СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року м. Харків Справа №905/55/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників учасників справи:
від апелянта - Горянін А.А., Чирва Ю.Ю.,
від боржника - Середа В.В.,
інші учасники провадження у справі - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (вх.№1971Д від 14.08.2024) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 (за результатами розгляду грошових вимог кредитора - ПАТ «Донбасенерго») (м. Харків, суддя Зекунов Е.В., повний текст ухвали складено та підписано 20.05.2024) та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.08.2024 (за результатами попереднього засідання в частині вимог кредитора ПАТ «Донбасенерго») (м.Харків, суддя Зекунов Е.В., повний текст ухвали складено та підписано 07.08.2024) у справі №905/55/24
за заявою Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», м. Запоріжжя,
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», м.Курахове, Донецька область,
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 заяву АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 05.02.2024.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942), м.Курахове Донецької області; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в розмірі 24 257 698,09 грн.; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» строком на сто сімдесят календарних днів до 31.05.2024 року; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №983 від 23.05.2013 (адреса: 61002, м.Харків, вул.Потебні, 6; ел. адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави (у разі наявності); встановлено дату попереднього засідання суду на 15.04.2024 о 12:00.
06.02.2024 за номером 72454 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі №905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942).
Після оприлюднення даного повідомлення до суду із заявами про визнання кредиторських вимог до боржника звернулось, зокрема, Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 визнано вимоги кредитора ПАТ «Донбасенерго» в загальному розмірі 623 396 125,91 грн з яких: 623 390 069,91 грн - 4 черга та 6056,00 грн - 1 черга.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.08.2024, серед іншого, включено до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942) вимоги ПАТ «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 24316073) в загальному розмірі 623 396 125,91 грн (623 390 069,91 грн - четверта черга та 6056,00 грн - перша черга). Зобов`язано розпорядника майна надати до суду складений на підставі ухвали попереднього засідання суду реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов`язано розпорядника майна у 10-ти денний строк після проведення попереднього засідання відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника (за наявності) та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення. Призначено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Постановлено розпоряднику майна надати суду звіт розпорядника майна, протокол засідання загальних зборів кредиторів та комітету кредиторів; аналіз фінансово-господарської діяльності боржника. Призначено дату підсумкового засідання суду.
Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» з вказаними ухвалами суду першої інстанції частково не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвали Господарського суду Донецької області у справі №905/55/24 від 20.05.2024 за результатами розгляду грошових вимог кредитора ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» та від 05.08.2024 за результатами попереднього засідання в частині невизнаних та не включених в реєстр заявлених вимог кредитора ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» до боржника ТОВ «ДТЕК Східенерго» на суму 543 491 922,78 грн, що складаються з невизнаного судом розміру заборгованості відповідно до рішення суду у справі №905/818/19 у розмірі 543 460 231,26 грн та з невизнаного судом розміру заборгованості заявленої за Договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 що складає 31 691,52 грн та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким визнати заявлені, але невизнані Господарським судом Донецької області в ухвалах від 20.05.2024 та від 05.08.2024, вимоги кредитора ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» до боржника ТОВ «ДТЕК Східенерго» на суму 543 491 922,78 грн, що складаються з невизнаного судом розміру заборгованості відповідно до рішення суду у справі №905/818/19 у розмірі 543 460 231,26 грн та з невизнаного судом розміру заборгованості заявленої за Договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 що складає 31 691,52 грн, з включенням цих вимог до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування апеляційної скарги в частині розміру заборгованості за Договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» вказує про наступне:
- строк позовної давності для вимог ПАТ «Донбасенерго» до боржника про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, встановлений ст.257 ЦК України, має визначатися з урахуванням змін у законодавстві України, що відбулися після прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019;
- з урахуванням нормативно-правових актів, прийнятих щодо позовної давності в період карантину та воєнного стану, починаючи з 02.04.2020 строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, продовжено на час дії карантину та воєнного стану;
- станом на 02.04.2020 не сплинув строк позовної давності для кредиторських вимог ПАТ «Донбасенерго» до боржника про оплату втрат від інфляції та 3% річних, які (вимоги) виникли починаючи з 08.02.2020, і відповідно не сплинув строк позовної давності станом також на 04.02.2024 (день, що передує дню введення господарським судом мораторію), з огляду на що кредиторські вимоги підлягають визнанню у заявленому розмірі.
В обґрунтування апеляційної скарги в частині розміру заборгованості відповідно до рішення суду у справі №905/818/19 Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» вказує про наступне:
- оскільки кошти в межах виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 у cправі №905/818/19 на рахунок ПАТ «Донбасенерго» не надходили, а також факт того, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 по справі №910/22876/17 скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2024, то відповідно розмір заборгованості ТОВ «ДТЕК Східенерго» перед ПАТ «Донбасенерго» у cправі №905/818/19 підлягає визнанню у повному розмірі;
- боржник має право здійснювати заходи по поверненню з ТОВ «Шахтоуправління Донбас» стягнутих Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України коштів у розмірі 2 327 008,29 грн на підставі ухвали від 03.07.2023 у справі №910/22876/17 шляхом повороту виконання рішення;
- правова позиція суду щодо визначення періоду нарахування річних та інфляційних витрат суперечить правовим висновкам Верховного Суду, а саме в частині того, що з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди;
- кредитор ПАТ «Донбасенерго» вправі вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляцій та процентів річних за період починаючи з 01.02.2017 (наступного дня після закінчення періоду, протягом якого боржником були спричинені збитки) до 04.02.2024 (днем, що передує дню введення мораторію);
- з урахуванням законодавчих змін в ЦК України станом на 02.04.2020 (дата набрання чинності Закону України від 30.03.2020 р. №540-IX) не сплинув строк позовної давності для кредиторських вимог ПАТ «Донбасенерго» до боржника про оплату втрат від інфляції та 3% річних, які (вимоги) виникли починаючи з 02.04.2017, і відповідно не сплинув строк позовної давності станом також на 04.02.2024 (день, що передує дню введення господарським судом мораторію);
- позиція суду, що строк позовної давності не збільшений є помилковою. Спірні правовідносини регулюються Прикінцевими і Перехідними положеннями ЦК України і статтею 263 ЦК України, якими унормовано саме зупинення, а не збільшення позовної давності.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (вх.№1971Д від 14.08.2024) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.08.2024 у справі №905/55/24 залишено без руху з підстав відсутності доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками кредиторам DTEK HOLDINGS LIMITED та DTEK TRADING SA.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№11295 від 29.08.2024) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2024. Зокрема, апелянтом надано докази направлення копії апеляційної скарги з додатками кредиторам DTEK HOLDINGS LIMITED та DTEK TRADING SA.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (вх.№1971Д від 14.08.2024) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 (за результатами розгляду грошових вимог кредитора - ПАТ «Донбасенерго») та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.08.2024 (за результатами попереднього засідання в частині вимог кредитора ПАТ «Донбасенерго»). Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/55/24.
09.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/55/24 (вх.№11695).
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12062 від 18.09.2024), в якому останнє просить апеляційну скаргу ПАТ «Донбасенерго» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 по справі №905/55/24 про результати розгляду заяви кредитора щодо визнання вимог до боржника у справі про банкрутство та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.08.2024 по справі №905/55/24 за результатами попереднього засідання залишити без задоволення; ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 по справі №905/55/24 про результати розгляду заяви ПАТ «Донбасенерго» та ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.08.2024 по справі №905/55/24 за результатами попереднього засідання залишити без змін.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» вказує про наступне:
- на момент подання заяви ПАТ «Донбасенерго» про визнання вимог до боржника, не діяла обставина, за якої реалізується п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки Кабінетом Міністрів України не було запроваджено карантину;
- продовження строку, про який вказано в п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (щодо карантину) та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (щодо воєнного стану) не означає «збільшення» строку позовної давності, з огляду на що строк позовної давності щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних обмежується останніми трьома роками, які передували подачі заяви ПАТ «Донбасенерго» про визнання вимог до боржника;
- Велика Палата Верховного Суду не відступала від висновків, викладених у постановах від 07.08.2023 у справі №752/9858/21, від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц про те, що право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову;
- висновки про те, що позовна давність за такими вимогами обмежується останніми трьома роками до подачі такого позову підтверджується також судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 14.08.2024 у справі №189/896/20, від 04.09.2024 у справі №446/2145/21, що підтверджує правомірність висновків суду першої інстанції про те, що інфляційні та 3% річних на суму боргу за договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 підлягають нарахуванню за період з 04.02.2021 по 04.02.2024;
- грошові кошти в сумі 2 327 008,29 грн стягнуті з ТОВ «ДТЕК Східенерго» в інтересах ПАТ «Донбасенерго» саме в рахунок виконання рішення у справі №905/818/19 та не повернуті на рахунки ТОВ «ДТЕК Східенерго» станом на момент подання відзиву на апеляційну скаргу;
- твердження ПАТ «Донбасенерго» про те, що «кошти в межах виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 у cправі №905/818/19 на рахунок ПАТ «Донбасенерго» не надходили», є безпідставними оскільки згідно наказу Господарського суду м.Києва від 09.01.2023 по справі №910/22876/17 грошові кошти не могли і не повинні надходити на рахунок ПАТ «Донбасенерго». Грошові кошти у розмірі 2 327 008,29 грн стягнуті з ТОВ «ДТЕК Східенерго» в рахунок погашення боргу ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «Шахтоуправління Донбас»;
- із скасуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 по справі №910/22876/17 не перестали існувати обставини зменшення грошових коштів ТОВ «ДТЕК Східенерго» в рахунок погашення боргу перед ПАТ «Донбасенерго» на суму 2 327 008,29 грн;
- грошова сума, яка стягувалась відповідно до рішення у справі №905/818/19, не є сумою основного боргу, яка стягується згідно з правилами щодо виконання господарських зобов`язань, а є грошовою сумою, яка стягуються відповідно до правил про відповідальність;
- обов`язок ТОВ «ДТЕК Східенерго» відшкодувати збитки виник з дня набрання чинності рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 по справі №905/818/19, тобто 01.08.2022, з огляду на що суд першої інстанції правомірно визначив період для нарахування інфляційних нарахувань і 3 % річних за судовим рішенням по справі № 905/818/19 з 01.08.2022 по 04.02.2024;
- на момент подання заяви ПАТ «Донбасенерго» про визнання вимог до ТОВ «ДТЕК Східенерго», карантину запроваджено не було, а зміни щодо строків давності, запроваджені Законом № 2120-IX від 15.03.2022 зупиняють строки давності;
- ПАТ «Донбасенерго» ототожнює поняття «зупинення строку» з поняттям «збільшення строку» позовної давності. Законом України від 15.03.2022 №2120-IX не збільшувався строк позовної давності, передбачений ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України.
Від Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу(вх.№12646 від 02.10.2024).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 призначено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (вх.№1971Д від 14.08.2024) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 (за результатами розгляду грошових вимог кредитора - ПАТ «Донбасенерго») та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.08.2024 у справі №905/55/24 до розгляду на « 14» листопада 2024 р. о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» - адвоката Середи В.В. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/55/24, яке відбудеться « 14» листопада 2024 р. о 10:00 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №905/55/24, яке відбудеться « 14» листопада 2024 р. о 10:00 год постановлено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» - адвоката Середи В.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 задоволено клопотання представника Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про участь представників - адвоката Чирви Ю.Ю. та адвоката Горяніна А.О. у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/55/24, яке відбудеться « 14» листопада 2024 р. о 10:00 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаних представників. Судове засідання у справі №905/55/24, яке відбудеться « 14» листопада 2024 р. о 10:00 год постановлено провести за участю представників Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» - адвоката Чирви Ю.Ю. та адвоката Горяніна А.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаних представників.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» надійшли пояснення на заперечення (вх.№14380 від 08.11.2024), в яких останнє просить апеляційну скаргу ПАТ «Донбасенерго» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 по справі № 905/55/24 про результати розгляду заяви кредитора щодо визнання вимог до боржника у справі про банкрутство та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.08.2024 по справі №905/55/24 за результатами попереднього засідання залишити без задоволення; ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 по справі №905/55/24 про результати розгляду заяви ПАТ «Донбасенерго» та ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.08.2024 по справі № 905/55/24 за результатами попереднього засідання залишити без змін.
До судового засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.11.2024 з`явилися представники апелянта та представник боржника. Інші учасники провадження у справі про банкрутство до судового засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом доставлення ухвали про призначення справи до розгляду в електронні кабінети учасників справи в системі «Електронний Суд».
Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.11.2024 представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги, просили задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі та скасувати ухвали в оскаржуваній частині. Представник боржника заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942), м.Курахове Донецької області; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в розмірі 24 257 698,09 грн.; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» строком на сто сімдесят календарних днів до 31.05.2024 року; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №983 від 23.05.2013 (адреса: 61002, м.Харків, вул.Потебні, 6; ел. адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави (у разі наявності).
06.02.2024 за номером 72454 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі №905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942).
ПАТ «Донбасенерго» звернулося із заявою про грошові вимоги до боржника у розмірі 1 168 928 175,52 грн, з яких 533 615 566,11 грн - основний борг; 523 184 803,84 грн - інфляційні нарахування; 112 127 805,57 грн - 3 % річних; 6 056, 00 грн - судовий збір за подання заяви до суду.
Вказані грошові вимоги обґрунтовуються наступним.
- Рішення суду у cправі №905/818/19
Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 у cправі №905/818/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.11.2022: позов кредитора задоволено частково та стягнуто з ТОВ «ДТЕК Східенерго» збитки на користь ПАТ «Донбасенерго» у розмірі 531 969 938, 16 грн та судовий збір у сумі 413 159 ,07 грн, що разом становить 532 383 097,23 грн.
На виконання зазначеного рішення судом видано наказ від 09.01.2023, де зазначено, що рішення набрало законної сили 01.08.2022.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. 26.07.2023 відкрито виконавче провадження №72366592, яке на теперішній час не закінчено, оскільки заборгованість перед кредитором не погашена.
У рішенні від 26.01.2022 у cправі №905/818/19 Господарським судом Донецької області встановлено, що збитки були спричинені боржником у період березень-травень 2016 року та липень 2016-січень 2017.
Таким чином, заявник вважає, що судом встановлено, що станом на 01.02.2017 боржником спричинені кредитору збитки у розмірі 531 969 938, 16 грн.
Рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 у cправі №905/818/19, набрало законної сили 01.08.2022 і до теперішнього часу не виконано.
Отже заявник зазначає, що боржник у період з 01.02.2017 і до теперішнього часу користувався грошовими коштами ПАТ «Донбасенерго» у розмірі 531 969 938, 16 грн та з 01.08.2022 присудженими на користь ПАТ «Донбасенерго» рішенням від 26.01.2022 грошовими коштами у розмірі судового збору у сумі 413 159 ,07 грн.
Заявник зазначає, що із набранням чинності рішення суду про стягнення збитків у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір збитків, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із спричиненням збитків.
Враховуючи, що заборгованість боржником не погашена, ПАТ «Донбасенерго» розрахувало на суму спричинених збитків у розмірі 531 969 938,16 грн за період починаючи з 01.02.2017 (наступного дня після закінчення періоду, протягом якого боржником були спричинені збитки) до 04.02.2024 (днем, що передує дню введення мораторію), а також за користування присудженими на користь ПАТ «Донбасенерго» рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 грошовими коштами у розмірі судового збору у сумі 413 159,07 грн у період з 01.08.2022 (дати набрання законної сили рішенням) до 04.02.2024 (днем, що передує дню введення мораторію), інфляційні нарахування у розмірі 522 158 678,15 грн і 3% річних у розмірі 111 903 175,71 грн.
Таким чином, заявник вказує, що наявною на теперішній час є заборгованість боржника перед кредитором на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 у cправі №905/818/19 у розмірі 1 166 444 951,09 грн, що включає збитки у сумі 531 969 938, 16 грн, стягнений судовий збір у сумі 413 159 ,07 грн та нараховані інфляційні втрати у сумі 522 158 678, 15 грн і 3% річних у сумі 111 903 175,71 грн.
- Договір №1216-ВЭ від 16.01.2017
Між ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Електроремонт» (код ЄДРПОУ ВП 00131156) та ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» укладено Договір від 16.01.2017 №1216-ВЭ, відповідно до умов якого, кредитор мав поставити товар, а боржник його прийняти та оплатити.
На виконання зазначеного договору ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Електроремонт» поставило, а ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» прийняло товар на суму 1 600 293,60 грн, але сплатило кредитору лише 1 333 578,00 грн. Таким чином, заборгованість боржника становить 266 715, 60 грн.
Заборгованість виникла в наслідок неповної оплати товару, який було поставлено та прийнято боржником, що підтверджується видатковими накладними №108 від 23.03.2017р., №130 від 19.04.2017р., №131 від 19.04.2017р., №132 від 21.04.2017р., №133 від 25.04.2017р., №135 від 27.06.2017р., та товарно-транспортними накладними.
Відповідно до умов додаткової угоди від 24.04.2017 до договору від 16.01.2017 №1216-ВЭ боржник повинен провести розрахунок протягом 5 робочих днів починаючи через 210 днів з дати поставки та за умови надання податкової накладної.
Враховуючи, що податкові накладні зареєстровано 31.01.2020, то відповідно боржник повинен був погасити заборгованість у строк до 07.02.2020.
Отже заявник вважає, що боржник у період з 08.02.2020 і до моменту звернення із заявою користувався грошовими коштами ПАТ «Донбасенерго» у розмірі 266 715, 60 грн.
Враховуючи, що заборгованість боржником у розмірі 266 715,60 грн. не погашена, ПАТ «Донбасенерго» за період з 08.02.2020 до 04.02.2024 (днем, що передує дню введення мораторію) здійснило нарахування інфляційних втрат в сумі 143 966,54 грн. та 3 % річних за цей же період у розмірі 31 940,29 грн.
Таким чином, відповідно до розрахунку, що додається, заявник зазначає про заборгованість боржника перед кредитором за договором від 16.01.2017 №1216-ВЭ з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі: 442 622,43 грн.
Інші заявлені кредитором вимоги, зокрема, за Договором №275-ВЭ-ЗуТЭС від 19.04.2016, Договором №444-ВЭ-ЗуТЕС від 08.06.2016, Договором №661-ВЭ-ЗуТЭС від 02.11.2016, Договором №ДСР-30-07/00002 від 30.07.2019 апелянтом не оскаржуються, з огляду на що апеляційний господарський суд не встановлює обставин справи щодо кредиторських вимог у вказаній частині.
Отже, ПАТ «Донбасенерго» вважав, що на момент подання заяви про грошові вимоги до боржника, ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» мав заборгованість перед ПАТ «Донбасенерго» на підставі:
- рішення суду у справі №905/818/19 у розмірі 1 166 444 951,09 грн.;
- договору №1216-ВЭ від 16.01.2017 у розмірі 442 622,43 грн.;
- договору №275-ВЭ-ЗуТЭС від 19.04.2016 у розмірі 167 588,75 грн.;
- договору №444-ВЭ-ЗуТЕС від 08.06.2016 у розмірі 389 111,23 грн.;
- договору №661-ВЭ-ЗуТЭС від 02.11.2016 у розмірі 1 411 057,71 грн.;
- договору №ДСР-30-07/00002 від 30.07.2019 у розмірі 66 788,31 грн..
Такими чином, ПАТ «Донбасенерго» зазначав, що на дату відкриття провадження у справі №905/55/24 про банкрутство мав грошові вимоги до ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» у розмірі 1 168 928 175,52 грн, що включає:
- 533 615 566,11 грн - основний борг (4 черга);
- 523 184 803,84 грн - інфляційні нарахування (4 черга);
- 112 127 805,57 грн - 3 % річних (4 черга);
- 6 056, 00 грн - судовий збір за подання заяви до суду (1 черга).
ПАТ «Донбасенерго» повідомило суд про відсутність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог.
Сума судових витрат, які зазнав і які може зазнати кредитор, складається з суми судового збору у розмірі - 6 056, 00 грн за подання заяви про визнання кредиторських вимог.
За результатом розгляду вищевказаних кредиторських вимог, які заявлені на підставі рішення суду у справі №905/818/19 та Договору №1216-ВЄ від 16.01.2017 боржником зазначено наступне.
У рамках виконання Ухвали Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 по справі №910/22876/17 про надання дозволу на звернення стягнення на грошові кошти ТОВ «ДТЕК Східенерго», з Боржника стягнуто 2 327 008,29 грн в рахунок виконання ПАТ «Дніпроенерго» судового рішення по справі №905/818/19 на користь ТОВ «Шахтоуправління Донбас».
Звернення стягнення відбулось на підставі статті 336 Господарського процесуального кодексу України за заявою державного виконавця про стягнення грошових коштів з ТОВ «ДТЕК Східенерго», в зв`язку з наявністю дебіторської заборгованості перед ПАТ «Донбасенерго», підтвердженої судовим рішенням, яке набрало законної сили.
З огляду на зазначене боржник зазначає, що стягнута за судовим рішенням №905/818/19 заборгованість у сумі 531 969 938,16 грн погашена на суму 2 327 008,29 грн і станом на 11.04.2024 складає 529 642 929,87 грн.
Що стосується інфляційних нарахувань і 3% річних, нарахованих на суму стягнутих збитків, боржник з посиланням на практику Верховного Суду зазначає, що на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Отже, боржник вказує, що період для нарахування інфляційних нарахувань і 3% річних для збитків визначається з 04.02.2021 по 04.02.2024 року (день, що передує дню введення мораторію) і складає: інфляційні нарахування - 243 914 170,02 грн, 3% річних - 46 529 784,94 грн.
Період для нарахування інфляційних нарахувань і 3% річних на вимоги щодо погашення судового збору за судовим рішенням по справі №905/818/19 в розмірі 413 159,07 грн. розраховується з 01.08.2022 по 04.02.2024 року (день, що передує дню введення мораторію) і складає: інфляційні нарахування - 53 602,32 грн. 3% річних - 18 775,68 грн.
З урахуванням зазначеного, заявлені кредиторські вимоги за судовим рішенням №905/818/19 в межах справи №905/55/24 визнаються Боржником частково в сумі 820 572 421,87 грн, що включає: збитки у сумі 529 642 929,87 грн, судовий збір за судовим рішенням в сумі 413 159,07 грн, інфляційні нарахування - 243 967 772,34 грн та 3% річних - 46 548 560,62 грн.
Щодо кредиторських вимог за Договором №1216-ВЄ від 16.01.2017, боржник зазначив, що за даними бухгалтерського обліку Боржника заборгованість перед ПАТ «Донбасенерго» за даним Договором складає 266 715,60 грн.
Боржник вважає, що період для нарахування інфляційних нарахувань і 3% річних в зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 розраховується за період з 04.02.2021 по 04.02.2024 (день, що передує дню введення мораторію) і складає: інфляційні нарахування - 120 191,07 грн. 3% річних - 24 024,24 грн.
Отже, Боржником кредиторські вимоги за договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 визнаються частково у розмірі 410 930,91 грн: основний борг - 266 715,60 грн, інфляційні нарахування - 120 191,07 грн., 3% річних - 24 024,24 грн.
Арбітражний керуючий у повідомленні про розгляд вимог кредитора ПАТ «Донбасенерго» погоджується із доводами та розрахунками боржника, викладеними у заяві останнього про розгляд вимог кредитора.
В оскаржуваній ухвалі від 20.05.2024 (за результатами розгляду грошових вимог кредитора - ПАТ «Донбасенерго») щодо розміру заборгованості відповідно до рішення суду у справі №905/818/19 суд вказав, що з матеріалів справи вбачається, що грошові кошти в сумі 2 327 008,29 грн стягнуті з ТОВ «ДТЕК Східенерго» в інтересах ПАТ «Донбасенерго» саме в рахунок виконання рішення у справі № 905/818/19, що, відповідно до приписів ст.336 ГПК України є підставою для визнання виконавчого документа у справі № 905/818/19, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми. Оскільки грошові кошти у розмірі 2 327 008,29 грн до теперішнього часу Товариству «ДТЕК Східенерго» не повернуті, суд зазначив, що факт стягнення цих коштів з ТОВ «ДТЕК Східенерго», у відповідності до вимог ст. 336 ГПК України, має бути врахований при визначенні розміру кредиторських вимог ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» у справі №905/55/24. З огляду на що суд дійшов висновку, що розмір заборгованості ТОВ «ДТЕК Східенерго» за судовим рішенням № 905/818/19 складає 529 642 929,87 грн збитків та судовий збір у сумі 413 159,07 грн.
Щодо періоду нарахування інфляційних та 3% річних відповідно до рішення суду у справі №905/818/19, суд першої інстанції зазначив, що грошова сума, яка стягується відповідно до зазначеного рішення, не є сумою основного боргу, яка стягується згідно з правилами щодо виконання господарських зобов`язань, а є грошовою сумою, яка стягуються відповідно до правил про відповідальність. Судом встановлено, що до набрання чинності рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 по справі №905/818/19 обов`язок ТОВ «ДТЕК Східенерго» відшкодувати збитки не був визначений та не був конкретизований, а факт заподіяння збитків був спірним. Тому, на думку суду, обов`язок ТОВ «ДТЕК Східенерго» відшкодувати збитки виник з дня набрання чинності рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 по справі №905/818/19, тобто 01.08.2022. Таким чином, суд визнав, що вірним є період для нарахування інфляційних нарахувань і 3% річних за судовим рішенням по справі №905/818/19 з 01.08.2022 (дата набрання рішенням по справі №905/818/19 законної сили) по 04.02.2024 року (день, що передує дню введення мораторію), з огляду на що стягненню підлягають щодо збитків: інфляційні втрати у розмірі 68 714 687,33 грн, 3% річних у розмірі 24 069 196,55 грн, щодо судового збору: інфляційні нарахування у розмірі 53 602,32 грн, 3% річних у розмірі 18 775,68 грн.
При цьому, місцевий господарський суд, розглянувши питання щодо застосування позовної давності, зазначив, що на момент подання заяви ПАТ «Донбасенерго» про визнання вимог до боржника, не діяла обставина, за якої реалізується п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки Кабінетом Міністрів України не було запроваджено карантину. Щодо посилання на п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції, станом на момент подання заяви, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Водночас, на думку суду, «Продовження строку», про який вказано в п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та «Зупинення строку», про який вказано в п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не означають «збільшення» строку позовної давності. Відповідно, суд дійшов висновку, що строк позовної давності щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних обмежується останніми трьома роками, які передували подачі заяви ПАТ «Донбасенерго» про визнання вимог до боржника (окрім вимог за рішення суду у справі №905/818/19).
Щодо розміру заборгованості за Договором №1216-ВЄ від 16.01.2017, суд зазначив, що заборгованість за вказаним Договором складає 266 715,60 грн. Щодо інфляційного нарахування та 3% річних, суд вказав, що ПАТ «Донбасенерго» здійснює нарахування інфляційних втрат і 3% річних без урахування трирічного строку позовної давності, який складає три роки, що передували зверненню до суду. Отже, на думку суду, період для нарахування інфляційних нарахувань і 3% річних в зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 має розраховуватися за період з 04.02.2021 по 04.02.2024 (день, що передує дню введення мораторію). З огляду на що кредиторські вимоги ПАТ «Донбасенерго» за Договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 в частині основного боргу у розмірі 266 715,60 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 120 191,07 грн та 3% річних в розмірі 24 024,24 грн.
В частині кредиторських вимог ПАТ «Донбасенерго» за Договором №275-ВЄ-ЗуТЄС від 19.04.2016, Договором №444-ВЄ-ЗуТЄС від 08.06.2016, Договором №661 ВЄ-ЗуТЄС від 02.11.2016 судом першої інстанції відмовлено у визнанні з огляду на сплив позовної давності. Кредиторські вимоги ПАТ «Донбасенерго» за Договором №ДСР-30-07/00002 від 30.07.2019 в загальному розмірі 66 788,18 грн, з яких 48 816,32 грн основного боргу, 15045,21 грн інфляційних витрат та 2926,65 грн 3% річних визнано судом.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ПАТ «Донбасенерго» підлягають частковому визнанню в розмірі 623 390 069,91 грн (четверта черга). Крім того, оскільки за подання заяви кредитора згідно ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ПАТ «Донбасенерго» сплачувало судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджено платіжним документом, суд зазначив, що вказані витрати підлягають визнанню з включенням до першої черги реєстру вимог кредиторів.
Оскаржуваною ухвалою від 05.08.2024 (за результатами попереднього засідання) постановлено включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942) вимоги, зокрема, ПАТ «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 24316073) в загальному розмірі 623 396 125,91 грн.(623 390 069,91 грн. - четверта черга та 6056,00 грн. - перша черга).
Оскільки ухвали Господарського суду Донецької області у даній справі оскаржуються ПАТ «Донбасенерго» у частині відмови у визнанні та включенні в реєстр заявлених вимог на суму 543 491 922,78 грн, що складаються з невизнаного судом розміру заборгованості відповідно до рішення суду у справі №905/818/19 у розмірі 543 460 231,26 грн та з невизнаного судом розміру заборгованості заявленої за Договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 що складає 31 691,52 грн, колегія суддів, з урахуванням положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає судові рішення лише в оскаржуваній частині.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (наразі КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно із статті 1 КУзПБ кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Відповідно до частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За частиною третьою статті 45 КУзПБ заява кредитора має містити виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, їх обґрунтування та до неї в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Отже, реалізація кредитором права на пред`явлення кредиторських вимог до боржника як будь-якого права на судовий захист майнових прав та визнання цих вимог судом обумовлена обов`язком доказування кредитором таких вимог, адже саме він повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести (викласти) обставини, що підтверджують заявлені ним вимоги до боржника.
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі №922/313/20 (922/3069/21)).
Верховний Суд звертає увагу, що провадження у справі про банкрутство на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
Тож визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство має своїм наслідком вплив не лише на права та інтереси самого кредитора (заявника) та боржника, а й на права та інтереси інших кредиторів у справі, адже в залежності від результату визнання їх судом перебуває можливість та обсяг розміру задоволення вимог таких кредиторів.
За цих умов, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, що як наслідок порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також права боржника у справі про банкрутство.
Тому важливе значення під час розгляду судом заявлених у справі про банкрутство (неплатоспроможність) грошових вимог до боржника має застосування правил доказування та встановлення обґрунтованості таких вимог, що унеможливлюють визнання безпідставних вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Системний аналіз статей 45 - 47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.
Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.
У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (див. постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, від 01.06.2021 у справі №911/2581/14).
Отже, задля запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника - банкрута, пред`являються підвищені вимоги (підвищений стандарт доказування таких вимог).
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).
Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів у разі ненадання заявником - кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог зумовлює прийняття судом рішення про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.
Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі №910/21939/15, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 22.12.2022 у справі №910/14923/20. Така судова практика є сталою, адже сформована як при застосуванні статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так і статті 45 КУзПБ.
Колегія суддів вказує, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 23.09.2021 №910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Розглядаючи доводи апеляційної скарги в частині грошових вимог ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», заявлених на підставі рішення у справі №905/818/19, колегія суддів вказує про наступне.
Щодо розміру заборгованості відповідно до рішення суду у справі №905/818/19.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 у cправі №905/818/19 з ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» стягнуто на користь ПАТ «Донбасенерго» збитки у сумі 531 969 938, 16 грн та судовий збір у сумі 413 159 ,07 грн.
Водночас, боржник за результатом розгляду вказаних грошових вимог зазначає про наявність обставин щодо стягнення з останнього 2 327 008,29 грн в рамках виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 по справі №910/22876/17 про надання дозволу на звернення стягнення на грошові кошти ТОВ «ДТЕК Східенерго» в рахунок виконання ПАТ «Донбасенерго» судового рішення на користь ТОВ «Шахтоуправління Донбас».
Зі змісту ухвали Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 по справі №910/22876/17 вбачається, що під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ «ДТЕК Східенерго», судом встановлено, що у останнього згідно з рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 у справі №905/818/19, яке набрало законної сили 01.08.2022 після перегляду в апеляційному порядку, перед ПАТ «Донбасенерго» наявна заборгованість щодо сплати збитків у розмірі 531 969 938,16 грн та суми сплаченого судового збору в розмірі 413 159,07 грн, тобто розмір такої заборгованості підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Боржником до матеріалів даної справи надано інформаційні повідомлення про платіжну операцію за платіжними інструкціями стягувача на загальну суму 2 327 008,29 грн з призначенням платежу «стяг.боргу зг.наказу №910/22876/17 вид. 09.01.2023 Господарський суд м.Києва».
Таким чином, із аналізу судового рішення у справі №910/22876/17 та фактичних обставин справи вбачається, що грошові кошти в сумі 2 327 008,29 грн стягнуті з ТОВ «ДТЕК Східенерго» в інтересах ПАТ «Донбасенерго» саме в рахунок виконання рішення у справі №905/818/19 на підставі приписів статті 336 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання суду першої інстанції на положення ч. 9 ст. 336 ГПК України відповідно до якої звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.
Апелянт не ставить під сумнів факт стягнення вищевказаних грошових коштів з ТОВ «ДТЕК Східенерго» в рахунок виконання ПАТ «Донбасенерго» судового рішення по справі №905/818/19 на користь ТОВ «Шахтоуправління Донбас», але вважає, що оскільки кошти в межах виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 у cправі №905/818/19 на рахунок ПАТ «Донбасенерго» не надходили, а також факт того, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 по справі №910/22876/17 скасована за результатами апеляційного перегляду, розмір заборгованості ТОВ «ДТЕК Східенерго» перед ПАТ «Донбасенерго» у cправі №905/818/19 підлягає визнанню у повному розмірі.
Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на не надходження грошових коштів на його рахунок в межах виконання рішення у справі №905/818/19 є безпідставними, оскільки, з огляду на законодавчо встановлений процесуальний порядок звернення стягнення на грошові кошти, визначений статтею 336 ГПК України, відповідне стягнення правомірно відбулось на користь стягувача у справі №910/22876/17 - ТОВ «Шахтоуправління Донбас» і саме в інтересах ПАТ «Донбасенерго» в рахунок виконання рішення у справі №905/818/19.
Водночас, суд зазначає, що скасування за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 по справі №910/22876/17 не спростовує обставин стягнення з ТОВ «ДТЕК Східенерго» в інтересах ПАТ «Донбасенерго» та в рахунок виконання судового рішення по справі №905/818/19 грошових коштів на користь ТОВ «Шахтоуправління Донбас». При цьому, посилання апелянта на можливість ТОВ «ДТЕК Східенерго» скористатись процесуальним механізмом повороту виконання рішення за встановлених фактичних обставин справи та відсутності доказів такого звернення, не свідчить про наявність підстав для визнання заявленої кредитором суми збитків в повному обсязі.
Станом як на момент подання заяви з грошовими вимогами, так і на момент розгляду грошових вимог у суді першої інстанції, відсутні відомості про повернення грошових коштів ТОВ «ДТЕК Східенерго». З огляду на що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт стягнення 2 327 008,29 грн з ТОВ «ДТЕК Східенерго» на підставі ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, має бути врахований при визначенні розміру кредиторських вимог ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» у справі №905/55/24.
Колегія суддів наголошує, що при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості. За результатами оцінки наявних у справі доказів, підтвердженим розміром збитків боржника на підставі рішення суду у справі №905/818/19 є сума заборгованості у розмірі 529 642 929,87 грн.
Отже, висновок місцевого господарського суду про визнання заборгованості ТОВ «ДТЕК Східенерго» за судовим рішенням №905/818/19 збитків у сумі 529 642 929,87 грн є законним та обґрунтованим.
Щодо періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідно до рішення суду у справі №905/818/19.
ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» на підставі рішення суду у справі №905/818/19 нарахувало на суму збитків індекс інфляції та 3% річних за період з 01.02.2017 по 04.02.2024 (день, що передує дню введення мораторію).
В обґрунтування початку нарахування інфляційних втрат та відсотків річних заявник посилається на те, що в рішенні від 26.01.2022 у cправі №905/818/19 господарським судом Донецької області встановлено, що збитки спричинені боржником у період березень-травень 2016 року та липень 2016-січень 2017. Таким чином, на думку заявника, судом у рішенні №905/818/19 встановлено, що станом на 01.02.2017 боржником спричинені кредитору збитки у розмірі 531 969 938, 16 грн. Саме із вказаної дати - 01.02.2017, заявник починає нарахування інфляційних втрат та відсотків річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 20.05.2024 дійшов висновку, що вірним є період для нарахування інфляційних і 3% річних за судовим рішенням по справі №905/818/19 період з 01.08.2022 (дата набрання рішенням по справі №905/818/19 законної сили) по 04.02.2024 року (день, що передує дню введення мораторію). Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Зі статей 526, 599, 611, 625 ЦК вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК, за час прострочення (постанова Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 15.12.2021 у справі №910/4908/21).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у справі №905/818/19 є стягнення збитків у вигляді недоотриманих доходів внаслідок порушення умов багатостороннього договору.
Визначальною обставиною у даному випадку є те, що у вказаному рішенні заявлена до стягнення грошова сума за своєю правовою природою є збитками, що підлягають визначенню та стягненню відповідно до правил про відповідальність.
Із аналізу рішення у справі №905/818/19 вбачається, що відповідно до правил доказування у категорії спорів, що стосуються відшкодування збитків, ПАТ «Донбасенерго» доводило наявність і обґрунтованість розміру недоотриманих доходів (втраченої вигоди). Так, заявлений до стягнення розмір недоотриманих доходів у вказаній справі не визнався ТОВ «ДТЕК Східенерго» та був задоволений судом частково з урахуванням проведеної судової експертизи.
Тобто, висновок суду першої інстанції про те, що до набрання чинності рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 по справі №905/818/19 обов`язок ТОВ «ДТЕК Східенерго» відшкодувати збитки не був визначений та не був конкретизований, а факт заподіяння збитків був спірним, є законним та обґрунтованим.
З огляду на зазначене, обов`язок ТОВ «ДТЕК Східенерго» відшкодувати збитки виник з дня набрання чинності рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 по справі №905/818/19, тобто з 01.08.2022.
Водночас апелянт зазначає, що висновок про виникнення обов`язку з відшкодування збитків з дати набрання чинності рішенням суду суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц.
У вказаній справі №703/2718/16-ц (за позовом про стягнення індексу інфляції та 3% річних на підставі рішення суду про стягнення моральної шкоди) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди.
Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів, що між сторонами виникли грошові зобов`язання саме на підставі рішення суду.
Зобов`язання не є таким, що виникло з рішення суду. Це зобов`язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами.
Оскільки відшкодування шкоди можливе і в грошовій формі, то у даному випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, так як одна сторона зобов`язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу.».
Колегія суддів зазначає, що висновок Верховного Суду про те, що зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди, не свідчить визначення початку нарахування інфляційних втрат та відсотків річних саме з моменту заподіяння такої шкоди, про що помилково стверджує апелянт. Натомість, висновок місцевого господарського суду у даній справі про те, що обов`язок ТОВ «ДТЕК Східенерго» відшкодувати збитки виник з дня набрання чинності рішення суду по справі №905/818/19 (з 01.08.2022) повністю узгоджується із вказаною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, оскільки саме з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди.
Інші правові позиції суду касаційної інстанції, на які посилається скаржник в обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, викладені у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, від 21.11.2023 №910/3658/2, стосуються правомірності нарахування інфляційних втрат та відсотків річних на всі види грошових зобов`язань та, зокрема, у випадку наявності судового рішення про стягнення суми боргу. Однак вказані висновки враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваних ухвал. Щодо вказаних обставин не заперечує і боржник. З огляду на що оскаржувана ухвала від 20.05.2024 не суперечить наведеним апелянтом висновкам Верховного Суду.
Отже, зобов`язання ТОВ «ДТЕК Східенерго» сплатити розмір збитків виникло 01.08.2022, з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 у cправі №905/818/19.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції обґрунтовано визначено період нарахування інфляційних втрат і 3% річних за судовим рішенням по справі №905/818/19 з 01.08.2022 (дата набрання рішенням по справі №905/818/19 законної сили) по 04.02.2024 (день, що передує дню введення мораторію).
Щодо доводів апелянта в частині застосування строків позовної давності до вимог за ст.625 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц дійшла висновку, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову
Оскільки за висновками суду правомірним періодом стягнення нарахованих інфляційних втрат та відсотків річних за рішенням суду у справі №905/818/19 є з 01.08.2022 по 04.02.2024, тобто з дотриманням правил щодо позовної давності по вимогам за ст.625 ЦК України, відсутні підстави для дослідження обставин дотримання/пропуску позовної давності за період починаючи з 01.02.2017.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання кредиторських вимог в частині інфляційних нарахувань на грошове зобов`язання по збиткам, стягнутим на підставі судового рішення по справі №905/818/19 у розмірі 68 714 678,33 грн (нарахованих за період серпень 2022 - лютий 2024) та 3% річних на грошове зобов`язання по збиткам, стягнутим на підставі судового рішення по справі №905/818/19 у розмірі 24 069 196,55 грн (нарахованих за період з 01.08.2022 по 04.02.2024).
Судові рішення в частині визнаних кредиторських вимог щодо судового збору на підставі рішення суду по справі №905/818/19 та нараховані на вказану суму судового збору інфляційні втрати та відсотки річних апелянтом не оскаржуються, а тому, з урахуванням положень статті 269 ГПК України, не переглядаються судом апеляційної інстанції.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги в частині грошових вимог ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», заявлених на підставі Договору №1216-ВЄ від 16.01.2017, колегія суддів вказує про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за Договором №1216-ВЄ про закупівлю товару від 16.01.2017 (далі - Договір) виникла в наслідок неповної оплати товару, який було поставлено та прийнято боржником, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.
За умовами Договору боржник повинен погасити заборгованість у строк до 07.02.2020. Водночас, станом на момент звернення ПАТ «Донбасенерго» до боржника із грошовими вимогами, у останнього існувала заборгованість за Договором у розмірі 266 715, 60 грн. Вказана сума основної заборгованості визнана судом першої інстанції та не оспорюється в даному апеляційному провадженню.
Разом з цим, з огляду на неналежне виконання зобов`язань за Договором, ПАТ «Донбасенерго» за період з 08.02.2020 до 04.02.2024 здійснило нарахування інфляційних втрат в сумі 143 966,54 грн та 3% річних у розмірі 31 940,29 грн, що стало предметом заявлених кредиторських вимог.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку нарахування інфляційних втрат і 3% річних здійснено ПАТ «Донбасенерго» без урахування трирічного строку позовної давності, який складає три роки, що передували зверненню до суду. Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
За статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кредитор самостійно обирає спосіб захисту порушеного права. Звернення конкурсного кредитора із заявою з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство є одним із таких способів.
Водночас можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, зокрема, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012).
Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов`язаннях, визначені у главі 19 ЦК України.
Позовна давність відповідно до статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пред`явлення позову як форми захисту суб`єктивного права є одним з етапів здійснення матеріального права. Втім, хоча позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їх захисту в суді і в ЦК України йдеться саме про позовну давність, проте встановлені законом строки застосовуються і до цивільно-правових вимог, які не оформляються у вигляді позову, зокрема у справах про банкрутство.
Підтвердженням такого висновку слугує тлумачення змісту статті 256 «Поняття позовної давності» ЦК України, яке свідчить, що позовна давність як правова категорія є наданим особі строком для реалізації звернення до суду за захистом права, яке порушується, оспорюється або не визнається.
Під захистом прав розуміється сукупність дозволених законом певних дій, прийомів, способів, що використовуються особою, право якої порушено або може бути порушено чи оспорюється, з метою відновлення порушеного (оспорюваного) права, припинення правопорушення чи запобігання вчиненню правопорушення та відшкодування спричиненої шкоди.
Суд звертає увагу, що КУзПБ не встановлює спеціальних норм, які регулюють застосування позовної давності у справах про банкрутство, в тому числі її застосування при розгляді кредиторських вимог до боржника. Таких норм не містить і ГК України.
Водночас частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
ЦК України як основний акт цивільного законодавства не містить вичерпного переліку вимог, на які позовна давність не поширюється. Водночас оскільки позовна давність є інститутом цивільного права, вона може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 ГК України).
У справі, що розглядається, кредитори звернулися до суду за захистом своїх прав шляхом подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про його банкрутство.
Тобто кредитори звернулися до суду в розумінні статті 16 ЦК України з вимогою про захист свого майнового права та інтересу.
За таких умов положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство.
Ураховуючи наведене, у справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 «Позовна давність» ЦК України.
Для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду таких вимог стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника (аналогічні висновки, викладені у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).
Ураховуючи наведені висновки та приписи статей 113, 122 КУзПБ, стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі реструктуризації боргів боржника щодо якого здійснюється провадження у справі про неплатоспроможність, є інші кредитори, боржник та керуючий реструктуризацією.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №925/636/22.
Щодо позовної давності, яка застосовується до грошових вимог кредитора в частині здійснених ним нарахувань, визначених частиною другою статті 625 ЦК України, суд вказує про наступне.
Аналіз змісту положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України у сукупності з наведеними нормами про позовну давність дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених в частині другій статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу), сплив якої, у разі заявлення стороною у спорі про її застосування, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Подібні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/16945/14, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17, від 16.11.2018 у справі №918/117/18, від 30.01.2019 у справах №905/2324/17 та №922/175/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, від 14.12.2021 у справі №910/65/14 (910/21118/20).
Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку ПАТ «Донбасенерго» при зверненні до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, здійснило нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу за договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 за період з 04.02.2021 по 04.02.2024, тобто без урахування трирічного строку позовної давності.
При цьому, боржник - ТОВ «ДТЕК Східенерго» в суді першої інстанції заявив про застосування позовної давності до вказаних вимог, що покладено судом першої інстанції в основу висновку про часткову відмову у визнанні грошових вимог до боржника.
За змістом апеляційної скарги вбачається, що доводи апелянта в частині оскарження відмови у цих вимогах зводяться до того, що строк позовної давності для вимог ПАТ «Донбасенерго» до боржника про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, встановлений ст.257 ЦК України, має визначатися з урахуванням змін у законодавстві України на період дії карантину та воєнного стану, що відбулися після прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон), відповідно до якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Так, Закон набрав чинності 02.04.2020, тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 цим Законом (пункт 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №167/1058/20).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Крім того, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
До зазначеного Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 вносились зміни Указами Президента України якими, неодноразово продовжено строк дії воєнного стану, що триває на теперішній час.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Суд вказує, що вказані нормативні положення можуть бути підставою для висновку про звернення заявника в межах строку позовної давності із вимогами щодо основної заборгованості за договором з огляду на продовження чи зупинення строку позовної давності.
Водночас, вказані зміни нормативно-правового регулювання позовної давності на період карантину та воєнного стану не спростовують актуальних висновків Верховного Суду в частині того, що право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц).
Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, «Продовження строку», про який вказано в п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та «Зупинення строку», про який вказано в п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, не означають «збільшення» строку позовної давності відповідно до положень статті 625 ЦК України.
Так, статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Зазначена стаття стосується початку строку звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Вказані законодавчі зміни щодо строку позовної давності стосуються забезпечення права особи на звернення до суду з позовом в умовах надзвичайної ситуації та воєнного стану. Разом з цим, запровадження карантину та воєнного стану не змінює правило про нарахування індексу інфляції і 3% річних за три останні роки, які передували зверненню до суду.
Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №903/877/20 (903/933/23) є нерелевантними до даної справи. У вказаній справі досліджувалося питання застосування строку позовної давності до позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди, а не нарахування грошових коштів на підставі статті 625 ЦК України, що є предметом дослідження у справі №905/55/24.
Отже, судом першої інстанції законно та обґрунтовано обмежено трьома останніми роками період нарахування інфляційних втрат та відсотків річних у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором №1216-ВЄ від 16.01.2017, а саме з 04.02.2021 по 04.02.2024 (день, що передує дню введення мораторію). З огляду на що суд дійшов правомірного висновку в частині визнання грошових вимог щодо нарахованих інфляційних втрат та 3% річних за Договором №1216-ВЄ від 16.01.2017 за період з 04.02.2021 по 04.02.2024 у розмірі 120 191,07 грн та 24 024,24 грн, відповідно.
З огляду на те, що місцевим господарським судом за результатом розгляду грошових вимог ПАТ «Донбасенерго» в оскаржуваній частині прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо грошових вимог, які підлягають визнанню, за результатом чого постановлена ухвала Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 (щодо грошових вимог кредитора - ПАТ «Донбасенерго»), відсутні підстави і для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 05.08.2024, постановленої за результатом попереднього засідання в частині вимог кредитора ПАТ «Донбасенерго».
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваних ухвал, не знайшли свого підтвердження. А тому суд залишає скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 07.02.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 №4024-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
З огляду на поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 273 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.08.2024 у справі №905/55/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 22.11.2024.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123224845 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гетьман Руслан Анатолійович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гетьман Руслан Анатолійович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гетьман Руслан Анатолійович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гетьман Руслан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні