Рішення

від 22.11.2024 по справі 235/898/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 235/898/22

Провадження № 2/175/376/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"22" листопада 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районнийсуд Дніпропетровськоїобласті ускладі:головуючого суддіЖуравель Т.С.,за участюсекретаря судовогозасідання ВербицькоїК.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Будьонівської районної у м. Донецьку раді про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Будьонівської районної у м. Донецьку раді про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та неотриманої через окупацію пенсії. 1/2 частина вказаної квартири була успадкована батьком позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишивши заповіт на квартиру на користь іншої особи. 21.01.2022 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сніцаренко Г.О. з заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини. Строк для прийняття спадщини позивач пропустив у зв`язку з неможливістю швидкої передачі документів про смерть батьків через непідконтрольні Україні території та через процедуру встановлення фактів смерті батьків в судовому порядку. На підставі вищенаведеного, просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19.12.2023 року справу передано на розгляд за підсудністю Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 року закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.11.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26.06.1971 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено актовий запис №875. Батьком записаний ОСОБА_3 ,матір`ю ОСОБА_2 .

Рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/23657/21 від 19.11.2021 року, встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/23660/21 від 23.11.2021 року, встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , датою смерті визнано ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 30.11.2021 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 30.11.2021 року зроблено актовий запис №2214.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 30.09.2023 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 30.11.2021 року зроблено актовий запис №2215.

21.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сніцаренко Г.О. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Листом приватногонотаріуса Київськогоміського нотаріальногоокругу СніцаренкоГ.О.від 21.01.2022року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, проте останній пропустив встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.

Будь-які відомості про наявність спадкоємців, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку, відсутні та судом не встановлені.

Суд звертає увагу на те, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд враховує, що матір позивача померла на тимчасово окупованій території України 14.02.2021 року, проте факт її смерті був встановлений рішенням суду лише 19.11.2021 року, в результаті чого позивач не звернувся вчасно до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в період шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті матері.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим доходить висновку про необхідність надання додаткового строку для прийняття спадщини терміном три місяці, який є достатнім для реалізації позивачем свого права на спадкування.

Керуючись ст.ст. 19, 27, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Будьонівської районної у м. Донецьку раді про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,додатковий строкдля поданнязаяви проприйняття спадщинипісля смертіматері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці.

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішення суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. С. Журавель