Ухвала

від 11.11.2024 по справі 335/8592/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 11.11.2024 Справа № 335/8592/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-п/807/261/24Суддя-доповідач ОСОБА_1 Єдиний унікальний №335/8592/24 Категорія ст. 34 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянула 11 листопада 2024 року в м.Запоріжжя у відкритому судовому засіданні подання Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя про ініціювання питання перед Касаційним кримінальним судом Верховного Суду про визначення підсудності кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України за Вищим антикорупційним судом.

В поданні суду порушується питання щодо ініціювання апеляційним судом питання перед Касаційним кримінальним судом Верховного Суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України, за підсудністю з Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя до Вищого антикорупційного суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Заслухавши суддю-доповідача про суть подання, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Правила територіальної підсудності визначені у ст.32 КПК України, а підстави і порядок направлення кримінального провадження до іншого суду встановлені ст.34 КПК України.

Зокрема, частиною першою статті 32 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

За правилами ч.3 ст.34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається за сукупністю критеріїв, визначених в Кримінальному кодексі України та Кримінальному процесуальному кодексі України.

Згідно з ч.1 ст.33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.216 КПК України, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено:

Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";

депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";

особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;

військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

При цьому, згідно з приміткою до ст.45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.

Як убачаться із матеріалів провадження, до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42023082060000025 від 24 березня 2023 року щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно з обвинувальним актом, головний бухгалтер КНП «Оріхівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Оріхівської міської ради ОСОБА_4 , переслідуючи мотиви особистого збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою вчинення кримінальних правопорушень за попередньо узгодженим планом, створила організовану групу для спільного заняття злочинною діяльністю з метою привласнення бюджетних грошових коштів, до складу якої залучила працівників КНП «Оріхівська БЛІЛ», а саме заступника головного лікаря з адміністративних питань ОСОБА_7 , заступника головного лікаря з економічних питань ОСОБА_9 , заступника головного бухгалтера ОСОБА_8 , провідного бухгалтера ОСОБА_6 та секретаря ОСОБА_5 . В період часу з 25 січня 2022 року до 26 квітня 2023 року, вищевказані особи, попередньо умисно та добровільно зорганізувались у стійке об`єднання з розподілом функцій кожного з учасників організованої групи, і діючи умисно вчинили ряд майнових злочинів, в ході яких привласнили грошові кошти КНП «Оріхівська БЛІЛ», шляхом незаконного нарахування та виплати премій, в результаті чого заподіяли Комунальному некомерційному підприємству майнову шкоду.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України, а саме привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, окрім іншого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, в умовах воєнного стану, у складі організованої групи.

Подання суду мотивовано тим, що відповідно до обвинувального акту, кримінальним правопорушенням завдана майнова шкода на загальну суму 21 037 000 (двадцять один мільйон тридцять сім тисяч) гривень, що перевищує більше ніж дві тисячі і більше разів розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (2684 грн. х 2000 = 5 368 000 грн.)

Згідно зі Статутом Комунального некомерційного підприємства «Оріхівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Оріхівської міської ради, за правовим статусом підприємство є юридичною особою публічного права, у статутному капіталі якого частка комунальної власності становить 100% відсотків.

З урахуванням вищевикладеного, на думку суду першої інстанції, в цьому кримінальному провадженні наявна обов`язкова умова, передбачена саме п.2 ч.5 ст. 216 КПК України, що відповідності до ст.33-1 КПК України передбачає підсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що інкриміновані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінальні правопорушення, відповідно до примітки до ст.45 КК України, відносяться до корупційних.

Проте, згідно з обвинувальним актом, обвинуваченим інкримінується вчинення декількох окремих епізодів правопорушень за ч.5 ст.191 КК України, та починаючи з другого епізоду, дії обвинувачених органом досудового розслідування кваліфіковані окрім іншого за ознакою повторності.

При цьому, за кожним окремим епізодом правопорушень розмір завданої матеріальної шкоди не перевищує розмір, визначений у п.2 ч.5 ст.216 КПК України.

Сума шкоди, яка зазначена у поданні - 21037000 гривень, виходячи зі змісту обвинувального акту, є узагальненою за всіма епізодами правопорушень.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні, відповідно до обвинувального акту, здійснювалося СУ ГУНП в Запорізькій області, а не детективами Національного антикорупційного бюро України.

Отже, підстав для ініціювання перед Верховним Судом питання про визначення підсудності цього кримінального провадження за Вищим антикорупційним судом (про що ідеться у поданні) колегія суддів не убачає.

Керуючись ст. ст. 32, 34 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

відмовити у задоволенні подання Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя про ініціювання питання перед Касаційним кримінальним судом Верховного Суду про визначення підсудності кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України за Вищим антикорупційним судом.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3