Ухвала

від 12.12.2024 по справі 915/1243/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про розгляд клопотання арбітражного керуючого

12 грудня 2024 року Справа № 915/1243/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,

за участю представників:

від АТ Банк Кредит Дніпро: Сухая М.В.

від АТ Аграрний фонд: Пронін О.А.

від ДПАТ НАК Украгролізинг: Кордас Ж.А.

від банкрута: ліквідатор Багінський А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ліквідатора банкрута Багінського А.О. про затвердження нарахування щодо виплати основної винагороди арбітражного керуючого у справі

про банкрутство: Фермерського господарства Колос (57230, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Білозірка, код ЄДРПОУ 30405651)

кредитори:

1. Акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406, адреса ел. пошти: info@creditdnepr.com, представник: Сухая Марина Василівна, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

2. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159, post@mk.pfu.gov.ua)

3. Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456, zannakordas@gmail.com)

4. Головне управління ДПС України у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 44104027, адреса ел. пошти: mk.esud@tax.gov.ua)

5. Акціонерне товариство Аграрний фонд (03151, м. Київ, вул.Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, код ЄДРПОУ 38926880, 38926880@mail.gov.ua)

6. Товариство з обмеженою відповідальністю АМАКО УКРАЇНА (083221, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, 2, код ЄДРПОУ 21665011, Ukraine@amacoint.com)

7. Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області (54005, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 14, ідентифікаційний код 01038921)

ліквідатор: Багінський А.О. (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічнанська, 5/3, оф. 312, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

У с т а н о в и в:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства Колос.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства Колос (далі ФГ Колос); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В.

За наслідками проведеного підсумкового засідання, суд постановою від 29.02.2024, зокрема, припинив процедуру розпорядження майном ФГ Колос; припинив повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.; визнав банкрутом ФГ Колос; відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Багінського А.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1871 від 20.12.2018).

Від ліквідатора банкрута до суду надійшло клопотання №01-20/915/1243/21/2448 від 21.11.2024 про затвердження нарахування щодо основної винагороди арбітражного керуючого, в якому арбітражний керуючий Багінський А.О. просить затвердити звіт про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого Багінського А.О. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ФГ Колос за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 в сумі 190314 грн.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09:57 до 10:37 у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 25.11.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 27.11.2024 призначено судове засідання у даній справі на 12.12.2024 об 11:30.

У судове засідання 12.12.2024 з`явилися (в режимі відеоконференції) ліквідатор та повноважні представники АТ Банк Кредит Дніпро, АТ Аграрний фонд, ДПАТ НАК Украгролізинг, яких суд заслухав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, проте правом участі у судовому засіданні не скористались.

Явка учасників справи в судове засідання судом не визнавалась обов`язковою.

У судовому засіданні 12.12.2024 арбітражний керуючий Багінський А.О. підтримав подане ним клопотання про затвердження звіту про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого Багінського А.О. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ФГ Колос за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 в сумі 190314 грн.

Представниця кредитора АТ Банк Кредит Дніпро заперечила щодо задоволення вказаного клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого в тому розмірі, що зазначений ліквідатором банкрута. Також заперечує проти схвалення звіту ліквідатора про проведену роботу, оскільки ліквідатор не в повній мірі виконував свої обов`язки, передбачені ст. 61 КУзПБ.

Представник кредитора ДПАТ НАК Украгролізинг звернула увагу суду про суперечливу поведінку представника АТ Банк Кредит Дніпро щодо оцінки роботи розпорядника майна та ліквідатора у справі.

За результатами проведеного судового засідання 12.12.2024, судом відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши клопотання ліквідатора банкрута про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №2971-IX від 20.03.2023, який набрав чинності 15.04.2023, внесено зміни до КУзПБ.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно з абз. 1, 5, 6 ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Нормами ч. 2 ст. 34 КУзПБ встановлено, що до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 6 ст. 30 КУзПБ, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

У поданому до суду клопотанні про затвердження нарахування щодо виплати основної винагороди арбітражного керуючого №01-20/915/1243/21/2448 від 21.11.2024, арбітражний керуючий Багінський А.О. просить суд затвердити звіт про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ФГ Колос за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 в сумі 190314,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що комітетом кредиторів ФГ Колос (протокол засідання №4 від 15.11 2024), крім іншого, було прийнято рішення схвалити звіт ліквідатора арбітражного керуючого Багінського А.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 за рахунок майна боржника.

Відповідно до схваленого звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, загальна сума нарахованої основної грошової винагороди ліквідатора за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 становить 190314,00 грн.

Суд зауважує на тому, що відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Судом не встановлено наявність поданих чи задоволених скарг чи заперечень щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Багінського А.О. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про банкрутство боржника.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, чого у цій справі судом не встановлено.

Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін самозайнята особа.

Надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

В цій частині суд звертається до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.12.2021 у справі № 902/626/20 та від 22.08.2023 у справі №903/160/22, за якими кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією (розпорядника майна), керуючого реалізацією (ліквідатора), у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи або про банкрутство триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі Руїз Торіха проти Іспанії, ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Враховуючи вищевикладене, положення ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання арбітражного керуючого Багінського А.О. про затвердження нарахування щодо виплати основної винагороди арбітражного керуючого №01-20/915/1243/21/2448 від 21.11.2024.

Керуючись ст. 9, 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання ліквідатора банкрута Багінського А.О. про затвердження нарахування щодо виплати основної винагороди арбітражного керуючого №01-20/915/1243/21/2448 від 21.11.2024.

2. Затвердити звіт про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого Багінського А.О. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство Фермерського господарства Колос за період з 29.02.2024 по 31.10.2024 в сумі 190314,00 грн.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.12.2024.

СуддяВ.С. Адаховська