Постанова

від 22.11.2024 по справі 389/1417/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2024 року м. Кропивницький

справа № 389/1417/23

провадження № 22-ц/4809/348/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

учасники справи:

позивач Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Савельєва О. В.) від 30.10.2023,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

04.05.2023 Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» (далі ПАТ «Кіровоградобленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.06.2021 в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено факт порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме самовільне підключення електропроводки та струмоприймачів до електричної мережі оператора системи поза розрахунковим засобом обліку електроенергії з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від відгалуження до вводу в будівлю перед шафою обліку з пошкодженням ізоляції, що призвело до несанкціонованого відбору електроенергії. Виявити порушення при контрольному огляді можливість існувала. Електроенергія споживалася, електролічильником не враховувалася. За результатами виявленого порушення складено акт № 001257 від 01.06.2021, на підставі якого визначено вартість недоврахованої внаслідок дій відповідачки електроенергії на суму 4 739, 24 грн. Копія протоколу № 39 засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 10.06.2021 та розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовим споживачем ПРРЕЕ вручені відповідачці особисто 10.06.2021, однак остання завдані збитки в добровільному порядку не відшкодовує.

Враховуючи викладені обставини ПАТ «Кіровоградобленерго» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь завдані збитки в сумі 4 739, 24 грн та судові витрати по справі.

2.Короткий зміст рішення суду

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області у 30.10.2023 у задоволенні позову ПАТ «Кіровоградобленерго» відмовлено.

Відмовляючиу задоволенніпозовних вимог,суд виходивз того,щовласникомдомоволодіння таспоживачем є ОСОБА_2 , а позов пред`явлено до відповідачки ОСОБА_1 , яка на території Знам`янської територіальної громади не зареєстрована. Доказів того, що ОСОБА_1 постійно проживала в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,користувалася послугами з електропостачання та сплачувала їх вартість, тобто була фактичним споживачем без письмового укладання договору, представником позивача суду не надано. Також позивачем не надано доказів того, що між особою, на яку відкрито особовий рахунок, ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_1 , яка підписала акт про порушення, виникли договірні відносини та остання уповноважена вчиняти дії від імені ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Позивач у справі ПАТ «Кіровоградобленерго» подав до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись напорушення нормматеріального тапроцесуального правата невідповідністьвисновків судупершої інстанціїдійсним обставинамсправи,просить скасувати рішенням суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Кіровоградобленерго» задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що 26.04.2005 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір про постачання електричної енергії №0509239 за адресою: АДРЕСА_1 . 01.06.2021 за вказаною адресою ОСОБА_1 повідомила представникам ПАТ «Кіровоградобленерго», що вона є власником даного домоволодіння, проте правовстановлюючі документи надавати відмовилася. Оскільки відповідачка не повідомила про фактичну зміну власника споживача електроенергії і продовжувала її споживання у даному будинку, - це свідчить про факт приєднання нею до умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. На місці виявлення порушення у присутності відповідачки було складено акт про порушення №001257 від 01.06.2021, у якому ОСОБА_1 зазначила, що «з порушенням згодна, до складеного акту зауважень не маю», тобто визнала свою причетність до вчиненого порушення та отримала примірник цього акту. Посилаючись на правові позиції Верховного Суду від 04.07.2028 у справ № 914/2510/17, від 27.03.202018 у справі № 916/1385/17, від 06.02.2020 у справі № 916/2504/18, від 01.02.2023 у справі № 553/2170/19, позивач зазначає, що відповідачка знаходилася у будинку за вказаною адресою, мала доступ до закритих приміщень, допустила працівників позивача до перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа, таким чином акт про порушення ПРРЕЕ складений за участю уповноваженого представника споживача, як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ. 10.06.2021 відповідачка була присутня на засіданні комісії по розгляду даного акту, де повідомила, що з виявленими порушеннями згодна, підтвердила факт проживання в будинку АДРЕСА_1 та факт безперервного використання електричної енергії, отримала примірник протоколу №39 від 10.06.2021, розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії та рахунок-фактура для її оплати за №1257/А від 10.06.2021. Вищезазначені обставини судом першої інстанції не взято до уваги.

4.Узагальнені доводи і заперечень інших учасників справи

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.10.2023.

У цій ухвалі суд роз`яснив учасникам справи, зокрема, відповідачці ОСОБА_1 право надати відзив на апеляційну скаргу та встановив для цього десятиденний строк, однак таким правом відповідачка не скористалася.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

5.Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України (в редакції Закону № 3831-IX від 19.06.2024) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюванню сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

ПАТ «Кіровоградобленерго» пред`явило вимогу про стягнення з відповідачки збитків, завданих внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 4739,24 грн.

Оскільки ціна позову у даній справі становить 4739,24 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а справа не належить до виключень, передбачених п. 2 ч. 6 ст. 19 та ч. 4 ст. 274 ЦПК України, розгляд вказаної справи здійснюється судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, справа переглядається судом апеляційної інстанції за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) та без проведення судового засідання і його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст.і 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова в такому випадку не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

6.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

ПАТ «Кіровоградобленерго» здійснює розподіл електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

З акту про порушення № 001257 від 01.06.2021 вбачається, що представниками ПАТ «Кіровоградобленерго» за вказаною вище адресою було виявлено порушення п. п. 1.2.1, 2.3.1, 5.5.5, 8.24 Правил роздрібного ринку електричної енергії, п. п. 6.4.1, 6.4.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, п. п. 11.9.1, 11.9.2 Кодексу систем розподілу, а саме: самовільне підключення електропроводки та струмоприймачів до електричної мережі оператора системи поза розрахунковим засобом обліку електроенергії з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від відгалуження до вводу в будівлю перед шафою обліку з пошкодженням ізоляції, що призвело до несанкціонованого відбору електроенергії. Виявити порушення при контрольному огляді можливість існувала. Електроенергія споживалася, електролічильником не враховувалася. Споживачу продемонстровано порушення.

Зазначений акт підписаний трьома представниками енергопостачальника та відповідачкою ОСОБА_1 , яка зазначена як представник споживача ОСОБА_2 та пояснила, що з порушенням згодна, другий примірник акту отримала.

Рішенням комісії, оформленим протоколом № 39 від 10.06.2021 по розгляду акта № 001257 від 01.06.2021, ОСОБА_1 нарахована до сплати сума вартості недорахованої електроенергії за порушення ПРРЕЕ в розмірі 4739, 24 грн. Відповідно до вказаного розрахунку кількість недоврахованої безобліково спожитої електроенергії визначена за період з 26.04.2021 до 01.06.2021 в розмірі 1 230 кВт*год.

Засідання комісії проводилося 10.06.2021 за участю представника споживача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , копії протоколу та розрахунку, які вона отримала цього ж дня.

Разом з тим судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_2 .

7.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скаргиза наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішеннясуду першої інстанції зазначеним нормам закону відповідає, а тому вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

8. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

8.1.Норми права та їх джерела

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідністю зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Частинами 1, 2 статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові)енергетичні таінші ресурси,передбачені договором,а споживач(абонент)зобов`язуєтьсяоплачувати вартістьприйнятих ресурсівта дотримуватисьпередбаченого договоромрежиму їївикористання,а такожзабезпечити безпечнуексплуатацію енергетичногота іншогообладнання.До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з преамбулою Закону України «Про ринок електричної енергії» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Споживачжитлово-комунальнихпослуг - індивідуальний або колективний споживач (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (п. 62 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Споживач електричноїенергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Побутові потреби - споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об`єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію) у тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об`єктів приватного домогосподарства, крім нотаріальної, підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, зокрема діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, зі створення віртуальних активів (майнінгу) та надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо (п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Об`єктпобутового споживача - квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об`єкти житлової нерухомості, визначені упункті 14.1.129Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси, а також земельна ділянка, призначена для індивідуального житлового будівництва зазначених об`єктів житлової нерухомості (п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів. Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (ч. 3 ст. 58, ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Порушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку (п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії (пункт 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

8.2. Щодо суті спору, оцінка доводів апеляційної скаргита висновків суду першої інстанції

Місцевий суд встановив, що ПАТ «Кіровоградобленерго» здійснює розподіл електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

З акту про порушення №001257 від 01.06.2021 вбачається, що представниками ПАТ «Кіровоградобленерго» за вказаною вище адресою було виявлено порушення п. п. 1.2.1, 2.3.1, 5.5.5, 8.24 Правил роздрібного ринку електричної енергії, п. п. 6.4.1, 6.4.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, п. п. 11.9.1, 11.9.2 Кодексу систем розподілу, а саме: самовільне підключення електропроводки та струмоприймачів до електричної мережі оператора системи поза розрахунковим засобом обліку електроенергії з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від відгалуження до вводу в будівлю перед шафою обліку з пошкодженням ізоляції, що призвело до несанкціонованого відбору електроенергії. Виявити порушення при контрольному огляді можливість існувала. Електроенергія споживалася, електролічильником не враховувалася. Споживачу продемонстровано порушення.

Зазначений акт підписаний трьома представниками енергопостачальника та відповідачкою ОСОБА_1 , яка зазначена як представник споживача ОСОБА_2 . Вона письмово вказала в акті, що з порушенням згодна, другий примірник акту отримала.

Рішенням комісії, оформленим протоколом №39 від 10.06.2021 по розгляду акта №001257 від 01.06.2021, споживачу ОСОБА_2 нарахована до сплати сума вартості недорахованої електроенергії за порушення ПРРЕЕ в розмірі 4739,24 грн.

Відповідно до розрахунку №39 кількість недоврахованої безобліково спожитої електроенергії визначена за період з 26.04.2021 до 01.06.2021 в розмірі 1 230 кВт*год.

Засідання комісії проводилося 10.06.2021 за участю представника споживачу ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , яка отримала цього ж дня копію протоколу та розрахунок.

Ухвалою рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі так, як не являється власником домоволодіння споживачем послуг з електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

З вказаним висновком місцевого суду колегія судді апеляційного суду погоджується в повному обсязі.

Так згідно з наявними у справі доказами (акт про порушення від 01.06.2021 № 001257, протокол засідання комісії від 10.05.2021 № 39, розрахунок № 39 обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовим споживачем) індивідуальним побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 є громадянка ОСОБА_2 , якій відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

В апеляційній скарзі позивач вказав, що 26.04.2005 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір про постачання електричної енергії № 0509239 (особовий рахунок - № НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 3 роки. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місчць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено пр. оприпинення його дії або перегляд його умов. Враховуючи відсутність заяв сторін щодо припинення дії договору продовж 2012-2018 років він діяв до 31.12.2018.

На підставі ст. ст. 45, 46 Закону України «про ринок електричної енергії» з 01.01.20219 ПрАТ «Кіровоградобленерго» здійснює ліцензовану діяльність з наданих послуг з розподілу електроенергії на ринку електроенергії та не є постачальним електричної енергії.

Враховуючи споживання електричної енергії та її оплату ОСОБА_2 , відповідно до п. п. 2.1.5, 2.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, вона приєдналася до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.01.2019.

Таким чином, саме ОСОБА_2 є індивідуальним побутовим споживачем електричної енергії, яка споживається у вказаному в акті про порушення від 01.06.2021 № 001257 житловому будинку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 58, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», 5.5.5. Правил роздрібногоринку електричноїенергії саме на неї покладена відповідальність за дотримання правил технічної експлуатації електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладеного договору, можливі порушення, зокрема безоблікове використання електричної енергії.

Відповідно до п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною вдодатку 9до цих Правил.

Доводи апеляційної скарги про те, що саме відповідачка ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, оскільки нібито придбала вказаний будинок у ОСОБА_2 , користується ним і споживає електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що свідчить про факт приєднання нею до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, не ґрунтується на жодних доказах у справі.

У справі відсутні відомості про те, що відповідачка ОСОБА_1 є власником або користувачем об`єкта споживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Ба більше, згідно з отриманою судом в порядку ч. ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК України інформації з Єдиного державного демографічного реєстру та виконавчого комітету Знам`янської міської ради відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відсутні (а. с. 13, 16).

Отже, твердження позивача про те, що саме відповідачка ОСОБА_1 вчинила порушення Правил, також те, що саме вона є споживачем і відповідальна за виявлене порушення не заслуговують на увагу, оскільки наявними у справі доказами не підтверджені.

Посилання в апеляційній скарзі позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.07.2018 у справі №914/2510/17, від 27.03.2018 у справі 916/1385/17, від 06.02.2020 у справі №916/2504/18, від 01.02.2023 у справі №553/2170/19, від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20 є необґрунтованим з огляду на різний склад учасників справи (однією зі сторін був дійсний споживач), а також у цих справах вирішувалися інші спірні питання (дійсності/недійсності безпосередньо акту про порушення складеного за участю представника споживача, а не питання належного відповідача.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що правопорушення вчинила інша особа й обов`язок виконати вимоги позивача лежить на ній, або згідно з законом на іншій особі - належному відповідачеві.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Аналіз положень ст. 51 ЦПК України дає підстави для висновку, що заміна первинного відповідача належним відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.

У разі пред`явлення позову до неналежного відповідача або не до всіх належних відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначені правові висновки послідовно викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц тощо.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено, що саме ОСОБА_1 є власником домоволодіння за вказаною вище адресою, а відтак є споживачем (абонентом).

Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи, визначив характер правовідносин сторін та вирішив спір відповідно до закону, який регулює спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку доказів та неврахування відомостей виписки по рахунку не спростовують правильність рішення суду.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

10.Про судові витрати

Так, як суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, то відповідно підстав для перерозподілу судових витрат, пов`язаний з розглядом справи в суді першої інстанції, а також присудження відповідачу компенсації за понесені ним судові витрати у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерноготовариства «Кіровоградобленерго»залишити беззадоволення,а заочне рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.10.2023 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. М. Єгорова

О. І. Чельник