Ухвала

від 04.11.2024 по справі 915/1243/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

04 листопада 2024 року Справа № 915/1243/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,

за участю представників:

від АТ "Банк Кредит Дніпро": Сухая М.В.

від АТ "Аграрний фонд": Пронін О.А.

від ДПАТ "НАК "Украгролізинг": Кордас Ж.А.

від банкрута: ліквідатор Багінський А.О.

арбітражний керуючий Глеваський В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про відсторонення арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича від виконання обов`язків ліквідатора Фермерського господарства "Колос" у справі

про банкрутство: Фермерського господарства "Колос" (57230, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Білозірка, код ЄДРПОУ 30405651)

кредитори:

1. Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406, адреса ел. пошти: info@creditdnepr.com, представник: Сухая Марина Василівна, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

2. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159, post@mk.pfu.gov.ua)

3. Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456, ІНФОРМАЦІЯ_3)

4. Головне управління ДПС України у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 44104027, адреса ел. пошти: mk.esud@tax.gov.ua)

5. Акціонерне товариство "Аграрний фонд" (03151, м. Київ, вул.Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, код ЄДРПОУ 38926880, 38926880@mail.gov.ua)

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (083221, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, 2, код ЄДРПОУ 21665011, Ukraine@amacoint.com)

7. Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області (54005, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 14, ідентифікаційний код 01038921)

ліквідатор: Багінський А.О. (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічнанська, 5/3, оф. 312, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

У с т а н о в и в:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства "Колос".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Колос" (далі - ФГ "Колос"); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В.

За наслідками проведеного підсумкового засідання, суд постановою від 29.02.2024, зокрема, припинив процедуру розпорядження майном ФГ "Колос; припинив повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.; визнав банкрутом ФГ "Колос"; відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Багінського А.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1871 від 20.12.2018).

09.07.2024 від арбітражного керуючого Петросяна А.С. до суду надійшла заява арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство від 09.07.2024, в якому останній просить, при вирішенні питання призначення арбітражного керуючого у даній справі, врахувати його кандидатуру.

11.07.2024 від Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" надійшла заява від 11.07.2024, в якій кредитор просить суд витребувати у ліквідатора Багінського А.О. копії наступних документів: - протокол зборів кредиторів ФГ "Колос" від 09.07.2024; - відеозапис зборів кредиторів ФГ "Колос" від 09.07.2024; та просить відсторонити арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов`язків ліквідатора ФГ "Колос".

18.07.2024 ліквідатором банкрута до суду надіслано протокол № 2 засідання комітету кредиторів у справі про банкрутство ФГ "Колос".

25.07.2024 ліквідатором банкрута до суду надіслано протокол № 3 засідання комітету кредиторів у справі про банкрутство ФГ "Колос".

Від ліквідатора банкрута до суду надійшов відзив на заяву про його відсторонення № б/н від 31.10.2024, в якому арбітражний керуючий заперечує проти задоволення вказаної заяви, оскільки з таким клопотанням до суду повинен звернутися комітет кредиторів банкрута, в поданій до суду заяві кредитор не обґрунтував наявність підстав для такого відсторонення, ліквідатор банкрута вказує на суперечливість позицій представників кредиторів АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "АМАКО УКРАЇНА" щодо прийнятого ними рішення про відсторонення його від виконання обов`язків ліквідатора.

Від ДПАТ "НАК "Украгролізинг" до суду надійшли письмові пояснення, зокрема, щодо клопотання АТ "Банк Кредит Дніпро" про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. № б/н від 01.11.2024, в яких кредитор зазначає, що доводи АТ "Банк Кредит Дніпро" стосовно відсторонення ліквідатора банкрута взагалі не обґрунтовані та не підтверджені відповідними доказами.

Від ліквідатора банкрута Багінського А.О. надійшли до суду:

- звіт про роботу ліквідатора про банкрутство ФГ "Колос" № б/н від 01.11.2024;

- клопотання № б/н від 04.11.2024 про відкладення розгляду заяви ТОВ "АМАКО УКРАЇНА" про відмову від грошових вимог у зв`язку із необхідністю прозвітувати перед ТОВ "АМАКО УКРАЇНА" про виконану роботу ліквідатора банкрута та про нараховану основну винагороду ліквідатора банкрута.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом направлення ухвали суду в електронні кабінети учасників справи.

У судове засідання з`явилися в режимі відеоконференції ліквідатор банкрута Багінський А.О., представники кредиторів: АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "Аграрний фонд", ДПАТ "НАК "Украгролізинг", арбітражний керуючий Глеваський В.В., яких суд заслухав.

Інші представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суд не повідомили.

У судовому засіданні 04.11.2024 представник кредитора АТ "Банк Кредит Дніпро" підтримала заяву № б/н від 11.07.2024 в частині відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання повноважень ліквідатора ФГ "Колос", а в іншій частині заява втратила свою актуальність.

Представники АТ "Аграрний фонд" та ДПАТ "НАК "Украгролізинг" заперечили проти заяви АТ "Банк Кредит Дніпро" про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання повноважень ліквідатора банкрута, оскільки не вважають виконання арбітражним керуючим обов`язків ліквідатора ФГ "Колос" неналежним. Представник АТ "Аграрний фонд" вирішення даного питання поклав на розсуд суду.

Арбітражний керуючий Багінський А.О. в судовому засіданні також заперечив проти задоволення заяви про його відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора банкрута з підстав необґрунтованості поданої до суду заяви та не зверненням до суду з вказаним рішенням саме комітетом кредиторів (головою комітету кредиторів).

Решта учасників справи правом участі у судовому засіданні не скористались.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Явка представників учасників справи в судове засідання, призначене на 04.11.2024, не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до змісту статті 233 ГПК України, 04.11.2024 за результатами розгляду даної заяви, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Розглянувши заяву АТ "Банк Кредит Дніпро" № б/н від 11.07.2024 про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов`язків ліквідатора ФГ "Колос", наявні у розпорядженні господарського суду матеріали справи, які є достатніми для розгляду вказаної заяви, суд встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

В силу норм КУзПБ арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Вимоги до арбітражного керуючого, права та обов`язки арбітражних керуючих під час виконання відповідних повноважень, зокрема, розпорядника майна, визначені у Кодексі.

Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб`єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.

Через арбітражного керуючого здійснюються правовідносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство. Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа.

Суд зазначає, що під час розгляду заяви АТ "Банк Кредит Дніпро" в частині відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов`язків ліквідатора ФГ "Колос" судом перевірено дотримання порядку скликання та проведення засідання комітету кредиторів і прийняте комітетом кредиторів рішення.

Як встановлено судом, ліквідатором було скликано збори комітету кредиторів банкрута та 09.07.2024 відбулося засідання комітету кредиторів дистанційно з використанням системи відеоконференцзв`язку за допомогою комп`ютерної програми ZOOM у відповідності до положень абз. 2 п. 1-6 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, на якому були присутні представники кредиторів АТ "Банк Кредит Дніпро" - Сухая М.В. на підставі довіреності №227 від 22.12.2022 (3856 голосів), ТОВ "АМАКО УКРАЇНА" - Мельник І.В. на підставі довіреності № 23 від 11.04.2024 (8679 голосів), АТ "Аграрний фонд" - Пронін О.А. на підставі довіреності від 21.12.2023 (3798 голосів) та ДПАТ "НАК "Украгролізинг" - Кордас Ж.А. на підставі довіреності від 30.07.2023 (224 голосів). Усього 16557 голосів присутніх кредиторів, що становить більше 50% із загальної кількості голосів - 17553, отже на засіданні комітету кредиторів був наявний кворум для прийняття рішень.

На засіданні також був присутній з правом дорадчого голосу ліквідатор банкрута Багінський А.О.

На засіданні 09.07.2024 комітетом кредиторів ФГ "Колос" прийнято рішення: висунути недовіру арбітражному керуючому Багінському А.О. та відсторонити його від виконання повноважень ліквідатора ФГ "Колос".

За прийняття вказаного рішення проголосували кредитори: АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "АМАКО УКРАЇНА", з загальною кількістю голосів - 12535.

Проти прийняття вказаного рішення проголосували кредитори: АТ "Аграрний фонд" та ДПАТ "НАК "Украгролізинг", з загальною кількістю голосів - 4022.

Таким чином, порушень процедури проведення засідання комітету кредиторів, що відбулись 09.07.2024 та голосувань на них, судом не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2024 від АТ "Банк Кредит Дніпро" до суду надійшла заява від 11.07.2024, в якій даний кредитор просить суд витребувати у ліквідатора Багінського А.О. копії наступних документів: - протокол зборів кредиторів ФГ "Колос" від 09.07.2024; - відеозапис зборів кредиторів ФГ "Колос" від 09.07.2024; та просить відсторонити арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов`язків ліквідатора ФГ "Колос". Заява АТ "Банк Кредит Дніпро" обґрунтовується тим, що:

- 09 липня 2024 року відбулися збори кредиторів ФГ "Колос", на яких було більшістю голосів ухвалено рішення про відсторонення Багінського А.О. від виконання обов`язків ліквідатора ФГ "Колос";

- станом на 10.07.2024 арбітражний керуючий Багінський А.О. не подав до суду заяву про складення повноважень та не надав протокол зборів кредиторів ФГ "Колос" від 09.07.2024 з відеозаписом зборів кредиторів.

Дослідивши протокол засідання комітету кредиторів № 2 від 09.07.2024, судом встановлено наступне.

Для вирішення питань на засіданні комітету кредиторів було повідомлено кредиторів про порядок денний:

1. Звіт ліквідатора ФГ "Колос" про роботу за період із 29.02.2024 по 30.06.2024 року.

2. Розгляд та схвалення звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 29.02.2024 року по 30.06.2024 року.

3. Створення фонду оплати праці ліквідатора ФГ "Колос".

4. Прийняття рішення про подальше здійснення процедури ліквідації ФГ "Колос".

5. Про перегляд рішення кредиторів щодо затвердження звіту розпорядника майна про нарахування основної винагороди розпорядника майна, арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича.

6. Інші питання на вимогу кредиторів.

По першому питанню виступив ліквідатор банкрута, який зупинився на основних моментах поданого ним звіту про проведену роботу за період з 29.02.2024 по 30.06.2024, оскільки по об`єму звіту він складає 58 аркушів. Ліквідатором банкрута Багінським А.О., серед іншого зазначено, що ним проведено роботу та з`ясовано, що боржник за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство відчужив активи, зокрема автомобілі та комбайни; ліквідатором отримано доступ до кабінету платника податків ФГ "Колос" та банківських рахунків банкрута, де зібрано інформацію про рух грошових активів та надано її комітету кредиторів. Ліквідатором було звернуто увагу на можливі зловживання з боку уповноважених осіб боржника. Також ліквідатором зазначено, що ним подано до Господарського суду Миколаївської області ряд клопотань, спрямованих на розшук активів боржника та формування ліквідаційної маси, у тому числі подані клопотання про оголошення в розшук транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, а також про накладення арешту на квартиру керівника боржника.

По другому питанню денному ліквідатор поставив на голосування питання про схвалення звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 29.02.2024 по 30.06.2024.

По цьому питанню виступила представник АТ "Банк Кредит Дніпро" та зазначила, що на її думку багато чого в звіті є не доопрацьовано, інформація є не уточненою, вважає роботу незадовільною та зазначила, що такий звіт не можна приймати і затверджувати винагороду, оскільки винагорода має бути пропорційно зробленим діям.

По вказаному питанню денному виступила представник ДПАТ "НАК "Украгролізинг", яка не погодилася з позицією представника АТ "Банк Кредит Дніпро", оскільки вона є необґрунтованою та зазначила, що із звіту ліквідатора почула дуже багато нового, що змінює її погляди на дану справу, у тому числі, що боржником було доведено господарство до банкрутства. Також зазначила, що ліквідаційна процедура законом вводиться мінімум на 1 рік, і відповідно за 2-3 місяці ліквідатор не може провести всіх заходів, щоб кредитори отримали вже на рахунок свої кошти. Просила усіх кредиторів затвердити даний звіт ліквідатора. Крім того, звернула увагу, що АТ "Банк Кредит Дніпро" затвердив арбітражному керуючому Глеваському В.В. триста тисяч гривень за роботу, яку він взагалі не провів, просто за термін призначення його розпорядником майна боржника.

По вказаному питанню виступив представник ТОВ "АМАКО УКРАЇНА" та серед іншого зазначив, що враховуючи звіт ліквідатора, не вбачає перспектив для продовження подальшої роботи, вважає, що потрібно швидко закрити цю справу, може за один місяць, ліквідувати господарство та мінімізувати витрати. Також зазначив, що не вбачає можливості затвердити звіт і виплачувати винагороду ліквідатору.

По вказаному питанню виступив представник АТ "Аграрний фонд" та зазначив, що потрібен час для більш детального вивчення вказаного звіту ліквідатора.

Не закінчивши по другому питанню денному, виступила представник АТ "Банк Кредит Дніпро" і запропонувала поставити на голосування відповідно до останнього пункту порядку денного "інші питання на вимогу кредиторів" про втрату довіри комітету кредиторів до ліквідатора та про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов`язків ліквідатора, призначення нового ліквідатора, кандидатуру якого можна запропонувати. Також представник АТ "Банк Кредит Дніпро" нагадала про відкликання ліквідатором Багінським А.О., всупереч позиції деяких членів комітету кредиторів, заяви розпорядника майна про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності.

По вказаній пропозиції АТ "Банк Кредит Дніпро" виступила представник ДПАТ "НАК "Украгролізинг" і зазначила, що в діях представника АТ "Банк Кредит Дніпро" вбачається перешкоджання діяльності арбітражного керуючого - посадової особи підприємства банкрута, оскільки ліквідатор торкнувся "болючого" для АТ "Банк Кредит Дніпро" питання стосовно майна, яке всупереч позиції АТ "Банк Кредит Дніпро", має бути включено до ліквідаційної маси, а у банку є свої плани на це майно.

По вказаній пропозиції АТ "Банк Кредит Дніпро" виступив представник АТ "Аграрний фонд" та зазначив, що не вбачає підстав висловлювати недовіру арбітражному керуючому Багінському А.О. та відстороняти його від обов`язків ліквідатора, але хотів би обговорити конкретні пропозиції по наступній роботі.

У відповідь на твердження представника АТ "Банк Кредит Дніпро" про те, що ліквідатором всупереч позиції деяких членів комітету кредиторів, було подано клопотання до суду про залишення без розгляду заяви розпорядника майна Глеваського В.В. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ФГ "Колос", ліквідатором Багінським А.О. повідомлено, що вказану заяву розпорядника майна просив залишити без розгляду з підстав відсутності на той момент доказів для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності. Проте ліквідатор зазначив, що з новими доказами є всі підстави для звернення до суду з відповідною заявою.

По п`ятому питанню виступила представник ДПАТ "НАК "Украгролізинг", яка зазначила, що була проти затвердження на засіданні зборів кредиторів 16.05.2023 розміру оплати послуг, яку нарахував собі розпорядник майна Глеваський В.В., тому що робота не була проведена, а розшукувати майно останній почав тільки коли представник ДПАТ "НАК "Украгролізинг" зобов`язала його робити певні дії щодо розшуку даного майна. Також представник ДПАТ "НАК "Украгролізинг" зазначила, що після початку війни розпорядник майна ніякі дії не вчиняв, однак нараховував собі заробітну плату кожного місяця і кредитори затвердили йому дану винагороду, аналогічно як і звіт про його роботу, що з урахуванням прийнятого рішення щодо відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від повноважень ліквідатора банкрута свідчить про зацікавленість представників АТ "Банк Кредит Дніпро" у вирішенні даних питань всупереч інтересам решти кредиторів.

По п`ятому питанню денного, рішення не прийнято, перенесено на наступне засідання комітету кредиторів.

Отже, аналізуючи зміст протоколу засідання комітету кредиторів № 2 від 09.07.2024 вбачається, що комітетом кредиторів (більшістю голосів) прийнято рішення висловити недовіру та відсторонити арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута у зв`язку з незадовільною роботою, отже неналежним виконанням ним обов`язків, покладених на арбітражного керуючого.

Інших підстав для відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання повноважень ліквідатора банкрута на засіданні комітету кредиторів від 09.07.2024 не обговорювалось, не розглядалось та відповідних рішень не приймалось.

Таким чином, комітетом кредиторів банкрута самостійно визначена підстава відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків ліквідатора, яка передбачена саме пунктом 1 абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ - невиконання або неналежне виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого.

Проте, суд вважає, що доводи які стали підставою для прийняття рішення комітетом кредиторів на засіданні 09.07.2024 спростовуються матеріалами справи.

Так, починаючи з 29.02.2024 ліквідатор Багінський А.О. станом на день прийняття рішення комітету кредиторів про його відсторонення, надіслав до суду два звіти про виконану ним роботу, а також матеріали до них, які свідчать про відповідний прогрес, достатній для даного етапу справи.

Відповідно до звіту від 25.04.2024 ліквідатор здійснив запити до уповноважених та компетентних органів, що володіють інформацією про майно та майнові права боржника, отримав відповіді, систематизував їх, скликав комітет кредиторів та прозвітував перед ним.

У звіті про роботу ліквідатора з 29.04.2024 по 30.06.2024, який надійшов до суду 10.07.2024, ліквідатор повторно прозвітував перед комітетом кредиторів. Ліквідатором у звіті зазначено, що боржник за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство відчужив активи, зокрема автомобілі та комбайни. З вказаного звіту вбачається, що ліквідатор також отримав доступ до кабінету платника податків ФГ "Колос" та банківських рахунків боржника, де зібрав інформацію про рух грошових активів та надав її комітету кредиторів. Ліквідатором у вказаному звіті звернуто увагу на можливі зловживання з боку уповноважених осіб боржника. Також ліквідатором подано ряд клопотань до Господарського суду Миколаївської області, спрямованих на розшук активів боржника та формування ліквідаційної маси, у тому числі клопотання про оголошення в розшук транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, а також про накладення арешту на квартиру керівника боржника, які в подальшому були задоволені ухвалами суду від 26.09.2024.

Вказане свідчить про достатній обсяг заходів, здійснених ліквідатором щодо розшуку активів боржника, вивчення господарської діяльності з метою збору та систематизації інформації для подальшого здійснення ліквідаційної процедури, враховуючи незначний строк проведення ліквідаційної процедури станом на день прийняття комітетом кредиторів рішення про його відсторонення. Ліквідатор виконував свої повноваження добросовісно та сумлінно, регулярно звітуючи перед комітетом кредиторів та судом.

Так, ліквідатором скликано та проведено засідання комітету кредиторів 25.04.2024 та 09.07.2024, на яких арбітражний керуючий звітував про виконану ним роботу. При цьому, робота ліквідатора схвалена не була, але жодних обґрунтованих та конкретних зауважень до його роботи не було висловлено. Крім того, серед членів комітету кредиторів також не було одностайної оцінки роботи ліквідатора.

У звіті ліквідатора за період з 29.07.2024 по 31.10.2024, який надано до суду вже після проведення зборів кредиторів 09.07.2024, зазначено, що ліквідатор проаналізував вибуття прав оренди на земельні ділянки боржника, дії уповноважених осіб, які спричинили таке вибуття, та вказав суб`єктів, що отримали права оренди. На думку ліквідатора, вказані обставини можуть свідчити про доведення ФГ "Колос" до банкрутства. Ліквідатором також зазначено, що права оренди переоформлювалися на пов`язані із засновниками боржника юридичні особи.

Крім того, ліквідатор проаналізував рух коштів на банківських рахунках боржника і виявив дебіторську заборгованість та виведення готівкових коштів уповноваженими особами ФГ "Колос", що також може свідчити про ознаки доведення до банкрутства. Ліквідатор отримав доступ до реєстраційної справи боржника та встановив коло осіб, які мали вирішальний вплив на боржника. Також було отримано доступ до технічної документації земельних ділянок, наданих членам ФГ "Колос" для ведення господарства, для дослідження правомірності вибуття таких земель із власності боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ч. 1 ст. 10 КУзПБ). Вимоги до арбітражного керуючого визначені положеннями статті 11 Кодексу. Права та обов`язки арбітражного керуючого визначені у ст.12 Кодексу

Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (ст. 1 Кодексу).

Частиною 1 ст. 61 КУзПБ передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;

подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Частина 4 статті 61 КУзПБ передбачає, що ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб`єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав (абз. 10 ч. 4 ст. 28 КУзПБ).

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень (абз. 11 ч. 4 ст. 28 КУзПБ).

Згідно з ч. 3 ст. 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено); а відповідно до частини 1 статті 13 Кодексу під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого.

Суд зауважує, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).

Тому, під час розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1-6 абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, чи встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, а також встановити обставини, вказані у пункті 135 цієї Постанови, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення (п.118 Постанови ВС у складі КГС від 20.05.2021 у справі №922/3369/19).

Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1-6 абзацу 2 ч. 4 ст. 28 КУзПБ має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.

Імперативною нормою КУзПБ (абзац третій частини 4 статті 28) комітету кредиторів надане право у будь-який час (що фактично означає - на будь-якій судовій процедурі банкрутства) звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, при цьому вказана правова норма прямо вказує на незалежність такого клопотання від наявності підстав відсторонення арбітражного керуючого. (п.119,120 Постанови ВС у складі КГС від 20.05.2021р. у справі №922/3369/19).

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого (пункт 4) частини 8 статті 48 КУзПБ).

У цій справі рішення про відсторонення арбітражного керуючого прийнято комітетом кредиторів.

Абзац третій частини 4 статті 28 КУзПБ, якою передбачено право комітету кредиторів у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав, викладена з достатньою чіткістю і ясністю, що виключає можливість її неоднозначного тлумачення.

Таке право комітету/зборам кредиторів надано законодавцем з метою забезпечення прав кредиторів у судових процедурах банкрутства, підвищення як їх впливу на саму процедуру так і їх відповідальності, прискорення строків проведення такої процедури шляхом заміни одного арбітражного керуючого на іншого, який має довіру комітету/зборів кредиторів та може, на думку кредиторів виконувати повноваження у справі більш ефективно.

Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності, суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Слід вказати і на те, що процедура відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень в кінцевому підсумку охоплюється компетенцією суду.

Рішення комітету кредиторів не може мати для господарського суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися відповідно до статті 86 ГПК України.

У разі надходження клопотання від комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого, господарський суд зобов`язаний щонайменше перевірити дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку частини 4 статті 28 Кодексу. (Висновок Постанови ВС у складі КГС від 20.05.2021 у справі №922/3369/19).

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

У визначенні справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду; відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

З наведеного вище вбачається, що за змістом статті 6 Конвенції та усталеної практики ЄСПЛ однією із іманентних ознак справедливої судової процедури є мотивоване, аргументоване судове рішення.

Саме такий підхід застосований і на рівні національного законодавства. Так, вимога щодо мотивування судового рішення міститься в статтях 234, 238, 282, 315 ГПК України, статті 39 КУзПБ.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін і диспозитивність. Відповідно до частини 2 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту статей 161, 162, 166-170 ГПК України вбачається, що за загальним правилом, і заяви по суті справи, і заяви з процесуальних питань мають містити підстави заяви (клопотання, заперечення).

Одним із принципів господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11) частини 3 статті 2 ГПК України). Учасники справи мають право зокрема, подавати заяви та клопотання (пункт 3) частини 1 статті 42 ГПК України). Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 43 ГПК України). Частиною 2 статті 43 ГПК зловживанням процесуальними правами визнаються дії, що суперечать завданню господарського судочинства, невичерпний перелік яких наведений у пунктах 1-5 частини 2 цієї статті, серед яких "подання завідомо безпідставного відводу", "подання завідомо безпідставного позову", "завідомо безпідставне залучення особи" тощо.

Слід зауважити на тому, що хоча абзацом третім частини 4 статті 28 КУзПБ комітету кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) і надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав, комітет кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) не позбавлений можливості навести у відповідному клопотанні підстави прийнятого рішення, не охоплені пунктами 1-6 абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ. Такими підставами можуть бути зокрема, загальна тривалість процедур банкрутства, недосягнення позитивних фінансових результатів у процедурі санації тощо, не пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків або існуванням обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень. (149. Водночас, оскільки абзацом третім частини 4 статті 28 КУзПБ комітету кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав - здійснення цього права саме по собі не може apriori свідчити про зловживання комітетом кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) боржника процесуальними правами, наданими йому як учаснику у справі про банкрутство.

Проте, господарський суд у разі надходження клопотання комітету кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень без зазначення підстав, що є виключенням із загального правила про процесуальний обов`язок учасника справи зазначати підстави заяви (клопотання, заперечення), під час розгляду відповідного клопотання зобов`язаний, поряд із встановленням обставин, перелічених у пункті 135 цієї Постанови, вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (висновки викладені у п.п 148-150 Висновок викладений Постанови ВС у складі КГС від 20.05.2021 у справі №922/3369/19).

Як встановлено судом у цій справі, комітетом кредиторів боржника прийнято рішення відсторонити арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання повноважень ліквідатора банкрута з вказівкою єдиної підстави - висунення йому недовіри, тобто неналежне виконання обов`язків ліквідатора.

Вище зазначалось, що загальною вимогою щодо судових рішень є їх обґрунтування та мотивування.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11(2008) до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень також вказала на те, що судові рішення повинні бути вмотивованими. Якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивованості. Належна вмотивованість є обов`язковою вимогою, якою не можна нехтувати в інтересах швидкого розгляду справи (частина 4 розділ b пункт 34).

Як вказано у постанові ВС у складі КГС від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 (п.п. 118, 119, 154) господарський суд першої інстанції, розглядаючи клопотання зборів кредиторів боржника про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна боржника у зв`язку з неналежним виконанням ним обов`язків, покладених на арбітражного керуючого та зловживанням його правами, реалізуючи принцип судового нагляду, користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, мав би здійснити перевірку вказаних підстав, з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків, достеменно встановити факти невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, та/або встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, в залежності від чого ухвалити мотивоване і обґрунтоване рішення.

Суд звертає увагу, що вказаною постановою Верховного Суду були скасовані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна враховуючи ту обставину, що всі дії з відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна (рішення Загальних зборів кредиторів, клопотання про відсторонення, ухвала Господарського суду були вчинені в один день, Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшла до висновку про недотримання судом справедливої процедури розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого, а також принципів господарського судочинства (змагальність, диспозитивність, пропорційність, а також (п. 158 Постанови). Водночас, ні судом першої, ні апеляційної інстанції вказані підстави відсторонення арбітражного керуючого досліджені не були, наведені у протокольному рішення порушення не встановлювались. Приймаючи оскаржені судові рішення (щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень), суди спирались лише на абзац 3 частини 4 статті 28 Кодексу як імперативну норму, тобто послалися на іншу підставу. Крім того, слід звернути увагу на приписи абзацу 4 частини 4 статті 28 КУзПБ, які встановлюють, що за наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень. (п.155,156).

Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, попередні судові інстанції допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду скарг на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого у цій справі. (п.161 Постанови).

Верховний Суд вказав, що відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене вище, ухвалені у справі судові рішення (щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна) не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи (п.159, 160 Висновок викладений у п 148 Постанови ВС у складі КГС від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 ).

Отже, при розгляді заяви кредитора про відсторонення арбітражного керуючого від обов`язків ліквідатора, суд, враховуючи вимоги законодавства та висновки вказаної постанови Верховного Суду, з`ясовує обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд перевіряє дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законності обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняття зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку ч. 4 ст. 28 Кодексу та вирішує питання щодо вжиття заходів для запобіганню зловживанню процесуальними правами.

Cудом встановлено, що зборами кредиторів у справі № 915/1243/21 про банкрутство ФГ "Колос" 16.05.2023 прийнято наступні рішення, зокрема: - схвалити звіт розпорядника майна в цілому, з врахуванням рекомендацій кредиторів для вжиття подальших дій; - схвалити звіт розпорядника майна боржника (арбітражного керуючого) Глеваського В.В. про нарахування та виплату грошової винагороди з 18.10.2021 по 27.04.2023 в розмірі 305031,81 грн; - схвалити звіт розпорядника майна боржника (арбітражного керуючого) Глеваського В.В. про здійснення та відшкодування витрат з 18.10.2021 по 27.04.2023 на загальну суму 1766,55 грн; - визначити кількісний склад комітету кредиторів у справі про банкрутство ФГ "Колос" у кількості шести кредиторів та обрати їх членами комітету кредиторів ФГ "Колос" (протокол № 1 від 16.05.2023).

Як вбачається з матеріалів справи, в протоколах засідання комітету кредиторів ФГ "Колос" відсутня інформація про обрання голови комітету кредиторів.

З протоколу засідання комітету кредиторів ФГ "Колос" № 2 від 09.07.2024 вбачається, що комітетом кредиторів не приймалось рішення щодо уповноваження когось з членів комітету кредиторів або його представників звернутися до господарського суду з відповідним клопотанням (заявою) про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов`язків ліквідатора ФГ "Колос".

Отже, до суду з клопотанням про відповідне прийняте рішення комітетом кредиторів останній не звертався, а уповноваження кредитора (члена комітету кредиторів) АТ "Банк Кредит Дніпро" на таке звернення до суду комітетом кредиторів рішення не приймалося.

Суд погоджується з позицією ліквідатора банкрута, що правова позиція кредиторів АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "АМАКО УКРАЇНА" щодо висловлення недовіри ліквідатору на тій підставі, що останній не вживає заходів до якнайшвидшого завершення справи і розшукує майно боржника є нелегітимною і не відповідає ані букві закону, ані його духу. Діяльність ліквідатора не може спрямовуватись до якнайшвидшого завершення справи, якщо не вжиті вичерпні заходи щодо наповнення ліквідаційної маси банкрута, адже у справі є і інші кредитори, які мають право задовольнити свої вимоги і вимагають розшуку активів боржника. Кредитори, які не зацікавлені у розгляді справи про банкрутство завжди можуть відмовитись від своїх грошових вимог і не нести тягар фінансування справи, а не спонукати ліквідатора до закриття справи на шкоду кредиторам, які цього не бажають.

Важливою є позиція присутніх в судовому засіданні кредиторів АТ "Аграрний фонд" та ДПАТ "НАК "Украгролізинг", якими висловлено позицію щодо належної роботи ліквідатора арбітражного керуючого Багінського А.О. та відмову в задоволенні заяви про його відсторонення.

Таким чином, суд встановив, що вказане рішення кредиторів не відповідає легітимній меті КУзПБ, завданням процедури банкрутства та ліквідаційної процедури з огляду на необхідність захисту прав всіх кредиторів та дотримання умов проведення процедури та строків, враховуючи незначний термін роботи ліквідатора (чотири місяці на день розгляду заяви про відсторонення), проведення ним за цей період значного обсягу роботи. Рішення комітету кредиторів про його відсторонення та мотиви його прийняття разом із доводами, викладеними у заяві, не ґрунтуються на фактичних обставинах та свідчать про намагання припинити роботу ліквідатора, та позбавити кредиторів можливості отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна банкрута.

Арбітражний керуючий - особа, яка є гарантом балансу інтересів кредиторів і боржника. Якщо допустити, що рішення комітету /зборів кредиторів про припинення повноважень арбітражного керуючого у справі про банкрутство, є обов`язковим і необхідність його задоволення судом, це може призвести до чисельних зловживань та неможливості законно виконувати повноваження у справі про банкрутство ніким, окрім арбітражним керуючим, який діє виключно в інтересах комітету кредиторів, чи кредитора, у якого більшість голосів, які можуть бути в конфлікті з інтересами інших кредиторів та боржника. Тоді це призводить до порушень прав інших кредиторів, імовірної розтрати активів та безпідставного позбавлення права на працю такого арбітражного керуючого. Такі рішення суду будуть порушенням законодавства без доведення порушень та зловживань з боку арбітражного керуючого, невиконання ним повноважень.

Дійсно, КУзПБ наділив комітет кредиторів безумовним правом на звернення до господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого, але не надав суду обов`язку для задоволення такого клопотання.

На кожній стадії розгляду справи суд повинен з урахуванням вимог статей 12, 28 КУзПБ довести наявність підстав, які вказують на порушення обов`язків арбітражним керуючим на відповідній стадії розгляду справи про банкрутство.

Відповідно до приписів статті 13 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним. Незалежність арбітражного керуючого забезпечується його спеціальним статусом, визначеним цим законом та спеціальним порядком його призначення та відсторонення від виконання обов`язків.

У ст. 28 КУзПБ наведено присічний перелік підстав для відсторонення арбітражного керуючого, що є аналогічним визначеному статтею 114 Закону: відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3)подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5)припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів.

Водночас норма Кодексу (частина четверта статті 28), яка містить суттєву відмінність, фактично вступає в конфлікт з наведеним переліком: комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Однак законодавець завжди визначав арбітражного керуючого як суб`єкта, який повинен діяти незалежно з урахуванням добросовісності, розсудливості та справедливості з метою дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів у межах чинного законодавства, і встановлював обов`язковість доведення саме неналежності виконання повноважень або інших порушень для відсторонення арбітражного керуючого від участі у справі.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Забезпечуючи дотримання принципу незалежності арбітражного керуючого, суд керується приписами ст. 2 ГПК України, якими визначено завдання та основні засади господарського судочинства.

Так, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з норми ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, право комітету кредиторів прийняти рішення про відсторонення арбітражного керуючого без наявності правових підстав для усунення арбітражного керуючого не може приводити до автоматичного відсторонення арбітражного керуючого. Оскільки факт порушень або неможливості виконання повноважень повинен бути доведеним належними та допустимими доказами у справі про банкрутство з урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3)роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 43 ГПК України визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, забезпечуючи баланс інтересів усіх учасників справи, суд перевірив дотримання прав та інтересів усіх сторін, зокрема перевірив чи не допускають сторони зловживання своїми процесуальними правами з метою протиправного втручання у здійснення арбітражним керуючим своїх обов`язків або з метою впливу на нього для прийняття арбітражним керуючим рішень, що не відповідають інтересам усіх кредиторів та інтересам правосуддя, та встановив ці обставини.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що судом не встановлено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим Багінським А.О. покладених на нього обов`язків під час виконання повноважень ліквідатора, що б стало підставою для його відсторонення, та приймаючи до уваги, що до суду з відповідним рішенням про відсторонення арбітражного керуючого комітет кредиторів не звертався та не уповноважував кредитора (члена комітету кредиторів) АТ "Банк Кредит Дніпро" на таке звернення до суду, у зв`язку з чим в задоволенні заяви АТ "Банк Кредит Дніпро" № б/н від 11.07.2024 (вх. № 8355/24 від 11.07.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов`язків ліквідатора ФГ "Колос" слід відмовити.

Керуючись ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" №б/н від 11.07.2024 (вх. № 8355/24 від 11.07.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича від виконання обов`язків ліквідатора Фермерського господарства "Колос".

Ухвала набирає законної сили в порядку ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена у відповідності до ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Миколаєву повний текст ухвали суду складено та підписано 18.11.2024.

Суддя В.С. Адаховська