влади, згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 200/1353/21-а, є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

57. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

58. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

59. Подібні висновки викладені також Верховним Судом у постанові від 24 січня 2023 року у справі №300/7605/21, де зазначено, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

60. Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єкту владних повноважень.

61. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

62. З огляду на вищезазначені висновки, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення факту або припинення первісного суб`єкта - ДФС України, або переходу його адміністративної компетенції (функцій), з приводу якої виник спір, до ДПС України.

63. 18 грудня 2018 року КМУ прийнято постанову № 1200, відповідно до якої утворено ДПС України та Державну митну службу України, реорганізувавши ДФС України шляхом поділу.

64. Положеннями постанови КМУ № 1200 встановлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

65. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова КМУ № 537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

66. Пунктами 3, 4 Постанови КМУ № 537 установлено, що територіальні органи ДФС України, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам ДПС України та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

67. Крім того, Розпорядженням № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

68. У подальшому 30 вересня 2020 року КМУ прийнято постанову № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», якою вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

69. Наказом ДПС України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» вирішено утворити як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком.

70. Наказом ДПС України від 24 грудня 2020 року № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови № 893.

71. Відповідно до пункту 1 наказу ДПС України № 36 від 28 серпня 2019 року, ДПС України розпочала виконання функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.

72. Основні завдання та повноваження ДПС України визначені в Положенні про ДПС України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, відповідно до пункту 7 якого ДПС України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

73. Таким чином, з аналізу вищезазначених актів у сукупності, вбачається, що постанова КМУ №1200 та розпорядження №682-р свідчать про наявність факту виключно компетенційного адміністративного (публічного) правонаступництва ДПС України в частині переходу до Державної податкової служби України функцій Державної фіскальної служби України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.

74. Водночас спори, що стосуються, зокрема, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, видачі довідок про розміри грошового забезпечення, про звільнення зі служби тощо, не стосуються публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України відповідно до вищевказаних нормативних актів.

75. Аналогічного висновку за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 31 січня 2022 року у справі № 420/8922/20, від 14 вересня 2023 року у справі № 240/11567/21, від 26 жовтня 2023 року у справі №240/3354/21.

76. Вирішуючи питання заміни неналежного відповідача (ДПС України) належним, у справі щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2023 року у справі №240/21521/22 вказав, що оскільки предмет спору не стосується публічно-владних функцій, переданих Головному управління ДПС у Житомирській області, як відокремленому підрозділу ДПС, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача у справі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Головного управління ДФС у Житомирській області, а також враховуючи те, що заявником не доведено фактичну неможливість виконання позивачем у цій справі судового рішення, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для заміни ДФС України правонаступником Головним управлінням ДПС у Житомирській області є помилковими та передчасними.

77. Аналогічний підхід неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 826/14904/18, від 13 травня 2021 року у справі № 826/2850/17, від 03 червня 2021 року у справі № 640/19105/19, від 13 жовтня 2021 року у справі № 803/130/16, від 06 жовтня 2022 року у справі № 600/2258/21-а, від 15 грудня 2022 року у справі № 826/8906/15, від 24 січня 2023 року у справі № 300/7605/21, від 31 січня 2023 року у справі № 380/4967/22, від 01 березня 2023 року у справі №120/14457/21-а та від 11 травня 2023 року у справі № 120/5061/21-а, а також у постановах від 31 січня 2022 року у справі №420/8922/20, від 14 вересня 2023 року у справі №240/11567/21, про що правильно зазначив скаржник у касаційній скарзі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Відповідно до частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

79. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

80. Таким чином, з урахуванням наведених висновків, враховуючи встановлений Судом факт незалучення особи, про права та обов`язки якої були ухвалені судові рішення у цій справі, а також з огляду на характер і предмет спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що для їх правильного вирішення суд першої інстанції має встановити належного відповідача та вирішити питання про необхідність залучення його до участі у справі, врахувавши висновки, викладені у цій постанові.

81. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну скаргу ДПС України слід задовольнити частково, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про необхідність залучення до участі у справі ДПС України. Також під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування.

Висновки за результатами розподілу судових витрат

82. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Cуд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відправити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: С.М. Чиркін

В.М. Шарапа