Ухвала

від 22.11.2024 по справі 308/18664/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18664/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Бедьо В.І, за участю секретаря судового засідання Молдован Д.С. розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову в справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Бойко Богдан Богданович до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАН"</a>, третя особа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

20 листопада ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Бойко Богдан Богданович звернулись до суду з вказаною заявою згідно якої просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» (Код ЄРПОУ - 34262126), та/або будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на об?єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:10:001:0156 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Заява обґрунтована тим, що на земельній ділянці відповідачем без повідомлення про початок будівельних робіт ведеться будівництво п`ятиповерхових багатоквартирних будинків, висотою 21 м. без дотримання протипожежних розривів та інших відстаней (фактичні розриви як мінімум в двічі менші), всупереч отриманих містобудівних умов, без повідомлення про початок будівельних робіт.

Реальність спору та необхідність забезпечення позову зумовлюється очевидністю протиправних дій відповідача, який не маючи необхідних містобудівних документів та дозволу на початок будівельних робіт будує багатоповерхівки, ігноруючи отримані містобудівні умови та протипожежні та інші відстані до існуючих об`єктів нерухомого майна що перебувають у власності позивача.

Надаючи правову оцінку достатності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд виходив з наступного.

За правилами частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Отже, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення за відсутності учасників процесу.

За змістом частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно роз`яснень Верховного суду України, викладених у п. 1 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Відповідно до частин 5-7 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

З метою виключення потенційної можливості невиконання рішення суду за результатами судового розгляду справи, у контексті з положеннями ст. 2 ЦПК України, заяву про заборону відповідачу вчиняти певні дії щодо проведення будівельних робіт на об?єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:10:001:0156, слід задовольнити.

При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду через подальше відчуження майна, його поділу чи об`єднання, тощо.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

Крім цього, за правилом ч. 1 ст. 158 КПК, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151-153,260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задоволити.

Вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» (Код ЄРПОУ - 34262126), та/або будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на об?єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:10:001:0156.

Ухвалу для виконання надіслати до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.І. Бедьо