Рішення

від 22.11.2024 по справі 420/32440/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32440/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представника позивача адвоката Євстіфєєвої І.В.(за ордером),

представників відповідача Порохової А.Є. (згідно Витягу з ЄДРПОУ), Язаджи В.С. (за довіреністю),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроресурс» до Одеського митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроресурс» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/0006227/2 від 28.09.2023 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 10.01.2018 року між ТОВ "Дніпроресурс" та GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD укладено Контракт №8-10/01/18, відповідно до якого продавець зобов`язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар в асортименті, кількості та по цінам, вказаним в рахунках-фактурах, що є невід`ємною частиною контракту. В подальшому, Продавцем було виставлено рахунок-фактуру (інвойс) №№RTGLDNP2304 від 10.07.2023 року, відповідно до якого, загальна вартість товару становить 201240,82 доларів США. Відповідно до вищевказаного контракту та інвойсів Позивач сплатив на розрахунковий рахунок контрагента 201240,82 доларів США: у розмірі 83592,19 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №160 від 24.05.2023 р., у розмірі 117648,63 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №163 від 07.07.2023 р. Декларантом подано до митного оформлення декларацію MД №23UA500500034379U9 від 28.09.2023 р. щодо митного оформлення товару, в якій митна вартість визначена за ціною договору. Для підтвердження митної вартості товару декларантом були надані всі необхідні документи для митного оформлення, однак відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500500/2023/001251 від 28.09.2023 року, якою відмовлено у митному оформленні товарів. Рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000627/2 від 28.09.2023 року є протиправними оскільки у наданих декларантом документах достатньо інформації для визначення митної вартості товару. Вартість упаковки товару входить до вартості товару, витрати на транспортування підтверджуються наданими документами, відсутність посилання на договір перевезення у транспортних документах не впливає на митну вартість товару, розбіжності в умовах оплати є безпідставними, адже оплата за поставку була здійснена в повному розмірі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішень відмовлено повністю.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.07.2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроресурс» задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року скасовано, справу №420/32440/23 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи від 09.08.2024 року зазначена справа передана судді Бжассо Н.В.

Ухвалою суду від 15.08.2024 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 16 вересня 2024 року об 11 годині 00 хвилин.

02.09.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким Одеська митниця вважає позовні вимоги необґрунтованими, наголошуючи, що у документах, які були надані позивачем до Одеської митниці з митною декларацією, містилися розбіжності, та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, що у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, послугувало підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, а також відмови у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою суду від 01.10.2024 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.10.2024 року.

13.11.2024 року від представника позивача надійшли пояснення у справі.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог.

Суд вислухав представників сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

10.01.2018 року між ТОВ "Дніпроресурс" (Покупець) та GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD (Продавець) було укладено Контракт №8-10/01/18 (далі - Контракт), відповідно до якого продавець зобов`язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар в асортименті, кількості та по цінам, вказаним в рахунках-фактурах, що є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Контракту, орієнтована сума контракту складає 990000,00 доларів США. Ціна на товар встановлюється в доларах США на кожну партію товару та вказується в рахунках-фактурах до цього контракту. У вартість товару входить вартість пакування, маркування, доставки до порту та завантаження на борт судна.

За умовами п.п. 3.2., 3.3. Контракту, Покупець зобов`язаний переказати авансовий платіж у розмірі 30% від загальної суми рахунку-фактури банківським переказом на рахунок Продавця. Покупець перераховує другу частину оплати у розмірі 30% від загальної суми рахунку-фактури банківським переказом на рахунок Продавця, залишок суми перераховує на розрахунковий рахунок Продавця після отримання коносаменту по факсу або електронній пошті.

Пунктом 3.5. Контракту визначено, що сторони можуть змінити умови оплати, ціни і дати відвантаження, шляхом підписання додаткової угоди до контракту.

Додатковою угодою №9 від 01.09.2022 внесено зміни до пункту 3.2., 3.3. Контракту № 8-10/01/18 від 10.01.2018 р. та викладено в наступній редакції: 3.2. Покупець зобов`язаний внести авансовий платіж у розмірі 45% від суми рахунку-фактури (проформи) банківським переказом на рахунок Продавця. Покупець проводить остаточний розрахунок на банківський рахунок Продавця за комерційним рахунком-фактурою протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати письмового повідомлення Продавцем про готовність продукції до відвантаження.

19 травня 2023 року Продавцем було сформовано рахунок-проформу №RTGL-DNP2304, згідно якого загальна вартість обсягу продукції, що підлягає поставці становить 201240,82 доларів США.

В подальшому, Продавцем було виставлено рахунок-фактуру (інвойс) №RTGL-DNP2304 від 10.07.2023 року, відповідно до якого, загальна вартість товару становить 201240,82 доларів США.

Відповідно до вищевказаного контракту та інвойсів Позивач сплатив на розрахунковий рахунок контрагента 201240,82 доларів США: у розмірі 83592,19 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №160 від 24.05.2023 р., та у розмірі 117648,63 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №163 від 07.07.2023 р.

З метою митного оформлення імпортованого товару 28.09.2023 року представником ТОВ "Дніпроресурс" до Одеської митниці подано митну декларацію №23UA500500034379U9 на електродвигуни асинхронні, змінного струму та частини, призначені виключно для електродвигунів, нові.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи: Пакувальний лист №б/н від 10.07.23; Рахунок-проформа №RTGL-DNP2304 від 19.05.23; Рахунок-фактура (iнвойс) №RTGL-DNP2304 від 10.07.23; Коносамент №WMSS23071793 від 01.08.23; Автотранспортна накладна №б/н від 26.09.23; Декларація про походження товару №RTGL-DNP2304 від 10.07.23; Банківський платіжний документ, що стосується товару №160 від 24.05.23; Банківський платіжний документ, що стосується товару №163 від 07.07.23; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №25/09/23 від 25.09.23; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №10 від 29.12.22; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №8 від 01.06.22; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №8-10/01/18 від 10.01.18; Договір про надання послуг митного брокера №476/2021 від 16.12.21; Вагова HASU1396510 від 28.09.23; Вагова MRKU6868494 від 28.09.23; Вагова MRKU9589359 від 28.09.23; Вагова MSKU5883259 від 28.09.23; Лист від декларанта №б/н від 28.09.23; Список контейнерів №б/н від 10.07.23;Копія митної декларації країни відправлення №223120230002604537 від 28.07.23.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п п.в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте у наданих до митного оформлення довідках про транспортні витрати від 25.09.2023 відсутнє посилання на договір перевезення;

3) сума передплати за банківським платіжним документом № 160 від 24.05.2023 не відповідає умовам зазначеним у п.3 контракту №8-10/01/18 від 10.01.2018.

3 огляду на вищевикладене з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митницею відповідно до п.3 ст.53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

28.09.2023 декларантом ПП "Трейд Бізнес Сервіс" надіслано лист б/н від 28.09.2023, яким, повідомлено митний орган, що інших додаткових документів в десятиденний термін надати немає можливості.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, митний орган прийшов до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.

Так, 28.09.2023 року Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000627/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Одеської митницею було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС, та встановлено, що рівень митної вартості більшим та становить: по товару № 1 4,52 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893), ніж заявлено декларантом 2,23590 дол. США/кг; по товару № 2 4,98 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893), ніж заявлено декларантом 2,3832 дол. США/кг.; по товару № 4 5,23 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893), ніж заявлено декларантом 2,2881дол. США/кг.; по товару № 5 5,13 дол. США/кг (МД від 04.09.2023 № UA209150/2023/030893),ніж заявлено декларантом 2,1133дол. США/кг.;. по товару № 6 8,07 дол. США/кг (МД від 28.11.2022 № UA403020/2022/025417), ніж заявлено декларантом 1,3461 дол. США/кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001251.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв`язку з відсутністю даних у наданих до митного оформлення позивачем документах щодо складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням, в наслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.2. Контракту у вартість товару входить вартість пакування, маркування, доставки до порту та завантаження на борт судна.

Тобто, за умовами контракту ціна товару вже включає в себе вартість упаковки.

Відповідно до інвойсу №RTGL-DNP2304 від 10.07.2023 року умовами поставки є FOB (Інкотермс 2010).

Згідно правил Інкотермс за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

З викладеного слідує, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки FOB обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Щодо тверджень представника позивача про те, що у наданих до митного оформлення довідках про транспортні витрати від 25.09.2023 відсутнє посилання на договір перевезення, суд зазначає наступне.

23.12.2021 між ТОВ «Дніпроресурс» (Замовник) та ТОВ «ПОСЕЙДОН ГРУПП» (Виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг №2312/21.

На підтвердження транспортних витрат за межами митної території України ТОВ «Дніпроресурс» до митного органу подано довідку про транспортні витрати №25/09/23 від 25.09.2023 р., вартість транспортних витрат з міжнародної доставки вантажу в контейнерах HASU1396510, MSKU5883259, MRKU6868494, MRKU9589359 за коносаментом WMSS23071793 по маршруту порт Shanghai (Китай) порт Рені (Україна), становлять: 535860,00 грн. (п`ятсот тридцять п`ять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 коп). Страхування вантажу не проводилося.

Суд зазначає, що у довідці зазначено вартість перевезення, номери контейнерів, які перевозяться та номер коносаменту.

Вказане відповідає відомостями зазначеними у коносаменті № WMSS23071793 від 01.08.2023 року, міжнародних ТТН (CMR) б/н від 26.09.2023 та іншим товаросупровідним документам.

Щодо посилання на наявність різних суден, а саме зазначення в коносаменті судна MSC MICHELLE 329W, а в митній декларації T-MOON-54, суд враховує, що згідно із п.2.1 договору про надання транспортно-експедиторських послуг №2312/21 від 23.12.2021 до прав виконавця відноситься, зокрема, укладати від свого імені договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором; залучати від свого імені до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та особи.

Відповідно до п. 3.1. Договору, послуги Виконавця, а також витрати та інші платежі, здійснені Виконавцем в інтересах Замовника і пов`язані з виконанням цього Договору, оплачуються Замовником на підставі виставленого Виконавцем рахунку за фактом митного оформлення вантажу та вивантаження вантажу на складі Замовника.

Так, позивач надав суду: рахунок на оплату № 274 від 11.09.2023 р., на суму 547860,00 грн., (компенсація витрат морського перевезення за межами митної території України (фрахт) - 4 конт. - 535 860,00 грн.; транспортно-експедиторські послуги, послуги третіх осіб на території України 1 посл. - 10 000,00 грн.; всього із ПДВ: 547 860,00); платіжну інструкція №8502 від 15.09.2023 р. на суму 547 860,00 грн., в призначенні: Оплата комп.витрат морськ.перевез.за межами України,тран.- експед.послуги на території України інвойс 2304,зг.рах.№274 від 11.09.2023р., в т.ч.ПДВ 20% 2000,00 грн.; акт наданих послуг №238 від 11.09.2023 року.

Також, суду надано рахунок на оплату № 298 від 29.09.2023 року, на суму 79 231,97 грн (транспортно-експедиторські послуги, послуги третіх осіб на території України - 1 посл. - 79 231,97 грн.; всього із ПДВ: 95 078,36); платіжна інструкція №8567 від 02.10.2023 р. на суму 95 078,36 грн., в призначенні: Оплата тран.-експед.послуги на території України,інвойс 2304,зг.рах.№298 від 29.09.2023р., в т.ч.ПДВ 20% 15846,39 грн.; Акт наданих послуг №259 від 29.09.2023 року.

згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ, до переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 58 МКУ, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Оскільки експедитором розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, до та після перетину митного кордону України, тому до митної вартості оцінюваних товарів включаються транспортні витрати понесені до перетину кордону України, а саме 535 860,00 грн.

Таким чином, позивачем надано належні та достатні докази щодо оплати послуг з транспортування товару.

Щодо доводів митного органу про невідповідність суми передплати за банківським платіжним документом № 160 від 24.05.2023 умовам зазначеним у п.3 контракту №8-10/01/18 від 10.01.2018 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що позивач сплатив на розрахунковий рахунок контрагента у загальному розмірі 201240,82 доларів США, згідно інвойсу №RTGL-DNP2304 від 10.07.2023, а саме: 83592,19 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією №160 від 24.05.2023 р. та 117648,63 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією №163 від 07.07.2023 р.

Тобто, між сторонами було проведено повний розрахунок.

При цьому, за вказаною поставкою товару було сформовано два рахунка-проформи, у зв`язку із збільшенням кількості та, відповідно вартості товару, №RTGL-DNP2304 від 19.05.2023 на суму 185760,42 доларів США та №RTGL-DNP2304 від 10.07.2023 на суму 201240,82 доларів США.

За платіжним дорученням № 160 від 24.05.2023 передплата у сумі внесена за рахунком-проформою №RTGL-DNP2304 від 19.05.2023 на суму 185760,42 доларів США, що становить 45% від загальної суми рахунку-проформи.

Таким чином, наведена відповідачем невідповідність обумовлена збільшенням кількості товару після первинного виставлення контрагентом позивача інвойсу №RTGL-DNP2304 від 19.05.2023 року та жодним чином не впливає на числові показники митної вартості товару.

Щодо витребування митним органом додаткових документів, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

З урахуванням того, що позивачем надані документи, які підтверджують, на думку суду митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належать до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/0006227/2 від 28.09.2023 року за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 21 472, 00, який має бути стягнутий з відповідача на його користь.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроресурс» належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроресурс» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/0006227/2 від 28.09.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроресурс» (код ЄДРПОУ 24112229) судовий збір у сумі 21 472, 00 (двадцять одну тисячу чотириста сімдесят дві) гривні 00 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроресурс» (вул. Чорноморського козацтва, буд. 103, офіс 428, м. Одеса, 65003; код ЄДРПОУ: 24112229).

Відповідач Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 22 листопада 2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо