Рішення

від 06.11.2024 по справі 926/3375/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/3375/23

За позовом ОСОБА_1 , м. Чернівці

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю ОФСЕТДРУК, м. Чернівці;

2) ОСОБА_2 , м. Чернівці;

3) ОСОБА_3 , Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Чорний Потік

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

Суддя Гончарук О.В.

секретар судового засідання Медвідчук І.В.

Представники сторін:

від позивача Суховерський Б.Т.; Тимошенко Г.М.;

від відповідачів ОСОБА_4 .

Обставини справи: ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офсетдрук", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вимогами (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Офсет Друк", оформлених протоколом №05 від 12.06.2013, витребування від учасника ТОВ "Офсет Друк" ОСОБА_2 частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 16,67% на користь позивача та витребування від учасника ТОВ "Офсет Друк" ОСОБА_3 частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 16,41% на користь позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем жодних правочинів щодо продажу чи іншого відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Офсет Друк" укладено не було, відповідно, він не приймав з цього приводу жодних рішень, що свідчить про те, що його було протиправно позбавлено своєї частки у розмірі 33,08% в статутному капіталі ТОВ "Офсет Друк".

ОСОБА_1 зазначає, що за його заявою 11.02.2022 Чернівецьким районним управлінням ГУНП в Чернівецькій області внесено відомості до ЄРДР за №12022263020000188 від 12.02.2022 року про вчинення підробки підпису невідомими особами за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

У ході вказаного кримінального провадження Чернівецьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром проведено почеркознавчу експертизу, за результатами якої було складено відповідний висновок за № СЕ-19/126-22/7644-ПЧ від 01.11.2022, в якому встановлено що, підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Підпис" у реєстрі осіб засновників ТОВ "Офсет Друк" від 12.06.2013 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис в рядку "Ознайомлений ___ Суховерський Б.Т." у протоколі №5 загальних зборів ТОВ "Офсет Друк" від 12.06.2013 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; підписи від імені ОСОБА_1 у статуті ТОВ "Офсет Друк" від 12.06.2013 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Позивач стверджує про незаконне позбавлення його частки у розмірі 33,08% в статутному капіталі ТОВ "Офсет Друк" на підставі рішення загальних зборів засновників, яке оформлене протоколом №5 від 12.06.2013, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він не приймав участь у вказаних загальних зборах засновників та не підписував оскаржуваний протокол, що встановлено висновком почеркознавчої експертизи Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за № СЕ-19/126-22/7644-ПЧ від 01.11.2022.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 позов задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Офсет Друк", оформлені протоколом № 05 від 12.06.2013; витребувано від учасника ТОВ "Офсет Друк" ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Товариства в розмірі 16,67% на користь ОСОБА_1 ; витребувано від учасника ТОВ "Офсет Друк" ОСОБА_3 частку у статутному капіталі Товариства в розмірі 16,41% на користь ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.01.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правову допомогу задоволено частково.

Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 2 684 грн судового збору та 7333,34 грн витрат на професійну правничу допомогу; в задоволенні решти вимог заяви позивача відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 04.07.2024 задоволено частково касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2023, передано справу № 926/3375/23 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 23.07.2024 прийнято справу № 926/3375/23 до провадження та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні 13.08.2024.

01.08.2024 через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області від представника відповідачів надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 2270).

09.08.2024 через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області від відповідача 1 надійшла заява (вх. № 2050) про поворот виконання рішення суду.

09.08.2024 через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області від відповідачів надійшло клопотання (вх. № 2051) про залишення позову без руху.

09.08.2024 через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області від відповідачів надійшли письмові пояснення (вх. № 2359) з урахуванням висновків Верховного суду викладених у даній справі.

13.08.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява ( вх. № 2072) в якій позивач просить прийняти позовну заяву у новій редакції.

Ухвалою суду від 13.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.10.2024.

Ухвалою суду від 02.10.2024 відкладено підготовче засідання на 22.10.2024.

Ухвалою суду від 22.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.11.2024.

У судовому засіданні 05.11.2024, присутній представник позивача наполягав на задоволені позову з підстав зазначених у позовній заяві, а присутній у судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 05.11.2024 оголошено перерву до 06.11.2024.

У судовому 06.11.2024 продовжено розгляд справи по суті.

У судових дебатах представник позивача наполягає на задоволені позову, представник відповідача просить суд відмовити у задоволені позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом 246721848040 від 30.07.2023 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Офсет Друк" (код ЄДРПОУ 31009768) зареєстровано 30.06.2000. Основним видом діяльності товариства є: КВЕД-2010 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами».

01.06.2013 ТОВ "Офсет Друк" зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість. Статутний капітал ТОВ "Офсет Друк", станом на 11.06.2013, складав 13500,00 грн. Учасниками Товариста були громадяни України з наступним розподілом часток:

1. ОСОБА_2 частка в статутному капіталі 33,33% - 4500,00 грн.

2. ОСОБА_3 частка в статутному капіталі 33,34% - 4500,00 грн.

3. ОСОБА_1 частка в статутному капіталі 33,33% - 4500,00 грн.

Зазначений розподіл часток у ТОВ "Офсет Друк" затверджено протоколом №1 Зборів засновників від 23.02.2009 та викладено в статуті в редакції 2010 року, який зареєстровано 07.06.2010, номер запису 10381050005003017 затверджений протоколом № 4 від 14.05.2010.

12.06.2013 відбулись загальні збори засновників ТОВ "Офсет Друк", які прийняли рішення, оформлене протоколом № 5, в якому вирішили:

1. Змінити види діяльності ТОВ "Офсет Друк" та привести їх у відповідність з КВЕД-2012;

2. Збільшити розмір статутного фонду Товариства за рахунок внесення додаткових внесків засновниками товариства ОСОБА_2 в розмірі 995500,00 грн, ОСОБА_3 в розмірі 990 500,00 грн, ОСОБА_1 в розмірі 500 грн і встановити його в розмірі 2 000 000,00 грн;

3. Встановити наступний порядок розподілу між засновниками статутного фонду (капіталу) ТОВ "Офсет Друк": ОСОБА_2 належить 50% статутного фонду (капіталу); ОСОБА_3 належить 49,75% статутного фонду (капіталу); ОСОБА_1 належить 0,25% статутного фонду (капіталу);

4. Внести зміни та доповнення до статуту ТОВ "Офсет Друк", виклавши його в новій редакції;

5. Затвердити нову редакцію статуту ТОВ "Офсет Друк", а також провести її державну реєстрацію.

Згодом, протокол № 5 від 12.06.2013 загальних зборів засновників, реєстр осіб-засновників ТОВ "Офсет Друк", присутніх на загальних зборах засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Офсет Друк" та статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Офсет Друк" в новій редакції (2013 рік), затверджений протоколом № 5 від 12.06.2013, подано до державного реєстратора юридичних осіб фізичних осіб-підприємців, яким 12.03.2014 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, номер запису 10381050013003017.

Згідно з висновком експерта Чернівецького НДЕКЦ № СЕ-19/126-22/7644-ПЧ від 01.11.2022, підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Підпис" у реєстрі осіб засновників ТОВ "Офсет Друк" від 12.06.2013 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис в рядку "Ознайомлений" ОСОБА_1 у протоколі № 5 загальних зборів ТОВ "Офсет Друк" від 12.06.2013 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; підписи від імені ОСОБА_1 у статуті ТОВ "Офсет Друк" від 12.06.2013 виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Судом також встановлено, що відповідачами не надано доказів належного повідомлення (запрошення) позивача на загальні збори засновників ТОВ "Офсет Друк", які відбулися 12.06.2013.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст.16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

Як встановлено судом, причиною виникнення даного спору стало питання щодо наявності або відсутності підстав для витребування позивачем у відповідачів ОСОБА_2 частки у статутному капіталі в розмірі 16,67 % статутного капіталу та ОСОБА_3 частки у статутному капіталі в розмірі 16,41% статутного капіталу.

Так, у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Офсетдрук", тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей щодо ТОВ "Офсетдрук".

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 зазначеного Закону, заявник позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до підпунктів д, е пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

За приписами пункту 2 частини першої статті 25 зазначеного Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей щодо розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, розмірів часток учасників такого товариства чи склад учасників товариства, стягнення з відповідача частки за заявою учасника такого товариства, чітко визначений статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" і є вичерпним.

На сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Великою Палатою Верховного Суду, зазначено, що:

- позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт д пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- за змістом позовної заяви позивач прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення попереднього складу учасників. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Велика Палата Верховного Суду робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду, зокрема про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів.

У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними.

В ухвалі від 15.09.2020 Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу №5017/1221/2012 відповідній колегії суддів Верховного Суду, з огляду на відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, дійшла висновку про належні та ефективні способи захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, що полягають у відновленні становища, що існувало до визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства, оскільки саме задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

Верховний Суд зауважує, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства стосується випадку, коли позивач прагне відновити становище, яке існувало до стверджуваного порушення його прав або інтересів, заміняє віндикаційний позов або позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників іншими вимогами (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису).

Судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21 вважає, що витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 ЦК України).

Корпоративна Палата виходить з того, що частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна, тому загальні засади захисту права власності застосовуються й для захисту права власника частки у статутному капіталі, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Таким чином, власник майна з дотриманням вимог статей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для витребування майна оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна, документів, що посвідчують відповідне право, рішень загальних зборів, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав.

Верховний Суд зазначає, що слід враховувати, що після вибуття в учасника частки поза його волею, виключення учасника зі складу товариства, можуть відбуватися зміни у складі учасників. Статутний капітал товариства може бути збільшено за рахунок додаткових внесків третіх осіб.

Наведене дає підстави для висновку, що після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства, зміною розміру статутного капіталу товариства та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, у межах якого суд встановлює та перевіряє обставини, пов`язані з законністю вибуття в учасника частки, та надає оцінку добросовісності поведінки відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Слід зазначити, що під час розгляду справи за позовними вимогами про застосування належного способу захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж позов про стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства) відмова в позові з тих мотивів, що рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно, договір відчуження не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 зазначила, що рішення загальних зборів учасників товариства, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи.

Верховний Суд вказує, що відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, спрямованих на зміну складу учасників, розміру часток чи розміру статутного капіталу, не свідчить про чинність останніх. Під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасника товариства, які на думку позивача, призвели до порушення його прав.

Отже, як свідчать матеріали справи, позивач вважає себе власником частки в розмірі 33,33%, яка відповідно складає 4500,00 грн статутного капіталу ТОВ "Офсет Друк", яка частково вибула з його володіння.

При цьому, судом встановлено, що 12.06.2013 проведено загальні збори засновників ТОВ "Офсет Друк", які прийняли рішення, зокрема, збільшити розмір статутного фонду товариства до 2000000,00 грн за рахунок внесення додаткових внесків засновниками товариства ОСОБА_2 в розмірі 995500,00 грн, ОСОБА_3 в розмірі 990500,00 грн, ОСОБА_1 в розмірі 500 грн і здійснити перерозподіл часток у статутному капіталі товариства відповідно до якого ОСОБА_2 належить 50% статутного фонду (капіталу); ОСОБА_3 належить 49,75% статутного фонду (капіталу); ОСОБА_1 належить 0,25% статутного фонду (капіталу).

Так, у постановах від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 та від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а Велика Палата Верховного Суду вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт е пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт д пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Цей висновок був застосований та підтверджений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19 (провадження №12-133гс19), від 08.09.2020 у справі №916/667/18 (провадження №12-145гс19), від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (провадження №12-59гс20) та постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 911/803/20.

Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

Отже, за наведеною позицією Великої Палати Верховного Суду застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися, якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння) (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 925/1437/21).

Тобто, після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства та зміною розміру статутного капіталу товариства, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, у межах якого суд встановлює та перевіряє обставини, пов`язані з законністю вибуття в учасника частки, та надає оцінку добросовісності поведінки відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

З урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду, визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів учасників Товариства не призведе до належного та ефективного захисту порушених позивачем прав.

За таких обставин, оскільки у позивача відсутня можливість відновити порушене право, шляхом пред`явлення наведених позовних вимог, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, у спорах, що виникають з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові на позивача.

Отже, з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, усі судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФСЕТДРУК», ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОФСЕТДРУК» (вх. № 2050) від 09.08.2024 про поворот виконання рішення задовольнити.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФСЕТДРУК» (58007, м. Чернівці, вул. Заводська, 12, код 31009768) 10017,34 грн, сплачених на підставі наказу Господарського суду Чернівецької області від 24.04.2024 у справі № 926/3375/23.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

У зв`язку з проходженням у період з 11.11.2024 по 15.11.2024 підготовки судді у Національній школі суддів України, повне судове рішення складено 22.11.2024.

Суддя О.В. Гончарук