Справа № 375/1910/23
Провадження № 2-о/375/9/24
УХВАЛА
15 листопада 2024 року с Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Штифорук О.В.,
за участю присяжних Костини Н.О.,
Шпички Н.В.,
при секретарі судового засідання Юрченко Л.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_7,
розглянувши заяву ОСОБА_1 від 03.10.2024 року про відвід суду у складі судді Штифорук О.В., присяжних Костини Н.О., Шпички Н.В. від розгляду цивільної справи ЄУН № 375/1910/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Служби у справах дітей Білоцерківської державної (військової) адміністрації Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про усиновлення,-
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Рокитнянського районного суду Київської області в порядку окремого провадження перебуває вищезазначена цивільна справа.
03.10.2024 року через канцелярію суду від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід складу суду, а саме головуючому судді Штифорук О.В. та присяжним Костині Н.О , та Шпичці Н.В .. Заява обґрунтована тією обставиною, що, на думку заявника, суд безпричинно цілеспрямовано затягує розгляд справи, суд прямо (можливо побічно) заінтересований у результатах розгляду його заяви, що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заінтересована особа у справі ОСОБА_3 , вийшовши після одного з судових засідань засідань по справі, а саме 18 липня 2024 року, яке безпричинно було відкладено, здійснила біля будівлі суду самопідпал, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження, під яких померла в лікарні 26 липня 2024 року. За цим фактом порушена кримінальна справа, яка внесена до ЄРДР за № 12024111250000064 від 18.07.2024 року. 02.11.2024 року у вищевказаному кримінальному провадженні заявник допитаний в якості потерпілого. Все це викликає сумніви щодо неупередженості або об`єктивності складу суду. (п. 3, 5 ст. 36 ЦПК України)
Відповідно до абз. 2 ч.3 ст. 40 ЦПК України заява про відвід передана суду, який розглядає справу.
Заявник у судовому засіданні заяву про відвід підтримав з підстав, в неї викладених, просив задовольнити.
Представник заявника адвокат Заліський Б.С. заяву про відвід від 03.10.2024 року підтримав, просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Служби у справах дітей Білоцерківської державної (військової) адміністрації Київської області Бальоха А.І. при вирішенні заяви про відвід поклалась на розсуд суду.
Представники заінтересованих осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , Таращанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не прибули, про день час та місце розгляду заяви про відвід повідомлялись належним чином.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК їх неявка не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасникам справи.
Положеннями ч. 1 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 ст. 66 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», увільнення від виконання обов`язків присяжного внаслідок відводу здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Твердження заявника щодо необ`єктивності та упередженості складу суду, а саме головуючого судді Штифорук О.В., присяжних Шпички Н.В., Костини Н.О., суд вважає безпідставними і надуманими, оскільки суд забезпечує рівність процесуальних прав сторін при розгляді кожної справи.
Враховуючи викладене, зважаючи на підстави заявленого відводу, суд приходить до висновку що заявлений відвід не доводить упереджене та необ`єктивне ставлення складу суду під час розгляду справи.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вимога "безсторонності", згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Довіра це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.
При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат справи.
Тому, з метою дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів сторін, а також керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, для уникнення сумнів в неупередженості та об`єктивності складу суду, заявлений відвід заявника підлягає задоволенню.
За ч. 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Наслідком відводу присяжного є здійснення повторного попереднього добору серед присяжних для визначення одного для участі у розгляді справи у порядку, визначеному частиною 2 статті 67 Закону «Про судоустрій та статус суддів».
Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
Враховуючи висновки Європейського суду з прав людини у вищевказаних рішеннях, з метою усунення будь-яких сумнівів учасників судового розгляду щодо об`єктивності та неупередженості складу суду у розгляді даної справи, заяву про відвід складу суду слід задовольнити.
Керуючись статтями 33, 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, ст.ст. 6 - 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву заявника ОСОБА_1 про відвід складу суду, а саме судді Штифорук О.В. та присяжних Костини Н.О., Шпички Н.В. від розгляду цивільної справи в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Служби у справах дітей Білоцерківської державної (військової) адміністрації Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про усиновлення - задовольнити.
Відвести склад суду, а саме суддю Штифорук О.В. та присяжних Костину Н.О., Шпичку Н.В. від розгляду справи ЄУН № 375/1910/23, провадження № 2/375/9/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Служби у справах дітей Білоцерківської державної (військової) адміністрації Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про усиновлення.
Матеріали заяви цивільної справи в порядку окремого провадження ЄУН № 375/1910/23, провадження № 2/375/9/24 передати до канцелярії Рокитнянського районного суду Київської області для визначення відповідальною особою іншого складу суду у порядку, встановленному ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали у відповідності до вимог ч. 6 ст. 259 ЦПК України складений у строк
не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Суддя О.В.Штифорук
Присяжні: Н.О.Костина
Н.В.Шпичка
Суд | Рокитнянський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123221243 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про усиновлення, з них: усиновлення громадянами України, що проживають на території України |
Цивільне
Рокитнянський районний суд Київської області
Штифорук О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні