Ухвала

від 21.11.2024 по справі 640/13460/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа №640/13460/19

адміністративне провадження № К/990/44477/24 ї

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №640/13460/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства Фірма «Нове житло» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство Фірма «Нове житло» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.02.2017 №0004261410, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2016 року на 374650,00грн; від 18.04.2017 №0014172200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4884558,75грн (у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 3907647,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 976911,75грн).

Справа судами розглядалась неодноразово.

За результатом останнього перегляду, Київський окружний адміністративний суд рішенням від 24.05.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, позов Приватного підприємства Фірма «Нове житло» задовольнив. Стягнув на користь Приватного підприємства Фірма «Нове Житло» судовий збір у сумі 19210,00грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

На електронну адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 15.10.2024 надійшло клопотання представника позивача - Радецької Т.П. про ухвалення додаткової постанови щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи, в розмірі 32500,00грн. Аналогічне клопотання заявлялося представником позивача і під час судового засідання 08.10.2024 в суді апеляційної інстанції.

Шостий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 22.10.2024, заяву представника Приватного підприємства Фірма «Нове житло» - Радецької Т.П. про ухвалення додаткової постанови задовольнив частково. Прийняв додаткову постанову, якою вирішив питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу шляхом стягнення на користь Приватного підприємства Фірма «Нове житло» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви представника Приватного підприємства Фірма «Нове житло» про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката по розгляду справи в суді, апеляційний адміністративний суд виходив з того, що оскільки заявлена до відшкодування витрат на правову допомогу сума коштів у розмірі 32500,00грн є завищеною та не відповідає критерію розумності й реальності наданих адвокатом послуг пов`язаних з розглядом справи, тому на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області мають бути розподілені документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00грн.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 20.11.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №640/13460/19 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Фірма «Нове житло» відмовити повністю.

Вимоги своєї касаційної скарги скаржник мотивує тим, що апеляційний адміністративний суд при постановленні спірного судового рішення допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного підприємства Фірма «Нове житло» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00грн.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Правова позиція з питань, що стосується розподілу судових витрат, зокрема, судових витрат на професійну правничу допомогу та документального підтвердження їх вартості, вже висловлювалася Верховним Судом у низці постанов, зокрема, але не виключно: від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 15.05.2018 у справі №821/1594/17, від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 21.01.2020 у справі №904/1038/19, від 21.08.2020 у справі №520/2915/19, від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, від 10.09.2021 у справі №460/2315/19, від 29.06.2023 у справі №420/1100/21, від 06.12.2023 у справі №140/763/22 та інших.

У зазначених постановах Верховний Суд зазначив, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Зважаючи на наведене, у цій справі суд апеляційної інстанції під час вирішення питання, що стосується стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовано взяв до уваги наведені вище правові позиції Верховного Суду, а також умотивовано зазначив, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У суду відсутній обов`язок присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірними.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд апеляційної інстанції за результатом оцінки доказів у цій справі та фактичного об`єму наданих представником Приватного підприємства Фірма «Нове житло» послуг пов`язаних з представництвом позивача в суді, співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідністю суми понесених витрат критеріям реальності й розумності, а також з урахуванням ціни позову в справі дійшов висновку, що клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Тобто, Шостий апеляційний адміністративний суд у додатковій постанові від 22.10.2024, урахувавши критерій співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю цієї справи при розгляді в суді, дійшов висновку, що сума витрат вказана заявником до відшкодування у розмірі 32500,00грн є завищеною, а тому, на засадах співмірності та справедливості, зменшив заявлену до відшкодування суму судових витрат на правничу допомогу до 15000,00грн.

Тобто, саме виходячи із критеріїв співмірності й пропорційності, судом було зменшено заявлену до відшкодування суму судових витрат на правничу допомогу.

Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції положень статей 132, 134, 139 КАС України в оскаржуваній додатковій постанові суду апеляційної інстанції відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеному, зокрема й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №821/1594/17.

Суд апеляційної інстанції при визначені розміру судових витрат на правничу допомогу, на відшкодування яких позивач має право, відповідно до висновків Верховного Суду врахував складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та докази, що підтверджують витрати відповідача на ці цілі.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та/або процесуального права.

Доводи Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України в касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження фактично стосуються висновку суду апеляційної інстанції щодо встановлення факту витрат позивача на професійну правничу допомогу та межі співмірності таких витрат. Однак, ці доводи лежать у площині оцінки доказів судом та встановлення на їх підставі обставин у справі, а не у площині іншого застосування апеляційним судом норм статей 132, 134 КАС України.

З урахуванням того, що додаткова постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №640/13460/19 ухвалена відповідно до правових висновків Верховного Суду, а посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження спірного в цій справі судового рішення, є безпідставним та недоведеним, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №640/13460/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства Фірма «Нове житло» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова