Ухвала

від 21.11.2024 по справі 160/18196/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 160/18196/23

адміністративне провадження № К/990/41564/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської області прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за позовом Павлоградської окружної прокуратури до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі Відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про визнання протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року Павлоградська окружна прокуратура звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний Машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №15464, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград» вулиця Корольова Сергія, 10/102а, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України Ms 579 від 09 липня 2018 року «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язати Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний Машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» привести у стан готовності до використання, за призначенням захисну споруду цивільного захисту - сховище №15464, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Корольова Сергія, 10/102а, у відповідності до Вимог щодо утримання: та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

30 жовтня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» заступник керівника Дніпропетровської області прокуратури надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.

Предметом спору у цій справі є правомірність невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Оскаржуючи судові рішення, заявник касаційної скарги посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції постановив рішення без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 15 травня 2019 року у справі № 820/4717/16, від 12 листопада 2019 року у справі №9901/21/19, від 06 березня 2019 року у справі 571/1306/16- ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15-ц, №756/17180/14-ц, від 13 листопада 2019 року у справі №697/2368/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 01 квітня 2020 року року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 вересня 2020 року у справі № 287/587/16-ц.

Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.

Водночас, аргументи скаржника зводяться лише до зазначення постанов Верховного Суду, проте не зазначено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права, сутність такого неправильного застосування та суперечливість такого застосування позиції Верховного Суду.

Отже, в касаційній скарзі скаржник конкретну норму, щодо якої викладені висновки Верховного Суду, не зазначив та не обґрунтував подібність правовідносин у цій справі та у справах, на які він посилається, що з огляду на це, не може вважатися належним обґрунтуванням касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської області прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за позовом Павлоградської окружної прокуратури до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі Відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про визнання протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяС.А. Уханенко