Ухвала

від 03.01.2025 по справі 308/18664/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18664/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Гефнер К.-С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву представника відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркан» - Сосула Олександра Олександровича про відвід судді Бедьо В.І. від розгляду справи за 308/18664/24,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа №308/18664/24. Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Бойко Богдан Богданович звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАН", третя особа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, про зобов`язання вчинити певні дії.

22.11.2024 від представника відповідача по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркан» - Сосула Олександра Олександровича надійшла заява про відвід судді Бедьо В.І. від розгляду справи за 308/18664/24.

Заяву мотивує тим, що 20.11.2024 на адресу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Маркан» про заборону здійснення будівництва на земельній ділянці площею 0.9543 га., кадастровий номер 2110100000:10:001:0156 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Мукачівська, 44 багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 поверхів без дотриманням протипожежних відстаней та побутових розривів, передбачених ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій до належної ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , кадастровий номер: 2110100000:10:001:0140, площею 0,06 га. - менше 15 метрів.

Разом з поданням позову подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» (Код ЄРПОУ - 34262126), та/або будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на об?єкті, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Мукачівська, б 44, кадастровий номер 2110100000:10:001:0156 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі. №308/18664/24. Дану позовну заяву було розподілено на суддю Бедьо В.І. та присвоєно №308/18664/24.

Представник заявника зазначає, що відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об?єктивності судді.

Представник ТОВ «Маркан» вважає, що наявні підстави для відводу судді Бедьо В.І. на вказує на те, що: аналогічний позов з таким самим забезпеченням позову заявляється позивачем не вперше (раніше заявлений до судді Данко), однак згодом відкликається у випадку, якщо авторозподіл здійснено не на лояльного на думку позивача суддю. Оскільки у цьому випадку позов було не відкликано вважає, що позивач оцінює для себе склад суду як лояльний, що викликає в ТОВ «Маркан» сумніви в його упередженості; проаналізувавши на веб-сайті «Судова влада» звіти про автоматизований розподіл судових справ, ТОВ «Маркан» досліджень, що розподіл цієї справи було здійснено з порушенням хронологічного порядку, як це передбачено ч. 1 ст. 32 ГПК України, що є окремою підставою для відводу, яка передбачена п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України; заявлений позов містить ознаки такого, що заявлений завідомо безпідставно, оскільки є штучним.

Зазначене на думку заявника підтверджується тим, що до ТОВ "Маркан" заявлено низку позовів, які розглядаються в порядку господарського, адміністративного та зараз цивільного судочинства лише з метою задоволення забезпечення позову щодо заборони ТОВ "Маркан" здійснювати будівництво, що містить ознаки зловживання процесуальними правами, що в свою чергу є самостійною підставою для залишення позову без розгляду.

При цьому звертає увагу на те, що зважаючи на зазначені обставини, розгляд заяви про забезпечення позову до вирішення питання про відвід складу суду свідчитиме про ще одну підставу упередженості, оскільки означатиме, що така заява могла бути розглянуту неповноваженим складом суду умисно до вирішення питання про відвід.

Заявник просить суд: відвести суддю Бедьо В.І. від розгляду даної справи за №308/18664/24.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2024 визнано заявлений відвід необгрутованим та передано заяву про відвід судді до канцелярії суду для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде розглядати заяву про відвід.

Вимогами ч.ч.1,3 ст.40 ЦПК України передбачено що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.01.2025 постановлено розгляд заяви про відвід проводити без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи №308/18664/24, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, зокрема щодо недопустимість повторної участі судді в розгляді справ и, зокрема ч.ч.1,2,5: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі ; суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення ; суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Згідно ч. 3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження…

Відповідно до ст. 6 ЦПК України, суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 3 Кодексу учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

Відповідно до ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

При цьому, вирішуючи питання щодо відводу, слід виходити із поняття упередженості судді в процесі розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.

Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40 / 32 та 40 / 146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № ( 94 ) 12 та від 17 листопада 2010 року № CM / Rec ( 2010 ), вимагають від держав - учасниць вжиття всіх належних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

У перелічених міжнародних документах констатується, що незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя.

Незалежність суддів є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, що забезпечується, крім іншого, забороною будь - якого впливу на суддів, захистом їх професійних інтересів. Заборона впливу на суддів у будь - який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді ( Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 19 - рп / 2004). Законом України " Про судоустрій і статус суддів " визначено умови виконання професійних обов"язків суддів та правові засоби за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності суддів та незалежності суддів. Зокрема статтею 6 Закону України встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь - який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб, з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, закликів до невиконання судових рішень.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркан» Сосула Олександром Олександровичем про відвід судді Бедьо В.І. від розгляду справи №308/18664/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Маркан» про заборону здійснення будівництва є немотивованою та необґрунтованою, оскільки не містить належних доказів щодо упередженості судді Бедьо В.І. при розгляді даної справи.

Як вбачається з матеріалів даної справи Ухвалами Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.2024 року було прийнято та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Бойко Богдан Богданович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАН", третя особа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, про зобов`язання вчинити певні дії. Призначено підготовче судове засідання. Вирішено по суті заяву про забезпечення позову, вжито заходів про забезпечення позову.

22.11.2024 представником відповідача подано заяву про відвід судді Бедьо В.І.. Як на підставу відводу заявник, представник відповідача по справі вказує зокрема на те, що аналогічний позов з таким самим забезпеченням позову заявляється позивачем не вперше (раніше заявлений до судді Данко), однак згодом відкликається у випадку, якщо авторозподіл здійснено не на лояльного на думку позивача суддю. Оскільки у цьому випадку позов було не відкликано вважає, що позивач оцінює для себе склад суду як лояльний, що викликає в ТОВ «Маркан» сумніви в його упередженості; вказує заявник, що розподіл цієї справи було здійснено з порушенням хронологічного порядку, як це передбачено ч. 1 ст. 32 ГПК України, що є окремою підставою для відводу, яка передбачена п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України; вказує заявник, що заявлений позов містить ознаки такого, що заявлений завідомо безпідставно, оскільки є штучним, у зв`язку з тим, що до ТОВ "Маркан" заявлено низку позовів, які розглядаються в порядку господарського, адміністративного та зараз цивільного судочинства лише з метою задоволення забезпечення позову щодо заборони ТОВ "Маркан" здійснювати будівництво, що містить ознаки зловживання процесуальними правами, що в свою чергу є самостійною підставою для залишення позову без розгляду.

Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного „відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.

Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.

При цьому, відповідно до положеньст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статями 55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Стаття 64 Конституції України, передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку що дана позовна заява подана і оформлена з додержанням вимог ст.175,177 ЦПК України, справа підсудна Ужгородському міськрайонного суду Закарпатської області та що підстав для залишення позовної заяви без руху, або її повернення немає. Суддею на підставі викладеного, керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 136, 175-181, 187, 197 ЦПК України, у справі відкрито провадження.

При цьому, відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Таким чином, посилання заявника на неодноразове подання позовних заяв жодним чином не свідчить про упередженість судді. Поряд з цим, заявником до поданої заяви про відвід не надано жодного доказу на підтвердження обставин та фактів, на які посилається у поданій заяві в частині звернення до ТОВ "Маркан" позовів, які розглядаються в порядку господарського, адміністративного та цивільного судочинства.

З приводу тверджень заявника у заяві про відвід як підстави для такого, що розподіл цієї справи було здійснено з порушенням хронологічного порядку, як це передбачено ч. 1 ст. 32 ГПК України, що є окремою підставою для відводу, яка передбачена п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ЦПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно пп.1,2 Розділу III Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814 ), визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється відповідно до Положення про АСДС.

Після завершення автоматизованого розподілу судові справи передаються судді (судді-доповідачу) для розгляду під підпис у загальному реєстрі судових справ або окремо складених реєстрах судових справ на кожного суддю (суддю-доповідача) у порядку визначеному в суді.

Згідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду (затвердженого Рішенням РС України від 26.11.2010 № 30) , а саме:

2.3.1. Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

2.3.2. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Як вбачається з інформації наявної у системі автоматизованого документообігу суду Д-3, позовна заява надійшла до суду - сформована в системі «Електронний суд» 20.11.2024 о 14:37год. дата реєстрації в ЕС, дата підтвердження 20.11.2024 о 14:55год.. Вказаний документ зареєстровано за вх..№57836 від 20.11.2024 о 15:30 год. В той же день здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддям о 16:38 год. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024).

Вказане свідчить про те, що розподіл судової справи здійснено з дотриманням вимог ст.33 ЦПК України та згідно Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814) та Положення про автоматизовану систему документообігу суду (затвердженого Рішенням РС України від 26.11.2010 № 30).

Суд зазначає, що посилання заявника на маніпуляцію з боку позивача та подання позовної заяви, не є підставами для відводу судді, які визначені у статтях 36 та 37 ЦПК України.

Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду. Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у випадку (згідно п. ч.1ст. 353 ЦПК України).

Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, з матеріалів та доводів заяви про відвід не вбачається.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» («Belukha v. Ukraine», заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) з посиланням на свою усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В ході розгляду заяви, викладені заявником обставини, на переконання суду, не доводять наявності підстав сумніватися в безсторонності чи упередженості головуючого по справі судді. Суд приходить до висновку, що доводи заявника щодо наявності обставин для відводу головуючого по справі судді Бедьо В.І., не знайшли свого підтвердження, оскільки будь-яких доказів щодо заінтересованості судді у розгляді даної справи з боку заявника не зазначено та не надано.

Переконливих доказів на підтвердження власних доводів заявником не подано, а зазначені ним доводи свідчать про незгоду заявника із окремими процесуальними рішеннями в межах даної справи.

Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

В даному випадку суд вважає, що слід звернути увагу і на те, що у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meћnariж v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не лише сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Суд вважає, що поведінка головуючого судді не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що він не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого по справі судді при вирішенні даної цивільної справи.

Суд вважає, що доводи заявника в частині упередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ`єктивність або упередженість головуючого судді. Незгода представника відповідача із прийнятими судом процесуальними рішеннями у цій цивільній справі не може слугувати достатньою підставою для усунення судді від розгляду цієї справи. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин, достатніх підстав для задоволення заяви про відвід суд не вбачає.

Інших підстав передбачених ч.1 ст. 36 ЦПК України не зазначено. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

За таких обставин, достатніх підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді Бедьо В.І., суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркан» - Сосула Олександра Олександровича про відвід судді Бедьо В.І. від розгляду справи за 308/18664/24 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Маркан», з третьою особою без самостійних вимог управління державного архітектурно будівельного контролю Ужгородської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.