Ухвала

від 20.11.2024 по справі 748/1993/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/7/24

Єдиний унікальний № 748/1993/22

У Х В А Л А

20 листопада 2024 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

за участю представника позивача адвоката Сагайдака А.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лутай Н.М.,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Матвійчук А.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права ОСОБА_3 на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Чернігівського районного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провизнання права ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка знаходиться п АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425581600:03:000:0019 в розмірах площі 0,2855 га, як зазначено у документах, що посвідчують право власності на землю.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Чернігівського районного суду від 11 січня 2023 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки з кадастровим номером 7425581600:03:000:0109, та ОСОБА_2 , як власника земельної ділянки з кадастровим номером 7425581600:03:000:0108, припинити дії, що порушують право ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425581600:03:000:0019 у визнаних розмірах: площі 0,2855 га. закрито.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2023 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року залишено без змін.

Ухвалою Чернігівськогорайонного судувід 14березня 2024року,яказалишена беззмін постановоюЧернігівського апеляційногосуд від23квітня 2024року, уприйнятті заяви про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії - ОСОБА_3 відмовлено, заяву повернуто позивачу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2024 року постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року змінено, її мотивувальну частину постановлено викласти в редакції цієї постанови. Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року в іншій частині залишено без змін.

Таким чином судом розглядаються позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425581600:03:000:0019 в розмірах площі 0,2855 га.

Ухвалою Чернігівського районного суду від 11 листопада 2024 року провадження у справі поновлено.

12 листопада 2024 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, у якій просить ухвалити рішення, яким:

- визнати право ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425581600:03:000:0019 в розмірах площі 0,2855 га, як зазначено у документах, що посвідчують право власності на землю;

- визнати право власності ОСОБА_3 , як власника земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425581600:03:000:0019 на:

частину фундамента металевої споруди площею 0,06 кв. м, що розташована з боку земельної ділянки з кадастровим номером 7425581600:03:000:0109,

на частину дерев`яної будівлі площею 4,86 кв. м, що розташована з боку земельної ділянки з кадастровим номером 7425581600:03:000:0109,

на частину споруди (навісу), що примикає з огорожею земельної ділянки, яка займає 7,33 кв. м з огорожею земельної ділянки з кадастровим номером 7425581600:03:000:0109.

Заява прозміну позовнихвимог обгрунтованатим,що відповідачіпід будівлямита спорудамисамовільно займаютьчастину земельноїділянки позивача, позивачяк власникземельної ділянки,не отримуваввід відповідачівплати зафактичне користуваннязайнятою нимичастиною йогоземельної ділянки з кадастровим номером 7425581600:03:000:0019, що порушує його права та охоронювані законом інтереси. Тому, посилаючись на висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2003 року у справі № 916/1174/22 просить визнати право власності ОСОБА_3 , як власника земельної ділянки, на частину спірних об`єктів нерухомості, що розміщені на його земельній ділянці. Зазначає, що відповідачі здійснили будівництво без документів та без відповідного дозволу від ОСОБА_3 , що дає підстави вважати спірні споруди самочинними. Зазначає, що фактична підстава, і первісних, і змінених позовних вимог єдина - фактичне, не узгоджене з позивачем користування відповідачем частиною земельної ділянки позивача шляхом часткового зведення на ній самочинних будівель та споруд.

18 листопада 2024 року представником відповідача ОСОБА_1 -адвокатом ЛутайН.М.надано письмовізаперечення назаяву,у якихвона проситьвідмовити уприйнятті заявипредставника позивачаадвоката СагайдакаА.В.про змінупредмета позову.Заперечення зводятьсядо того,що представник позивачаодночасно змінюєяк предметпозову,так ійого підстави,що суперечитьвимогам статті49ЦПК України,а вимогапро визнанняправа власностіна самочиннозбудоване майноне єпохідною відвимоги провизнання прававласності наземельну ділянку,тому дана заяване можебути прийнятасудом.Посилається нате,що в ходісудового розглядуне буловстановлено,що вказанийжитловий будинокє самовільнозбудованим,оскільки набутийза нотаріальнопосвідченим договоромкупівлі-продажувід 10червня 2015року, розташований на земельній ділянці, що була відведена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, який раніше належав ОСОБА_4 , а в подальшому був успадкований ОСОБА_5 . Тобто, відповідачі не здійснювали будівництва вказаного житлового будинку, а також, не встановлено, що даний будинок добудовувався чи перебудовувався ними.

18листопада 2024року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом МатвійчукА.С.надано письмовізаперечення назаяву,у якихвона проситьвідмовити уприйнятті заявипредставника позивачаадвоката СагайдакаА.В.про змінупредмета позову.Зазначає,що позивач одночасно змінює, як предмет позову, так і його підстави, оскільки в заяві зазначена самостійна матеріально-правова вимога (визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, що суперечить статті 49 ЦПК України та не допускається чинним процесуальним законодавством, а тому вказана заява не підлягає задоволенню.

Представник позивача адвокатСагайдак А.В.у підготовчому судовому засіданні просив прийняти заяву про зміну позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у його заяві, наголосив при цьому, що позивач змінює предмет позову, підстава позовних вимог залишається тією самою.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Лутай Н.М. у підготовчому засіданні заперечувала проти прийняття змінених позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмовому запереченні.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Матвійчук А.С. у підготовчому засіданні заперечувала проти прийняття змінених позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмовому запереченні.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову

Одночасна зміна, і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Велика Палата Верховного Суду у свої постановах неодноразово зазначала, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу (див. постанови 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23).

Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (юридичне обґрунтування позову) юридичну кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно надати правову кваліфікацію спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 та у справі № 904/5726/19, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Отже, необхідність зміни предмета позову може виникати у тому випадку, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.

Так, згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то в разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Як вбачається з позовної заяви, звертаючись до суду з позовом позивач просив: визнати право ОСОБА_6 на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425581600:03:000:0019 в розмірах площі 0,2855 га, як зазначено у документах, що посвідчують право власності на землю: договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 7425581600:03:000:0019 від 10 червня 2015 року, зареєстрованого під № 1271; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 42176998 від 12 серпня 2015 року, збірному кадастровому плані земельної ділянки з кадастровим номером 7425581600:03:000:0019, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 23619464 від 12 серпня 2015 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 9984394, яким внесено зміни до цільового призначення земельної ділянки з «для ведення особистого селянського господарства» на «для ведення будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та присвоєння адреси: АДРЕСА_1 ;

Прицьому позовнівимоги позивачобгрунтовує статтями16,373,375,376Цивільного кодексуУкраїни, статей91,96,103,152 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, ч.6 ст. 55 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Подаючи заяву про зміну позовних вимог, позивач зазначає, що для відновлення прав на земельну ділянку буде ефективним застосувати спосіб захисту прав у вигляді визнання права власності ОСОБА_3 , як власника земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425581600:03:000:0019, на частину будівель, які за його твердженням самочинно збудовані відповідачами, на його земельній ділянці.

Відповідно, самовільне на думку позивача користування відповідачами частиною його земельної ділянки надає йому право на звернення до суду із позовом про визнання за ним права власності на частину самочинно збудованих відповідачами будівель.

Правовими підставами цих позовних вимог визначено статті 13, 14, 16, 52, 317, 319, 373, 1212-1214 Цивільного кодексу України, статі 288, 289 Податкового кодексу України, статей 81, 90, 91, 96, 103, 206 Земельного кодексу України, ст. 13, 14, ч. 6 ст. 55 Конституції України.

Таким чином,предметом зміненихпозовних вимогє фактичновимоги провизнання будівельта спорудсамочинними тавизнання наних прававласності позивачау зв`язкуіз самочиннимзведенням наземельній ділянціпозивача,що неє похіднимидо вимогпро визнанняправа наземельну ділянку,які заявленіяк фактичне, неузгоджене з позивачем користування відповідачами частиною земельної ділянки позивача шляхом часткового зведення на ній самочинних будівель та споруд.

Заява про зміну предмета або підстав позову ОСОБА_3 є новим позовом, оскільки в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога ( фактично визнання частини споруд відповідачів самочинним будівництвом та визнання на них права власності позивача як власника земельної ділянки) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, що сукупно дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Фактично виникла нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23), яка є обов`язковою для застосування всіма судами.

Таким чином, проаналізувавши подану адвокатом Сагайдаком A.B. заяву про зміну предмету позову, суд приходить до висновку, що представник позивача одночасно змінює, як предмет позову про визнання за ним права власності, як власника земельної ділянки, на частину спірних об`єктів нерухомості, які самочинно збудовані відповідачами на його земельній ділянці, фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, зазначене суперечить вимогам статті 49 ЦПК України, а тому вказана заява про зміну предмета позову не може бути прийнята судом, а тому у її прийнятті слід відмовити.

Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 49, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті заяви про змінупредмету позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провизнання права власності ОСОБА_3 , як власника земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425581600:03:000:0019 на:

частину фундамента металевої споруди площею 0,06 кв. м, що розташована з боку земельної ділянки з кадастровим номером 7425581600:03:000:0109,

на частину дерев`яної будівлі площею 4,86 кв. м, що розташована з боку земельної ділянки з кадастровим номером 7425581600:03:000:0109,

на частину споруди (навісу), що примикає з огорожею земельної ділянки, яка займає 7,33 кв. м з огорожею земельної ділянки з кадастровим номером 7425581600:03:000:0109

Заяву повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Хоменко Л.В.