Постанова

від 21.11.2024 по справі 904/3170/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3170/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. Г., Мачульського Г. М.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024

(суддя Золотарьова Я. С.)

та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2024

(судді Іванов О. Г., Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.)

у справі за позовом Кам`янської міської Ради Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення споруд

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ"

до Кам`янської міської Ради Дніпропетровської області

про визнання права власності на нерухоме майно.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Кам`янська міська рада Дніпропетровської області (далі - Міськрада) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" (далі - ТОВ "АССОЛЬ") про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою вул. Квітів, 9а, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл. шляхом знесення від самочинно збудованих споруд міні-ринок "Дніпробуд" (перелік торговельних приміщень наведений у позовній заяві). ТОВ "АССОЛЬ" подало до суду зустрічну позовну заяву до Міськради про визнання права власності на нерухоме майно.

1.2. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 13.12.2023, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024, первісний позов задовольнив повністю, за зустрічним позовом закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1.3. ТОВ "АССОЛЬ" звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023, в якій просило скасувати зазначене судове рішення та залишити без розгляду позов Міськради.

1.4. Обґрунтовуючи заяву, ТОВ "АССОЛЬ" зазначає, що підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є те, що:

- на момент подання позову у цій справі позовну заяву підписано Жежелем С. С. , який не вказав свою посаду, як представника Міськради;

- 30.03.2024 ТОВ "АССОЛЬ" за запитом про публічну інформацію отримало від Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Міськради: копію строкового трудового договору від 04.04.2022 про прийняття працівника Жежеля С. С. на роботу у юридичний відділ Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Міськради на вакантну посаду заступника начальника відділу. Жежель С. С. не надав до суду відомості, що станом на 15.06.2023 він працював в Департаменті комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Міськради за вказаним строковим договором та не був ані державним службовцем, ані посадовою особою виконавчих органів Міськради, не мав права підписати позовну заяву від імені Міськради в порядку самопредставництва.

- довіреність Міськради від 28.12.2022 № 01-06/2/467вих. не є таким документом, який передбачений та за своїм змістом відповідає правовим нормам частини четвертої статті 56 ГПК України, тому не може бути підтвердженням права Жежеля С. С. підписувати від імені Міськради позовну заяву;

1.5. В якості доказів, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, заявник посилається та долучає до заяви:

- копію листа Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Міськради від 22.12.2023 № р-304;

- копію листа Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Міськради від 22.12.2024 № р-311;

- копію запиту від 26.02.2024 № 06/24 до Міськради;

- копію строкового трудового договору від 04.04.2022, отриманого поштою 30.04.2024.

2. Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій

2.1. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 05.06.2024 відмовив у задоволенні заяви ТОВ "АССОЛЬ" та залишив в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023.

2.2. Мотивував тим, що:

- представник Жежель С. С. , який діє в інтересах Міськради, мав належні докази його повноважень щодо представництва інтересів зазначеної особи в судових органах і такі наявні у матеріалах справи;

- ТОВ "АССОЛЬ" при розгляді позовної заяви не заявляло про відсутність або недостатність документів, що підтверджують повноваження представника Міськради Жежеля С. С., який підписав позовну заяву, а також представляв інтереси Міськради в судових засіданнях, хоча не було обмежене в цьому. Тобто ті обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені, могли бути відомі йому ще під час розгляду справи по суті;

- під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції не було встановлено обставин для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

2.3. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 03.09.2024 ухвалу суду першої інстанції без змін.

2.4. Додатково зазначив, що:

- на відсутності повноважень на підписання позову було наголошено ТОВ "АССОЛЬ" (апелянтом) у клопотанні, поданому суду апеляційної інстанції 20.03.2024, та відповідне питання досліджувалось судом у судовому засіданні 02.04.2024 за результатами розгляду якого встановлено наявність повноважень у представника Міськради Жежеля С. С. на вчинення процесуальних дій, в тому числі підписання документів;

- ТОВ "АССОЛЬ" під час розгляду цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій неодноразово зверталося до Міськради та її виконавчих органів щодо з`ясування підстав представництва Жежелем С. С. інтересів Міськради та визначення трудових відносин цієї особи з Міськрадою; на зазначені запити надавалась запитувана інформація, відтак заявник (апелянт) під час розгляду справи був обізнаний з обставинами, про які зазначає як невідомі йому та вважає нововиявленими;

- вказані заявником обставини взагалі не є предметом дослідження під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду та не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

3.1. 26.09.2024 ТОВ "АССОЛЬ" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2024, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Скаржник зазначає про:

- порушення судом першої інстанції статті 110 ГПК України, що виражається у відмові ухвалою від 14.05.2024 у задоволенні клопотань заявника про витребування від Міськради та Відділу державної реєстрації Верхньодніпровської міської ради документів в межах розгляду його заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами;

- порушення частини четвертої статті 56, 60, 61 ГПК України та неправильне застосування статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки не встановлено наявності повноважень Жежеля С. С. на підписання позовної заяви;

- порушення пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України щодо наявності підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, якими є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були відомі заявнику на час розгляду справи. Суд першої інстанції необґрунтовано відхилив всі обставини, які наведені заявником як нововиявлені.

4. Позиція інших учасників справи

4.1. Міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін.

4.2. Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міськради правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.2. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (§§ 27, 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Праведна проти Росії" № 69529/01 та § 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999).

5.3. Цей принцип установлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (§§ 51, 52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала ЄСПЛ щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; §§ 42-44 рішення ЄСПЛ у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

5.4. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (§§ 27-34 рішення ЄСПЛ у справі "Праведна проти Росії" від 18.11.2004).

5.5. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 320 цього Кодексу).

5.6. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

5.7. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

5.8. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

5.9. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019).

5.10. Згідно із частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

5.11. Узагальнено в розумінні згаданої практики ЄСПЛ та положень процесуального законодавства процедура перегляду рішення, що вступило в законну силу, передбачає, що існують докази, які раніше були недоступні для застосування, проте вони є істотними та можуть привести до іншого результату судового розгляду. При цьому заявник має довести, що під час розгляду справи не було жодної можливості надати такі докази суду.

5.12. Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті.

5.13. Нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

5.14. Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, матеріалами справи підтверджено наявність у представника Міськради Жежеля С. С. повноважень на, зокрема підписання та подання документів, в тому числі і позовної заяви (довіреність, строковий трудовий договір від 04.04.2022, Положення про Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Міськради, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

5.15. Крім того, як правильно наголосив суд апеляційної інстанції, про відсутність повноважень на підписання позову було вказано ТОВ "АССОЛЬ" у клопотанні, поданому суду апеляційної інстанції 20.03.2024, та відповідне питання досліджувалось судом у судовому засіданні 02.04.2024. За результатами встановлено наявність повноважень у представника Міськради Жежеля С. С. на вчинення процесуальних дій, в тому числі підписання документів.

5.16. При цьому до зазначеного клопотання ТОВ "АССОЛЬ" було додано копії листів Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Міськради від 22.12.2023 № р-304, від 22.12.2024 № р-311, строкового трудового договору від 04.04.2022. Отже, ті документи, на які посилається ТОВ "АССОЛЬ" у своїй заяві про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами як на докази, які підтверджують наявність цих обставин, були відомі ТОВ "АССОЛЬ" та в наявності у справі на час перегляду рішення суду першої інстанції по суті спору в апеляційному порядку.

5.17. Також слід додати, що Господарський суд Дніпропетровської області при прийнятті ухвали від 26.06.2023 про відкриття провадження у справі дійшов висновку про те, що позовна заява Міськради відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 ГПК України, що було підставою для прийняття її до розгляду і відкриття провадження у справі.

5.18. Представник ТОВ "АССОЛЬ" неодноразово брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, тож не був позбавлений можливості скористатися правами, наданими статтею 42 ГПК України, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати заяви, клопотання, надавати пояснення суду, тощо. Тобто, в разі наявності сумнівів щодо повноважень Жежеля С. С. на підписання позовної заяви від Міськради, ТОВ "АССОЛЬ" мало можливість діяти відповідно до процесуального законодавства, але таким правом не скористалося.

5.19. Отже, про обставини, про які зазначає скаржник як такі, що йому стали відомі лише після розгляду справи по суті, він був обізнаний під час вирішення справи по суті з прийняттям рішення та перегляду рішення в суді апеляційної інстанції.

5.20. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заявник обґрунтовує свою заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не існуванням нововиявленої обставини у розумінні статті 320 ГПК України, а фактично посилається на переоцінку доказів, яким надавалася оцінка в процесі розгляду справи та стосуються обставин, які вже були встановлені судами.

5.21. Щодо посилання скаржника на необґрунтоване відхилення ухвалою суду першої інстанції від 14.05.2024 його клопотань про витребування доказів, колегія суддів зазначає, що при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами не здійснюється переоцінка доказів, яким вже надавалася оцінка судом під час розгляду справи, а тому клопотання про витребування доказів не може бути задоволено.

5.22. З огляду на наведене, слід дійти висновку про те, що заявник обґрунтував свою заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не існуванням нововиявленої обставини у розумінні статті 320 ГПК України, а фактично прагне до переоцінки доказів, яким надавалася оцінка в процесі розгляду справи та стосуються обставин, які вже були встановлені судами.

5.23. Інших доводів, які б слугували безумовною підставою для скасування оскаржених ухвали та постанови судів попередніх інстанцій, скаржником не наведено.

5.24. Колегія суддів зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

5.25. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

5.26. Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та у справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі № 904/3170/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є Краснов

Г. Мачульський