Рішення

від 21.11.2024 по справі 575/343/22

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 575/343/22

2-др/583/90/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2024 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Діброви Костянтина Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеною заявою, відповідно до якої просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.11.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, однак, не вирішеним залишилося питання щодо стягнення судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.

Відповідно до положень ст. 270 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися, отже розгляд заяви проводиться за наявними матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.11.2024 у справі № 575/343/22, провадження № 2/583/701/24 задоволено позов ОСОБА_1 , усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю 1/2 частиною домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з боку ОСОБА_2 . Всело ОСОБА_1 у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 комплект ключів від вхідних дверей житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992,40 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні 06.11.2024 представник позивачки зазначив, що докази понесення позивачем судових витрат у виді витрат за надану правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Таким чином заяву про ухвалення додаткового рішення та докази на понесення судових витрат подано у передбачені ч.8 ст. 141 ЦПК України порядок і строк.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст.59Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу та на вільний вибір захисника своїх прав.

За приписами ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 5 ст. 137 ЦПК України, згідно якої у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст.137ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому за приписами ч. 6 ст.137ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивачки надано: договір про надання правничої допомоги та представленні інтересів б/н від 22.06.2022; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги (визначений у фіксованому розмірі) від 06.11.2024, згідно якого сторони домовилися про те, що клієнт сплачує виконавцю гонорар за надані послуги у фіксованому розмірі, визначеному за погодженням на загальну суму 3000,00 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 2 від 06.11.2024. відповідно до якої ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги (справа № 575/343/22) сплатив адвокату Діброві К.Ю. 3000,00 грн.

Так за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Положеннями ч. 1 ст.627ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В ст. 30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

З аналізу ст. 30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про стягнення судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача у зв`язку із задоволенням позовних вимог в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 140, 141 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів в порядку ст. 354 ЦПК України.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко