Ухвала

від 22.11.2024 по справі 697/1122/24

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1122/24

Номер провадження 1-в/697/70/2024

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2024 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника центру пробації ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канева, Черкаської області подання Черкаського районного відділу №2 філії Державної установи "Центр пробації" в Черкаській області про приведення судового рішення у відповідність згідно з діючим законодавством стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Серби, Ємільчинського району, Житомирської області, проживаючого без реєстрації: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого,

засудженого 26.06.2024 Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2024 до Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшло подання Черкаського РВ №2 філії Державної установи "Центр пробації» в Черкаській області про приведення вироку у відповідність згідно з діючим законодавством стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 26.06.2024 Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 249 КК України.

В обґрунтування подання зазначено, що 09.08.2024 набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ (далі Закон). Цим Законом внесено зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3028 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує (декриміналізує) злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають або відбули покарання, але судимість не знято і не погашено.

Особа, яка засуджена за діяння, караність якого законом усунена, згідно частини 2 статті 74 КК України підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2024, сума заподіяних збитків, завданих ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, становить менше 3028 грн. (два неоподатковані мінімуми у 2024 році), а саме 1087,85 грн.

Просить розглянути питання щодо приведення вироку Канівського міськрайонного суду від 26.06.2024 відносно ОСОБА_5 у відповідність до діючого законодавства.

Представник органу пробації в судовому засіданні подання підтримала та просила звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Прокурор у судовому засіданні подання підтримав та зазначив, що вироком від 26.06.2024 ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 70 КК України. Матеріальна шкода завдана кримінальним правопорушенням за ч. 4 ст. 185 КК України становить 1087,85 грн., тобто діяння на даний час декриміналізовано. Також для вірної кваліфікації правопорушення необхідно виключити з вироку від 26.06.2024 посилання на ч. 1 ст. 70 КК України, залишивши покарання за ч. 1 ст. 249 КК України з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України.

Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував щодо звільнення його від призначеного покарання.

Суд, заслухавши думку учасників справи, вирішуючи подання, виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ (надалі Закон № 3886-ІХ) набрав чинності з 09.08.2024.

Вказаним Законом внесені зміни, зокрема, до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата такого майна, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому Законом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3028,00 грн, а 50 відсотків від його розміру становить 1514,00 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2024 році складає 1514,00 грн. (3028,00 грн.: 50%).

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частинами 2 і 3 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі №278/1566/21 зроблено висновок, що Закон України № 3886-IX від 18.07.2024, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК настає виключно у випадку, якщо вартість викраденого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2024, ОСОБА_5 засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 249 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки, зокрема за ч. 4 ст. 185 КК України за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану 22.02.2024 на загальну суму 1087,85 грн., що менше за максимальний розмір, визначений для кваліфікації крадіжки як дрібної (3028,00 грн. у 2024 році).

Таким чином, має місце декриміналізація діянь, що полягають у крадіжці майна, вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час вчинення такого діяння, що у даному випадку на 01.01.2024 становить 3028 грн. (1514 х 2), а тому суд приходить до висновку, що вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2024 ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність якого усунено законом, оскільки вартість викраденого ним майна не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у зв`язку з чим ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного судом покарання у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке він був засуджений.

Також суд вважає за необхідне виключити з вироку Канівського міськрайонного суду від 26.06.2024 вказівку на застосування ч. 1 ст. 70 КК України щодо призначення ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 74, 185 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Подання Черкаського районного відділу №2 філії Державної установи "Центр пробації" в Черкаській області про приведення судового рішення у відповідність згідно з діючим законодавством задовольнити.

Звільнити від призначеного покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Серби, Ємільчинського району, Житомирської області, проживаючого без реєстрації: АДРЕСА_1 засудженого 26.06.2024 Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку із усуненням караності діяння, за яке його засуджено.

Виключити з вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2024 вказівку на застосування ч. 1 ст. 70 КК України щодо призначення ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2024 за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільненим від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, з покладенням на нього обов`язків, визначених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1